Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Підшлункова залоза виробляє сік, який допомагає перетравлювати їжу в дванадцятипалій кишці. Він активується тільки тоді, коли потрапляє в кишечник – тут він змішується з кислим шлунковим вмістом та їжею.
Коли сік підшлункової залози починає активуватися прямо в ній, виникає запалення – панкреатит. Орган перетравлює сам себе, через це руйнується ще більше клітин, з яких теж виділяються ферменти. Запускається каскадна реакція, процес набуває реактивний (гострий) характер.
В основі хронічного панкреатиту лежить такий же механізм. Хвороба триває роками, періоди загострення змінюються періодами затишшя. Хронічний панкреатит може розвиватися на тлі змін в дієті, зловживання алкоголем або після реактивного панкреатиту, який не був вилікуваний.
Причини виникнення реактивного панкреатиту
Реактивний панкреатит виникає внаслідок поганої роботи проток підшлункової залози. Вони звужуються, закупорюються або по ним відбувається зворотня течія підшлункового соку – з кишечника всередину органу.
Основні причини хвороби – патологія інших органів травної системи:
гепатити;
порушення прохідності жовчних шляхів;
жовчнокам'яна хвороба та холецистити;
гастрит;
травми органів травної системи;
пухлини, які перекривають відтік панкреатичного соку по протоках.
Значно підвищують ризик хвороби похибки в дієті, зловживання алкоголем та куріння.
Симптоми реактивного панкреатиту
На початку хвороби панкреатит можна легко сплутати з іншими хворобами травного тракту. Хворого турбують здуття живота, відрижка, блювота, печія, відчуття тяжкості в животі та біль навколо пупка. Нерідко клініку доповнюють симптоми супутніх захворювань травної системи: гепатиту, гастриту або жовчнокам'яної хвороби. Якщо вчасно не почати лікування, клінічна картина погіршується:
підвищується температура тіла;
з'являється пронос з частинками неперетравленої їжі;
біль приймає оперізуючий характер – він починається від пупка та по бічній поверхні живота переходить на спину;
з'являється загальна інтоксикація: слабкість, біль в суглобах.
На цьому етапі потрібно терміново звернутися в лікарню, оскільки розвиток процесу може призвести до смерті
Лікування реактивного та хронічного панкреатиту
У лікуванні панкреатиту є 3 напрямки: дієта, медикаментозне лікування та хірургічне лікування.
Дієта
У перші кілька днів хворого можуть перевести майже на повний голод. В таких умовах підшлункова залоза перестає виділяти ферменти та запалення стихає. Після цього призначають харчування без жирного, копченого, солоного та солодкого. Категорично протипоказані алкогольні напої та кава.
Всі страви потрібно приймати дрібно – невеликими порціями з інтервалом 3-4 години. В таких умовах підшлункова залоза виділятиме менше ферментів.
Медикаментозне лікування
Для лікування панкреатиту можуть призначати такі ліки:
спазмолітики – розслаблюють протоки підшлункової залози та жовчовивідних шляхів;
ферменти – беруть на себе функцію підшлункової (запалений орган працює менше, що сприяє одужанню);
вітрогінні засоби – підсилюють перистальтику, перешкоджають застою в кишечнику;
антибіотики – справляються з інфекцією, яка може приєднатися до панкреатиту;
знеболюючі препарати – усувають больові відчуття та зменшують ознаки запалення.
Також в список призначень додають антисекреторні засоби. Вони блокують вироблення ферментів підшлунковою залозою, в результаті чого зменшуються симптоми запалення.
Хірургічне лікування
Хірургічне втручання при гострому панкреатиті показано, якщо відсутній ефект від консервативного лікування, або у пацієнта, внаслідок відмирання тканин підшлункової залози, почалися гнійні ускладнення (абсцеси, кісти, псевдокісти та ін.). Найчастіше, проводиться часткове видалення хвоста або тіла підшлункової залози (дистальна резекція). У деяких випадках можлива резекція, при якій видаляється велика частина залози. Операція також показана при розвитку ускладнень: помилкових кіст, спайок або прориву органів.
Діагностикою та лікуванням панкреатиту займається гастроентеролог, а в деяких випадках – хірург. Якщо вас турбують симптоми, описані вище, краще відразу звернутися до профільного фахівця. Ранній початок лікування допоможе уникнути ускладнень та переходу хвороби в хронічну форму.
Джерела:
