Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Зміст:
-
Причини розвитку фіброміом матки
-
У чому різниця між міомою та фіброміомою?
-
Класифікація фіброміом матки
-
Симптоми фіброміоми матки
-
Діагностика
-
Методи лікування
-
Коли необхідно оперативне лікування?
-
Ускладнення фіброміом
-
Профілактика
Фіброміома – це доброякісне новоутворення матки, яке розвивається з клітин м'язових та сполучних тканин органу. Довгий час вона може рости безсимптомно. Болі, кровотечі та інші ознаки з'являються, коли її розмір збільшується. Водночас підвищується ризик ускладнень – сильної внутрішньої кровотечі, порушення функцій суміжних органів, а під час вагітності – викидня та передчасних пологів.
Лікують фіброміоми консервативними і хірургічними методами. Найчастіше спочатку призначають гормональні препарати, щоб уповільнити зростання пухлини, а якщо вони не допомагають – призначають операцію. Зараз видалити пухлину можна за допомогою гістероскопії та лапароскопії – малоінвазивних методик з коротким періодом реабілітації.
У деяких випадках, якщо пухлина невеликого розміру і не росте, обирають тактику спостереження. Пацієнткам рекомендують кожні пару місяців робити УЗД і контролювати розмір новоутворення. Існує невелика ймовірність, що пухлина зменшиться і розсмокчеться, але розраховувати на це не варто. При діагностиці фіброміоми потрібно регулярно відвідувати лікаря і виконувати всі його призначення. Тільки так можна перемогти хворобу та уникнути розвитку ускладнень.
Причини розвитку фіброміом матки
Фахівці все ще продовжують вивчати причини розвитку фіброміом та інших доброякісних новоутворень. З точністю сказати, що саме спровокувало розвиток пухлини, дуже складно – процесу сприяє безліч різних чинників. Одним з ключових вважається порушення гормонального фону.
Фіброміоми найчастіше діагностують у жінок, які виходять з репродуктивного віку. В цей час порушується баланс між естрогенами та прогестероном. Перший залишається на досить високому рівні, тоді як вироблення другого знижується. Таким чином прогестерон, який стримував активність естрогенів, виявляється в дефіциті, і в організмі починаються патологічні зміни.
З цієї ж причини до факторів ризику відносять гормональну терапію та оральні контрацептиви. Препарати також впливають на загальний гормональний фон і зокрема концентрацію жіночих статевих гормонів, що може спровокувати зростання новоутворення.
Ризик розвитку фіброміом збільшують:
-
генетична схильність;
-
передменопауза;
-
раннє статеве дозрівання;
-
ожиріння;
-
ендокринні захворювання;
-
патології молочних залоз;
-
відсутність пологів в анамнезі;
-
переривання вагітності;
-
тривалий прийом деяких препаратів;
-
куріння;
-
нераціональне харчування тощо.
Досить часто фіброміоми розвиваються на тлі інших захворювань, зокрема ендокринних порушень, ожиріння, захворювань молочних залоз, деяких хвороб серцево-судинної та травної систем. Тому жінкам з групи ризику радять особливо уважно стежити за своїм жіночим здоров'ям і не пропускати профілактичні огляди у гінеколога.
У чому різниця між міомою та фіброміомою?
Більшість доброякісних новоутворень матки прийнято називати загальним поняттям міома, хоча вони є лише одним з видів. Також виділяють фіброміоми, фіброми та лейоміоми. Головна відмінність між ними полягає у клітинній структурі.
Міоми розвиваються з м'язової тканини матки і повністю складаються з її клітин. Фіброми ростуть з фіброзної, або сполучної тканини. А фіброміоми складаються одночасно з клітин м'язової та фіброзної тканини. Також окремо виділяють лейоміоми, які складаються з гладком’язових клітин.
Класифікація фіброміом матки
Крім клітинної структури, міоми класифікують і за іншими параметрами. Так за кількістю новоутворень фіброміома може бути:
-
одиночна;
-
множинна.
Залежно від розташування фіброміоми визначають, як:
-
субмукозні – розвиваються в порожнині матки та часто мають тонку ніжку, можуть опускатися у шийку матки та піхву;
-
інтрамуральні (інтерстиціальні) – утворюються і ростуть всередині м'язового шару матки;
-
субсерозні – розвиваються на зовнішній стороні матки і виходять у черевну порожнину;
-
інтралігаментарні – ростуть у міжзв’язковому просторі;
-
шиєчні – розвиваються поблизу від шийки матки.
Найбільш поширені інтрамуральні та субмукозні фіброміоми, а інші зустрічаються досить рідко.
Симптоми фіброміоми матки
Небезпека фіброміом та інших новоутворень полягає в тому, що вони можуть досить довго розвиватися безсимптомно. Ознаки захворювання, як правило, з'являються при розвитку пухлини до великого розміру.
Симптомами фіброміоми є:
-
біль, тяжкість внизу живота;
-
поширення болю на поперек та сідниці;
-
біль і дискомфорт під час інтимної близькості;
-
нерегулярні менструації;
-
мізерні або рясні менструальні виділення;
-
маткові кровотечі поза циклом;
-
часті позиви до сечовипускання, відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
-
запори, біль при дефекації.
Фіброміоми можуть викликати різні симптоми в залежності від свого розміру і розташування. Одною з основних ознак є біль, але він може бути гострим або ниючим, постійним або періодичним, віддавати у спину або черевну порожнину.
Проблеми з сечовипусканням і дефекацією виникають при фіброміомах, розташованих на зовнішній стінці матки поблизу від відповідного органу.
Також важливим симптомом є кровотеча. Вона виникає при фіброміомах великого розміру і вважається показанням до операції. Кровотечі бувають різними: мажучими, рясними, що починаються в кінці або середині менструального циклу.
Поставити точний діагноз можна тільки за результатами обстеження (УЗД, КТ, аналізи), оскільки перераховані симптоми характерні не тільки для різних новоутворень, але й інших гінекологічних та загальних захворювань.
Діагностика фіброміоми
Діагностика гінекологічних захворювань завжди починається з огляду на кріслі та взяття мазка і зіскрібка для проведення аналізів. Якщо в цей час лікар виявляє збільшення матки, він може запідозрити міому (якщо вагітність виключена).
Підтвердити наявність новоутворення дозволяє УЗД. Воно показує розташування і розмір пухлини, але не дає можливості визначити її характер. Для більш точної діагностики пацієнтці призначають комп'ютерну томографію, а також біопсію (взяття зразка клітин) з гістологічним аналізом. Він дозволяє точно встановити клітинну структуру пухлини і переконатися, що вона доброякісна.
Методи лікування фіброміом
Програму лікування фіброміоми в кожному випадку складають індивідуально. Вона залежить від розміру пухлини, кількості вузлів, їх розташування, симптоматики та впливу на суміжні органи.
Фіброміоми лікують як консервативними, так і хірургічними методами, а в деяких випадках вибирають і тактику спостереження – це стосується невеликих новоутворень і вперше діагностованих під час вагітності.
Консервативне лікування призначають при:
-
невеликих фіброміомах – до 12 тижнів (розмір новоутворень визначають відповідно до збільшення матки на різних термінах вагітності);
-
інтрамуральних та субсерозних пухлинах – ростуть у м'язовому шарі та на зовнішній стороні матки відповідно;
-
безсимптомному або малосимптомному перебігу;
-
плануванні пацієнткою вагітності у віддаленому часу.
Основна мета медикаментозного лікування – уповільнити зростання пухлини і домогтися зменшення її розміру. Для цього, звичайно, застосовують гормональні препарати. Також жінці призначають ліки для усунення симптомів хвороби і рекомендують пройти ретельну діагностику, щоб з'ясувати можливу причину розвитку пухлини. Часто виявляють ендокринні порушення та інші захворювання, які також вимагають специфічного лікування.
Коли необхідно оперативне лікування?
Показаннями до хірургічного лікування є:
-
розмір фіброміоми понад 13-14 тижнів;
-
зростання фіброміоми у порожнину матки (субмукозна);
-
швидке збільшення новоутворення;
-
сильні маткові кровотечі;
-
постійний біль;
-
вплив на суміжні органи;
-
розвиток атипової гіперплазії ендометрію;
-
неефективність медикаментозного лікування;
-
планування вагітності найближчим часом.
Найчастіше видалення пухлини рекомендують, якщо медикаментозна терапія не дає очікуваного ефекту. Сьогодні понад 80% операцій проводять за допомогою малоінвазивних методик – гістероскопії та лапароскопії. Вони дозволяють звести до мінімуму пошкодження здорових тканин і зберегти репродуктивну функцію жінки.
Складні операції потрібні досить рідко. Іноді при великих або множинних пухлинах, а також розвитку ускладнень проводять видалення матки.
Ускладнення фіброміом
Якщо своєчасно не почати лікування, фіброміома може призвести до розвитку ускладнень. Існує ризик:
-
сильної маткової кровотечі;
-
розриву судин і кровотечі в черевну порожнину;
-
здавлювання суміжних органів (яєчників, сечового міхура, кишечника);
-
стискання судин, що живлять пухлину, і розвитку некрозу;
-
перекручення ніжки фіброміоми і розвитку геморагічного інфаркту;
-
безпліддя;
-
самовільного переривання вагітності;
-
передчасних пологів.
Перераховані ускладнення є дуже серйозними і потребують негайної госпіталізації. Щоб запобігти їх розвитку, потрібно регулярно спостерігатися у гінеколога і проходити призначене лікування.
Профілактика фіброміом
Профілактика розвитку фіброміом зводиться до зменшення факторів ризику. Фахівці рекомендують:
-
контролювати гормональний фон;
-
спостерігатися у гінеколога під час передменопаузи;
-
підтримувати нормальну масу тіла;
-
збалансовано харчуватися;
-
відмовитися від шкідливих звичок;
-
приймати оральні контрацептиви тільки під контролем лікаря;
-
своєчасно лікувати всі захворювання;
-
не рідше 1 разу на рік проходити профілактичне обстеження у гінеколога – тільки так можна виявити пухлину на ранній стадії.
Супутні послуги:
Джерела:
