Виявлений на ранніх стадіях рак молочної залози виліковний у 95% випадків. Тож регулярні профілактичні огляди й самообстеження грудей є важливими заходами – і для виявлення початкових стадій хвороби, і для підвищення шансів на її успішне подолання.
Про найважливіше – профілактику раку молочної залози, чинники ризику, ранні симптоми захворювання, а також заходи, які підвищують сприятливі прогнози на одужання – розповідає мамологиня, онкологиня, онкохірургиня клініки “Оксфорд Медікал” Софія Захарчук.
Цифри, які говорять самі за себе
На сьогодні рак молочної залози очолює список найчастіших онкозахворювань у жінок. Сумна статистика засвідчує страшні дані: в Україні щорічно встановлюють понад 14 тисяч випадків цієї патології. І їхня кількість щодня зростає.
Понад 5 тисяч пацієнток з таким діагнозом щороку помирають. На жаль, саме рак молочної залози стає основною причиною смертності українок від злоякісних новоутворень.
Проте й у глобальних масштабах онкологія, яка уражає залозисту тканину грудей, є найпоширенішим онкозахворюванням серед жінок у світі. Так, 2022 року було зареєстровано 2,3 мільйона нових випадків цієї хвороби (12% від усіх випадків раку) і 670 тисяч смертей від неї.
Чинники, які підвищують ризик раку
Попереджені, отже, озброєні. Розуміння факторів, за яких зростає ймовірність захворіти на рак молочної залози, дозволяє акцентувати на цій проблемі та зайвий раз перевіритися.
Основні фактори ризику:
1. Вік: після 40 років небезпека зростає, пік захворюваності спостерігається у жінок 45–65-річного віку.
2. Генетична схильність: родичі першої лінії (мати, сестра, донька), які хворіли на рак молочної залози.
3. Гормональні чинники:
-
ранній, до 12 років, початок менструацій;
-
пізня менопауза після 55 років;
-
відсутність вагітностей і пологів;
-
перша вагітність після 30 років.
4. Гормональна терапія: тривале й неконтрольоване використання гормональних контрацептивів та гормональної замісної терапії за менопаузи.
5. Ожиріння і надмірна вага, особливо після клімаксу.
6. Алкоголь і куріння.
7. Раніше перенесений рак: пухлина в одній молочній залозі збільшує ризик злоякісних утворень в іншій.
Один чи кілька факторів притаманні й вам? Заздалегідь не лякайтеся: це не означає, що ви неодмінно хворі. Регулярні профілактичні огляди та здоровий спосіб життя можуть значно знизити ризик розвитку раку.
Проте з іншого боку, не варто недооцінювати ступінь небезпеки: підступність захворювання в тому, що на ранніх стадіях симптоми маловиразні або взагалі відсутні.
Які бувають ранні симптоми
Коли треба точно показатися мамологові:
-
якщо виявили безболісне нерухоме ущільнення або вузлик у молочній залозі;
-
форма або розмір грудей змінилися: асиметрія, збільшення однієї з молочних залоз, зміна контурів можуть свідчити про патологічні процеси;
-
з’явилися виділення з соска – прозорі або кров’янисті, особливо без натискання;
-
помітили зміни шкіри грудей: почервоніння, набряк, лущення або появу “лимонної кірки”;
-
турбує біль або дискомфорт у грудях – не такий, як завжди на місячні, є відчуття важкості;
-
змінився вигляд соска: інший колір, поява виразок, втягнута форма.
Софія Захарчук стверджує, що один чи кілька симптомів необов’язково свідчать про рак, але це сигнал, що треба звернутися до лікаря для детального обстеження і за потреби – проведення додаткових досліджень. І найголовніше: фахово стан молочних залоз оцінює онкомамолог, а не гінеколог.
Профілактичні огляди рятують життя
Регулярні профогляди молочних залоз (як самостійні, так і в лікаря) є важливим складником раннього виявлення раку та ефективності лікування.
З профілактичною метою експертка рекомендує:
-
Самообстеження молочних залоз. Починаючи від 20 років, щомісяця звертайте увагу, чи не змінилася форма й розмір грудей, чи не з’явилися ущільнення або виділення з сосків. Оптимальний час для самоперевірки – 3–12-й день менструального циклу.
-
Клінічний огляд у мамолога 1–2 рази на рік. Лікар оцінить стан молочних залоз, пропальпує їх, за потреби призначить додаткові дослідження.
-
УЗД жінки від 18 до 45 років мають робити раз на рік навіть за відсутності скарг. Таке дослідження дає змогу виявити зміни у тканинах молочних залоз, які непомітні за пальпації.
-
Мамографію призначають раз на рік тим, хто старше 40 років. Це є “золотим стандартом” скринінгу раку молочної залози, який показує навіть найменші зміни в органі.
В разі виявлення патологічних змін мамолог може комбінувати зазначені обстеження, а за потреби проводити МРТ, еластографію (різновид УЗД) чи дуктографію (рентгенографію протоків).
Якщо є необхідність, ми проводимо біопсію підозрілих утворень під УЗД-контролем. Це значно підвищує діагностичну цінність результату та дає змогу визначити передонкологічні захворювання і стани, пояснює Софія Захарчук.
Додаткові рекомендації
Експертка виділяє ще кілька важливих моментів, які допоможуть знизити ризик розвитку раку.
Найперше – дотримуватися здорового способу життя: відмовтеся від куріння й алкоголю, будьте фізично активними та тримайте вагу під контролем.
В разі родинної історії раку молочної залози або інших негативних факторів проконсультуйтеся з лікарем щодо індивідуального плану профілактичних оглядів та необхідності додаткових досліджень.
Так, є сенс розрахувати ймовірну онкологічну небезпеку, якщо в сім’ї вже були випадки аналогічного захворювання. Важливим інструментом, який оцінює ризик розвитку раку молочної залози та яєчників, є генетичні тести на виявлення мутацій у генах BRCA1 і BRCA2. В Україні такі дослідження проводяться.
Основні аспекти генетичного тестування:
-
наявність мутацій може збільшувати ймовірність спадкового раку молочної залози до 50–80%;
-
проводиться жінкам, в яких діагностували рак у молодому віці або були випадки такого захворювання в родині. Крім того, тестують і чоловіків;
-
передбачає аналіз ДНК, отриманої з периферичної крові. Процедура неінвазивна.
Якщо в генах BRCA1 і BRCA2 виявлені мутації, лікар може рекомендувати додаткові профілактичні заходи або частіші медичні огляди. Однак негативний результат не виключає ймовірності розвитку раку, хоча ризик буде нижчим.
Підсумовуючи, експертка називає критерії гарного мамолога: фахівець має провести обстеження в комфортному для пацієнтки форматі, правильно встановити діагноз, не завдаючи болю і дискомфорту під час дослідження, і зрештою призначити дієве лікування, уникаючи гіпердіагностики та непотрібних маніпуляцій.
І нагадує, що захворюванню завжди легше запобігти, ніж лікувати його.
Ознайомитися з повною версією статті можна за посиланням https://tsn.ua/lady/zdorovye/aktualnaya-tema/rak-molochnoyi-zalozi-chinniki-riziku-ranni-simptomi-ta-zahodi-scho-pidvischuyut-prognozi-na-oduzhannya-2785914.html