Підготовка до рентгенографії черевної порожнини з контрастною речовиною

Рентгенографія органів черевної порожнини з контрастом – це дослідження за допомогою рентгенівських променів і контрастної речовини (у більшості випадків барію), що дозволяє виявляти патології органів шлунково-кишкового тракту.

Для підготовки до дослідження рекомендується перейти на безшлакову дієту та виключити з раціону:

• солодощі,
• свіжий хліб,
• молоко,
• капусту,
• газовані напої,
• смажене і жирне.

Можна вживати яйця, сири, відварене нежирне м'ясо, каші на воді та черствий хліб.

Перед процедурою ввечері дозволяється з'їсти легку вечерю до 18:00. Також не зайвим буде зробити очисну клізму за дві-три години до дослідження.

Для отримання достовірних даних рентген шлунка з барієм проводиться тільки натщесерце, тому його частіше призначають на ранковий час.

У день обстеження не можна приймати медикаменти (особливо ті, що знижують кислотність), заборонено палити та вживання жуйки, оскільки це заважає контрастній речовині поступово обволікати слизову оболонку шлунка.

Безпосередньо перед обстеженням необхідно випити контрастну рідину, яка надається у клініці.

Зазвичай використовується сульфат барію (густа рідина блідо-молочного кольору зі смаком крейди), а при індивідуальній непереносимості – речовина, що містить йод. У деяких випадках буває необхідно на додаток до контрасту випити розчин соди, щоб шлунок заповнився повітрям і розправився.

Відразу після дослідження пацієнту потрібно випити велику кількість води, щоб розчинити контрастну рідину – це допоможе легко вивести її з організму. Пити багато рідини рекомендується ще один-два дні, тому що іноді барій може призводити до порушення травлення та закрепу. Також протягом кількох діб після обстеження випорожнення хворого може мати білий або сірий колір.

• вагітність;
• алергічні реакції на барій, йодовмістні речовини чи інші контрасні препарати в минулому;
• порушення цілісності стінок шлунково-кишкового тракту, езофаготрахіальні нориці, порушення ковтання;
• стеноз стравоходу, стан після оперативного втручання на шлунково-кішковому тракті;
• травми або хімічні опіки шлунково-кішкового тракту.