Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Зміст:

  1. Підвищена пітливість або гіпергідроз?
  2. Види гіпергідрозу
  3. Причини підвищеної пітливості
  4. Діагностика підвищеної пітливості
  5. Як боротися з підвищеною пітливістю?
  6. Лікування гіпергідрозу 

Пітливість – це природна реакція організму, один з механізмів терморегуляції. Але в деяких випадках вона спричиняє фізичний та психологічний дискомфорт. Коли пітливість перевищує норму або з'являється безпричинно, це позначається на якості життя. У людини можуть постійно мокнути долоні або пахви, що помітно іншим людям. Або ліжко може ставати вологим через кілька годин сну навіть у холодну пору року. Підвищена пітливість може проявлятися по-різному, але, якщо вона зберігається довго, шкіра розм'якшується, на ній накопичуються бактерії та з'являється доброчинне середовище для розвитку грибка та висипань.

Підвищена пітливість може бути індивідуальною особливістю людини або симптомом захворювання. Але в обох випадках проблему не варто ігнорувати, адже сучасна медицина дозволяє повністю її вирішити.

Підвищена пітливість або гіпергідроз?

Симптоми підвищенної потливості Механізм виділення поту забезпечує охолодження організму. Тому пітливість в жарку погоду, при фізичному або психологічному навантаженні та в інших подібних випадках найчастіше абсолютно нормальна. Про гіпергідроз – порушення функцій потових залоз – говорять, коли пітливість виникає без причини, супроводжується надмірним виділенням поту або з’являється лише в певних частинах тіла.

У нормі пітливість з'являється, коли людині жарко, вона фізично працює, перебуває у стресовому стані або про щось переживає. При цьому піт, зазвичай, рівномірно виділяється всіма залозами.

Симптомами гіпергідрозу можуть бути:

  • пітливість при нормальній температурі навколишнього середовища;

  • пітливість в стані спокою;

  • пітливість під час сну;

  • пітливість тільки на обличчі, голові, долонях, під пахвами або в інших частинах тіла;

  • виділення надмірної кількості поту;

  • значне виділення поту протягом тривалого часу;

  • повторення нападів частіше 1 рази на тиждень.

У цих випадках причиною гіпергідрозу можуть бути гормональні порушення або інші захворювання. Тому потрібно звернутися до лікаря та пройти призначену їм діагностику.

Причини підвищеної пітливості

Первинний гіпергідроз найчастіше має генетичну природу. Приблизно у 30-40% пацієнтів він присутній в сімейному анамнезі, тобто від надмірної пітливості страждають близькі родичі. Такий гіпергідроз, зазвичай, проявляється вперше в підлітковому віці в момент гормональної перебудови організму та посилюється у віці 20-30 років. Симптоми можуть поступово наростати з кожним роком, завдаючи людині все більшого дискомфорту.

Вторинний гіпергідроз є не самостійним захворюванням, а одним із симптомів іншої патології. Його причиною можуть бути:

  • гіпертиреоз;

  • цукровий діабет;

  • дихальна недостатність;

  • неврологічні захворювання;

  • захворювання серцево-судинної системи;

  • туберкульоз та інші інфекційні захворювання;

  • злоякісні новоутворення;

  • хвороба Паркінсона;

  • дефіцит вітаміну D;

  • ожиріння;

  • зловживання алкоголем;

  • тривалий прийом деяких препаратів;

  • психічні розлади;

  • менопауза;

  • вагітність тощо.

Чим частіше з'являються напади гіпергідрозу, тим серйозніше може бути причина. Найбільш тривожними симптомами вважаються безпричинна пітливість всього тіла та нічна пітливість.

Діагностика підвищеної пітливості

При підозрі на гіпергідроз потрібно в першу чергу звернутися до сімейного лікаря або терапевта. Він вивчить всі симптоми та історію хвороби, на основі чого зможе припустити, що є причиною такого стану. Для точної діагностики він може призначити аналізи або інші дослідження. Найчастіше потрібно здати загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз крові на цукор та вміст деяких гормонів. Також може знадобитися кардіограма, УЗД або інші обстеження. При виявленні захворювань, терапевт може перенаправити пацієнта до вузького спеціаліста.

Також для діагностики гіпергідрозу проводять такі тести:

  • пробу Мінора – на область пахв наносять 2% розчин йоду та дають йому висохнути, після чого зверху посипають крохмалем, який при підвищеній пітливості стає бузкового або чорного відтінку;

  • гравіметрію – вимірювання кількості потовиділення на конкретній ділянці тіла;

  • хроматографію – аналіз хімічного складу поту.

Таких досліджень може бути достатньо при первинному гіпергідрозі, але якщо у пацієнта є й інші симптоми, то обов'язково потрібно провести комплексну діагностику. Підвищена пітливість може бути не тільки проблемою дискомфорту, але й серйозних порушень в організмі.

Як боротися з підвищеною пітливістю?

Боротися з підвищеною пітливістю можна по-різному, починаючи від використання дезодорантів та корекції способу життя, до ін'єкційного та хірургічного лікування. Терапію потрібно підбирати індивідуально в залежності від причини гіпергідрозу. Якщо він викликаний певним захворюванням, то в першу чергу потрібно лікувати саме його. При первинному гіпергідрозі для початку можна скористатися більш простими методами.

Для боротьби з підвищеною пітливістю рекомендують:

  • носити одяг з натуральних матеріалів, які не парять і не провокують появу поту;

  • носити шкарпетки та взуття з натуральних матеріалів;

  • обмежити куріння, вживання спиртних напоїв, кави, гострої їжі та інших продуктів, що стимулюють роботу потових залоз;

  • по можливості зменшити фізичні навантаження, перебування на вулиці, в приміщеннях з високою температурою;

  • контролювати рівень стресу та емоційних переживань, якщо це провокує напади потовиділення;

  • використовувати спеціальні антиперспіранти для боротьби з підвищеним потовиділенням.

Лікувальні антиперспіранти відрізняються від звичайних. Вони мають більш виражений ефект та при правильному використанні можуть нормалізувати роботу потових залоз. Такі засоби, як правило, продаються в аптеках. Наносять їх на проблемні зони перед сном на суху шкіру 1 раз на 3-5 днів відповідно до інструкції. Цей спосіб може бути ефективний при підвищеній пітливості пахвових западин або стоп, але не застосовується, якщо проблема стосується інших ділянок тіла.

Лікування гіпергідрозу

Оптимальний метод лікування гіпергідрозу повинен підібрати лікар. При цьому, якщо він розвинувся на фоні іншої патології, то спочатку лікують саме її.

Для лікування гіпергідрозу застосовують:

  • ін'єкції нейротоксину типу А (ботокса);

  • іонофорез – фізіотерапевтична методика, яка передбачає використання електричного струму;

  • антихолінергічні препарати – блокують передачу нервових імпульсів;

  • хірургічне лікування (симпатектомія) – видалення нервів, які подають сигнали до потових залоз.

Кожен метод має свої показання та протипоказання. Зокрема, при гіпергідрозі долонь та ніг часто використовують іонофорез. Під час процедури їх опускають в теплу воду, через яку пропускають слабкі електричні імпульси. Це не викликає больових відчуттів, але дозволяє зменшити пітливість після кількох сеансів. Однак така методика неефективна при загальному гіпергідрозі та інших локальних видах.

Лікарі "Оксфорд Медікал" переконані, що: 

Сьогодні найбільш ефективними вважаються ін'єкції нейротоксину типу А, більш відомого як ботокс. Вони блокують передачу імпульсів від центральної нервової системи через нервові волокна до потових залоз. Молекули препарату зв'язуються з рецепторами нервових волокон, гальмують вивільнення медіаторів та тим самим перешкоджають передачі сигналів рецепторів потових залоз. В результаті вони не отримують «команду» працювати, і потовиділення припиняється.
Ін'єкції нейротоксину вводять в ту область, де підвищена робота потових залоз. Таким чином позбутися від надмірної пітливості можна всього за 1 процедуру. Дія препарату зберігається понад 6 місяців, іноді рік або півтора.

Антихолінергічні препарати діють схожим чином. Вони також перешкоджають передачі нервових імпульсів. Але основним показанням до їх застосування є хвороба Паркінсона. Тому при гіпергідрозі їх призначають рідко, оскільки йде вплив на весь організм та існує ризик побічних ефектів.

Симпатектомія – найрадикальніший метод, який використовують при неефективності інших. Під час операції видаляють нерви, по яким сигнали від ЦНС передаються до потових залоз. Операцію проводять тільки при гіпергідрозі обличчя, долонь та пахв. У більшості ж випадків вирішити проблему можна менш радикальними методами.

 

Щоб записатися на консультацію до фахівця «Оксфорд Медікал», телефонуйте в контакт-центр або пишіть в чат на сайті.

Супутні послуги: 

Лікування гіпергідроза

Джерела: 

American Family Physician 

AJMC  

 

Karger