Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Анемія – це клінічний синдром, який характеризується дефіцитом деяких мікроелементів в крові (заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти). Більш ніж у 90% випадків зустрічається залізодефіцитна анемія – зниження рівня гемоглобіну і / або еритроцитів у крові.
Гемоглобін – це білок, до складу якого входить залізо. Він пов'язує молекули кисню, що надходять в легені, та транспортує їх в усі тканини та клітини організму. Гемоглобін є основним структурним елементом еритроцитів. Таким чином, анемія може виникнути не тільки при дефіциті гемоглобіну, а й при зниженні рівня еритроцитів. Це відбувається через порушення їх продукції або прискореного руйнування.
Анемія вважається не самостійним захворюванням, а синдромом, який виникає на тлі розвитку інших хвороб. Тому дуже важливо не тільки відновити кількість гемоглобіну, а й з'ясувати причину його дефіциту.
Анемія призводить до кисневого голодування тканин та розвитку гіпоксії. Це своєю чергою викликає загальне нездужання та погіршення самопочуття. Симптоми анемії неспецифічні та при легкому ступені мало виражені, тому її часто не помічають і діагностують випадково при проведенні аналізів крові.
Симптомами залізодефіцитної анемії можуть бути:
м'язова слабкість і відчуття втоми після невеликого фізичного навантаження;
зниження працездатності, постійна втома;
сонливість;
прискорення серцебиття, задишка під час відпочинку або легкого навантаження;
запаморочення, поява «мушок» перед очима;
часті головні болі;
напади втрати свідомості;
шум у вухах;
погіршення пам'яті;
блідість, легка жовтизна шкіри;
відчуття сухості в роті, печіння на язиці;
втрата волосся;
ламкість нігтів;
тріщини в куточках губ;
у жінок порушення менструального циклу.
Дитина при розвитку анемії може ставати більш спокійною, пасивною, втрачати інтерес до активних ігор, частіше лягати спати та відмовлятися від їжі.
Всі ці симптоми можуть бути викликані не тільки анемією, але й іншими захворюваннями. Крім того, анемія рідко розвивається як самостійна патологія (тільки, наприклад, при сильній крововтраті або постійному дефіциті заліза в раціоні), частіше вона є одним із проявів інших захворювань.
Виділяють три основні механізми розвитку залізодефіцитної анемії. Перший пов'язаний з недоліком заліза в раціоні, другий –з порушенням всмоктування заліза в організмі, третій – з порушенням продукції еритроцитів або їх прискореним руйнуванням.
Причинами залізодефіцитної анемії можуть бути:
недолік заліза у продуктах харчування (наприклад, при вегетаріанській дієті);
підвищена потреба організму в залізі під час вагітності або активного росту;
порушення всмоктування заліза (захворювання шлунково-кишкового тракту);
порушення продукції еритроцитів (виникає при ендокринних захворюваннях, хворобах нирок, хронічних інфекціях, злоякісних новоутвореннях);
гемоліз – руйнування еритроцитів (в нормі еритроцити живуть 120 днів, але при деяких патологіях починають руйнуватися раніше);
крововтрата (разова або хронічна внаслідок частих носових кровотеч, внутрішніх тощо);
прийом деяких лікарських препаратів (пеніцилін, хінін, тиклопідин та інші).
У групі ризику також перебувають вагітні жінки та діти, у яких підвищується потреба в залізі та інших вітамінах і мінералах внаслідок фізіологічних змін. Їм рекомендують регулярно здавати аналізи, контролювати рівень гемоглобіну та при необхідності коректувати свій раціон харчування або приймати залізовмісні ліки.
Анемію можна діагностувати за допомогою аналізів крові. Найпершим є біохімічний аналіз крові, при проведенні якого визначають рівень гемоглобіну та гематокрит (обсяг еритроцитів). Також може знадобитися визначення рівня феритину (білковий комплекс, що накопичує залізо всередині клітини). Молекули заліза, що містяться в ньому, є резервними. Організм починає використовувати їх при дефіциті гемоглобіну в крові. Рівень феритину дозволяє визначити ступінь анемії. При необхідності перевіряють й інші показники крові: рівень лейкоцитів, тромбоцитів, ретикулоцитів, трансферин тощо.
Також лікар може призначити аналізи та інструментальні дослідження, щоб з'ясувати причину розвитку анемії. Які саме, залежить від передбачуваного діагнозу.
Ступінь залізодефіцитної анемії визначають за рівнем гемоглобіну в крові:
I ступінь – гемоглобін від 129 або 119 до 110 г / л у чоловіків та жінок відповідно;
II ступінь – 109-80 г / л;
III ступінь – менше 80 г / л.
У деяких класифікаціях також виділяють анемію IV ступеня, коли рівень гемоглобіну знижується нижче 65 г / л. Це важкий стан, при якому існує загроза життю пацієнта.
Норма гемоглобіну у жінок складає від 120 г / л і вище, а у чоловіків від 130 г / л. У дітей показники змінюються в залежності від віку. У малюків від 6 місяців до 4 років гемоглобін повинен бути вище 110 г / л, у дітей з 5 до 11 років – вище 115 г / л, після 12 років – вище 120 г / л. Відповідно, зниження рівня гемоглобіну нижче цих показників говорить про розвиток анемії.
В окрему групу також виділяють вагітних жінок, у яких рівень гемоглобіну вище 110 г / л вважається нормою.
Спосіб лікування залізодефіцитної анемії залежить від її ступеня і причини виникнення. У більшості випадків для відновлення рівня гемоглобіну призначають препарати заліза та рекомендують змінити раціон. При анемії легкому ступені може вистачити однієї дієти. Але в будь-якому випадку потрібно звернутися до лікаря, з'ясувати причину недокрів'я і підібрати оптимальний спосіб корекції рівня гемоглобіну.
При використанні дієти для підвищення гемоглобіну потрібно враховувати кілька факторів. По-перше, це тривалий процес і, коли підняти показники потрібно швидко, він не підходить. По-друге, треба враховувати ступінь засвоєння заліза, що знаходиться в різних продуктах. Якщо анемія пов'язана з порушенням всмоктування заліза через захворювання органів шлунково-кишкового тракту, цей спосіб також виявиться неефективним. По-третє, для виробництва гемоглобіну організму потрібно не тільки залізо, але й амінокислоти.
Продукти, що підвищують гемоглобін:
м'ясо (яловичина, курятина, індичка);
печінка (куряча, яловича, свиняча);
риба;
яєчні жовтки;
гречка;
вівсяна каша;
квасоля, горох, сочевиця;
морква, помідори, кукурудза;
зелень та овочі зеленого кольору;
чорнослив;
чорна смородина;
шипшина;
гранат та гранатовий сік;
сливовий сік;
яблука, калина, суниця;
мигдаль.
Кількості заліза в цих продуктах розрізняється, так само як і ступінь його засвоєння організмом. Залізо з продуктів м'ясного походження засвоюється краще, ніж з овочів та фруктів, оскільки у багатьох з них містяться речовини, що уповільнюють його всмоктування.
Кращому засвоєнню заліза сприяє аскорбінова, фолієва, яблучна та лимонна кислоти, а також амінокислоти (міститися в м'ясі, рибі та морепродуктах). Знижують біодоступність заліза кальцій (молоко, сир), фітати (хлібобулочні вироби, боби), танін (чай, кава, хурма) та фосфати (консерви, газовані напої). Ці продукти бажано вживати окремо від насичених залізом.
Самостійно скласти правильну дієту складно. Це повинен робити лікар, враховуючи норму заліза необхідну пацієнтові при його рівні гемоглобіну. Особливо важливо це для вагітних жінок та дітей.
Анемія призводить до кисневого голодування тканин. Якщо вона зберігається довго, гіпоксія посилюється, і починають страждати внутрішні органи та системи. При анемії середнього та важкого ступеня можуть порушуватися процеси обміну речовин, накопичуватися токсини та збільшуватися навантаження на печінку й нирки. Також внаслідок кисневого голодування зростає навантаження на легені та серце.
Вважається, що важка хронічна анемія може провокувати склеротичні процеси у різних органах. Це означає, що здорові тканини заміщуються склеротичними (рубцевими), що призводить до порушення роботи органу. Так можуть з'явитися дихальна і серцева недостатність, порушення функцій нирок, печінки та інших органів.
Також на тлі анемії слабшає імунітет. Людина стає більш схильною до різних інфекцій та частіше хворіє. Діти можуть відставати у розвитку та рості від своїх однолітків.
Легку анемію можна вилікувати, змінивши раціон. Анемія II та III ступеня вимагає медикаментозного лікування. В обох випадках краще проконсультуватися у лікаря, щоб він поставив точний діагноз та підібрав оптимальний метод підвищення гемоглобіну.
Супутні послуги:
Джерела:
Опубликовано: 19.06.2020
Обновлено: 10.02.2021
вул. Глибочицька, 40X
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Павлівська, 26/41
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Предславинська, 29
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Березняківська, 30Б
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Срібнокільська, 20
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Василя Липківського, 38
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram
вул. Івана Крамського, 9
телефон:
+38 (044) 204-40-40
+38 (097) 204-84-84 - Viber, Telegram
Оболонська набережна 1, корпус 2
телефон:
+38 (044) 204-40-40
+38 (097) 204-84-84 - Viber, Telegram
вул. Михайла Гришка, 1
телефон:
+38 (044) 204-40-40
+38 (097) 204-84-84 - Viber, Telegram
вул. Князів Острозьких, 46/2
телефон:
+38 (044) 204-40-40
+38 (097) 204-84-84 - Viber, Telegram
вул. Андрія Верхогляда, 14Б
телефон:
+38 (044) 204-40-40
+38 (097) 204-84-84 - Viber, Telegram
вул.Олександра Олеся, 2
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показать - Viber, Telegram
м. Ірпінь вул. Університетська 2/1 корп.3
телефон:
+38 (044) 204-40-40
показати - Viber, Telegram