Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Зміст:
-
Симптоми опіків різного ступеня
-
Перша допомога при опіках шкіри
-
Що не можна робити при опіках?
-
Як розвиваються опікові ушкодження?
-
Види та ступені опіків
-
Як лікують опіки?
-
Чим небезпечні опіки?
Опік – це пошкодження шкіри та підшкірних тканин, спричинене тривалим перебуванням на сонці, контактом з вогнем чи гарячими предметами, потраплянням на шкіру окропу чи агресивних хімічних речовин, а також впливом електричного струму або радіоактивного випромінювання.
З легкими опіками стикається майже кожна людина. Вони часто виникають у побутових умовах, наприклад, при приготуванні їжі. Поверхневі опіки швидко проходять завдяки регенеративним властивостям шкіри та рідко викликають ускладнення.
Глибокі або великі пошкодження, навпаки, небезпечні для здоров'я та навіть життя потерпілого. У таких випадках важлива правильно надана перша допомога та швидке звернення до лікаря.
Симптоми опіків різного ступеня
Симптоми опіків можуть відрізнятися залежно від глибини ушкодження шкіри.
При опіках І ступеня виникають:
-
сильний біль;
-
легкий набряк;
-
почервоніння шкіри;
-
місцеве підвищення температури
Опіки ІІ ступеня також супроводжуються:
-
відшаруванням зовнішнього шару шкіри;
-
утворенням пухирів, наповнених рідиною;
-
підвищенням температури тіла.
При опіках ІІІ ступеня:
-
шкіра набуває сірого відтінку;
-
на ній утворюються пухирі та плями коричневого, рідше чорного кольору;
-
розвивається некроз та відторгнення пошкоджених тканин.
При опіках IV ступеня відбувається:
-
обвуглювання шкіри;
-
некроз шкіри та підшкірних тканин;
-
опіковий шок та втрата свідомості.
Перша допомога при опіках шкіри
Насамперед слід припинити контакт із джерелом опіку та переконатися, що постраждалий перебуває у безпеці.
Далі рекомендують:
-
при легких опіках охолодити пошкоджену ділянку шкіри за допомогою прохолодної проточної води, найбільш важливо це при хімічних опіках;
-
прибрати одяг або аксесуари, що знаходяться поблизу ураженої ділянки шкіри;
-
у разі виникнення рани по можливості обробити її антисептичним засобом та прикрити легкою стерильною пов'язкою;
-
дати потерпілому попити води, щоб знизити інтоксикацію організму та попередити зневоднення;
-
при опіках ІІІ-ІV ступеня викликати швидку допомогу або негайно доставити пацієнта до лікарні.
Що не можна робити при опіках?
Фахівці “Оксфорд Медікал” попереджають, що у народі поширені різні методи лікування опіків, проте багато з них не тільки неефективні, а й підвищують ризик ускладнень.
Зокрема, не рекомендується:
-
тримати пошкоджену ділянку шкіри під холодною водою понад 10 хвилин, оскільки це може призвести до гіпотермії;
-
використовувати лід для охолодження, оскільки це може посилити пошкодження шкіри;
-
наносити на шкіру масло або жирний крем – це сприяє утворенню непроникної плівки, що погіршує загоєння;
-
самостійно відокремлювати від шкіри елементи одягу чи інших речей, що прилипли до рани;
-
самостійно вскривати папули та видаляти рідину, що накопичилася – у рану може потрапити інфекція.
Як розвиваються опікові ушкодження?
Термічні та хімічні подразники викликають руйнування та загибель клітин шкіри. При легких опіках ушкоджується тільки епідерміс, тоді як при тривалому чи надто сильному впливі всі шари шкіри, а також м'язи, зв'язки, судини та навіть внутрішні органи.
Руйнування захисного шару шкіри призводить до втрати рідини за рахунок підвищення проникності стінок дрібних судин, порушення місцевої терморегуляції та ризику інфекційного зараження.
При сильному пошкодженні може розвинутись опіковий шок, що супроводжується втратою свідомості, порушенням кровообігу та загальною інтоксикацією організму.
Види та ступені опіків
Залежно від глибини та інтенсивності пошкоджень виділяють 4 ступені опіків:
-
Опік І ступеня – супроводжується пошкодженням епідермісу, верхнього шару шкіри. Біль і почервоніння можуть зберігатися протягом 2-3 днів, після чого починається одужання. Якщо площа ураження невелика, такі опіки не вимагають звернення до лікаря та добре піддаються лікуванню у домашніх умовах.
-
Опік II ступеня – супроводжується ураженням епідермісу та дерми. Симптоми можуть зберігатись до 2 тижнів. Без правильного лікування існує ризик утворень рубців та шрамів.
-
Опік III ступеня – (А) супроводжується частковим руйнуванням всіх шарів шкіри та (В) – повним;
-
Опік IV ступеня – супроводжується ушкодженням підшкірної клітковини, м'язів, зв'язок, сухожиль, кісткових тканин та внутрішніх органів.
При опіках II та III (А) ступеня консультація лікаря є обов'язковою, але лікування може проводитися консервативними методами у домашніх умовах. При більш глибоких пошкодженнях потрібний виклик швидкої допомоги та госпіталізація пацієнта.
Крім ступеня пошкодження, опіки класифікують також за джерелом впливу. Вирізняють сонячні, термічні, хімічні, електричні, променеві та радіаційні опіки.
Як лікують опіки?
У багатьох людей у побуті виникають поверхневі опіки невеликої площі. Завдяки регенеративним властивостям шкіри іноді вони загоюються навіть без застосування лікарських засобів. Щоб зняти біль та прискорити загоєння, може бути рекомендовано нанесення ранозагоювальних кремів та мазей.
При опіках ІІ та III (А) ступеня потрібно обов'язково звернутися до лікаря. Фахівець оцінить ступінь ушкодження та складе план терапії.
Лікування неглибоких опіків проводять в амбулаторних умовах. Як правило, спочатку знезаражують пошкоджену поверхню, після чого наносять лікарський засіб та за необхідності накладають пов'язку. Застосовують засоби з протизапальним, антибактеріальним та ранозагоювальним ефектом.
При опіках III (В) та IV ступеня потрібна госпіталізація. Спочатку пацієнту надають екстрену медичну допомогу, щоб зняти гострий стан. Лікування глибоких опіків проводять за допомогою консервативних та хірургічних методів. Зокрема, оперативним шляхом видаляють некротичні тканини та виконують пластику шкірного покриву.
Залежно від стану пацієнта некректомія може бути призначена відразу, через кілька днів після виникнення опіку або у разі утворення гною. Пластику шкіри також проводять відразу або, коли починається процес загоєння. Вона дозволяє прискорити одужання та зменшити косметичний дефект.
Крім цього, пацієнтам проводять системну терапію для зменшення болю, інтоксикації організму, лікування або запобігання ускладненням.
Чим небезпечні опіки?
При опіках І – ІІІ (А) ступеня ризик ускладнень невисокий. Головне – виконувати призначення лікаря та піклуватися про збереження стерильності рани.
Імовірність серйозних ускладнень виникає при глибоких опіках та ушкодженні понад 40% площі тіла. В особливій групі ризику знаходяться пацієнти віком від 60 років та з хронічними захворюваннями.
На фоні опіків можуть розвинутися як місцеві, так й системні ускладнення. До місцевих належать:
-
утворення келоїдних рубців;
-
поява пігментних плям;
-
розвиток трофічних виразок;
-
м'язова атрофія та обмеження рухливості суглобів.
Системними ускладненнями є:
-
вторинна бактеріальна інфекція;
-
зараження крові;
-
гіпотермія – зниження температури тіла;
-
гіповолемія – зменшення об'єму крові;
-
порушення дихальних функцій;
-
порушення процесів метаболізму;
-
печінкова недостатність тощо.
Сучасна медицина дозволяє ефективно надавати допомогу пацієнтам навіть з глибокими опіками, а методи естетичної та пластичної хірургії усувати шрами, рубці та інші дефекти, роблячи їх практично непомітними.
Джерела:
