Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Лейкоплакія шийки матки – це доброякісне захворювання, при розвитку якого відбувається збільшення товщини та зроговіння плоского епітелію. У більшості жінок воно протікає безсимптомно, не викликаючи болю або інших неприємних відчуттів. Тому захворювання виявляють переважно на профілактичних оглядах. При поширенні лейкоплакії у жінки можуть з'явитися рясні білі виділення та біль під час статевого акту, але ці симптоми зустрічаються й при інших захворюваннях.
Що таке лейкоплакій шийки матки
Зроговіння клітин шкіри – це фізіологічний процес, який розвивається під впливом навколишнього середовища. Ороговілі клітини товщають та стають більш пружними. Вони захищають нижні шари шкіри від пошкоджень, проникнення інфекцій та пересихання. Найчастіше зроговіння клітин відбувається на руках та ступнях.
Зроговіння клітин слизових оболонок не є нормальним процесом, зокрема лейкоплакія шийки матки – це зроговіння епітеліальних клітин її слизової оболонки. Ороговілі клітини товщають та змінюють свою структуру, а на їх місці поступово з'являються рогові лусочки. В результаті на вагінальній стороні шийки матки утворюються білясті ділянки, які лікар може побачити під час гінекологічного огляду.
За різними даними, лейкоплакія розвивається у 1% жінок та займає трохи більше 5% серед усіх патологій шийки матки. У рідкісних випадках вона може перерости в рак. При цьому у жінок часто виявляють й інші чинники ризику розвитку раку, наприклад, інфікування вірусом папіломи людини.
Види захворювання
Лейкоплакію шийки матки поділяють на кілька видів за ступенем поширеності та характером зміни структури клітин.
Лейкоплакія може бути:
точковою (осередковою) – утворюється одне вогнище на шийці матки;
великою – утворюється кілька вогнищ або уражається вся поверхня шийки матки;
Точкова лейкоплакія – це легка форма захворювання, при якій відбувається ураження тільки поверхневих тканин невеликої ділянки. При великій лейкоплакії у пацієнтки може бути уражена вся поверхня шийки матки, а також можуть бути присутніми осередки на стінках піхви. У деяких пацієнток велика лейкоплакія поєднується з гіпертрофією шийки матки, що збільшує ймовірність розвитку онкології.
За морфологічними особливостями лейкоплакія буває:
проста – доброякісна форма, яка не відноситься до передракових станів через відсутність атипових клітин (при діагностиці виявляють плоскі осередки білястого кольору).
луската (бородавчаста) – осередки захворювання мають щільну, неоднорідну структуру та підійматися над здоровим епітелієм.
ерозивна – на патологічних вогнищах з'являються тріщини та ерозія (виразка), через що при дотику виникає кровотеча.
При простій лейкоплакії відбувається потовщення та зроговіння верхніх шарів епітелію. При лускатій та ерозивній уражаються всі шари. Також на цих стадіях можуть утворюватися атипові клітини.
Причини лейкоплакії шийки матки
Фахівці виділяють багато факторів, які підвищують ризик розвитку даної патології. Однією з найбільш поширених причин захворювання вважається гормональний дисбаланс, зокрема дефіцит прогестерону та гіперпродукція естрогену. Також велику роль відіграє спадкова схильність, запальні захворювання та вірус папіломи людини. Встановлено, що деякі мутації генів можуть провокувати патологічні зміни епітелію.
Причинами розвитку лейкоплакії вважаються:
Ендокринні захворювання. Процеси поділу та відновлення клітин слизової оболонки шийки матки залежать від гормонального фону, тому при його зміні може розвиватися лейкоплакія.
Порушення роботи імунної системи може призвести до ослаблення імунного бар'єра епітеліальних клітин, що робить їх більш уразливими до пошкоджень та підвищує ризик розвитку лейкоплакії.
Інфекційні, вірусні та запальні (кольпіт, вагініт) захворювання статевих органів можуть несприятливо впливати на клітини слизової оболонки, провокувати лускате відшарування та розвиток патологічних процесів.
Механічне пошкодження шийки матки при статевій близькості, під час пологів або аборту, обстежень та лікувальних процедур.
Основними причинами зроговіння епітеліальних клітин є гормональні порушення, а також інфекційні та запальні хвороби репродуктивної системи. Іноді лейкоплакія розвивається на тлі дисплазії шийки матки.
