Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

  1. Анатомічна структура стопи

  2. Види вивихів стопи

  3. Класифікація вивихів стопи

  4. Симптоми вивиху стопи

  5. Причини вивихів стопи

  6. Перша допомога при вивиху стопи

  7. Діагностика вивихів стопи

  8. Лікування вивихів стопи

  9. Відновлення після вивиху стопи

  10. Профілактика вивихів стопи

Вивих стопи – це зміщення суглобових поверхонь, розташованих в стопі кісток. Це досить рідкісна проблема, з якою стикається не більше 2% населення. Оскільки основною причиною вивихів є травми, найчастіше вони супроводжуються переломами кісток та пошкодженнями зв'язок та сухожиль. Однак порушення в роботі суглобів можуть статися й внаслідок невдалого кроку, стрибка або удару ногою.

Анатомічна будова стопи

Стопа має дуже складну анатомічну будову. Вона складається з 31 суглоба, 26 кісток, а також безлічі м'язів, зв'язок та сухожиль. Навіть невелика травма одного з компонентів викликає сильний біль та заважає ходити.

Кістки стопи поділяють на 3 відділи:

  • кістки плесни (всього 5);

  • передплесни, до яких належать кістки п'яти, таранна, кубоподібна, човноподібна та 3 клиновидні;

  • кістки пальців (перша фаланга, друга та третя).

Всі вони з'єднані між собою суглобами, найбільшими з яких є суглоби Шопара та Лісфранка. Перший також називають суглобом передплесни. Він розташований між таранною та п'ятковою кістками, а також кубоподібною та човноподібною. Суглоб Лісфранка з одного боку об'єднує кубоподібну кістку з трьома клиноподібними, а з іншого – з п'ятьма кістками плесна.

Види вивихів стопи

вивихи стопиВивих може виникнути в будь-якому відділі стопи, а також відразу в декількох. Залежно від розташування виділяють вивихи:

  • гомілково-стопного суглоба – з'єднує великогомілкову, малогомілкову та таранні кістки, відповідає за рухливість стопи;

  • таранної кістки – найчастіше змінюється положення п'яткової, човноподібної та кубоподібної кісток;

  • кісток передплесни у суглобі Шопара – зазвичай відбувається зміщення човноподібної кістки;

  • кісток плесни в суглобі Лісфранка – зміщуються кілька або всі плеснові кістки;

  • фаланг пальців – зміщення відбувається в плесно-фаланговому суглобі або міжфалангових.

Класифікація вивихів стопи

Вивих може бути:

  • повний – компоненти суглоба зміщуються так, що втрачають зіткнення з голівкою кістки;

  • неповний – відбувається невеликий зсув одного або декількох компонентів, при цьому частково зберігається контакт суглобової поверхні з головкою кісткою.

Також в залежності від типу травми вивих може бути:

  • відкритий – супроводжується пошкодженням шкіри та м'яких тканин;

  • закритий – шкірний покрив не пошкоджений.

За часом, який минув з моменту травми, вивихи класифікують як:

  • свіжі – до 3 діб;

  • несвіжі – від 3 днів до 21;

  • застарілі – понад 3 тижні.

Симптоми вивиху стопи

У більшості випадків вивих суглобів стопи відбувається внаслідок травми та супроводжується різким болем. Також можна почути характерний звук, викликаний зміщенням кістки. А іноді про проблему говорить нетипове положення ноги.

Симптомами вивиху стопи можуть бути:

  • різкий біль в момент травми;

  • посилення болю при опорі на ногу;

  • деформація ступні;

  • втрата функціональності (суглоб не згинається);

  • набряк ноги;

  • гематома;

  • синюшність шкіри;

  • напруга в ахілловому сухожиллі.

Фахівці «Oxford Medical» попереджають, що ці симптоми найбільш характерні для вивихів. Але вони можуть виникнути й при тріщинах, переломах кістки або пошкодженні зв'язок та сухожиль. Щоб точно визначити діагноз і підібрати оптимальне лікування, потрібно звернутися до ортопеда-травматолога.

