Зміст:

Порушення кровообігу в судинах головного мозку можуть розвиватися поступово і тривалий час залишатися майже непомітними. Людина може відчувати періодичний головний біль, запаморочення, втому, погіршення концентрації або пам’яті, не пов’язуючи ці симптоми з проблемами судин.

Такі зміни можуть бути пов’язані з розвитком цереброваскулярних хвороб, які впливають на кровопостачання мозку та роботу нервової системи. У деяких випадках порушення виникають поступово, а іноді можуть проявлятися гострими станами.

У цій статті розглянемо, що таке цереброваскулярні захворювання, які стани до них належать, які симптоми можуть свідчити про проблему та як проводиться діагностика і лікування.

Що таке цереброваскулярна хвороба

Цереброваскулярні хвороби (ЦВХ) — це узагальнена назва групи захворювань і станів, пов’язаних із погіршенням кровообігу в судинах головного мозку. Вони виникають тоді, коли кровопостачання мозкових тканин знижується або припиняється через ураження судин.

Головний мозок потребує постійного надходження кисню та поживних речовин із кров’ю. Навіть незначне зменшення кровотоку може впливати на роботу нервових клітин, а тривале порушення кровообігу здатне призводити до їх ушкодження.

Причинами таких змін найчастіше є звуження або закупорка судин, утворення тромбів, а також порушення структури судинної стінки. Унаслідок цього погіршується живлення мозкових тканин і виникають різні неврологічні симптоми.

Цереброваскулярні захворювання можуть мати різний перебіг. У багатьох випадках порушення розвиваються поступово та проявляються хронічним погіршенням мозкового кровообігу. Водночас іноді вони виникають раптово і призводять до гострих станів, які потребують невідкладної медичної допомоги. Саме тому раннє виявлення змін у судинах головного мозку має важливе значення для профілактики серйозних ускладнень.

Які стани належать до ЦВХ

До цереброваскулярних захворювань належать різні стани, що виникають внаслідок погіршення кровообігу в судинах головного мозку. Вони можуть мати як хронічний, так і гострий перебіг. У більшості випадків зміни в судинах формуються поступово, але іноді порушення кровообігу виникає раптово та призводить до невідкладних станів.

Залежно від перебігу виділяють дві основні групи цереброваскулярних порушень.

Хронічні порушення мозкового кровообігу:

  • хронічна ішемія мозку — поступове зниження кровопостачання мозкових тканин;
  • дисциркуляторна енцефалопатія — ураження мозку, пов’язане з тривалим погіршенням кровообігу;
  • судинна деменція — погіршення пам’яті, мислення та інших когнітивних функцій через ураження судин мозку.

Гострі порушення мозкового кровообігу:

  • транзиторна ішемічна атака — короткочасне порушення мозкового кровообігу, при якому неврологічні симптоми зазвичай зникають протягом 24 годин;
  • ішемічний інсульт — виникає через перекриття мозкової артерії тромбом або атеросклеротичною бляшкою;
  • геморагічний інсульт — пов’язаний із розривом судини та крововиливом у тканини мозку.

Такі стани мають різні механізми розвитку, проте всі вони пов’язані з порушенням кровопостачання мозку та можуть призводити до неврологічних симптомів різної тяжкості. Саме тому важливо своєчасно звертатися до лікаря при появі перших ознак порушення мозкового кровообігу.

Що провокує виникнення ЦВХ

Найчастіше цереброваскулярні хвороби розвиваються на тлі змін у судинах або під впливом факторів, які погіршують кровотік і підвищують ризик утворення тромбів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають, що однією з найпоширеніших причин є атеросклероз. У цьому випадку на стінках артерій формуються атеросклеротичні бляшки, які звужують просвіт судини та зменшують надходження крові до мозку. Якщо бляшка значно перекриває судину або спричиняє утворення тромбу, це може призвести до гострого порушення мозкового кровообігу.

Важливу роль також відіграє артеріальна гіпертензія. Постійно підвищений артеріальний тиск поступово пошкоджує стінки судин, роблячи їх менш еластичними та більш вразливими до ураження.

