Зміст:
- Причини атеросклерозу
- Різновиди артеріосклерозу
- Розвиток атеросклерозу
- Симптоми та клінічні прояви атеросклерозу
- Як виявити атеросклероз
- Як лікувати атеросклероз
- Можливі ускладнення атеросклерозу
- Профілактика атеросклерозу
Атеросклероз — це хронічне захворювання артерій, при якому в їхніх стінках накопичуються ліпіди, зокрема холестерин, і формуються атеросклеротичні бляшки. З часом вони можуть звужувати просвіт судини та погіршувати кровопостачання органів. Захворювання може довго не проявлятися, але його прогресування поступово підвищує ризик інфаркту міокарда, інсульту та інших серцево-судинних ускладнень.
У цій статті розповімо, чому розвивається атеросклероз, які симптоми можуть свідчити про ураження судин і як проводять діагностику. Також пояснимо, які методи лікування застосовують і що допомагає знизити ризик ускладнень.
Причини атеросклерозу
За даними National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), атеросклеротичні бляшки формуються поступово через накопичення холестерину та інших речовин у стінках артерій. Цей процес прискорюють порушення ліпідного обміну, високий артеріальний тиск та інші фактори, які протягом років впливають на стан судин.
Якщо говорити простіше, від чого забиваються судини, найбільше значення мають:
-
підвищений рівень ЛПНЩ та інші порушення ліпідного обміну;
-
цукровий діабет;
-
куріння;
-
надлишкова маса тіла;
-
недостатня фізична активність;
-
хронічна хвороба нирок;
-
спадкова схильність;
-
старший вік.
Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: попри поширену думку, говорити, що атеросклероз починає розвиватися у віці 40 або 50 років, некоректно. Початкові зміни в артеріях можуть формуватися значно раніше, а клінічні прояви з’являються пізніше — після поступового прогресування процесу протягом багатьох років.
Різновиди артеріосклерозу
Артеріосклероз — ширше поняття, яке означає ущільнення та втрату еластичності стінок артерій. Атеросклероз є одним із його різновидів і характеризується формуванням ліпідних бляшок. У клінічній практиці форми атеросклерозу найчастіше розрізняють за тим, які саме артерії уражені.
| Локалізація | Прояви |
| Коронарні артерії | Погіршується кровопостачання серцевого м’яза, що може спричинити стенокардію або ішемічну хворобу серця. |
| Сонні та інші артерії, що постачають кров до мозку | Зростає ризик транзиторної ішемічної атаки та інсульту. |
| Аорта | Атеросклероз аорти, або аортосклероз може уражати грудний або черевний відділ найбільшої артерії організму. |
| Артерії нижніх кінцівок | Недостатнє кровопостачання може спричиняти біль у ногах під час ходьби та інші прояви захворювання периферичних артерій. |
| Ниркові артерії | Звуження судин може погіршувати кровопостачання нирок і ускладнювати контроль артеріального тиску. |
| Мезентеріальні артерії | Порушується кровопостачання кишечника, що за значного звуження може призводити до ішемії. |
У частини пацієнтів атеросклеротичні зміни одночасно виявляють у кількох судинних басейнах. Такий перебіг називають мультифокальним атеросклерозом.
Розвиток атеросклерозу
Атеросклероз розвивається поступово, а зміни в стінці артерії проходять кілька послідовних етапів. За класифікацією American Heart Association виділяють шість основних типів атеросклеротичних уражень — від початкового накопичення ліпідів до формування ускладненої бляшки.
-
I тип — початкове ураження. У внутрішньому шарі артерії з’являються поодинокі макрофаги, які накопичують ліпіди та перетворюються на пінисті клітини. Такий початковий атеросклероз не звужує судину та не спричиняє симптомів.
-
II тип — жирова смужка. Кількість пінистих клітин збільшується, і в стінці артерії формуються видимі скупчення ліпідів.
-
III тип — проміжне ураження, або преатерома. Крім внутрішньоклітинних ліпідів, починають накопичуватися позаклітинні жирові краплі.
-
IV тип — атерома. Позаклітинні ліпіди формують виражене ліпідне ядро.
-
V тип — фіброатерома. Над ліпідним ядром формується фіброзна тканина, а бляшка може ущільнюватися та кальцинуватися.
-
VI тип — ускладнене атеросклеротичне ураження. На поверхні бляшки можуть виникати розрив, ерозія або крововилив, після чого формується тромб.
Найбільшу небезпеку становлять ускладнені атеросклеротичні бляшки, оскільки їх пошкодження може призвести до утворення тромбу та гострого порушення кровопостачання органа.
Симптоми та клінічні прояви атеросклерозу
.jpg)
На ранніх етапах атеросклероз зазвичай не має помітних проявів. Симптоми частіше виникають тоді, коли артерія звужується настільки, що орган або тканина починають отримувати недостатньо крові та кисню. За даними National Heart, Lung, and Blood Institute (NHLBI), характер скарг залежить насамперед від локалізації уражених судин.
Найтиповіші клінічні прояви:
-
при ураженні коронарних артерій — біль, тиск або дискомфорт за грудиною, задишка, слабкість під час фізичного навантаження;
-
при звуженні артерій нижніх кінцівок — біль або судоми в литках, стегнах чи сідницях під час ходьби, які слабшають після відпочинку;
-
при ураженні сонних або хребтових артерій — раптова слабкість або оніміння однієї половини тіла, порушення мовлення чи зору, що можуть бути ознаками транзиторної ішемічної атаки або інсульту;
-
при атеросклерозі мезентеріальних артерій — біль у животі після їжі, зменшення апетиту та втрата ваги;
-
при звуженні ниркових артерій — підвищення артеріального тиску, яке може погано піддаватися лікуванню, а при значному порушенні кровотоку — погіршення функції нирок.
Водночас запаморочення або порушення памʼяті не є специфічними симптомами атеросклерозу. Вони можуть виникати при багатьох інших захворюваннях.
Лікарі «Оксфорд Медікал» наголошують: раптовий сильний біль або тиск у грудях може бути ознакою інфаркту міокарда, а асиметрія обличчя, слабкість чи оніміння руки або ноги, порушення мовлення чи раптова втрата зору — інсульту. При появі таких симптомів потрібно негайно викликати швидку медичну допомогу.
Як виявити атеросклероз
Спочатку лікар уточнює скарги й анамнез, вимірює артеріальний тиск, проводить огляд, а потім призначає необхідні дослідження. Найчастіше для оцінки стану призначають:
-
ліпідограму — визначення загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ і тригліцеридів;
-
аналіз крові на глюкозу, а за показаннями — глікований гемоглобін;
-
електрокардіографію для оцінки роботи серця та виявлення можливих ознак ішемії;
-
дуплексне УЗД артерій шиї, нижніх кінцівок або інших судин;
-
ангіографію, якщо потрібно детально визначити локалізацію та ступінь звуження артерії.
Якщо є біль або дискомфорт у грудях, задишка, значне зниження переносимості навантаження чи кілька серцево-судинних факторів ризику, може бути потрібна консультація кардіолога. Після огляду лікар може призначити УЗД серця для оцінки його структури та функції, а також визначити, чи є показання до подальшого обстеження коронарних артерій.
Як лікувати атеросклероз
Лікування атеросклерозу спрямоване не лише на зниження рівня холестерину, а й на уповільнення прогресування бляшок та зменшення ризику інфаркту, інсульту й інших ускладнень.
Основні напрямки терапії включають:
-
зниження рівня ЛПНЩ за допомогою статинів, а за потреби — інших ліпідознижувальних препаратів;
-
контроль артеріального тиску та рівня глюкози;
-
відмову від куріння;
-
корекцію харчування та маси тіла;
-
регулярну фізичну активність з урахуванням стану серцево-судинної системи;
-
антитромботичну терапію за відповідними показаннями;
-
стентування, ендартеректомію або шунтування при значному звуженні чи закупорці певних артерій.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не припиняти призначену терапію після нормалізації показників ліпідограми. Контроль холестерину та інших факторів ризику при атеросклерозі зазвичай потрібен тривало, а схему лікування коригують за результатами повторних обстежень.
Відповідь на питання, чи можна вилікувати атеросклероз, залежить від стадії захворювання. На ранніх етапах корекція факторів ризику та медикаментозна терапія можуть стабілізувати бляшки й у частини людей сприяти їх регресії. При виражених змінах повністю відновити артерію вдається не завжди, тому головна мета лікування — сповільнити або зупинити прогресування захворювання та запобігти ускладненням.
.jpg)
Можливі ускладнення атеросклерозу
Ускладнення атеросклерозу виникають, коли бляшка значно звужує артерію або пошкоджується з утворенням тромбу. Наслідки залежать від того, кровопостачання якого органа порушується та наскільки швидко зменшується або припиняється кровотік.
До найбільш небезпечних ускладнень належать:
-
інфаркт міокарда — виникає, коли кровотік по коронарній артерії різко припиняється, через що частина серцевого м’яза не отримує кисню та починає ушкоджуватися;
-
ішемічний інсульт — розвивається при перекритті артерії головного мозку, що призводить до гострого порушення кровопостачання та ушкодження мозкової тканини;
-
транзиторна ішемічна атака — короткочасне порушення кровопостачання головного мозку, при якому симптоми минають, але залишається високий ризик інсульту;
-
ішемія нижніх кінцівок — недостатнє надходження крові до тканин ніг, яке може спричиняти сильний біль, погане загоєння ран, а при тяжкому перебігу — некроз і гангрену;
-
ішемія кишечника — порушення кровопостачання кишківника, що може викликати виражений біль у животі, ушкодження та відмирання його тканин;
-
порушення функції нирок — звуження ниркових артерій зменшує кровопостачання нирок, що може сприяти погіршенню їхньої роботи та стійкому підвищенню артеріального тиску.
Такі ускладнення можуть становити безпосередню загрозу для життя або призводити до стійкого порушення роботи органів, тому важливо своєчасно контролювати перебіг захворювання та фактори серцево-судинного ризику.
Профілактика атеросклерозу
Профілактика атеросклерозу спрямована на зниження серцево-судинного ризику та контроль факторів, які прискорюють утворення бляшок. Найбільше значення мають рівень ЛПНЩ, артеріальний тиск, глюкоза крові, куріння, маса тіла, харчування та фізична активність.
Щоб зменшити ризик розвитку та прогресування атеросклерозу, рекомендують:
-
регулярно контролювати артеріальний тиск, ліпідограму та рівень глюкози;
-
відмовитися від куріння;
-
підтримувати нормальну масу тіла;
-
обмежити продукти з високим вмістом насичених і трансжирів;
-
частіше включати в раціон овочі, фрукти, цільнозернові продукти, рибу, бобові та горіхи;
-
підтримувати регулярну фізичну активність відповідно до віку та стану здоров’я;
-
своєчасно лікувати цукровий діабет, артеріальну гіпертензію та інші хронічні захворювання.
Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не чекати появи симптомів, особливо людям із сімейними випадками ранніх інфарктів чи інсультів або кількома факторами ризику. Регулярний профілактичний контроль допомагає вчасно виявити небажані зміни та скоригувати спосіб життя чи лікування до розвитку ускладнень.
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Джерела:
National Heart, Lung, and Blood Institute