Причини вивихів стопи

Вивихи суглобів стопи відбуваються дуже рідко. Основними причинами є травми, отримані під час аварій, падінь або трудової діяльності. В особливій групі ризику знаходяться спортсмени, які займаються стрибками або бігом, а також люди похилого віку і з захворюваннями опорно-рухового апарату.

Вивих стопи може виникнути внаслідок:

  • відкритої або закритої травми;

  • падіння на стопу важкого предмета;

  • сильного удару ноги;

  • падіння або стрибка з великої висоти;

  • випадкового підворота ноги.

Перша допомога при вивиху стопи

При підозрі на вивих суглобів стопи потерпілому рекомендують:

  • лягти на рівну поверхню;

  • підняти ногу трохи вище тулуба, щось під неї підклавши;

  • при відкритій рані – очистити її, обробити антисептиком та накласти стерильну пов'язку;

  • при закритій травмі – прикласти холодний компрес на 10 хвилин;

  • при першій нагоді звернутися до ортопеда-травматолога.

За перших симптомів вкрай складно визначити, стався вивих, перелом або сильний удар і розрив зв'язок. Але навіть якщо вивих очевидний, не варто вправляти його самостійно. Якщо зробити щось неправильно, можна посилити пошкодження. Слід викликати швидку допомогу або на машині доставити потерпілого в клініку. При цьому він не повинен йти самостійно та спиратися на травмовану ногу.

Діагностика вивихів стопи

Під час прийому ортопед-травматолог спочатку оглядає пошкоджену стопу та проводить пальпацію. За характерними ознаками він може припустити тип травми, але для підтвердження потрібна візуальна діагностика. Як правило, проводять рентген. Він показує розташування кісток та суглобів, дозволяє побачити вивихи, переломи та тріщини.

В ускладнених випадках може знадобитися комп'ютерна або магнітно-резонансна томографія. Ці дослідження дозволяють оцінити стан м'яких тканин та діагностувати пошкодження м'язів, зв'язок та сухожиль.

Лікування вивихів стопи

Лікування вивихів проводиться в кілька етапів. Спочатку лікар повинен вправити суглоб та відновити правильне розташування кісток. Якщо травма закрита, вправлення проводять консервативним методом. При відкритій рані, а також розриві зв'язок та сухожиль може знадобитися операція.

Після вправляння вивиху на ногу накладають гіпс або іншу фіксуючу пов'язку, щоб забезпечити іммобілізацію (нерухомість, необхідну для нормального загоєння). Залежно від виду травми носити її потрібно від декількох тижнів до декількох місяців.

Також в цей час лікар може призначити медикаментозну терапію. Застосовують знеболюючі та протизапальні препарати.

Відновлення після вивиху стопи

Період реабілітації починається після зняття пов'язки і також може тривати до декількох місяців. В цей час призначають процедури, які допомагають поступово відновити нормальну рухливість суглобів та підвищити тонус м'язів, ослаблених тривалою нерухомістю.

У цей час проводять:

  • фізіотерапевтичні процедури;

  • масаж;

  • лікувальну фізкультуру.

Пацієнту потрібно акуратно розробляти ногу, регулярно збільшуючи навантаження. Але починати потрібно з дуже простих вправ під керівництвом досвідченого реабілітолога. Потрібно виконувати всі рекомендації лікаря та в жодному разі не відмовлятися відразу від милиць або тростини. Різке навантаження може спровокувати ускладнення або повторний вивих. Повністю спиратися на ногу, як правило, дозволяють лише через 1-3 місяці після зняття фіксації.

Профілактика вивихів стопи

Для профілактики вивихів стопи рекомендують:

  • зміцнювати м'язи гомілок та стоп за допомогою фізкультури;

  • робити масаж стоп та ходити босоніж по землі;

  • збалансовано харчуватися, не допускаючи дефіциту кальцію та інших макро- і мікроелементів;

  • носити комфортне ортопедичне взуття;

  • дотримуватися обережності при заняттях спортом та пересуванні по небезпечним поверхням. 

Джерела:

US National Library of Medicine

Science Direct 

Taylor