скоригувати контури живота після значного схуднення та стабілізації ваги;
Безпосередньо перед операцією хірург наносить на шкіру розмітку, за якою визначає зони корекції та лінії майбутніх розрізів.
Підтягнутий живіт і більш гармонійні контури фігури — результат, якого не завжди вдається досягти лише спортом або правильним харчуванням. У таких випадках оптимальним рішенням може стати абдомінопластика живота. Операція допомагає усунути локальні жирові відкладення та надлишок шкіри, щоб зробити силует більш підтягнутим і пропорційним.
В «Оксфорд Медікал» операцію виконують висококваліфіковані пластичні хірурги з багаторічним практичним досвідом. Метод і обсяг корекції визначають індивідуально з урахуванням анатомічних особливостей та бажаного результату. Втручання проводять у сучасному хірургічному стаціонарі, оснащеному обладнанням експертного класу.
Хочете зробити пластику живота? Запишіться на консультацію пластичного хірурга, щоб обговорити, який варіант корекції підійде саме у вашому випадку та якого результату можна очікувати.
Абдомінопластика — це пластична операція на животі, спрямована на корекцію передньої черевної стінки та покращення контурів живота. Під час втручання хірург може усунути надлишок шкіри й локальні жирові відкладення, а за наявності діастазу — відновити правильне положення прямих м’язів живота.
Така підтяжка живота допомагає зробити його більш пласким і підтягнутим, а контури фігури — гармонійнішими. Обсяг операції залежить від вираженості змін і того, які саме структури потребують корекції.
Вид абдомінопластики залежить від обсягу та розташування локальних жирових відкладень та стану м’язів передньої черевної стінки. На консультації пластичний хірург оцінює ці особливості та підбирає варіант операції, який допоможе отримати бажаний результат.
Основні види абдомінопластики:
Класична абдомінопластика. Передбачає корекцію верхньої та нижньої частини живота, видалення надлишку шкіри та за потреби корекцію діастазу прямих м’язів. Під час такої операції зазвичай формують нове положення пупка.
Мініабдомінопластика. Підходить для корекції переважно нижньої частини живота, коли надлишок шкіри розташований нижче пупка. Розріз менший, а переміщення пупка зазвичай не потрібне.
Розширена абдомінопластика. Дає змогу скоригувати не лише передню поверхню живота, а й бокові ділянки. Такий варіант частіше застосовують при більш значному надлишку шкіри, зокрема після суттєвого схуднення.
Вертикальна абдомінопластика (fleur-de-lis). Передбачає горизонтальний і додатковий вертикальний розріз. Її застосовують, коли потрібно зробити підтяжку шкіри живота одночасно по вертикалі та горизонталі.
Абдомінопластика з ліпосакцією. Поєднує підтяжку живота з видаленням локальних жирових відкладень. Ліпосакція дозволяє додатково скоригувати контури живота, талії та прилеглих ділянок.
Циркулярна абдомінопластика. Більш об’ємне втручання, під час якого корекція охоплює живіт, бокові ділянки та нижню частину спини по колу тулуба. Найчастіше її розглядають після значного зниження ваги.
Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: не кожному пацієнту потрібна повна абдомінопластика. При локальних змінах нижньої частини живота може бути достатньо мініабдомінопластики, тоді як при значному надлишку шкіри після схуднення можуть розглядати розширену, вертикальну або циркулярну корекцію.
Зміни контурів живота можуть бути пов’язані зі значними коливаннями ваги,
вагітністю, віковими змінами або гормональними порушеннями.
До пластичного хірурга найчастіше звертаються пацієнти, які хочуть:
скоригувати контури живота після значного схуднення та стабілізації ваги;
усунути діастаз прямих м’язів і зробити живіт більш підтягнутим;
скоригувати локальні жирові відкладення та надлишок тканин у ділянці живота.
При ожирінні абдомінопластику часто поєднують із ліпосакцією. Так можна одночасно підтягнути живіт і зробити контури більш чіткими.
Абдомінопластика — планова операція, тому перед втручанням важливо переконатися, що стан здоров’я дозволяє безпечно перенести анестезію та післяопераційне відновлення. У частині випадків операцію доведеться відкласти, а в інших — спочатку стабілізувати стан.
До основних протипоказань належать:
гострі інфекційні та запальні захворювання;
тяжкі порушення згортання крові;
декомпенсовані захворювання серця, легень, нирок або печінки;
вагітність і ранній період після пологів;
онкологічні захворювання в активній фазі лікування;
нестабільний стан при цукровому діабеті, коли рівень глюкози недостатньо контролюється.
Наявність хронічного захворювання не завжди означає, що від абдомінопластики доведеться відмовитися. Якщо стан добре контрольований, операція може бути можливою після необхідного обстеження та підготовки.
Перед операцією пацієнт проходить консультацію пластичного хірурга. Лікар уточнює побажання, оцінює стан шкіри, жирових відкладень і м’язів передньої черевної стінки, визначає обсяг корекції та пояснює, як проходитимуть операція і відновлення.
Основні етапи абдомінопластики:
Безпосередньо перед операцією хірург наносить на шкіру розмітку, за якою визначає зони корекції та лінії майбутніх розрізів.
Застосовується загальний наркоз.
Пластичний хірург робить горизонтальний розріз у нижній частині живота, часто на рівні лобкової зони. Якщо необхідно, може бути зроблений додатковий розріз навколо пупка.
Хірург видаляє зайву шкіру та забирає жир з живота.
М'язи черевної стінки підтягуються і фіксуються в новому положенні.
В місці розрізу накладаються шви, а поверх них стерильна пов’язка.
Реабілітація після операції проходить в комфортабельних одно- або двомісних палатах стаціонару клініки «Оксфорд Медікал», під наглядом дбайливого і кваліфікованого медперсоналу.
Зазвичай після підтяжки живота пацієнт залишається в лікарні протягом 1-2 днів після операції для спостереження за станом і запобігання ускладнень. В цей час він може відчувати біль та дискомфорт у зоні операції. Для поліпшення стану лікар може призначити знеболювальні препарати.
Після виписки зі стаціонару рекомендують:
Більшість пацієнтів можуть повернутися до роботи через 2-3 тижні після операції, за умови, що робота не вимагає фізичних зусиль. Також в цей час можна поступово вводити легкі фізичні вправи, такі як ходьба або легка гімнастика, але слід уникати будь-яких вправ, що навантажують черевну зону.
Поступово повертатися до звичайного ритму життя можна через 4-6 тижнів. Однак спочатку слід пройти огляд у хірурга.
Після абдомінопластики в перші дні та тижні нормально можуть зберігатися набряк, помірний біль, відчуття натягнення тканин і зниження чутливості шкіри. Ці прояви поступово зменшуються в міру загоєння.
До найбільш поширених післяопераційних ускладнень належать:
серома — скупчення рідини під шкірою в зоні операції, яке за потреби лікар може видалити;
гематома — скупчення крові в тканинах, що може супроводжуватися більш вираженим набряком і болем;
повільне загоєння рани — іноді окремим ділянкам шва потрібно більше часу для відновлення;
помітний рубець — його вигляд поступово змінюється протягом кількох місяців і значною мірою залежить від індивідуальних особливостей загоєння.
Лікарі «Оксфорд Медікал» радять звернутися до хірурга раніше запланованого огляду, якщо біль або набряк помітно посилюються, з’являються незвичні виділення з рани чи підвищується температура. Своєчасний огляд дозволяє швидко оцінити ситуацію та за потреби скоригувати відновлення.
Ціна абдомінопластики залежить від її виду та обсягу корекції, а також від необхідності одночасного проведення ліпосакції. Попередньо дізнатися, яка на абдомінопластику ціна, можна тут. Більш точно зорієнтувати вас у цьому питанні може пластичний хірург після проведення огляду та обговорення бажаного результату. Щоб записатися на консультацію пластичного хірурга, скористайтеся формою онлайн-запису на сайті або зверніться до контакт-центру «Оксфорд Медікал».
Інформація має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря.
Джерела:
Повністю без шва абдомінопластику провести неможливо, оскільки для видалення надлишкових тканин потрібен розріз. Після класичної операції залишається горизонтальний рубець у нижній частині живота, який зазвичай можна приховати під білизною. При мініабдомінопластиці розріз коротший, тому й рубець зазвичай менший.
У середньому абдомінопластика триває близько 2–4 годин. Час операції залежить від її обсягу, необхідності корекції діастазу, переміщення пупка та поєднання з ліпосакцією.
Класична абдомінопластика дозволяє скоригувати як верхню, так і нижню частину живота та за потреби усунути діастаз. Мініабдомінопластика охоплює переважно зону нижче пупка, виконується через коротший розріз і зазвичай не потребує переміщення пупка.
Первинне загоєння швів зазвичай займає близько 2–3 тижнів. Водночас глибші тканини відновлюються довше, а рубець поступово стає м’якшим і світлішим протягом кількох місяців. Остаточний вигляд рубця може формуватися до року.
Так, після абдомінопластики можна вагітніти та народжувати. Операція не впливає на репродуктивну функцію, але вагітність може знову розтягнути шкіру й м’язи живота та змінити результат корекції. Тому при плануванні вагітності найближчим часом операцію краще відкласти.