Зміст:

  1. Симптоми панічної атаки

  2. Причини виникнення панічної атаки

  3. Що робити у разі панічної атаки?

  4. Методи лікування панічних атак

Панічна атака – це раптовий напад сильної тривоги та страху, що розвивається без видимої причини, але супроводжується вираженими соматичними симптомами. Людина відчуває ірраціональний жах, хоча його здоров'ю та життю нічого не загрожує. При цьому в організмі запускається каскад реакцій, які відповідають за мобілізацію ресурсів для боротьби з небезпекою. Відбувається різкий викид адреналіну у кров і, як наслідок, підвищується пітливість, частішає серцебиття та з'являються інші порушення.

Впоратися з емоціями під час панічної атаки вкрай складно. Людина втрачає контроль над собою і думає, що скоро помре. Тривати такий напад може від 1 хвилини до півгодини і більше. Найчастіше він проходить самостійно, коли людина зусиллям волі починає заспокоюватись.

Якщо панічні атаки повторюються, слід звернутися до сімейного лікаря. Він проведе діагностику, щоб виключити захворювання зі схожою симптоматикою, після чого направить до вузького фахівця або призначить необхідну терапію.

Симптоми панічної атаки

Основними проявами панічної атаки є наростаючі тривога та страх. Протягом кількох хвилин до них приєднуються фізіологічні симптоми. Це можуть бути:

  • сильне серцебиття;

  • біль у грудях;

  • різка пітливість;

  • запаморочення;

  • почуття стискання горла;

  • почуття задухи;

  • задишка;

  • нудота;

  • озноб;

  • оніміння рук, ніг;

  • почуття поколювання по тілу;

  • високий артеріальний тиск;

  • пересихання губ та язика;

  • відчуття печіння в ділянці шлунка.

Для панічних атак характерна наявність щонайменше 4 симптомів. Їх поєднання та інтенсивність під час нападів можуть змінюватися.

Також треба враховувати, що перелічені симптоми можуть проявлятися при різних захворюваннях нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Тому, перш ніж підтвердити панічний розлад, проводять комплексну діагностику.

Причини виникнення панічної атаки

Панічна атака – це психофізіологічне порушення. Спровокувати його можуть як емоційні чинники, так й різні процеси всередині організму.

Фахівці виділяють 3 групи причин:

  • психогенні – емоційні потрясіння, пов'язані із втратою близької людини, розлученням, сімейними сварками, конфліктами на роботі, аварією тощо, а також переглядом шокуючих фільмів та телепередач;

  • біологічні – порушення гормонального фону внаслідок вагітності, пологів, менопаузи, початку прийому гормональних контрацептивів тощо (якщо стан пов'язаний із ендокринними захворюваннями діагноз панічного розладу не ставлять);

  • фізіогенні – вживання великої кількості алкоголю, прийом наркотиків, інтоксикація організму, надмірне фізичне навантаження, зміна кліматичної зони, метеочутливість.

Найбільш схильні до панічних атак люди з лабільною нервовою системою, схильні до тривожності та психічних розладів.

Що робити у разі панічної атаки?

Під час панічної атаки дуже важливо вміти самостійно себе заспокоїти. Для цього рекомендують:

  • нагадати собі, що реальної загрози для життя немає, і страх викликаний фантазією, що розігралася;

  • сконцентруватися на диханні – зробити повільний вдих і ще повільніший видих;

  • звернути увагу на тіло – під час нападу м'язи напружуються, тому важливо розслабити руки, ноги, живіт, щелепи та інші частини тіла (можна зручно сісти або встати і подумки пройти від пальців стоп до голови, поступово розслаблюючи всі м'язи);

  • заплющити очі та перенестися у приємні спогади – можна уявити себе у безпечному місці, вдома, на відпочинку, у будь-якому дні, де було добре та спокійно;

  • переключити увагу на один предмет – подивитися на наручний годинник, мобільний телефон, книгу або будь-який інший предмет;

  • повернутися до реальності – зайнятися чимось звичним та монотонним, перерахувати якісь предмети тощо;

  • піти у тихе і спокійне місце;

  • попросити допомоги у людей, які поряд.

Якщо панічна атака виникла у когось із близьких, можна послідовно рекомендувати всі вищеперелічені методи, а також взяти людину за руку або обійняти – деяким людям тактильний контакт допомагає заспокоїтись.

Методи лікування панічних атак

Лікування панічних атак

При панічних атаках насамперед рекомендують звернутися до сімейного лікаря. Він проведе первинну діагностику та дасть направлення до невролога чи психотерапевта. У поодиноких випадках потрібна допомога психіатра.

Залежно від симптомів, тяжкості та частоти нападів пацієнту можуть призначити:

  • медикаментозне лікування – лікар підбирає препарати, які допомагають контролювати психоемоційний стан (приймати їх самостійно не можна через високий ризик побічних ефектів та погіршення стану);

  • психотерапевтичне лікування – є багато різних методик, з яких фахівець підбирає для пацієнта найбільш ефективні.

Найчастіше впоратися з панічними атаками допомагає саме психотерапія. За рахунок різних технік фахівець допомагає пацієнтові усунути емоційні тригери, які провокують початок нападу, гармонізувати емоційний стан та навчитися самостійно заспокоюватись, якщо почалася паніка.

У психотерапії застосовують:

  1. Когнітивно-поведінкову терапію, метою якої є повернення пацієнту контролю над емоційним станом. За допомогою фахівця він вчиться поступово відстежувати, що викликає тривогу, аналізувати ці речі та змінювати ставлення до них.

  2. Психоаналіз, метою якого є з'ясування первинної причини, що спровокувала розвиток панічної атаки. Це може бути якась ситуація у дорослому житті чи дитинстві, що викликала сильний стрес. Після ідентифікації фахівець допомагає усвідомити її, перепрожити та звільнитися від схованих емоцій.

  3. Класичний гіпноз – метод зміни свідомості та впровадження в неї необхідних для лікування установок. Це відносно швидкий спосіб вирішення проблеми, який, однако, підходить не всім.

  4. Еріксонівський гіпноз – відрізняється від класичного тим, що пацієнт продовжує спілкуватися з лікарем і, спрямований його голосом, визначає свої переживання, знаходить тригерні фактори і приймає необхідні для лікування рішення.

  5. Гештальт-терапію – метод заснований на пошуку пригнічених людиною потреб та їх реалізації чи вирішенні проблеми іншим способом.

У кожному випадку робота відбувається в індивідуальному порядку. Лікар обирає методику залежно від особливостей пацієнта. Кількість сеансів та тривалість терапії можуть бути різними.

 

Джерела:

Cleveland Clinic 

Mayo Clinic 

BetterНealth