Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
З алергією так чи інакше знайома більшість людей. У когось вона з'являється рідко, а комусь не дає спокою майже постійно. Алергія – це специфічна реакція імунної системи на яку-небудь речовину (алерген), яка потрапляє в організм або на шкіру. Найчастіше вона проявляється чханням, нежитю, сльозоточивістю, свербіннями та висипаннями на шкірі. Алергія – це не природна, а надчутлива реакція організму.
Як розвивається алергія?
Алергія часто розвивається у відповідь на контакт з алергеном. Їм може бути будь-яка чужорідна речовина, яку імунна система помилково ідентифікує як потенційно небезпечну, а тому прагне швидше її знешкодити. В результаті в організмі запускається вироблення специфічних антитіл (імуноглобулінів класу Е), спрямованих на знищення саме цього алергену. Цей та супутні процеси й призводять до розвитку симптомів алергії.
Розвиток алергії пов'язаний з процесом сенсибілізації – поступовим підвищенням надчутливості до певної речовини. Таким чином симптоми алергії можуть з'явитися не при першому контакті з алергеном, а пізніше. Період сенсибілізації може тривати від кількох днів або тижнів до декількох років. При цьому алергічна реакція на алерген з часом може ставати сильнішою.
Симптоми алергії
Найбільш частими симптомами алергії є сльозоточивість очей, закладеність носа та чхання. Однак вона може проявлятися й по-іншому в залежності від типу алергену та способу контакту з ним.
Симптомами алергії можуть бути:
-
сильне та часте чхання;
-
рясні рідкі виділення з носа;
-
свербіж в носі;
-
сльозоточивість;
-
почервоніння очей та свербіж;
-
сухий кашель, задишка, відчуття здавлювання в грудях;
-
почервоніння, набряклість шкіри;
-
локальні або поширені висипання на шкірі;
-
лущення шкіри;
-
набряк слизової носа, рота та горла, а також губ, обличчя та шиї;
-
біль в животі;
-
нудота, блювота;
-
діарея та інші.
При попаданні алергену в дихальні шляхи, як правило, з'являються чхання, закладеність носа та інші подібні симптоми. Якщо алерген потрапляє на шкіру (наприклад, шерсть тварини або миючий засіб), відповідно на ній може з'явитися почервоніння та висипання. При вживанні продуктів, що викликають алергію, можливі нудота, блювота та набряк слизових.
Симптоми алергії схожі з проявами інших захворювань. Найчастіше її плутають із застудою або вірусною інфекцією. Для з'ясування точної причини потрібно пройти діагностику.
Як відрізнити алергію від простуди та інших захворювань?
Правильно поставити діагноз може тільки досвідчений лікар. При цьому йому потрібно уважно вивчити історію хвороби пацієнта, симптоматику та результати призначених обстежень. Однак припустити, чи є симптоми проявом алергії або гострого захворювання, можна за певними ознаками:
1. Симптоми алергії проявляються різкіше, ніж простудні. Вони можуть виникнути при виході на вулицю (алергія на пилок), перебуванні в забрудненому приміщенні, контакті з котом або іншим домашнім тваринам, вживанні деяких продуктів тощо. Ознаки застуди частіше розвиваються по поступово посилюючись..
2. Симптоми застуди можуть посилюватися при виході на холод, а алергії при повторному контакті з алергеном.
3. При алергії виділення з носа, як правило, рясні та рідкі, а при застуді густіші, жовтого або зеленуватого відтінку.
4. Прояви гострих захворювань, як правило, зменшуються та проходять протягом 5-14 днів. Алергія може проходити швидше або, навпаки, тривати місяцями при постійному контакті з алергеном.
5. Для алергічної реакції не характерне підвищення температури, тоді як простудні та вірусні захворювання найчастіше її викликають.
6. Біль в горлі, головний та м'язовий біль, озноб та загальна слабкість також більш характерні для простудних захворювань.
7. Для алергії більш характерна сльозоточивість, свербіння в області очей і в носі.
8. Алергія може мати сезонний характер, наприклад, розвиватися щороку в один і той же період.
Причини розвитку алергії у дітей та дорослих
Причиною алергії є неадекватна відповідь імунної системи на безпечну для організму речовина. Це може бути продукт харчування, пилок рослини, побутовий пил, шерсть тварини або щось інше.
Серед основних причин такої реакції організму чільну роль віддають спадковому фактору. Вченими встановлено, що при наявності у одного з батьків алергії на певні речовини ймовірність її появи у дитини становить 33%, а у обох – 70%. Також велике значення мають умови життя та екологічна ситуація в регіоні, де проживає людина. За статистикою, алергією більше страждають міські жителі розвинених країн. Це пов’язують з меншим контактом з потенційними алергенами.
Основними причинами алергії вважають:
-
спадкову схильність;
-
ослаблений імунітет;
-
несприятливу екологічну ситуацію;
-
нераціональне харчування;
-
часті стреси та перевтома;
-
постійний прийом лікарських препаратів;
-
частий розвиток простудних, вірусних захворювань;
-
штучне вигодовування в грудному віці.
Однак сьогодні ці причини є тільки ймовірними.
Що може викликати алергію?
Спровокувати алергічну реакцію можуть самі різні чинники. У кожної людини вони індивідуальні.
Викликати алергію можуть:
-
пилок рослин;
-
побутовий пил;
-
шерсть та слина тварин;
-
укуси комах;
-
спори грибків та плісняви;
-
продукти харчування;
-
лікувальні препарати;
-
косметика, засоби гігієни та побутова хімія;
-
латекс та синтетичні тканини.