До факторів, які можуть сприяти розвитку цереброваскулярних порушень, належать:

  • атеросклероз судин;
  • підвищений артеріальний тиск;
  • цукровий діабет;
  • підвищений рівень холестерину;
  • ожиріння;
  • малорухливий спосіб життя;
  • куріння;
  • хронічний стрес.

Крім того, ризик порушень мозкового кровообігу може зростати при інших захворюваннях серцево-судинної системи. Наприклад, у людей, у яких розвинулась ішемічна хвороба серця, часто спостерігаються системні зміни в судинах, що можуть впливати і на кровопостачання головного мозку.

Ймовірність розвитку цереброваскулярних захворювань також збільшується з віком. Поступове старіння судин, поєднане з дією факторів ризику, може призводити до змін у їхній структурі та порушення нормального кровообігу.

Цереброваскулярна хвороба: симптоми та стадії розвитку

Прояви порушення мозкового кровообігу можуть відрізнятися залежно від типу ураження судин, швидкості розвитку змін і ступеня порушення кровопостачання мозку. У багатьох випадках цереброваскулярні порушення розвиваються поступово, але іноді можуть проявлятися раптовими гострими станами.

До найпоширеніших симптомів належать:

  • головний біль;
  • запаморочення;
  • шум у вухах;
  • швидка втомлюваність;
  • погіршення пам’яті;
  • труднощі з концентрацією уваги;
  • порушення координації рухів;
  • нестійкість під час ходьби;
  • оніміння або слабкість у кінцівках.

При хронічних порушеннях мозкового кровообігу симптоми зазвичай посилюються поступово. Спочатку людина може відчувати періодичний головний біль, втому та труднощі з концентрацією уваги. З часом можуть з’являтися більш виражені когнітивні порушення, нестійкість під час ходьби та погіршення пам’яті.

Водночас деякі цереброваскулярні патології можуть розвиватися раптово. Наприклад, при інсульті виникають такі симптоми:

  • раптова слабкість або оніміння руки чи ноги;
  • асиметрія обличчя;
  • порушення мовлення;
  • різке запаморочення або порушення координації.

В подібних випадках необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.

Можливі ускладнення цереброваскулярних хвороб

Можливі ускладнення цереброваскулярних хвороб

Якщо порушення кровообігу в судинах головного мозку прогресує або тривалий час залишається без лікування, це може призводити до розвитку серйозних ускладнень. Найбільш небезпечним із них є інсульт — гостре порушення мозкового кровообігу.

Інсульт виникає тоді, коли ділянка мозку раптово перестає отримувати достатню кількість крові. Це може статися через перекриття судини тромбом або через її розрив і крововилив у тканини мозку. У такій ситуації частина нервових клітин ушкоджується або гине, що може призводити до різних порушень роботи нервової системи.

Після інсульту або тривалого порушення кровопостачання мозку можуть виникати такі наслідки:

  • слабкість або параліч кінцівок — зниження сили в руці або нозі, частіше з одного боку тіла;
  • порушення мовлення — людині може бути складно говорити, вимовляти слова або розуміти мовлення інших;
  • порушення координації рухів і рівноваги, нестійкість під час ходьби;
  • погіршення пам’яті та концентрації уваги;
  • зниження чутливості в окремих ділянках тіла;
  • поступове погіршення мислення та пам’яті, що в медицині називають судинною деменцією.

Такі ускладнення можуть суттєво впливати на повсякденне життя людини, її здатність працювати, рухатися або виконувати звичні справи. Саме тому при появі симптомів порушення мозкового кровообігу важливо своєчасно звернутися до лікаря та пройти необхідне обстеження. Рання діагностика допомагає зменшити ризик розвитку тяжких наслідків.

Як діагностувати цереброваскулярні захворювання

При появі симптомів порушення мозкового кровообігу насамперед слід звернутися до невролога. Саме цей спеціаліст займається діагностикою цереброваскулярних захворювань, оцінює неврологічний статус і визначає подальшу тактику обстеження.

Під час консультації лікар детально аналізує скарги пацієнта, тривалість і характер симптомів, наявність факторів ризику — підвищеного артеріального тиску, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань. Також проводиться неврологічний огляд із оцінкою сили в кінцівках, координації рухів, чутливості, мовлення, пам’яті та інших функцій нервової системи.

Для уточнення діагнозу можуть призначатися інструментальні дослідження:

  • ультразвукове дослідження судин шиї та голови — дозволяє оцінити стан сонних і хребтових артерій, виявити їх звуження або порушення кровотоку;
  • комп’ютерна томографія — застосовується переважно при підозрі на гостре порушення мозкового кровообігу;
  • магнітно-резонансна томографія — дає змогу детально оцінити структуру мозкової тканини та виявити ділянки ішемії або інші зміни;
  • лабораторні аналізи крові — допомагають визначити рівень глюкози, холестерину та інші показники, що впливають на стан судин.

За потреби може проводитися ангіографія — це дослідження судин, під час якого в кровоносне русло вводять контрастну речовину і за допомогою рентгенівського обладнання отримують зображення судин. Такий метод дозволяє побачити місце звуження, перекриття або аномалії судин і оцінити ступінь порушення кровотоку.

Якщо під час обстеження виявляється значне звуження магістральних артерій, невролог може направити пацієнта на консультацію до судинного хірурга для оцінки необхідності хірургічного втручання. При наявності супутніх захворювань серця може знадобитися консультація кардіолога.

Комплексний підхід до діагностики дозволяє не лише підтвердити наявність цереброваскулярного захворювання, а й визначити причину порушення кровообігу та обрати оптимальну тактику лікування.

Як лікують цереброваскулярні захворювання

Лікування цереброваскулярних захворювань спрямоване на стабілізацію мозкового кровообігу, запобігання тромбоутворенню та зменшення ризику розвитку інсульту. Тактика терапії залежить від причини порушення, ступеня ураження судин, характеру симптомів і наявності супутніх захворювань.

У більшості випадків лікування є комплексним і поєднує медикаментозну терапію, контроль факторів ризику та, за потреби, хірургічні або ендоваскулярні методи.

До основних напрямів лікування належать:

  1. Медикаментозна терапія. Лікар може призначати препарати для зниження ризику утворення тромбів, контролю артеріального тиску, корекції рівня холестерину та лікування супутніх серцево-судинних захворювань. Схема лікування підбирається індивідуально з урахуванням клінічної ситуації.
  2. Контроль артеріального тиску. Артеріальна гіпертензія є одним із ключових факторів ризику ураження мозкових судин. Підбір антигіпертензивної терапії допомагає зменшити навантаження на судинну стінку та знизити ризик інсульту.
  3. Корекція рівня холестерину та глюкози. Підвищений холестерин сприяє формуванню атеросклеротичних бляшок, а цукровий діабет прискорює ураження судин. Контроль цих показників є обов’язковою складовою профілактики ускладнень.
  4. Зміна способу життя. Рекомендована відмова від куріння, нормалізація маси тіла, регулярна фізична активність і раціональне харчування. Це допомагає сповільнити прогресування судинних змін.
  5. Хірургічне або ендоваскулярне лікування. При значному звуженні магістральних артерій, які постачають кров до головного мозку, може проводитися оперативне втручання. У таких випадках лікування здійснює судинний хірург, який виконує операції або ендоваскулярні процедури для відновлення прохідності судини та зниження ризику інсульту.

Якщо цереброваскулярне захворювання проявляється гострим порушенням мозкового кровообігу, лікування проводиться в умовах спеціалізованого стаціонару та потребує невідкладної медичної допомоги.

Своєчасне лікування та контроль факторів ризику допомагають уповільнити прогресування захворювання та значно зменшити ймовірність розвитку інсульту й інших тяжких наслідків.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Джерела:

American Heart Association

European Stroke Organisation (ESO)

National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS, NIH)