операція при вальгусній деформації стопиІнформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

  1. Симптоми та причини розвитку вальгусної деформації стопи

  2. Стадії розвитку вальгусної деформації

  3. Коли необхідне оперативне втручання?

  4. Як відбувається хірургічне лікування вальгусної деформації стопи?

  5. Навіщо потрібна операція?

  6. Ефективність операції при вальгусній деформації стопи

  7. Як підготуватись до операції?

  8. На що звернути увагу після операції?

  9. Переваги оперативного лікування в “Oxford Medical”

  10. До якого фахівця записатися на прийом при вальгусній деформації стопи?

  11. Поширені запитання

Вальгусна деформація стопи – це поширене ортопедичне захворювання. Воно проявляється зміною плюсне-фалангового суглоба, який з'єднує великий палець зі стопою, внаслідок чого він відхиляється убік, і на нозі з'являється шишка.

Багато хто вважає вальгусну деформацію стопи лише естетичним негараздом, але це не так. Крім дискомфорту та складнощів з вибором взуття, вона тягне за собою серйозні проблеми зі здоров'ям. Без лікування деформація суглоба збільшується і відбувається зміщення решти пальців. Це призводить до постійного болю, а за рахунок здавлювання стопи взуттям виникає ризик запалення суглоба. Також може розвинутися артрит та артроз.

При легкій деформації іноді застосовують консервативну терапію – рекомендують носити ортези, які дозволяють уповільнити зміни стопи, але не вилікувати хворобу. При сильній деформації такі методи неефективні. Видалити шишку і відновити правильну форму суглоба можна тільки хірургічним шляхом.

Симптоми та причини розвитку вальгусної деформації стопи

З вальгусною деформацією стопи стикаються переважно жінки. Основна причина полягає в анатомічних особливостях – у жінок зв'язковий апарат стопи слабший, ніж у чоловіків. Крім того, багато хто носить взуття на підборах або зі звуженим носком, що створює неправильний розподіл ваги по всій стопі.

Також сприятливими факторами є травми, плоскостопість, робота на ногах, зайва вага, гормональний дисбаланс і порушення процесів обміну речовин.

У більшості жінок хвороба проявляється у середньому чи старшому віці.

Першими симптомами можуть бути:

  • випирання кісточки біля великого пальця;

  • дискомфорт, біль при носінні вузького взуття;

  • швидка стомлюваність ніг;

  • набряки;

  • зміна форми, розташування пальців стопи.

Вальгусна деформація стопи – це прогресуюче захворювання, тому звернутися до ортопеда рекомендують з появою перших ознак викривлення суглоба.

Стадії розвитку вальгусної деформації

Залежно від вираженості патологічного процесу виділяють 3 ступені вальгусної деформації стопи:

  1. Перший ступінь проявляється невеликим викривленням суглоба – кут відхилення великого пальця становить не більше 20 градусів. Також виникає почервоніння та ущільнення шкіри у ділянці 2-5 пальців, що є ознакою поперечної плоскостопості. Після тривалої ходьби чи носіння незручного взуття пацієнт відчуває сильну втому в ногах.

  2. Другий ступінь проявляється відхиленням великого пальця на 20-39 градусів. На шкірі під плесновими кістками пальців з'являються мозолі. Дискомфорт і біль стають сильнішими.

  3. Третій ступінь супроводжується відхиленням пальця більш як на 35 градусів. Крім естетичного дефекту, у пацієнта з'являється сильний біль у стопі, а іноді й кульшовому суглобі. Носіння взуття та ходьба утруднюються. Іноді з'являються набряки ніг, розвивається запалення суглобів та сухожиль.

Стадії вальгусної деформації стопиКоли необхідне оперативне втручання?

Лікуванням вальгусної деформації стопи займаються лікарі ортопеди та хірурги. Необхідність операції визначають після огляду пацієнта, проведення рентгену стопи та інших обстежень.

Показаннями до хірургічного лікування можуть бути:

  • виражена деформація суглобів стопи та неприродне відхилення пальців;

  • біль у ділянці великого пальця;

  • бурсит – запалення синовіальної оболонки суглоба;

  • артроз – руйнування внутрішньосуглобового хряща;

  • поперечна плоскостопість;

  • зміна ходи;

  • неможливість підібрати комфортне взуття;

  • неефективність консервативних методів (носіння ортезу, протизапальна терапія тощо).

Хірургічне лікування проводять не лише за медичними показаннями, але також при скарзі пацієнта на естетичний дискомфорт, спричинений зміною форми стопи та появою «гулі».

Як проводять хірургічне лікування вальгусної деформації стопи?