Важливо враховувати, що сильну алергію може викликати й невелика доза алергену. Наприклад, при непереносимості горіхів небезпечно вживати страви, що містять навіть кілька грамів цього продукту.
Бажано відстежувати, що викликає алергію, та уникати контакту з цими речовинами принаймні до моменту, поки не буде проведено лікування.
Діагностика алергії
Допомогти з'ясувати, що викликає алергію, та підібрати оптимальне лікування може лікар-алерголог. Під час первинної консультації фахівець детально розпитує про симптоми, їх вираженість та момент появи. Також лікар вивчає історію хвороби та питає, чи є алергія у близьких родичів.
Під час огляду алерголог приділяє увагу стану очей, слизових оболонок горла та носа, а також шкіри. За наявності характерних ознак лікар може підтвердити алергічну реакцію. Але щоб поставити точний діагноз та визначити алергени, потрібна діагностика.
Основними методами діагностики є:
-
провокаційні алергопроби на шкірі;
-
аналізи крові на антитіла – імуноглобуліни Е.
Алергопроби – це тест, під час якого в організм вводять незначні дози передбачуваних алергенів. Їх проводять переважно двома способами: на шкірі передпліччя роблять легкі насічки, на які наносять по краплі препарату, або вводять його під шкіру за допомогою ін'єкцій. Якщо у людини є алергія, на місці контакту з алергеном шкіра червоніє та трохи припухає.
Також виявити алергію можна за допомогою аналізу крові на вміст специфічних для конкретного алергену імуноглобулінів Е. Цей спосіб використовують рідше. Зазвичай, аналізи призначають як додатковий метод діагностики або при неможливості проведення алергопроб.
Методи лікування алергії
Лікування алергії має дві цілі:
-
усунення симптомів;
-
зменшенню вираженості алергічної реакції при контакті з алергеном.
У першому випадку призначають комплекс препаратів, які зменшують прояв симптомів. Спочатку застосовують антигістамінні препарати, які блокують синтез гістаміну. Він виробляється у відповідь на потрапляння в кров алергену та провокує погіршення самопочуття. Паралельно з цим лікар може призначити судинозвужувальні краплі в ніс, щоб усунути нежить, та інші препарати.
Щоб знизити алергічну реакцію та ризик розвитку ускладнень призначають імунотерапію. Це тривале лікування, яке передбачає регулярне введення спеціальних доз алергенів. Завдяки цьому організм до них як би звикає та перестає бурхливо реагувати. Таке лікування обов'язково проводиться під контролем лікаря-алерголога. Ін'єкції роблять в клініці, після чого пацієнт залишається в ній на деякий час (зазвичай, півгодини-годину).
Самостійно приймати препарати від алергії не рекомендується, як і використовувати їх довше призначеного лікарем часу. В організмі може розвинутися звикання до антигістамінних та судинозвужувальних препаратів, що знижує їх ефективність.
Чим небезпечна алергія та навіщо її лікувати?
Найбільш небезпечним ускладненням алергії є анафілактичний шок. Це гостра реакція організму на алерген. Вона може проявлятися набряком та спазмом мускулатури дихальних шляхів. Також анафілаксія може спровокувати головний біль, втрату свідомості, судоми, мимовільне сечовипускання та запалення міокарда.
Симптомами анафілактичного шоку є різке потовиділення, задишка та відчуття нестачі повітря, головний біль, біль в області серця, зниження тиску та втрата свідомості. У цьому випадку людині необхідна екстрена медична допомога, оскільки з'являється загроза для життя.
Ускладненнями алергії також можуть бути захворювання носа та дихальних шляхів, в тому числі астма. Згідно з дослідженнями, алергія є причиною розвитку астми у дітей у 90% випадків, а у дорослих – у 50%. Також на тлі алергії може розвинутися атопічний дерматит, екзема та деякі інші захворювання.
Всупереч поширеній думці, що організм поступово сам звикає до алергенів, насправді все відбувається навпаки. При повторних контактах з алергенами реакція стає більш вираженою, що може привести до розвитку ускладнень. Тому так важливо своєчасно звернутися до лікаря та пройти курс лікування.
Профілактика алергії
Для профілактики алергічних реакцій рекомендують мінімізувати контакти з алергенами. Для цього можна пройти провокаційні проби та з'ясувати, на що організм так реагує. Якщо це продукти харчування, косметика або засоби побутової хімії, то від них краще відмовитися. При алергії на шерсть або слину тварин, відповідно, бажано не перебувати з ними в одному приміщенні. Якщо організм погано переносить домашній пил, потрібно частіше проводити вологе прибирання та робити це, надягаючи захисну маску та рукавички. Також можна замінити ліжко (ковдри та подушки) на гіпоалергенні.
Профілактикою алергії вважається й імунологічне лікування. Воно дозволяє поступово привчити організм до певних речовин та зменшити ризики від контакту з ними.
Часто задавані питання:
Які основні симптоми алергії?
Найбільш часто алергія викликає сльозоточивість, рясні рідкі виділення з носа, свербіж в носі та в області очей, часте чхання. При контакті алергену зі шкірою можуть з'являтися червоні плями, висипання, свербіж та лущення. Більш рідкісними симптомами є набряк слизових оболонок рото- та носоглотки, кашель, нудота, блювота та інші.
Які види препаратів призначають при алергії?
Для полегшення симптомів алергії застосовують антигістамінні препарати. Для лікування необхідно пройти діагностику та курс імунотерапії або інших препаратів, призначених лікарем-алергологом.
Які основні види алергії?
Основними видами алергії є реакції на пилок квітів та рослин, домашній пил, шерсть тварин, продукти харчування, лікарські препарати, косметичні засоби та побутову хімію.
Супутні послуги:
Джерела:
