Інфаркт міокарда — це небезпечний стан, при якому частина серцевого м’яза перестає отримувати достатньо крові та кисню. У такій ситуації рахунок іде на хвилини, адже без своєчасної допомоги ушкодження серця можуть стати незворотними та загрожувати життю.
Проблема полягає в тому, що серцевий напад не завжди починається різко й очевидно. Дискомфорт у грудях, задишка, слабкість або незрозуміле погіршення самопочуття часто ігноруються або списуються на втому, стрес чи інші причини. Через це звернення до лікаря відкладається, а ризик ускладнень зростає.
У цій статті поетапно пояснимо, як починається інфаркт, які ознаки можуть виникати, що робити при підозрі на серцевий напад і як знизити ризик його розвитку.
Що таке інфаркт
Інфаркт міокарда — це стан, при якому частина серцевого м’яза ушкоджується через різке порушення кровотоку. Найчастіше це відбувається тоді, коли одна з коронарних артерій, що постачає серце кров’ю, раптово звужується або повністю перекривається. У результаті клітини міокарда не отримують кисень і поживні речовини та починають відмирати.
На відміну від тимчасових порушень кровообігу, при інфаркті зміни в серці є незворотними. Уражена ділянка м’яза поступово заміщується рубцевою тканиною, яка не здатна скорочуватися. Через це серце починає працювати менш ефективно, що може впливати на кровопостачання всього організму.
Інфаркт належить до гострих серцево-судинних станів і потребує негайного лікування. Чим швидше відновлюється кровотік у пошкодженій судині, тим меншим буде обсяг ураження міокарда та нижчим — ризик серйозних ускладнень. Саме тому так важливо розуміти, що відбувається в серці під час нападу, і не зволікати з медичною допомогою.
Що є основною причиною інфаркту міокарда
Основною причиною є раптове порушення кровопостачання серцевого м’яза. Найчастіше це відбувається через ураження коронарних артерій — судин, які доставляють до міокарда кисень і поживні речовини. Коли кровотік різко зменшується або припиняється, клітини серця починають відмирати.
До основних причин розвитку інфаркту належать:
-
атеросклероз коронарних артерій, при якому холестеринові бляшки поступово звужують просвіт судин;
-
розрив атеросклеротичної бляшки з подальшим утворенням тромбу, що перекриває артерію;
-
тромбоз коронарних судин на тлі порушень згортання крові;
-
різкий спазм коронарних артерій, зокрема під час сильного стресу або гормональних змін;
-
підвищене навантаження на серце при гіпертонії або важких фізичних перенапруженнях;
-
ускладнення ішемічної хвороби серця.
У більшості випадків серцевий напад не виникає раптово на повністю здоровому тлі. Йому передують тривалі зміни в судинах, які можуть не викликати явних симптомів. Саме тому контроль рівня холестерину, артеріального тиску та своєчасне лікування серцево-судинних захворювань мають вирішальне значення для зниження ризику інфаркту.
Як починається інфаркт
Зазвичай організм подає сигнали ще до розвитку гострого нападу, проте ці прояви можуть бути нечіткими або нетиповими. Саме тому люди нерідко не пов’язують погіршення самопочуття з проблемами серця та відкладають звернення до лікаря.
У багатьох пацієнтів передвісники інфаркту з’являються за кілька днів або годин до нападу. У цей період серцевий м’яз уже страждає від нестачі крові, але повне перекриття судини ще не відбулося. Такий стан перед інфарктом потребує особливої уваги, адже своєчасна медична допомога може запобігти важкому ураженню серця.
До ключових проявів, з яких може починатися серцевий напад, належать:
-
дискомфорт або тиснучі відчуття в грудях, що з’являються періодично;
-
задишка при звичному навантаженні або навіть у спокої;
-
відчуття нестачі повітря, неможливість зробити глибокий вдих;
-
підвищена втомлюваність без очевидної причини;
-
запаморочення, потемніння в очах;
-
порушення серцевого ритму, відчуття перебоїв у роботі серця;
-
тривожність або внутрішнє відчуття небезпеки.