В “Оксфорд Медікал” при вальгусній деформації стопи проводять такі види операцій:

  • артроскопія – малоінвазивна операція, яку проводять за допомогою ендоскопічного обладнання, яке вводять у суглобову порожнину через 2 маленькі проколи;

  • остеотомія – реконструктивна операція, під час якої через поздовжній розріз видаляють кісткові нарости та зшивають сухожилля та зв'язки, відновлюючи правильне положення суглобів, плюсневих кісток та фаланг пальців (іноді використовують спеціальні титанові протези);

  • артродез – радикальна операція, яка передбачає формування нерухомого суглоба, що виключає ризик рецидиву, але не заважає нормальній ходьбі.

Яка операція буде найефективнішою, хірург-ортопед вирішує індивідуально, враховуючи ступінь вальгусної деформації стопи та інші особливості пацієнта.

Артроскопію застосовують переважно на ранній стадії, коли деформація незначна та немає супутніх патологій. Це найбільш легка операція з мінімальним періодом відновлення.

При 2 та 3 ступені вальгусної деформації стопи найчастіше проводять остеотомію. Є різні види операції, але з урахуванням низки переваг сьогодні віддають перевагу шевронній остеотомії. Вона передбачає висічення кісткового наросту в області головки плеснової кістки великого пальця, а також ряд маніпуляцій із суглобовою сумкою, зв'язками та сухожиллями. Таким чином, відновлюється правильна анатомія стопи, а положення суглоба фіксується титановою конструкцією.

Шевронну остеотомію проводять через розріз, довжиною трохи більше 3 см, що забезпечує як ефективність, так й естетичність – з часом шрам стає майже непомітним.

Що стосується артродезу, таку операцію проводять досить рідко, переважно у пацієнтів з артритом або артрозом плюсне-фалангового суглоба.

Навіщо потрібна операція?

Операція – це єдиний спосіб усунути вальгусну деформацію та відновити анатомічно правильну форму стопи. Тільки хірургічним методом можна позбутися супутнього болю та естетичного недоліку, а також запобігти розвитку ускладнень, таких як бурсит, артрит та артроз.

Операція дозволяє:

  • відновити правильну форму стопи;

  • прибрати «гулю» на нозі;

  • усунути причину болю;

  • запобігти розвитку або провести лікування бурситу, артриту та артрозу;

  • позбутися естетичного дефекту та проблем із вибором взуття.

Якщо вчасно не провести призначену операцію, вальгусна деформація стопи прогресуватиме. При хворобі кут викривлення плюсне-фалангового суглоба поступово збільшується, що спричиняє зміну положення всіх пальців. Це призводить до появи хронічного болю, порушення ходи та руйнування суглоба.

Ефективність операції при вальгусній деформації стопи

Згідно з міжнародними дослідженнями, 80% пацієнтів після операції добре почуваються і залишаються задоволеними її результатами. Близько 15% відзначають значне покращення стану одразу після втручання, і лише 5% кажуть, що їх відчуття не змінились.

Фахівці "Оксфорд Медікал" розповідають, що складність та ефективність хірургічного лікування багато в чому залежить від ступеня вальгусної деформації стопи. На ранній стадії можливе проведення малоінвазивної артроскопії, тоді як при вираженій деформації та супутніх патологіях потрібні складніші маніпуляції. Наприклад, при вальгусній деформації 3 ступеня та артрозі суглоба може бути рекомендовано встановлення титанової конструкції, яку через рік чи півтора потрібно знімати.

У більшості випадків операції проходять успішно навіть за сильної деформації суглоба, і пацієнти звільняються від болю, проблем з ходьбою та естетичних недоліків. Головне – довірити своє здоров'я професіоналам та чітко виконувати їх рекомендації.

Як підготуватись до операції з приводу вальгусної деформації стопи?

Перед операцією пацієнт повинен пройти комплексне обстеження, щоб визначити стан суглобів та кісток стопи, а також виключити загальні протипоказання до хірургічного втручання.

Для діагностики можуть призначити:

  • рентген стопи;

  • КТ чи МРТ;

  • електрокардіограму (ЕКГ);

  • флюорографію (результати дійсні протягом 1 року);

  • аналізи крові (загальний, біохімію, на згортання тощо);

  • консультацію анестезіолога та профільних фахівців за наявності хронічних захворювань.

Лікар-ортопед може поставити діагноз за результатами візуального огляду та рентгена, але перед операцією, як правило, призначають ще КТ або МРТ – вони дозволяють оцінити стан не лише кісткових, а й м'яких тканин (виявити бурсит, артрит чи артроз).

ЕКГ, флюорографія та аналізи крові входять у стандартну підготовку до будь-якої операції. Вони потрібні для виключення протипоказань до анестезії та зниження ризику ускладнень.

На що слід звернути увагу після операції?

Після операції важливо виконувати всі призначення лікаря. Це дозволить досягти якнайшвидшого відновлення та уникнути розвитку ускладнень.

Найчастіше пацієнтам рекомендують залишатися у клініці від 1 до 3 діб. Лише іноді після артроскопії дозволяють повернутися додому того ж дня.

Протягом кількох днів ногу радять тримати у піднесеному положенні та періодично робити холодні компреси. Це дозволяє зменшити набряк та больовий синдром. Крім того, після операції на стопу накладають пов'язку, яка утримує великий палець у певному положенні. Її не можна самостійно знімати або мочити – зазвичай, протягом 10-12 днів до зняття швів.

Що стосується можливості вставати та спиратися на ногу після операції, то робити це можна після дозволу лікаря. Іноді підніматися з ліжка, не спираючись на ногу, дозволяють вже у день операції, тоді як в інших випадках наступної доби або пізніше.

Загалом реабілітаційний період становить від 1 до 2 місяців. У цей період рекомендують носити спеціальне ортопедичне взуття, яке знімає навантаження з переднього відділу стопи, регулярно робити масаж та легку гімнастику для стоп. Іноді також призначають фізіотерапевтичні процедури.

Повертатися до великих фізичних навантажень та носити взуття на підборах, як правило, можна лише через півроку. Недотримання цих правил може призвести до рецидиву хвороби.

Переваги оперативного лікування в “Oxford Medical”

В «Оксфорді Медікал» оперативне лікування проводять у сучасному хірургічному стаціонарі. У клініці обладнано два високотехнологічні операційні блоки з новою медичною апаратурою відомих виробників. Завдяки цьому, а також залученню провідних фахівців в “Оксфорд Медікал” проводять операції будь-якої складності, у тому числі за допомогою інноваційних малоінвазивних методик.

Також у стаціонарі є палата інтенсивної терапії, оснащена всім необхідним для контролю та підтримки життєво важливих функцій організму. Це дозволяє надавати допомогу пацієнтам з гострими станами та при розвитку операційних ускладнень, повністю виключити які не можна навіть за найретельнішої підготовки.

Після операції пацієнтів переводять до затишних одномісних та двомісних палат, де вони залишаються під цілодобовим контролем лікарів та медичного персоналу.

Переваги хірургічного стаціонару "Оксфорд Медікал":

  • нове обладнання найкращих світових брендів;

  • залучення провідних лікарів-хірургів;

  • високотехнологічні операційні блоки та палата інтенсивної терапії;

  • застосування інноваційних малоінвазивних хірургічних методик;

  • комфортні одномісні та двомісні палати;

  • цілодобове медичне спостереження у стаціонарі;

  • гнучка цінова політика.

До якого фахівця записатися на прийом при вальгусній деформації стопи?

При появі симптомів вальгусної деформації стопи слід проконсультуватися з ортопедом-травматологом або хірургом-ортопедом.

Для запису до фахівців «Оксфорд Медікал» телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат на сайті. Наші адміністратори підберуть зручний для вас час відвідування клініки.

Поширені запитання:

Чи можна виправити вальгусну деформацію стопи?

Відновити правильну форму стопи при вальгусній деформації можна лише хірургічним методом. Найчастіше проводять малоінвазивні операції, які супроводжуються мінімальним ушкодженням здорових тканин та коротким реабілітаційним періодом.

Усунути деформацію консервативними методами не можна. Ортези та устілки, що рекомендуються на ранніх стадіях хвороби, дозволяють лише уповільнити її прогрес та зменшити больовий синдром.

Скільки триває операція з виправлення вальгусної деформації стопи?

При вальгусній деформації стопи проводять різні типи операцій. Яка саме потрібна пацієнту, лікар визначає залежно від ступеня викривлення та наявності супутніх захворювань. Отже, не можна заздалегідь точно сказати, скільки триватиме операція. У середньому хірургам може знадобитися від 40 хвилин до 2 годин.

Коли можна ходити після операції з виправлення вальгусної деформації стопи?

Після деяких операцій дозволяють вставати, не спираючись на ногу, того ж дня. У більш складних випадках перший підйом відкладають на 2, 3 або навіть 4 добу. Підніматися можна лише за дозволом лікаря.

Щодо ходьби, то протягом перших 2 тижнів її потрібно мінімізувати. Прооперовану ногу не можна сильно навантажувати. Крім того, при ходьбі потрібно використовувати рекомендований лікарем ортез або ортопедичне взуття, яке знімає навантаження з передньої частини стопи, перерозподіляючи його на п'яту.

Що не можна робити при вальгусній деформації стопи?

При викривленні суглоба не можна ходити у взутті на підборах або платформі, зі звуженим носком та незручною колодкою. Також не рекомендують займатися активними видами спорту, довго ходити або залишатися весь день на ногах.

При появі перших симптомів слід звернутися до лікаря-ортопеда, який надасть індивідуальні рекомендації та допоможе зупинити розвиток хвороби.

Супутні послуги:

Ортопедичні операції

Джерела:

National library of medicine 

Sage Journals 

 

Online Library