Зміст:

Харчове отруєння — це стан, із яким хоча б раз у житті стикається більшість людей. Нудота, блювання, діарея, біль у животі можуть з’явитися вже через кілька годин після вживання неякісної їжі або води. У багатьох випадках самопочуття покращується протягом 1–2 днів, але іноді отруєння може перебігати важче та потребувати медичної допомоги.

Тяжкість стану залежить від того, що саме стало причиною отруєння, а також від віку та загального стану здоров’я людини. Найбільш вразливими є маленькі діти, вагітні жінки, люди похилого віку та пацієнти з хронічними захворюваннями.

У цій статті розглянемо, що таке харчове отруєння, які його основні ознаки, як правильно діяти при перших симптомах та в яких випадках потрібно звернутися до лікаря.

Що таке харчове отруєння

Харчове отруєння виникає тоді, коли разом із їжею або водою до організму потрапляють мікроорганізми чи токсини, що подразнюють і пошкоджують слизову оболонку шлунка та кишечника. У результаті порушується травлення, з’являються симптоми інтоксикації та може розвиватися зневоднення.

Організм намагається швидко позбутися шкідливих речовин, тому виникають блювання та діарея — це захисні реакції. У більшості випадків стан минає самостійно протягом кількох днів. Однак якщо симптоми посилюються, з’являється висока температура, сильна слабкість або ознаки зневоднення, необхідна консультація сімейного лікаря. Він допоможе оцінити тяжкість стану та визначити, чи потрібне додаткове лікування або обстеження.

Види харчових отруєнь

Залежно від причини виділяють кілька основних типів харчових отруєнь:

  1. Бактеріальні токсикоінфекції — виникають при вживанні продуктів, заражених бактеріями (сальмонела, стафілокок, кишкова паличка тощо).
  2. Вірусні гастроентерити — пов’язані з інфікуванням ротавірусом, норовірусом та іншими вірусами.
  3. Паразитарні інфекції — розвиваються при потраплянні в організм найпростіших або гельмінтів.
  4. Токсичні отруєння — спричинені вживанням продуктів, що містять токсини (зіпсовані гриби, ботулотоксин, хімічні речовини).

Кожен із цих видів має свої особливості перебігу, однак клінічні прояви часто подібні.

Ознаки харчового отруєння

Ознаки харчового отруєння зазвичай з’являються через кілька годин після вживання неякісної їжі, рідше — протягом 1–3 діб.

До основних ознак належать:

  • раптове погіршення самопочуття;
  • нудота;
  • повторне блювання;
  • рідкі випорожнення;
  • біль або спазми в животі;
  • підвищення температури тіла;
  • загальна слабкість.

Інтенсивність проявів може варіювати від помірного дискомфорту до вираженої інтоксикації з ознаками зневоднення.

Симптоми харчового отруєння: як розвивається стан

Харчове отруєння може проявитися протягом кількох годин після потрапляння збудника або токсинів до організму. Рідше — через 1–2 доби. Час появи проявів залежить від типу мікроорганізму та кількості з’їденого продукту.

Спочатку людина може відчути загальне нездужання, слабкість, легкий дискомфорт у животі. Далі приєднуються більш виражені розлади травлення. Організм намагається швидко вивести шкідливі речовини, тому активізуються захисні механізми — виникають блювання та діарея.

Перебіг харчового отруєння може бути різним:

  1. Легкий перебіг — помірні симптоми, які поступово зменшуються протягом 1–2 днів без серйозного порушення загального стану;
  2. Середній перебіг — часті епізоди блювання або діареї, підвищення температури, виражена слабкість, потреба в медикаментозній підтримці;
  3. Тяжкий перебіг — інтенсивна інтоксикація, ознаки зневоднення (сухість у роті, рідкісне сечовипускання, запаморочення), сильний біль у животі, неврологічні симптоми.

Особливо швидко стан може погіршуватися у дітей, людей похилого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями. У таких випадках важливо не займатися самолікуванням і своєчасно звернутися до лікаря для оцінки ризиків та підбору безпечної терапії.

Чим найчастіше спричиняються харчові отруєння

Харчове отруєння відбувається при попаданні в організм разом із продуктами хвороботворних бактерій, вірусів, грибків чи гельмінтів, а також токсичних речовин.

Харчова інтоксикація може розвиватися при вживанні практично будь-якої їжі, якщо вона:

  • неправильно очищена чи приготовлена;
  • довго зберігається без холодильника;
  • недостатньо розігріта після попереднього приготування;
  • зіпсувалася або має прострочений термін придатності.

Вищий ризик отруєння відзначається при вживанні таких продуктів:

  • слабо просмажене м'ясо, птиця чи риба;
  • сирі або недоварені яйця;
  • морепродукти;
  • копчені рибні страви;
  • фастфуд;
  • кондитерські вироби з кремом;
  • непастеризоване молоко та сири;
  • гриби;
  • немиті овочі та фрукти;
  • неочищена вода.

Саме порушення умов зберігання, приготування та гігієни найчастіше стають тим чинником, який запускає розвиток захворювання. Тому, говорячи про причини харчового отруєння, важливо враховувати не лише тип продукту, а й те, як саме він оброблявся та зберігався перед вживанням.

Чому влітку зростає небезпека харчових отруєнь

У теплу пору року ризик розвитку харчових отруєнь значно підвищується. Висока температура повітря створює сприятливі умови для швидкого розмноження бактерій у продуктах харчування. Навіть кілька годин перебування їжі без холодильника можуть призвести до накопичення небезпечної кількості мікроорганізмів або токсинів.

Особливо швидко псуються м’ясні та рибні страви, молочні продукти, салати з майонезом, кондитерські вироби з кремом. Небезпека зростає під час відпочинку на природі, подорожей, купівлі їжі в місцях стихійної торгівлі або вуличних точках харчування.

Додатковим фактором є порушення гігієни: немиті руки, недостатньо очищені овочі та фрукти, використання однієї дошки для сирого м’яса та готових продуктів. У спеку навіть незначні порушення правил зберігання можуть призвести до зараження.

Саме тому влітку особливо важливо уважно ставитися до вибору продуктів, дотримуватися температурного режиму зберігання та не вживати їжу з сумнівним терміном придатності або невідомого походження.

Що треба зробити при харчовому отруєнні

При перших ознаках харчового отруєння важливо діяти спокійно та послідовно. Основна мета — запобігти зневодненню, зменшити інтоксикацію та не допустити погіршення стану. Подальша тактика залежить від тяжкості симптомів та загального самопочуття. Щоб не розгубитися у перші години, важливо розуміти послідовність надання допомоги при харчовому отруєнні — від питного режиму та підтримки водно-електролітного балансу до застосування симптоматичних засобів. Далі розглянемо, що саме робити крок за кроком.

Перша допомога при харчовому отруєнні

Щоб полегшити стан, при харчовому отруєнні рекомендують:

  • спровокувати блювання для очищення шлунка;
  • пити багато рідини;
  • прийняти ентеросорбентний препарат.

При легких формах отруєння такого лікування на додаток з дієтою та відпочинком може бути достатньо.

Якщо протягом години симптоми посилюються або зберігаються понад 24-48 годин, слід звернутися до сімейного лікаря або гастроентеролога.

Що приймати при харчовому отруєнні

У більшості легких випадків медикаментозна терапія має підтримувальний характер. Основу становлять препарати, що допомагають зменшити інтоксикацію та полегшити симптоми.

Зазвичай лікар може рекомендувати:

  • ентеросорбенти — для зв’язування та виведення токсинів;
  • жарознижувальні засоби — при високій температурі;
  • спазмолітики — при вираженому болю в животі;
  • регідратаційні розчини — для відновлення водно-електролітного балансу.

Антибіотики при харчовому отруєнні застосовуються не завжди. Вони доцільні лише при підтвердженій бактеріальній інфекції та за призначенням лікаря. Самостійний прийом таких препаратів може погіршити стан або викликати побічні реакції.

Що пити при харчовому отруєнні

Найважливіше при отруєнні — відновлення втраченої рідини. Через блювання та діарею організм швидко втрачає воду та електроліти, що може призвести до зневоднення. Пити треба невеликими порціями, але часто.

Рекомендується пити:

  • спеціальні регідратаційні розчини;
  • негазовану воду кімнатної температури;
  • неміцний чай.

Слід уникати газованих напоїв, кави, алкоголю та дуже солодких соків, оскільки вони можуть посилити подразнення шлунка та кишечника.

Що можна їсти при отруєнні харчовому

У перші години при вираженій нудоті або блюванні краще утриматися від їжі та зосередитися на питному режимі. Після покращення стану харчування відновлюють поступово.

Дозволяється:

  • рисова або вівсяна каша на воді;
  • картопляне пюре без масла;
  • запечені яблука;
  • сухарі або підсушений хліб;
  • легкий овочевий суп;
  • нежирний курячий бульйон.

Жирну, смажену, гостру їжу, молочні продукти та солодощі слід тимчасово виключити. Повернення до звичного раціону має бути поступовим, після повного зникнення симптомів.

Особливості отруєння у дітей

Особливості отруєння у дітей

Найважче отруєння переносять немовлята та діти дошкільного віку. Через фізіологічну незрілість органів ШКТ та імунної системи симптоми, як правило, більш виражені, а лікування, яке підходить дорослим, може бути протипоказане. У разі виникнення хвороби краще відразу проконсультуватися з педіатром. Зараз це можна зробити навіть телефоном чи онлайн.