У частини людей попередні симптоми можуть бути слабко вираженими або маскуватися під інші стани — перевтому, проблеми з травленням чи наслідки стресу. Проте навіть незначні, але незвичні зміни самопочуття з боку серця є приводом для консультації з лікарем, особливо якщо вони повторюються або поступово посилюються.
Які ознаки інфаркту
До основних ознак належать:
-
біль або виражений дискомфорт у грудній клітці;
-
відчуття стискання, тиску або печіння за грудиною;
-
задишка, утруднене дихання;
-
різка слабкість, холодний піт;
-
порушення серцевого ритму;
-
запаморочення або втрата свідомості;
-
тривога, відчуття страху.
Окремі прояви інфаркту можуть відрізнятися за інтенсивністю, тому нижче розглянемо найбільш характерні з них детальніше.
Який тиск при інфаркті
Артеріальний тиск під час серцевого нападу змінюється залежно від стадії нападу та стану серця, але є типові орієнтири, на які варто звертати увагу. На початку інфаркту у багатьох пацієнтів тиск підвищується до 150–180/90–110 мм рт. ст. Це пов’язано з сильним болем, страхом і викидом адреналіну.
У міру погіршення роботи серця артеріальний тиск може різко знижуватися. Небезпечним вважається рівень нижче 90/60 мм рт. ст., особливо якщо він супроводжується слабкістю, запамороченням або втратою свідомості. Таке падіння тиску свідчить про серйозне порушення кровообігу та потребує негайної медичної допомоги.
Важливо розуміти, що нормальні або незначно змінені показники тиску не виключають інфаркт, тому орієнтуватися лише на цифри без оцінки інших симптомів небезпечно.
Який пульс при інфаркті
Пульс під час інфаркту зазвичай виходить за межі норми. Найчастіше він прискорений — понад 90–100 ударів за хвилину, інколи досягає 120–130 ударів і більше. При цьому пульс може бути нерівномірним, зі збоями.
У частини пацієнтів, особливо при ураженні провідної системи серця, пульс навпаки може сповільнюватися — менше 50–60 ударів за хвилину. Такий стан також є небезпечним і може супроводжуватися запамороченням або втратою свідомості.
Тривожними ознаками є:
-
різка зміна частоти пульсу;
-
нерівний ритм;
-
відчуття перебоїв або «завмирання» серця;
-
слабкий, погано відчутний пульс.
Такі порушення пов’язані з ушкодженням серцевого м’яза й підвищують ризик небезпечних аритмій під час інфаркту.
Де болить при інфаркті
Біль при інфаркті не завжди обмежується лише ділянкою серця. Найчастіше він локалізується за грудиною, але може поширюватися на інші частини тіла.
Типовими зонами поширення болю є:
-
ліва рука або плече;
-
шия та нижня щелепа;
-
спина, міжлопаткова ділянка;
-
верхня частина живота.
У деяких випадках біль у грудях може бути відсутнім, а основними проявами стають задишка, слабкість або дискомфорт у нетипових зонах, що ускладнює своєчасне розпізнавання інфаркту.
Як болить серце при інфаркті
Біль при інфаркті має характерні риси. Найчастіше він сильний, тиснучий, стискаючий або пекучий. Важливою відмінністю є те, що такий біль не минає після відпочинку та не зменшується після прийому ліків.
Больові відчуття можуть наростати поступово або виникати раптово. Вони часто супроводжуються холодним потом, нудотою, вираженою слабкістю та почуттям страху, що є типовими проявами гострого серцевого нападу.
Що робити при інфаркті
При підозрі на інфаркт діяти потрібно негайно. Від перших хвилин залежить обсяг ушкодження серцевого м’яза та ризик ускладнень. Самостійне очікування або спроби «перетерпіти» симптоми є небезпечними.
Алгоритм дій при підозрі на інфаркт має бути таким:
-
негайно викликати швидку невідкладну допомогу;
-
припинити будь-яке фізичне навантаження, сісти або лягти з піднятою верхньою частиною тіла;
-
забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути тісний одяг;
-
не приймати їжу та алкоголь;
-
не намагатися самостійно їхати до лікарні.
Подальші дії залежать від стану пацієнта та результатів обстеження, зокрема електрокардіограми.
Чи показує кардіограма інфаркт
Електрокардіограма (ЕКГ) є основним і найшвидшим методом діагностики інфаркту. У більшості випадків вона дозволяє виявити гостре ушкодження міокарда вже в перші хвилини після початку нападу.
ЕКГ може показувати:
-
ознаки гострого інфаркту;
-
зміни, характерні для ішемії серця;
-
порушення серцевого ритму;
-
наслідки перенесеного інфаркту.
Водночас на дуже ранніх етапах або при деяких формах інфаркту кардіограма може бути малоінформативною. У таких ситуаціях діагноз уточнюють за допомогою повторних ЕКГ, аналізів крові на серцеві маркери та додаткових обстежень.
Що можна їсти при інфаркті
Харчування при інфаркті та в період відновлення має бути максимально щадним для серця та судин. У гострий період зазвичай дозволяють лише легку їжу невеликими порціями, а після стабілізації стану формується спеціальний раціон.
До продуктів, які зазвичай рекомендують після інфаркту, належать:
-
відварені або тушковані овочі;
-
легкі овочеві супи;
-
каші на воді або знежиреному молоці;
-
нежирна риба;
-
відварене або запечене нежирне м’ясо;
-
кисломолочні продукти з низьким вмістом жиру;
-
фрукти у запеченому або подрібненому вигляді.
Водночас рекомендують обмежити сіль, жирну їжу, смажені страви, солодощі та продукти з високим вмістом холестерину. Остаточні рекомендації щодо харчування завжди надає лікар з урахуванням стану пацієнта.
Скільки триває серцевий напад
Тривалість серцевого нападу може бути різною. У більшості випадків гострий біль та основні симптоми інфаркту тривають від 20–30 хвилин до кількох годин. На відміну від стенокардії, біль при інфаркті не зникає самостійно і не минає після прийому нітрогліцерину.
Гостра фаза інфаркту зазвичай триває перші 24 години, саме в цей період ризик ускладнень є найвищим. Повне ж формування ушкодженої ділянки серця відбувається протягом кількох тижнів.
Чим раніше пацієнт отримує медичну допомогу, тим коротшим може бути напад і тим більші шанси зменшити обсяг ураження міокарда та уникнути тяжких наслідків.
Як запобігти інфаркту
Профілактика спрямована на зменшення навантаження на серце та усунення факторів, які призводять до порушення кровопостачання міокарда. У більшості випадків серцевий напад не виникає раптово — йому передують тривалі зміни в судинах і роботі серця, які можна виявити та скоригувати.
Основу профілактики становить регулярний контроль стану серцево-судинної системи. Сучасна кардіологія дозволяє на ранніх етапах виявити ішемічну хворобу серця, порушення ритму, гіпертонію та інші стани, що підвищують ризик інфаркту. Планові огляди особливо важливі для людей після 40 років, а також для пацієнтів із хронічними захворюваннями.
До ключових заходів профілактики належать:
-
контроль артеріального тиску та підтримання його в межах індивідуальної норми;
-
корекція рівня холестерину та глюкози в крові;
-
раціональне харчування з обмеженням солі, тваринних жирів і простих вуглеводів;
-
помірна регулярна фізична активність, погоджена з лікарем;
-
відмова від куріння та зловживання алкоголем;
-
зниження впливу хронічного стресу та повноцінний сон;
-
дотримання медикаментозного лікування, якщо воно призначене лікарем.
Особливу увагу профілактиці слід приділяти людям, які вже перенесли серцевий напад або мають захворювання серця й судин. У таких випадках регулярне спостереження у лікаря та виконання рекомендацій значно знижують ризик повторного серцевого нападу.
Розуміння власних факторів ризику та відповідальне ставлення до здоров’я дозволяють не лише зменшити ймовірність нападу, а й зберегти якість життя на довгі роки.
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Джерела:
