Зміст:

  1. Причини розвитку тунельного синдрому зап'ястя
  2. Симптоми тунельного синдрому зап'ястя
  3. Діагностика тунельного синдрому зап'ясткового каналу
  4. Лікування тунельного синдрому зап'ястя
  5. Профілактика синдрому карпального каналу

За чутливість і рухливість чотирьох пальців руки відповідає серединний нерв, при защемленні якого в області зап'ястя розвивається тунельний синдром. Перетискання та подальше запалення нерва порушує кровообіг та локальні процеси обміну речовин. В результаті у пацієнта з'являються оніміння, порушення рухливості руки та біль.

Симптоми тунельного синдрому зап'ястя

Причини розвитку тунельного синдрому зап'ястя

Тунельний синдром діагностують у 2-3% населення працездатного віку. Найчастіше він зустрічається у людей офісних професій, а також водіїв та музикантів. Ризик порушення підвищується при тривалому стані зап'ястя в неприродному положенні, виконанні роботи, при якій задіюється дрібна моторика, та інтенсивних динамічних навантаженнях.

Причинами розвитку тунельного синдрому можуть бути:

  • часті монотонні рухи зап'ястям;

  • сильні навантаження на зап'ястя;

  • травми зап'ястя;

  • розтягнення зв'язок та розрив сухожиль;

  • артрит;

  • ожиріння;

  • акромегалія;

  • амілоїдоз;

  • гіпотиреоз;

  • цукровий діабет;

  • деякі захворювання нирок та печінки;

  • дефіцит вітаміну В6 в організмі;

  • генетична схильність;

  • вузький карпальний канал.

Симптоми тунельного синдрому зап'ястя

Тунельний синдром може проявлятися по-різному в залежності від ступеня звуження карпального каналу та запалення. Деякі пацієнти скаржаться на періодичний біль, поколювання в пальцях і оніміння, тоді як інші не можуть зігнути руку в кулак і виконати інші рухи.

Ознаками защемлення серединного нерва є:

  • біль у зап'ясті (на ранніх стадіях після навантаження);

  • оніміння пальців;

  • почуття поколювання, печіння у пальцях;

  • порушення рухливості пальців та кисті;

  • слабкість руки та пальців.

Діагностика тунельного синдрому зап'ясткового каналу

Лікування тунельного синдрому зап'ясткового каналуДіагностику та лікування тунельного синдрому проводять лікарі-неврологи. Під час прийому фахівець дізнається, які симптоми турбують пацієнта та вивчає історію хвороби, після чого проводить огляд.

Виявити защемлення серединного нерва можна за допомогою:

  1. Теста Хоффмана-Тінеля – лікар постукує по руці у місці проходження нерва та оцінює реакцію пацієнта. Якщо виникає біль, оніміння, поколювання, печіння або інший симптом, тест вважається позитивним.

  2. Теста Фалена – пацієнту рекомендують сильно зігнути кисть руки. Різкий біль чи оніміння підтверджують защемлення нерва.

  3. Електронейроміографії – інструментальне дослідження, що дозволяє оцінити ступінь провідності нервових імпульсів.

  4. Ультрасонографії – УЗ дослідження, що допомагає виявити запалення та ушкодження нерва.

За потреби лікар може призначити й інші обстеження, щоб виявити причину патології чи супутні захворювання.

Лікування тунельного синдрому зап'ястя

Тактика лікування залежить від того, на якій стадії захворювання пацієнт звернувся за медичною допомогою.

При тунельному синдромі може знадобитися:

  • консервативна терапія;

  • хірургічне лікування.

Консервативна терапія передбачає:

  • носіння ортезу для фіксації зап'ястя у правильному положенні;

  • прийом нестероїдних протизапальних засобів для зняття запалення та болю;

  • прийом препаратів для покращення кровообігу, усунення набряків та інших за показаннями;

  • дотримання дієти з обмеженням солі та кількості рідини для зменшення набряклості.

Носіння ортезу та медикаментозне лікування спрямоване на зняття набряку та защемлення нерва. Більш ніж у 60% випадків воно дозволяє позбутися симптомів та відновити нормальну чутливість та рухливість пальців.

У складніших ситуаціях і, якщо консервативна терапія неефективна, може знадобитися операція. Її проводять 2 методами:

  • через відкритий доступ – хірург робить розріз на зап'ястя і розтинає зв'язку, щоб збільшити ширину карпального каналу;

  • ендоскопічно – на зап'ясті роблять два проколи та вводять через них мініатюрні хірургічні інструменти та оптичні прилади, за допомогою яких лікар виконує маніпуляцію.

Який метод буде ефективнішим, хірург вирішує в індивідуальному порядку.

Профілактика синдрому карпального каналу

За наявності факторів ризику, а також для профілактики рецидиву фахівці рекомендують:

 

  • при роботі за комп'ютером уникати зігнутого в зап'ясті положення руки і намагатися тримати її прямо, а також регулярно робити перерви;

  • не тримати зап'ястя на холодній поверхні;

  • виконувати легку гімнастику;

  • виключити тривалу монотонну роботу руками та інтенсивні навантаження;

  • відмовитися від шкідливих звичок та вести здоровий спосіб життя.

 

 

Джерела:

National Library of Medicine  

Statpearls  

 

Jamanetwork