Симптоми лейкоплакій шийки матки
У більшості жінок лейкоплакія шийки матки розвивається безсимптомно. Захворювання може тривалий час прогресувати, не викликаючи ні болю, ні дискомфорту. У таких випадках діагностувати його можна тільки під час профілактичного огляду у гінеколога. Симптоми з'являються тільки у 30% жінок, як правило, з лускатою та ерозивною формами лейкоплакії.
Симптомами захворювання можуть бути:
рясні вагінальні виділення білого кольору;
свербіж, дискомфорт в паховій області;
біль під час статевого контакту;
контактні кровотечі, що виникають при статевому акті та медичному огляді.
Ці симптоми можуть з'являтися й при інших жіночих захворюваннях. Ґрунтуючись тільки на них, поставити правильний діагноз не можна. Для цього потрібно пройти гінекологічний огляд та здати аналізи.
Лейкоплакію виявляють в основному при профілактичних оглядах та зверненнях жінок з приводу інших порушень, наприклад, затримок менструального циклу. У таких випадках обидві проблеми можуть бути викликані гормональним дисбалансом.
Наслідки лейкоплакії шийки матки
Багато хто боїться, що лейкоплакія – це вже рак. Насправді це доброякісне захворювання. При лейкоплакії відбувається зроговіння та розростання клітин багатошарового епітелію. При цьому атипові клітини з'являються дуже рідко. Імовірність розвитку раку збільшується тільки на тлі інших чинників ризику, наприклад, інфікуванні вірусом папіломи людини.
Діагностика захворювання
Для виявлення лейкоплакії шийки матки та інших захворювань в гінекології застосовують методи лабораторної та інструментальної діагностики. Під час першої консультації лікар проводить гінекологічний огляд, дізнається скарги пацієнтки та вивчає анамнез.
При підозрі на лейкоплакію акушер-гінеколог може призначити:
Кольпоскопію – огляд шийки матки при багаторазовому збільшенні за допомогою кольпоскопа. Дозволяє оцінити стан епітелію, а також перевірити наявність патологічних змін в тканинах, зробивши пробу з розчином оцту та йоду.
Мікробіологічне дослідження мазків – аналіз на наявність збудників інфекційно-запальних захворювань.
Цитологічне дослідження – аналіз, який дозволяє виявити ороговілі лусочки, характерні для лейкоплакії.
Тест на ВПЛ – аналіз мазка методом ПЛР на вірус папіломи людини.
Біопсію з гістологією – дослідження зразка тканини, яке дозволяє встановити точний діагноз, а також в разі виявлення лейкоплакії визначити її форму.
Діагностувати лейкоплакію лікар може під час огляду з дзеркалами. Для неї характерне утворення на шийці матки вогнищ ороговілих клітин білястого кольору. На ранніх стадіях вони мають однорідну структуру, а на більш пізніх можуть підійматися над основною тканиною, мати тріщини та виразки, кровоточити при торканні.
Інші обстеження є додатковими. Вони допомагають визначити причину лейкоплакії та виявити супутні захворювання.
Як лікують лейкоплакію шийки матки?
Метою лікування лейкоплакії шийки матки є усунення вогнищ патологічно зміненого епітелію. Для цього застосовують різні методи малоінвазивної хірургії. Вони, як правило, малотравматичні та дозволяють зберегти репродуктивну функцію.
Методи лікування лейкоплакії шийки матки:
Консервативна терапія. Застосовують препарати для хімічної коагуляції на основі різних кислот. Якщо лейкоплакія викликана гормональними порушеннями, також призначають препарати для корекції рівня гормонів.
Радіохвильова хірургія – це безболісний, безкровний метод лікування лейкоплакії шийки матки. Під час процедури руйнуються тільки патологічно змінені клітини, при цьому здорові тканини не страждають, а форма шийки матки зберігається. Деструкція відбувається в результаті впливу на клітини високочастотних радіохвиль та виділення тепла, що виникає в результаті опору оброблюваних тканин. На кінці електрода утворюється енергія, яка активує формування енергії всередині клітини, що призводить до руйнування її структури.
Лікування лазером – також безболісна та безкровна методика, яка передбачає вплив на уражені клітини інфрачервоним випромінюванням, сконцентрованим в невидимому промінні. При великій лейкоплакії її іноді проводять у два етапи.
Хірургічне лікування - при виявленні ознак злоякісного переродження лейкоплакії застосовують конизацію та видалення шийки матки. Дані оперативні методи призводять до травмування м'яких тканин, але дозволяють зберегти репродуктивну функцію.
Вибір методу лікування залежить від ступеня лейкоплакії шийки матки, наявності супутніх патологій, віку пацієнтки та інших індивідуальних особливостей. Найбільш часто застосовують малоінвазивну хірургію, кріодеструкцію та припікання. Ці методи дозволяють провести лікування в амбулаторних умовах, уникнути травмування здорових тканин та скоротити реабілітаційний період.
Також лікар може призначити медикаментозну терапію. Якщо лейкоплакія з'явилася на тлі інфекційного або запального захворювання, спочатку потрібно буде вилікувати його. При ендокринних порушеннях може знадобитися гормональна терапія.
Профілактика лейкоплакії шийки матки
Профілактика лейкоплакії шийки матки заснована на попередженні та усуненні причин, що підвищують ризик розвитку захворювання.
Фахівці рекомендують:
регулярно проходити профілактичні огляди у гінеколога;
своєчасно лікувати всі запальні та інфекційні захворювання;
використовувати контактні методи контрацепції для захисту від інфекційних захворювань та небажаної вагітності;
проводити вакцинацію від вірусу папіломи людини під час менструації;
контролювати гормональний фон.
Лейкоплакія є досить рідкісним захворюванням, але повністю виключити ймовірність її розвитку не можна. Тому гінекологи радять регулярно проходити профілактичні огляди.
Реабілітація після лікування лейкоплакії
Хірургічне лікування лейкоплакії шийки матки, як правило, проводять в амбулаторних умовах. Пацієнтка може покинути клініку та повернутися додому в день проведення процедури.
Реабілітаційний період становить близько двох місяців. В цей час жінкам рекомендують дотримуватися певних правил.
Протягом місяця після проведення операції пацієнтці не рекомендують:
вступати в статеві контакти;
приймати гарячу ванну, відвідувати баню;
проводити спринцювання;
використовувати тампони під час менструації;
підіймати важкі предмети та проводити виснажливі тренування.
Для контролю за станом та загоєння епітелію шийки матки потрібно регулярно відвідувати акушер-гінеколога. При необхідності він може призначити додаткову медикаментозну терапію.
Лейкоплакія шийки матки та вагітність
При виявленні лейкоплакії фахівці рекомендують спочатку провести лікування та пройти реабілітаційний період, а потім вже планувати зачаття. Якщо ж захворювання виявили під час вагітності, його лікування в більшості випадків переносять на післяпологовий період. Захворювання не може передатися плоду або викликати серйозні ускладнення вагітності. Небезпека полягає в тому, що на тлі зміни гормонального фону підвищується ризик розвитку лейкоплакії та переродження в злоякісну пухлину.
Часті запитання:
1. Чи небезпечна лейкоплакія шийки матки?
Лейкоплакія шийки матки – це доброякісне захворювання, при якому відбувається зроговіння клітин епітелію. Іноді при прогресуванні лейкоплакії можуть з'являтися атипові клітини. Імовірність розвитку рака невисока, але вона збільшується при інфікуванні ВПЛ та наявності інших факторів ризику.
2. Який лікар займається лікуванням лейкоплакії?
Лікування лейкоплакії шийки матки проводить лікар акушер-гінеколог. При необхідності проведення оперативного лікування він може перенаправити пацієнтку до гінеколога-хірурга.
3. Чи потрібна операція при лейкоплакії?
При лейкоплакії операція потрібна не завжди. Спосіб лікування залежить від поширеності лейкоплакії та ступеня зміни клітин. При простій лейкоплакії може бути рекомендовано спостереження і / або медикаментозна терапія. При необхідності видалення клітин лікар може призначити радіохвильове або лазерне лікування, а також конизацію або видалення тканин шийки матки.
4. Як довго лікується лейкоплакія?
Лейкоплакію шийки матки лікують методами малоінвазивної хірургії. Їх проводять в амбулаторних умовах. Пацієнтка залишає клініку в той же день. Термін реабілітації після проведення операції може досягати 2 місяців.
Якщо лейкоплакія розвинулася на тлі запального, інфекційного захворювання або ендокринних порушень, їх теж треба пролікувати. Час лікування може становити від кількох тижнів до кількох місяців.
5. Лейкоплакія шийки матки – це рак?
Лейкоплакія шийки матки – це доброякісне захворювання, яке не є раком. Імовірність розвитку раку підвищується в рідкісних випадках, якщо жінка інфікована ВПЛ та має інші фактори ризику. При цьому основною причиною виступає не лейкоплакія, а інші порушення.
Супутні послуги:
Джерела:
