Зміст статті
Дискомфорт у ділянці статевих органів, незвичні виділення, свербіж або печіння — це симптоми, які не можна ігнорувати. Однією з найпоширеніших причин таких скарг є вагініт (друга назва цього стану — кольпіт) — запалення слизової оболонки піхви.
Іноді симптоми виражені яскраво, а інколи жінка помічає лише незначні зміни у виділеннях чи легкий дискомфорт. Проте навіть помірні прояви потребують уваги, оскільки запальний процес може прогресувати.
У цій статті розглянемо, що таке вагініт, які ознаки для нього характерні та які підходи застосовують у лікуванні. Водночас важливо пам’ятати: без лабораторної діагностики встановити точну причину запалення неможливо, тому для правильного вибору терапії необхідна консультація лікаря.
Що таке вагініт
Вагініт — це запальний процес, який уражає слизову оболонку піхви. У нормі вона має власну мікрофлору, де переважають корисні бактерії, що підтримують природний рівень кислотності та захищають від інфекцій. Коли цей баланс порушується, виникають умови для розвитку запалення.
Залежно від перебігу виділяють гостру форму, коли симптоми з’являються раптово та виражені достатньо інтенсивно, і хронічну — коли прояви менш помітні, але запалення зберігається тривалий час. Саме тому важливо не лише зняти неприємні відчуття, а й встановити причину змін слизової оболонки і усунути першопричину.
Від чого зʼявляється вагініт
Кольпіт може мати інфекційну або неінфекційну природу. У першому випадку причиною стають бактерії, грибки чи інші мікроорганізми. У другому — запалення виникає через гормональні зміни, алергічну реакцію, механічне подразнення або інші чинники.
До основних причин належать:
- інфекції, що передаються статевим шляхом;
- активне розмноження умовно-патогенних мікроорганізмів;
- кандидозна інфекція;
- гормональні зміни під час вагітності або менопаузи;
- прийом антибактеріальних препаратів;
- зниження імунітету;
- алергічна реакція на засоби інтимної гігієни;
- механічне подразнення слизової оболонки.
Окремо слід зазначити, що запалення може розвиватися на тлі супутніх гінекологічних або урологічних захворювань. Саме тому регулярний жіночий чекап допомагає вчасно виявити порушення та попередити ускладнення.
Що характерно для кольпіту
Прояви захворювання можуть відрізнятися залежно від причини, однак є симптоми, які виникають найчастіше:
- зміна характеру вагінальних виділень (кількості, кольору, запаху, консистенції);
- свербіж або печіння у ділянці вульви;
- почервоніння та набряк слизової;
- дискомфорт або біль під час статевого акту;
- печіння під час сечовипускання.
У деяких випадках можливі тягнучі болі внизу живота або відчуття постійного подразнення. Важливо пам’ятати, що подібні симптоми можуть виникати і при інших захворюваннях сечостатевої системи, тому самостійно встановити діагноз неможливо.
Чим лікувати вагініт
.jpg)
Метод лікування вагініту обирають залежно від причини запалення. Саме тому перед призначенням терапії проводять огляд і лабораторні дослідження — мазок на флору, бактеріологічний посів, ПЛР-діагностику або інші аналізи за показаннями. Без визначення збудника або провокуючого фактора лікування може бути неефективним і призвести до рецидиву.
Залежно від причини запалення застосовують:
- Антибактеріальні препарати. Призначаються при бактеріальному запаленні або інфекціях, що передаються статевим шляхом. Можуть застосовуватися системно (у таблетках) або місцево у вигляді вагінальних свічок.
- Протигрибкові засоби. Використовуються при кандидозному процесі, коли причиною є надмірне розмноження грибків роду Candida.
- Противірусні препарати. Призначаються за наявності вірусної інфекції.
- Гормональні засоби. Застосовуються при атрофічному вагініті, що пов’язаний із дефіцитом естрогенів у період менопаузи.
Також можуть бути призначені місцеві протизапальні препарати, які допомагають зменшити набряк, свербіж і дискомфорт, та препарати для відновлення мікрофлори — пробіотики та засоби з лактобактеріями, які сприяють відновленню природного балансу мікрофлори після лікування.
У деяких випадках лікування потребує і статевий партнер, особливо якщо встановлено інфекцію, що передається статевим шляхом. Це знижує ризик повторного зараження.
Окрім прийому медикаментозної терапії, лікар може рекомендувати:
- тимчасово утриматися від статевих контактів;
- відмовитися від агресивних засобів інтимної гігієни;
- носити білизну з натуральних тканин;
- обмежити гостру та солону їжу, якщо вона посилює симптоми;
- уникати самостійного використання антисептиків або спринцювань.
Важливо пройти повний курс лікування, навіть якщо симптоми зникають раніше. Передчасне припинення терапії часто стає причиною переходу захворювання в хронічну форму або розвитку ускладнень, зокрема вульвіту.
Слід пам’ятати, що симптоми, характерні для кольпіта, можуть виникати також при інших захворюваннях сечостатевої системи. Тому при появі ознак запалення доцільно звернутися до гінеколога, щоб отримати обґрунтовані рекомендації та індивідуально обране лікування.
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Джерела:
