Побічні дії хіміотерапіїІнформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Зміст:

1. Чому хіміотерапія викликає побічні ефекти?

2. Які побічні ефекти можуть виникати при хіміотерапії?

  • Слабкість
  • Нудота, блювота та втрата апетиту
  • Запор
  • Діарея
  • Пошкодження слизової оболонки рота і горла
  • Підвищення чутливості до холоду
  • Ослаблення імунної системи
  • Підвищений ризик кровотеч
  • Випадання волосся
  • Оніміння та поколювання рук і ніг
  • Зміна стану шкіри та нігтів

3. Вплив хіміотерапії на репродуктивну систему

4. Про що важливо повідомити лікаря перед початком курсу хіміотерапії?

5. Коли потрібно повідомити лікаря про побічні ефекти від хіміотерапії?

6. Як довго можуть тривати побічні дії після хіміотерапії?

Хіміотерапія є одним з найважливіших компонентів протиракового лікування. Вона уповільнює ріст пухлини, сприяє зменшенню її розміру і знищує злоякісні клітини, які поширюються по організму. Але за рахунок системної дії страждають і здорові органи, найчастіше – шкіра, нігті, волосся, кістковий мозок, репродуктивна система та слизові оболонки травного тракту.

Побічні ефекти хіміотерапії проявляються у всіх пацієнтів по-різному. Відрізнятися можуть не тільки симптоми, але й їх інтенсивність і час появи. У деяких випадках самопочуття погіршується вже при введенні препаратів, а в інших – після проведення циклу.

Щоб полегшити стан, пацієнтові призначають підтримуючу терапію, а між циклами хіміотерапії роблять перерви. В цей час організм відпочиває від токсичної дії препаратів і направляє свої сили на відновлення. Після закінчення лікування більшість симптомів проходить.

Чому хіміотерапія викликає побічні ефекти?

Злоякісні клітини схильні до активного поділу, що викликає швидке зростання пухлини і виникнення метастаз. Отже, хіміотерапію проводять ліками, які блокують ці процеси. Найчастіше застосовують препарати 2 груп:

  • цитостатики – зупиняють поділ клітин, викликають інтоксикацію та зменшення пухлини;

  • цитотоксичні засоби – впливають на ДНК клітин та руйнують їх.

Мета хіміотерапії – зменшити пухлину та зруйнувати невеликі осередки та окремі клітини. Досягається це за рахунок системного впливу на весь організм. Препарати надходять у кров та поширюються по тілу. У цьому полягає головна перевага та одночасно недолік хіміотерапії – вона впливає не тільки на пухлину, а й на здорові органи, клітини яких регулярно оновлюються. В результаті розвиваються різні побічні ефекти.

Які побічні ефекти можуть виникати при хіміотерапії?

Реакція організму на хіміопрепарати більшою мірою індивідуальна, і хоча відомо досить багато побічних ефектів, заздалегідь складно сказати, які з'являться у пацієнта. У молодих людей лікування може проходити легше, ніж у людей старшого віку та з ослабленим організмом.

Оскільки хіміотерапія впливає на швидкорослі клітини, то найчастіше страждають волосяні цибулини, шкіра, кістковий мозок, слизова оболонка рота та органів травлення, серце, нирки, сечовий міхур, легені та нервова система.

Найбільш поширеними побічними ефектами хіміотерапії є:

  • втома;

  • випадання волосся;

  • кровотечі, гематоми на тілі;

  • зниження імунітету;

  • анемія;

  • зниження гостроти слуху, шум у вухах;

  • нудота і блювота;

  • зміни апетиту;

  • запор, діарея;

  • ураження слизової оболонки рота та горла;

  • оніміння рук і ніг, відчуття поколювання, біль;

  • погіршення стану шкіри та нігтів;

  • порушення роботи нирок;

  • втрата ваги;

  • зниження концентрації уваги;

  • погіршення когнітивних функцій;

  • перепади настрою;

  • зниження лібідо та порушення статевої функції;

  • погіршення фертильності.

Нижче розглянемо окремі симптоми та способи поліпшення самопочуття.

Слабкість

Слабкість та швидка стомлюваність є одними з найбільш частих побічних ефектів хіміотерапії. Вони присутні у більшості пацієнтів протягом усього лікування та проходять після його завершення.

Щоб поліпшити стан, рекомендують:

  • більше відпочивати;

  • змінити графік роботи;

  • не виконувати важку фізичну роботу;

  • більше гуляти на свіжому повітрі, виконувати легку гімнастику;

  • просити близьких про допомогу по дому.

Нудота, блювота та втрата апетиту

Втрата апетиту, нудота та періодична блювота також з'являються у багатьох пацієнтів. Найчастіше вони виникають під час та після проведення сеансу хіміотерапії.

Якщо симптоми сильно виражені, лікар може призначити препарати, які допомагають боротися з нудотою. Але самостійно пити такі ліки не можна, оскільки потрібно враховувати взаємодію з хіміотерапевтичними препаратами, що може зробити тільки досвідчений фахівець.

Також рекомендують пити більше води, приймати їжу регулярно невеликими порціями та відмовитися від таких напоїв, як кава та газовані лимонади.

Запор

Використовувані для хіміотерапії препарати, а також деякі знеболюючі та протиблювотні засоби можуть викликати зміну стільця. У деяких пацієнтів він стає занадто твердим, а іншим не вдається спорожнити кишечник по кілька днів.

Для поліпшення перистальтики рекомендують:

  • їсти більше овочів, фруктів, цільнозернових та інших продуктів з високим вмістом клітковини;

  • щодня випивати не менше 8 склянок води (близько 2 л);

  • більше гуляти та виконувати легкі фізичні вправи;

  • за призначенням лікаря приймати проносні препарати.

Діарея

Деякі види хіміотерапії можуть викликати діарею. Стілець стає частим, водянистим або пінистим.

Щоб полегшити стан та запобігти зневодненню, рекомендують:

  • випивати за добу понад 2 л води;

  • харчуватися по спеціальній дієті, яка включає рис, банани, яблучне пюре, білий хліб та йогурти, які надають скріплюючу дію;

  • регулярно харчуватися невеликими порціями;

  • приймати призначені лікарем препарати.

Пошкодження слизової оболонки рота і горла

Лікування раку часто викликає мукозит – розвиток виразок на слизовій оболонці рота і горла. Зазвичай вони з'являються через 5-14 днів після початку лікування, а після його закінчення повністю проходять. При появі такого ускладнення важливо ретельно стежити за гігієною ротової порожнини, оскільки виразки можуть інфікуватися і запалюватися.

Для профілактики та лікування мукозиту рекомендують:

  • дбайливо чистити зуби зубною пастою з фтором кілька разів на день;

  • акуратно чистити простір між зубами зубною ниткою;

  • використовувати спеціальні розчини для полоскання рота і горла;

  • при носінні знімних зубних протезів скоротити час їх використання;

  • менше вживати кислих, гострих, солоних продуктів, які дратують або пошкоджують слизову рота;

  • вживати м'які продукти, які легко пережовується.

Підвищення чутливості до холоду

Під впливом низьких температур іноді може з'являтися поколювання у руках і ногах, а також оніміння і спазми. Такі симптоми називають холодовою чутливістю. Спровокувати їх можуть навіть холодні напої або продукти.

Найсильніше симптоми проявляються під час циклів хіміотерапії. Під час перерв вони, зазвичай, слабшають і повністю проходять після відміни лікування.

Для запобігання рекомендують:

  • не вживати сильно холодні продукти та напої;

  • при необхідності вийти на вулицю при сильному морозі закривати шарфом рот і ніс;

  • носити рукавички в холодну пору року.

У деяких пацієнтів також може порушуватися чутливість до гарячого, тому радять бути обережними при використанні приладів, які нагріваються, теплих компресів, прийому ванни, щоб не допустити виникнення опіків шкіри.

Ослаблення імунної системи

Хіміотерапевтичні препарати викликають руйнування клітин, тому досить часто страждають і білі кров'яні тільця, або лейкоцити. Їх різновидом є нейтрофіли – клітини, які найбільшою мірою відповідають за імунітет. При зниженні їх концентрації у крові розвивається нейтропенія – захисні функції організму падають, і він не може протистояти навіть легким інфекціям.

Щоб захистити себе від зараження, рекомендують:

  • уникати контактів з хворими людьми;

  • не відвідувати людні місця;

  • регулярно мити руки та протирати антисептиком, особливо перед прийомом їжі та після доторкання до брудних поверхонь (дверні ручки, поручні тощо).

При підвищенні температури вище 38 градусів та появі симптомів інфекційного захворювання слід негайно звернутися до лікаря.

Підвищений ризик кровотеч

Внаслідок хіміотерапії також зменшується кількість тромбоцитів у крові, які відповідають за її згортання. Через це у пацієнтів підвищується кровоточивість ясен, ризик сильної крововтрати, рясних кровотеч з носа, безпричинної появи синців тощо.

Для профілактики ускладнень рекомендують дотримуватися обережності, щоб не допускати виникнення порізів і травм. Якщо щось сталося і кров не зупиняється, потрібно терміново звернутися до лікаря.

Випадання волосся

Випадання волосся є поширеним побічним ефектом хіміотерапії, хоча це відбувається не з усіма пацієнтами. При прийомі деяких препаратів ймовірність алопеції досить низька.

Найчастіше випадання волосся починається протягом декількох тижнів після першого сеансу хіміотерапії. Максимальною мірою воно відбувається протягом 1-2 місяців.

Волосся може випадати не тільки на голові, але також й на інших частинах тіла, включаючи руки, ноги та обличчя.

Даний побічний ефект є тимчасовим. Після закінчення лікування ріст волосся повинен відновитися. У деяких випадках вони можуть мати трохи інший колір, стати більш прямими або, навпаки, кучерявими.

Для запобігання та зменшення випадання волосся пацієнтам іноді рекомендують під час сеансів хіміотерапії одягати холодну шапочку. В результаті зниження температури кровотік у волосяних фолікулах трохи знижується, що сприяє надходженню в них меншої дози лікарського препарату.

Оніміння та поколювання рук і ніг

Хіміотерапія також впливає на нервові клітини. Найбільше страждають нервові закінчення кистей рук та стоп, через що з'являється відчуття поколювання та оніміння. Воно може виникати періодично або бути присутнім більшу частину часу. Якщо симптоми виражені, лікар може призначити підтримуючу терапію.

Щоб знизити ризик травм, фахівці радять носити стійке взуття та дотримуватися обережності при використанні теплових приладів, оскільки внаслідок нейропатії може порушуватися чутливість та здатність визначати температуру.

Зміна стану шкіри та нігтів

Хіміопрепарати можуть спровокувати ламкість нігтів, а також надмірну сухість, лущення та пігментацію шкіри. Іноді з'являється сильний свербіж. Шкіру частіше травмується, а загоєння відбувається повільніше.

Для профілактики ускладнень рекомендують:

  • використовувати зволожуючі лосьйони для тіла, креми для рук та обличчя;

  • перед виходом на вулицю наносити на шкіру сонцезахисний крем з високим рівнем SPF;

  • не засмагати, прикривати шкіру від сонячних променів, носити одяг з довгими рукавами;

  • мити посуд, прибирати тощо, попередньо вдягнувши рукавички.

Вплив хіміотерапії на репродуктивну систему

Хіміотерапія призводить до зниження потенції та проблем з ерекцією, але після закінчення лікування статевий потяг, як правило, відновлюється.

Також препарати впливають на фертильність і можуть викликати безпліддя у жінок та чоловіків. Іноді репродуктивна функція відновлюється, іноді ні.

Якщо очікується важке та тривале лікування, а пацієнт планує в майбутньому народження дітей, фахівці рекомендують провести кріоконсервацію яйцеклітин або сперматозоїдів. Дана технологія дозволяє зберігати їх у первісному стані до 10 років і більше, а потім використовувати для зачаття методом ЕКЗ.

Про що треба повідомити лікаря перед початком курсу хіміотерапії?

Перед початком хіміотерапії лікар повинен якомога краще вивчити анамнез пацієнта. Для цього крім медичної інформації, потрібно повідомити його про свій спосіб життя та всі звички.

Обов'язково сказати лікареві треба про:

  • всі прийняті препарати, вітаміни, дієтичні добавки тощо, оскільки через взаємодію діючих речовин можуть посилюватися побічні ефекти;

  • хронічні захворювання;

  • перенесені інфекційні захворювання;

  • раніше пройдену діагностику та лікування.

Протягом усього лікування важливо підтримувати постійний контакт з лікарем і повідомляти йому про своє самопочуття. В жодному разі не можна самостійно приймати будь-які препарати, у тому числі вітаміни, жарознижуючі та знеболюючі засоби.

Коли потрібно повідомити лікаря про побічні ефекти від хіміотерапії?

Побічні ефекти можуть з'являтися як під час, так і після завершення циклу хіміотерапії. Про всі зміни самопочуття потрібно повідомляти лікаря. Він може призначити підтримуючу терапію або скорегувати лікування. Якщо стан різко погіршився, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою.

Тривожними симптомами є:

  • підвищення температури тіла вище 38 оС;

  • сильний озноб;

  • кровотеча;

  • поява синців без видимої причини;

  • висипання на шкірі;

  • алергічна реакція, сильний свербіж, набряк рота або горла, проблеми з ковтанням;

  • біль у місці введення ін'єкцій хіміотерапії або установки катетера;

  • сильні головні болі;

  • задишка або утруднене дихання;

  • тривала діарея або блювота;

  • домішки крові у сечі або калі.

Як довго можуть тривати побічні дії після хіміотерапії?

Наскільки вираженими будуть побічні дії та коли організм відновиться, залежить від багатьох чинників:

  • стану здоров'я пацієнта на момент початку лікування;

  • віку пацієнта;

  • наявності хронічних захворювань;

  • кількості препаратів, дозувань та тривалості хіміотерапії.

Більшість побічних ефектів проходять незабаром після закінчення лікування. Поступово організм відновлюється, і такі симптоми, як слабкість, випадання волосся, нудота та інші проходять. Для усунення важких порушень може знадобитися більше часу. Часто для поліпшення самопочуття призначають тривале медикаментозне лікування, яке включає препарати для поліпшення роботи пошкоджених органів, зміцнення імунітету тощо.

Супутні послуги:

Хіміотерапія  

Онкологія

 

Джерела:

Cancer.net 

Nhs.uk  

American Cancer Society