Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

  1. Види демодекозу

  2. Симптоми демодекозу

  3. Причини демодекозу

  4. Способи зараження демодекозом

  5. Методи діагностики демодекозу

  6. Лікування демодекозу

  7. Демодекоз у дітей: ускладнення та локалізація

  8. Профілактика демодекозу

  9. Харчування при демодекозі

  10. Засоби догляду за шкірою при демодекозі

  11. Поширені запитання

Демодекоз – це дерматологічне захворювання, розвиток якого викликає підшкірний кліщ демодекс, або вугрова залізниця. Її розмір становить від 0,1 до 0,4 мм. Кліщ живе у сальних залозах та волосяних фолікулах. Він присутній у шкірі навіть у здорових людей, але кількість особин на 1 см2 не перевищує 2 чи 3.

Хвороба розвивається при активному зростанні колонії. Спровокувати його може гормональний збій, ослаблення імунітету, порушення обміну речовин та деякі хронічні захворювання.

На ранній стадії демодекоз може проявлятися у вигляді почервоніння шкіри, дрібного вугрового висипу або гнійних прищів, а при прогресуванні здатний викликати сильний висип, запалення, утворення рубців та інші ускладнення.

Види демодекозу

Залежно від моменту постановки діагнозу та наявності супутніх захворювань виділяють:

  • первинний демодекоз – розвивається як самостійне захворювання у пацієнтів без інших дерматологічних проблем та добре піддається лікуванню антипаразитарними препаратами;

  • вторинний демодекоз – розвивається повторно у пацієнтів, які проходили лікування, або мають супутні патології шкіри.

Також за типом прояву демодекоз буває:

  • акнеформний – викликає утворення папул та пустул, зовні схожих на прояви вугрової хвороби;

  • розацеаподібний – провокує легке або виражене почервоніння шкіри;

  • себорейний – супроводжується висипом та сильним лущенням шкіри;

  • офтальмологічний – поширюється на повіки, викликає їх запалення та дискомфорт в очах.

Симптоми демодекозу

Є два види підшкірних кліщів: демодекс довгий та короткий. Залежно від того, яка колонія більша, симптоми захворювання можуть відрізнятися. Довгий демодекс викликає переважно почервоніння та лущення шкіри, а короткий – конусоподібні папули, на яких утворюються лусочки сірого кольору.

У багатьох пацієнтів до демодекозу приєднується бактеріальна інфекція, через що стан шкіри ще більше погіршується – з'являються великі гнійні прищі та абсцеси.

Характерними симптомами демодекозу є:

  • акне;

  • гнійний висип;

  • почервоніння та запалення шкіри;

  • свербіння;

  • лущення;

  • підвищена жирність шкіри;

  • набряклість обличчя;

  • зміна тону шкіри;

  • поява невеликих рубців;

  • збільшення розміру носа;

При ураженні очей може з'являтися почервоніння та набряк повік, свербіж, збільшення виділень та випадіння вій.

У пацієнта можуть бути як усі, так і деякі з цих симптомів. Але варто пам'ятати, що вони зустрічаються й при інших захворюваннях шкіри, тому для з'ясування діагнозу слід звернутися до дерматолога та здати призначені їм аналізи.

Причини демодекозу

Демодекс належить до групи умовно-патогенних мікроорганізмів. У нормі він присутній на шкірі в незначній кількості. Зростання колонії відбувається за зміни мікробіома шкіри та призводить до появи симптомів.

Спровокувати розвиток демодекозу можуть:

  • ослаблення імунітету;

  • гормональний збій;

  • бактеріальний дерматит;

  • порушення процесу обміну речовин;

  • захворювання органів травної системи;

  • цукровий діабет;

  • порушення у роботі нервової чи серцево-судинної системи;

  • часте відвідування лазень або саун;

  • зловживання солоною, гострою їжею;

  • сильні стреси.

Способи зараження демодекозом

Заразитися демодексом можна від людини, яка є носієм. При цьому симптоми хвороби у неї можуть бути відсутніми. Кліщі передають при тілесному контакті, а також через побутові предмети: рушники, гребінці, косметику та інші речі. 

Фахівці “Оксфорд Медікал” розповідають, що підшкірним кліщем інфіковано понад 80% світового населення, але демодекоз розвивається дуже рідко – він становить лише 5% від усіх дерматологічних захворювань. Таким чином, зараження не призведе до розвитку хвороби, якщо у людини хороший імунітет і немає інших факторів ризику.

Методи діагностики демодекозу

Діагностику та лікування шкірних захворювань проводить лікар-дерматолог. Під час прийому він оцінює стан шкіри та при підозрі демодекозу або іншого захворювання призначає аналізи.

Для діагностики демодекозу проводять:

  • аналіз зіскрібка з уражених ділянок шкіри;

  • аналіз виділень з очей (як зразок беруть кілька вій);

  • загальний аналіз крові.

Крім цього іноді проводять нічний тест – на шкіру наклеюють спеціальний пластир, який потім віддають на аналіз.

Лабораторна діагностика дозволяє встановити точний діагноз. Демодекоз має схожу симптоматику з вугровою хворобою, червоним вовчаком і дерматитом, але лікується іншими препаратами.

Лікування демодекозу

При демодекозі призначають комплексну терапію, спрямовану на зменшення колонії кліщів, зміцнення імунітету і відновлення шкіри після перенесеного захворювання.

Пацієнту можуть призначити:

  • акарацидні препарати системної та місцевої дії (для боротьби з кліщем);

  • антибіотики (при вторинній бактеріальній інфекції);

  • імуностимулюючі препарати;

  • фізіотерапевтичні процедури;

  • дієту.

При поширенні демодекозу на очі також потрібна консультація офтальмолога для призначення специфічної терапії.

Курс лікування може тривати від одного до кількох місяців. Після закінчення для поліпшення стану шкіри пацієнту можуть рекомендувати косметологічні процедури.

Демодекоз у дітей: ускладнення та локалізація

У дітей демодекоз зустрічається досить рідко. Ризик захворювання зростає у підлітків, коли відбувається гормональна перебудова організму. Але, як і у дорослих, хвороба розвивається лише при зниженні імунітету та наявності інших провокуючих факторів.

Найчастіше демодекоз у дітей проявляється:

  • на лобі та в області брів;

  • на носі;

  • на підборідді;

  • на повіках;

  • на шкірі голови.

Якщо хворобу своєчасно не діагностувати та не провести лікування, можуть розвинутися такі ускладнення:

  • блефарокон'юнктивіт – запалення повік та слизової оболонки ока;

  • утворення рубців (ринофіми, блефарофіми тощо);

  • зміна овалу обличчя;

  • пігментація шкіри.

Ці ускладнення можуть бути й у дорослих людей.

Профілактика демодекозу

Попри те що, що демодексом заражена більшість населення, хвороба розвивається рідко. Якщо у людини міцний імунітет, немає хронічних захворювань, і вона веде здоровий спосіб життя, колонія кліщів не росте.

Для профілактики демодекозу рекомендують:

  • зміцнювати імунітет;

  • збалансовано харчуватися – їсти більше свіжих овочів, фруктів, цільних злаків, обмежуючи споживання солодощів, жирної, копченої та гострої їжі;

  • не застосовувати без призначення лікаря креми та мазі на гормональній основі;

  • використовувати якісну доглядову та декоративну косметику – в ідеалі її має підібрати косметолог відповідно до типу шкіри;

  • не зловживати відвідуванням лазень, саун та засмагою;

  • утримуватися від надмірного вживання кави та алкогольних напоїв.

Живлення при демодекозі

Дієта є одним із елементів комплексної терапії. Пацієнтам рекомендують поміняти раціон та виключити з нього продукти, які сприяють зростанню колонії кліщів: солодощі та будь-які страви з високим вмістом цукру (швидкі вуглеводи), надто жирну чи гостру їжу, а також каву та алкогольні напої. Натомість у меню можна додати овочі, злаки (каші), страви з цільнозернового борошна та кисломолочні продукти.

Засоби догляду шкіри при демодекозі

Які засоби використовувати для догляду за шкірою під час лікування демодекозу, повинен підказати дерматолог. Найчастіше рекомендують натуральну косметику, яка не містить антибіотиків, спирту та ефірних ароматів. Вона не повинна сильно пересушувати шкіру, викликати роздратування або закупорювати пори та викликати надмірне виділення шкірного сала, яким живиться кліщ.

Якщо хворобою вражені очі, від декоративної косметики варто на якийсь час відмовитися. Також небажано наносити на шкіру тональні креми та інші матуючі засоби.

Вмиватися рекомендують дистильованою або талою водою – вона м'якша, ніж водопровідна. Температура має бути кімнатною. Занадто холодна вода стимулює приплив крові до шкіри, а гаряча – роботу сальних залоз, що сприяє зростанню кліщів.

Поширені запитання:

Як проявляється демодекоз?

Симптоми демодекозу дуже схожі на прояви акне та інших захворювань шкіри. Він може викликати вугровий висип, гнійні прищі, почервоніння та свербіння, а також формування рубців. Найчастіше кліщ вражає щоки, підборіддя, ніс і лоб, але може страждати й волосиста частина голови та інші ділянки тіла (шия, руки, плечі, спина).

За зовнішніми ознаками діагностувати хворобу не можна. Для цього необхідна лабораторна діагностика зішкріба з ураженої ділянки шкіри.

Що не можна робити при демодекозі?

При демодекозі не рекомендують самостійно робити чистку обличчя та видавлювати прищі, вмиватися холодною або гарячою водою, використовувати тональний крем та інші косметичні засоби, які закупорюють пори, а також користуватися гормональними, антибактеріальними та спиртовмісними препаратами без призначення лікаря. Крім цього, під час лікування бажано зменшити вживання кави, алкоголю, солодощів, копченої, жирної та гострої їжі.

Як позбутися підшкірного кліща?

У разі розвитку демодекозу проводять комплексне лікування. Його програма залежить від ступеня ураження шкіри та наявності супутніх захворювань. Пацієнту можуть призначити акарацидні препарати, які сприяють зменшенню колонії кліщів, а також антибіотики, антигістамінні препарати, імуностимулюючі та інші. Крім того, рекомендують дотримуватися дієти та іноді призначають мазі, розчини та інші засоби місцевого застосування.

Курс лікування дозволяє усунути симптоми та зменшити кількість кліщів, але не позбутися їх повністю. Демодекс є умовно-патогенним мікроорганізмом і є присутнім у шкірі більшості людей. Щоб хвороба не розвивалася, важливо підтримувати імунітет, правильно доглядати шкіру та своєчасно лікувати всі хронічні захворювання.

Хто лікує демодекоз?

Лікування демодекозу проводить лікар-дерматолог. Але якщо інфекція поширюється на очі, слід звернутися також до офтальмолога – він підбере специфічну терапію.

Чи можна робити чистку обличчя при демодекозі?

У період загострення демодекозу, коли на шкірі з'являється рясний висип, чистку обличчя робити не можна. Після лікування та під час ремісії процедуру проводять після консультації дерматолога. Але виконувати її має досвідчений косметолог, який вміє працювати із цим діагнозом.

Також не можна самостійно видавлювати прищі – це підвищує ризик поширення демодекозу та приєднання бактеріальної інфекції.

 

Джерела:

National Library of Medicine

Science Direct

Dovepress