Небезпечними симптомами у дітей вважаються:

  • часте блювання;
  • діарея понад добу;
  • домішки крові або слизу у стільці, зміни кольору калу;
  • рідкісне та мізерне сечовипускання;
  • відмова від годування та води;
  • сильний біль у животі чи області прямої кишки;
  • температура вища 38,9 °C;
  • слабкість, апатія, примхливість.

Найбільш важливо вчасно звернутися до лікаря, якщо дитина була народжена раніше акушерського терміну, має низьку масу тіла або хронічні захворювання.

У яких випадках потрібно звернутися до лікаря?

При тяжкому отруєнні можливе ураження нервової системи та поява:

  • сильного головного болю;
  • порушень зору;
  • почуття поколювання чи оніміння шкіри;
  • часткового чи повного паралічу рук чи ніг;
  • труднощів із ковтанням води та їжі;
  • осиплості голосу.

У таких випадках слід звернутися за медичною допомогою.

Також тривожними ознаками є:

  • гострий біль у животі;
  • температура вище 39,5 °C;
  • часте блювання, при якому не засвоюються вода та їжа;
  • діарея понад 3 доби;
  • домішки крові у стільці;
  • зневоднення — сильна спрага, сухість у роті, тривала відсутність сечовипускання, слабкість, запаморочення;
  • підвищена частота серцебиття;
  • втрата свідомості, зміни мови, мислення, поведінки.

Зневоднення є одним з ускладнень отруєння, і в складних випадках може бути причиною термінової госпіталізації.

Що не рекомендують робити при харчовому отруєнні?

Однією з найпоширеніших помилок є прийом препаратів без призначення лікаря:

Антибіотиків — вони неефективні, якщо отруєння викликане не бактеріальною інфекцією, і можуть викликати побічні дії. Фахівцями призначаються рідко, лише за лабораторного підтвердження діагнозу.

Протидіарейні або, навпаки, проносні засоби — можуть призводити до розвитку ускладнень. Протипоказані для застосування у дітей без консультації лікаря.

Розчинів соди та інших народних засобів — можуть провокувати подразнення шлунка та стравоходу та викликати інші ускладнення.

Також не варто:

  • провокувати блювоту, якщо немає нудоти та прийом їжі був давно;
  • пити відразу багато води – краще часто по кілька ковтків;
  • їсти за відсутності апетиту;
  • вживати алкогольні напої;
  • займатися фізичними навантаженнями.

Лікування харчового отруєння

У легких випадках лікар може рекомендувати прийом ентеросорбентів, а також рясний питний режим та дієту.

При тяжкому отруєнні може знадобитися:

  • застосування антибіотиків, антипаразитарних чи інших препаратів;
  • прийом жарознижувальних, спазмолітичних та інших засобів для полегшення симптомів;
  • промивання шлунка;
  • плазмаферез — очищення плазми;
  • гемосорбція — очищення крові від токсинів тощо.

Програма лікування складається індивідуально залежно від стану пацієнта та джерела отруєння.

Дієта при отруєнні

Дієта при харчовому отруєнні також відіграє важливу роль. У перші дні рекомендують виключити з раціону жирну, смажену, копчену, гостру їжу, кондитерські вироби та солодощі, молочні продукти, свіжі овочі та фрукти, газовані напої та каву. Вони створюють додаткове навантаження на шлунок та інші органи ШКТ та можуть провокувати посилення нудоти, блювання та діареї.

Натомість фахівці рекомендують вживати:

  • неміцний чай, відвар ромашки або шипшини, кисіль домашнього приготування;
  • галетне печиво, бублики або сухі тости;
  • банани;
  • запечені яблука;
  • відварений рис (сприяє зменшенню діареї та блювання) та інші каші, зварені на воді;
  • картопляне пюре;
  • курячий бульйон;
  • овочеві супи;
  • котлети з нежирних сортів м'яса чи риби, виготовлені на пару.

Молочні продукти та інші страви зі звичного раціону можна їсти через 2-3 дні після покращення самопочуття, якщо лікар не дав інших рекомендацій.

Профілактика харчових отруєнь

Щоб знизити ризик отруєння, фахівці рекомендують ретельно мити руки перед кожним прийомом їжі, мити всі овочі та фрукти, при приготуванні страв використовувати окремий посуд для різних інгредієнтів, повністю просмажувати м'ясо та рибу, зберігати продукти за відповідної температури, не вживати страв після закінчення терміну придатності.

Дітям, вагітним, людям похилого віку та з хронічними захворюваннями також радять утримуватися від вживання грибів, страв зі слабо прожарених або сирих морепродуктів, м'яса, риби та іншої їжі, яка може викликати отруєння.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Джерела: 

Wikipedia  

Mayo Сlinic 

Centers for Disease Control and Prevention 

U.S. Department of Health and Human Services