Лікар-уролог, андролог
кандидат медичних наук
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Показання для УЗД органів мошонки
Ультразвукова діагностика, доплер та кольорова доплерографія широко застосовується в діагностиці захворювань органів мошонки. Показання до застосування ультразвукових методів діагностики органів мошонки поділяють на абсолютні та відносні.
До абсолютних показань належать:
наявність пухлиноподібних утворень, розташованих екстра- або інтратестикулярно (травма, пухлини, кісти, орхіти);
епідідімоорхіти, які не піддаються лікуванню.
підозри на перекрут яєчка або епідідімоорхіт тощо.
До відносних показань відносять:
невеликі пошкодження придатка яєчка;
помірний, інтермітуючий або хронічний біль в яєчку при наявності нормальних результатів фізикальних досліджень;
напружене гідроцеле;
тривалий, виснажливий біль в яєчку.
Сьогодні широко поширеним, доступним та досить інформативним є ультразвукове дослідження у В-режимі, яке дозволять виявити структурні зміни в яєчку та придатку, наявність рідини в оболонці яєчка. Застосовуються високочастотні матричні датчики (зазвичай 7-16 МГц). Доплерівські системи з двомірною візуалізацією дозволяють отримати комбінування доплеровскої інформації та інформації двомірного сканування.
Що бачить лікар на УЗД мошонки?
Мошонка складається з двох геміскротумів з однаковим вмістом. Кожен геміскротум містить яєчко овоїдної форми, яке в процесі життя набуває більш круглий вид. Яєчко вкрите тонкою фіброзною оболонкою, яка називається білковою оболонкою яєчка. Уздовж заднього краю розташовується придаток яєчка, який переходить в сім'явивідну протоку. Внутрішню структуру яєчка становлять множинні часточки, які містять насінні канальці.
Нормальне яєчко при ультразвуковому дослідженні в сірій шкалі має овальну форму, рівні контури, середню ехогенність, гомогенну та дрібнозернисту ехоструктуру. Неоднорідність яєчка в нормі може бути обумовлена його середостінням, мережею насінників та трансмедіастенальними судинами. У центрі помітний гіперехогенний тяж- середостіння яєчка. Кольорове доплерівське картування (КДК) показує хорошу картину кровопостачання яєчок.
Гострий епідидиміт
При гострому епідидиміті придаток збільшений в обсязі, гіпоехогенний та гіперваскулярний. Процес часто локальний, в голівці або у хвості. У таких випадках часто картина обмежується тільки ураженим ділянкою.
Гострий епідідімоорхіт
Характеризується підвищенням об'єму придатка та яєчка, дифузійною гіпоехогенністю. Оболонки яєчка мають товщину понад 5 мм, часто існує наявність рідини між оболонками (реактивне гідроцеле). Нерідко до процесу залучається насіннєвий канатик. В яєчку прояв часто дифузне, іноді локальне, у вигляді гіпоехогенних ділянок округлої форми, чітко обмеженої гіперваскулярізірованної.
Новоутворення органів мошонки
Пухлини яєчка зазвичай зустрічаються рідко: вони складають 4% від усіх злоякісних новоутворень чоловіків. Вони вражають переважно молодих віком від 15 до 40 років. Проте, злоякісні утворення органів мошонки є основною причиною смерті від раку серед чоловіків молодого віку. Провокуючими факторами є: травматизм, вірусні інфекції, атрофії яєчка, крипторхізм.
Діагностика пухлин яєчка грунтується головним чином на клінічному та ехографічному дослідженні. При клінічному дослідженні найбільш частим симптомом є біль. Крім того, часто відзначається збільшення мошонки, яка може прогресувати та виявляється пальпаторно. При ультразвуковому дослідженні ізольована пухлина найчастіше гіпоехогенна та однорідна. Іноді вона тільки гетерогенна, з гіперехогенними ділянками (з вогнищами крововиливів) або анехогенними (некроз). Наявність пухлин солідної структури з нерівними контурами дозволяє відрізнити її від нормальної тканини яєчка. При КДК інтратестикулярні пухлини більш 1.6 см гіперваскулярні, менш 1.6 см – гіповаскулярні. Судинний малюнок – внутрішньопухлинно – неправильного виду: у вигляді випадково розташованих судин неправильної форми.
Травма органів мошонки
Звичайне ультразвукове дослідження дозволяє діагностувати забій, запальний процес, місце розриву білкової оболонки або гематоми оболонок яєчка або сім'яного канатика. Ультразвукова колірна доплерографія дає інформацію про характер кровопостачання. А також у випадках гематоми оболонок або перегородки. УЦДК також важливо для виявлення характеру удару. Звичайне УЗД виявляє гіпоехогенні поразки (гематоми або розриви паренхіми), які можуть бути схожими на інфільтративний пухлинний процес. Однак ці пошкодження не мають кровотоку при УЦДК.
Варикоцеле
Варикоцеле – це розширення вен сім'яного канатика та лозовідного сплетення. Двостороннє варикоцеле зустрічається в 35-40% випадків. Варикоцеле впливає на сперматогенез: зменшується рухливість сперматозоїдів та знижується їх концентрація, підвищується кількість аномальних форм. Також може призводити до атрофії яєчка.
Діагностика варикоцеле, перш за все, ґрунтується на застосуванні фізикальних методів дослідження. УЗД у В-режимі показує розширені вени в формі анехогенних тубулярних структур, покручені, розташовані вздовж сім'яного канатика. Дослідження проводиться в положенні лежачи (в спокої) та в положенні сидячи або стоячи при напруженні.
Джерела:
