Зміст:

  1. Як розвивається синдром хронічного тазового болю?

  2. Як проявляється хронічний тазовий біль?

  3. Причини тазового болю у жінок

  4. Які обстеження призначають при хронічному тазовому болю?

  5. Методи лікування хронічного тазового болю

  6. Ускладнення хронічного тазового болю

Періодично біль у животі або в області тазу виникає у більшості жінок. Він буває пов'язаний з передменструальним синдромом або гінекологічними захворюваннями, які за своєчасної діагностики успішно лікуються.

Про хронічний тазовий біль говорять, якщо жінку понад 6 місяців турбують больові відчуття внизу живота, над лобковою кісткою, в області промежини або крижів, при цьому їх прояви не залежать від менструального циклу.

У 70% випадків причиною хронічного болю є запальні та інфекційні захворювання репродуктивної системи чи новоутворення. Дещо рідше (до 30%) вона виступає симптомом урологічних, шлунково-кишкових або інших патологій. 

Гінекологи "Оксфорд Медікал" розповідають, що діагноз "синдром хронічного тазового болю" ставлять не більше ніж у 5% випадків, якщо за результатами комплексної діагностики не вдається виявити об'єктивну причину такого стану, або вираженість болю не відповідає наявним порушенням.

Як розвивається синдром хронічного тазового болю?

Синдром хронічного тазового болю у жінок: причини та лікування

Встановлено, що у розвитку синдрому хронічного тазового болю ключову роль відіграють порушення мікроциркуляції крові та підвищена збудливість нервової системи. Їх причиною можуть стати запальні процеси у малому тазі та деякі інші патології.

При виникненні дисбалансу речовин, що активують та пригнічують процеси запалення, у нервовій системі (точніше периферичних нервових закінченнях симпатичної нервової системи) відбуваються функціональні порушення. В результаті підвищується чутливість структур у спинному мозку, через що будь-які імпульси, які передаються до головного мозку з області малого таза, сприймаються як болючі.

Поступово це призводить до застійних явищ у малому тазі та структурної зміни нервових волокон, через що у мозок передаються «невірні» сигнали, які відповідно викликають «невірну» реакцію. Таким чином розвивається синдром хронічного тазового болю, який не можна усунути за допомогою знеболюючих препаратів.

Як проявляється хронічний тазовий біль?

Для хронічного тазового болю характерні:

  • ниючий характер болю, відчуття дискомфорту, тиску;

  • періодичне посилення болю без явних причин;

  • відсутність чіткої локалізації джерела болю;

  • біль під час та після статевого акту;

  • порушення сечовипускання;

  • поширення болю на промежину, сідниці та стегна, рідше весь живіт та грудну клітину;

  • загальна слабість, апатія, депресія, порушення сну.

У багатьох жінок на тлі больового синдрому погіршується емоційний стан, знижується працездатність та виникають проблеми в особистому житті.

Причини тазового болю у жінок

Синдром хронічного тазового болю є діагнозом виключення. Його ставлять лише після проведення ретельної діагностики, результати якої показують, що в організмі жінки немає патологічних процесів, симптомом яких може бути тривалий біль.

Причинами хронічного тазового болю можуть бути гінекологічні, урологічні та проктологічні хвороби, а також патології опорно-рухового апарату в області крижів та деякі психічні порушення.

Найчастіше у жінок діагностують:

  • запальні захворювання сечостатевої системи (кольпіт, цервіцит, сальпінгіт, уретрит, цистит);

  • інфекційні захворювання (кандидоз, уреаплазмоз тощо);

  • поліпи, кісти, міоми;

  • спайки у малому тазі;

  • злоякісні новоутворення;

  • ендометріоз;

  • аденоміоз;

  • варикозне розширення вен у ділянці таза;

  • сечокам'яну хворобу;

  • проктит, неспецифічний виразковий коліт, синдром подразненого кишківника;

  • попереково-крижовий остеохондроз та інші захворювання.

Які обстеження призначають при хронічному тазовому болю?

Ключове значення у діагностиці причин хронічного тазового болю грає оцінка анамнезу. Щоб допомогти лікарю поставити правильний діагноз, важливо докладно описати усі симптоми, час їх появи тощо. Також необхідно повідомити про наявні хронічні захворювання, показати результати раніше проведених обстежень та лікарські висновки.

З огляду на показання, для уточнення діагнозу лікар може призначити такі обстеження:

  • аналізи мазка на мікрофлору;

  • цитологічний аналіз зішкріба з шийки матки (ПАП-тест);

  • УЗД органів малого таза, сечовидільної системи та нирок;

  • дуплексне сканування вен малого тазу;

  • рентген-діагностику (урографію, цистоскопію);

  • комп'ютерну томографію органів малого таза;

  • ендоскопічні дослідження (гістероскопію, цистоскопію, колоноскопію);

  • діагностичну лапароскопію.

Якщо у пацієнтки відсутні гінекологічні порушення або симптоми інших захворювань, для з'ясування діагнозу можуть знадобитися консультації уролога, проктолога, невролога, психотерапевта та інших фахівців.

Нерідко постановка діагнозу вимагає комплексного підходу та співпраці відразу кількох спеціалістів.

Методи лікування хронічного тазового болю

Методи лікування хронічного тазового болю

При хронічному тазовому болю застосовують комплексну терапію, спрямовану на усунення причини хвороби та її симптомів.

Залежно від супутніх патологій, жінці можуть призначити:

  • протизапальні препарати – застосовують при запаленні в органах сечостатевої системи;

  • антибактеріальні, протигрибкові, противірусні препарати для усунення інфекційного процесу;

  • гормональні препарати – для нормалізації гормонального тла;

  • знеболювальні препарати – для усунення больових відчуттів та інші ліки за показаннями.

Також лікар може рекомендувати лікувальну фізкультуру та фізіотерапевтичні процедури з використанням ультразвуку, лазерної чи магнітної енергії. Вони сприяють поліпшенню мікроциркуляції крові, усуненню застійних явищ та лікуванню запальних процесів.

За наявності хірургічної патології (ендометріозу, кіст, міом та ін.) може знадобитися оперативне лікування. В «Оксфорд Медікал» його виконують за допомогою сучасних малоінвазивних методик – гістероскопії та лапароскопії. Вони супроводжуються мінімальним ушкодженням здорових тканин та, відповідно, мають легкий реабілітаційний період.

Якщо у жінки немає органічних та функціональних захворювань і їй ставлять діагноз «синдром хронічного тазового болю», для лікування підбирають лише симптоматичну терапію. Іноді рекомендують пройти консультацію у психотерапевта.

Ускладнення хронічного тазового болю

Розвиток хронічного тазового болю може спровокувати функціональні порушення у роботі органів репродуктивної, сечовидільної та травної систем.

З іншого боку, вона впливає на психологічний стан жінки. Через постійний біль вона може відчувати слабкість, дратівливість та апатію, страждати від зниження концентрації уваги та працездатності.

Хронічний тазовий біль призводить не тільки до фізіологічних ускладнень, а й до проблем у соціальній сфері. Цей стан вимагає проведення ретельної діагностики та підбору ефективного лікування. Іноді це займає певний час, але відмовлятися від обстежень та терапії не слід у будь-якому разі.

У медичному центрі “Оксфорд Медікал” лікування тазового болю проводять досвідчені акушер-гінекологи та інші лікарі вузьких спеціальностей. Для діагностики використовують нове обладнання експертного класу, що дозволяє гарантувати максимальну точність результатів. Також у клініці створено всі умови для проведення ендоскопічних обстежень та малоінвазивних хірургічних операцій.

Для запису на консультацію до гінеколога телефонуйте до нашого контакт-центру або залишайте заявку у формі зворотнього зв'язку.

 

Джерела:

National Library of Medicine 

Multidisciplinary Digital Publishing Institute 

 

Oxford University Press