Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Рак простати - це злоякісне новоутворення в передміхуровій залозі. Його діагностують переважно у чоловіків у віці 55-65 років. З віком ймовірність розвитку пухлини значно зростає.
Зараз рак передміхурової залози входить в число найпоширеніших онкологічних захворювань. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку в світі підтверджують понад 1 млн. нових випадків та 300 тис. смертей від нього. У США рак простати посідає перше місце серед онкопатологій у чоловіків - понад 160 тисяч хворих щороку та 26 тисяч смертей. В Україні поширеність хвороби менша, але все одно щороку реєструється 6,5 тисяч нових випадків.
Рак простати розвивається повільно та на ранніх стадіях не проявляється. Через відсутність симптомів хворобу діагностують в основному на пізніх стадіях, коли пухлина збільшується у розмірі та викликає погіршення самопочуття.
Методи та ефективність лікування раку безпосередньо залежать від моменту діагностики хвороби - чим раніше виявлена пухлина, тим більша ймовірність одужання.
Що таке рак простати?
Простата - це залоза зовнішньої секреції, яка розташовується у чоловіків в нижній частині таза під сечовим міхуром та перед прямою кишкою. Вона складається з залізистих та м'язових тканин, які забезпечують 2 основні функції. Перша продукує речовини, які входять до складу насінної рідини. Друга забезпечує викид рідини з залоз під час еякуляції та перекриття сечівника при ерекції.
При розвитку раку в периферичних відділах простати утворюється пухлина. Збільшуючись в розмірі, вона починає здавлювати сечовипускальний канал. Через це у чоловіка з'являються проблеми з сечовипусканням. Також новоутворення може проростати в сечовий міхур та пряму кишку, провокувати кровотечі з них. Рак простати може давати метастази по всьому організму.
Відмінності раку простати від аденоми
Багато хто плутає рак простати з аденомою. Остання є доброякісним захворюванням. При її розвитку відбувається потовщення стінок та збільшення розміру простати за рахунок зростання нормальних клітин. У зв'язку з цим захворювання в останні роки почали називати не аденомою, а доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Аденома простати, хоч і є доброякісним захворюванням, все одно вимагає лікування під контролем лікаря-уролога.
Причини розвитку раку передміхурової залози
Фахівці виділяють багато факторів, які підвищують вірогідність розвитку раку. До них відносять:
-
вік - рак розвивається в основному після 55-65 років, у чоловіків молодше 45 років зустрічається вкрай рідко;
-
спадковість - ймовірність захворювання в рази збільшується, якщо воно було у батька або інших близьких родичів;
-
генетичну схильність - підтверджено, що зміни в деяких генах підвищують частоту захворювання;
-
етнічну приналежність - рак простати найбільш поширений в США та трохи менше в країнах Європи, а в країнах Східної та Південної Азії зустрічається рідко;
-
прогресуючу гіперплазію (аденому) простати;
-
канцерогенні фактори - хімічні речовини, радіаційне випромінювання тощо;
-
вживання в їжу великої кількості м'ясних та інших страв, насичених жирами тваринного походження та транс-жирами.
Ряд фахівців стверджує, що ризик онкологічних захворювань збільшується на тлі куріння, вживання алкогольних напоїв, ожиріння та інших особливостей способу життя.
Симптоми раку простати
На ранній стадії рак простати розвивається безсимптомно. Пухлина маленького розміру не викликає функціональних порушень або болю, тому пацієнт не помічає її появи. Симптоми виникають, коли пухлина стає великою та починає здавлювати сечовипускальний канал, або проростає в суміжні органи та дає метастази.
При збільшенні пухлини можуть з'явитися:
-
часті позиви до сечовипускання;
-
відчуття неповного випорожнення сечового міхура;
-
дискомфорт, напруга при сечовипусканні, переривання струменя;
-
нетримання сечі та домішки крові - можуть з'явитися при проростанні пухлини в уретру або сечовий міхур;
-
больові відчуття в області промежини - виникає при проростанні пухлини в м'язи тазового дна;
-
еректильна дисфункція - буває при ураженні судин та нервів таза;
-
набряк зовнішніх статевих органів - розвивається при проростанні пухлини в лімфовузли таза.
Ці симптоми не є специфічними. Вони можуть з'являтися при простатиті, аденомі простати та інших захворюваннях. Самостійна постановка діагнозу без втручання лікаря та застосування засобів інструментальної або лабораторної діагностики - неможлива.
Стадії розвитку раку простати
Виділяють 4 стадії раку передміхурової залози. Вони залежать від ступеня диференціювання клітин пухлини, її розміру, поширення на лімфовузли та суміжні органи, наявності віддалених метастазів.
Особливості раку на різних стадіях:
-
Перша стадія - новоутворення в передміхуровій залозі маленького розміру, метастази відсутні.
-
Друга стадія - пухлина займає більше однієї частки простати, метастази відсутні.
-
Третя стадія - пухлина розростається за межі простати, найчастіше вражає насінні бульбашки, метастази в лімфовузлах та віддалених органах відсутні.
-
Четверта стадія - пухлина може проростати в суміжні органи, давати метастази в регіонарні та віддалені лімфовузли або інші органи.
Діагностика раку передміхурової залози
Діагностувати новоутворення передміхурової залози може лікар-уролог, але для визначення характеру пухлини потрібна консультація онколога.
Для діагностики раку простати застосовують:
-
пальпацію промежини та живота - лікар визначає наявність ущільнення тканин;
-
аналіз крові на простатспецифічний антиген (ПСА) - виділяється у великій кількості при розвитку пухлини (може підвищуватися при простатиті, аденомі та деяких інших захворюваннях);
-
трансректальное УЗД передміхурової залози - дозволяє візуалізувати пухлину та визначити її розмір;
-
біопсію новоутворення - відбір зразка тканин для мікроскопічного дослідження та визначення природи пухлини;
-
рентгенографію, КТ або МРТ органів таза, черевної порожнини, грудної клітини та інших зон - призначають для визначення точного розміру пухлини та наявності метастазів.
Лікар може призначити й інші обстеження в залежності від симптомів та результатів огляду.
Методи лікування раку простати
Спосіб лікування раку залежить від стадії захворювання. При онкологічних патологіях можуть застосовувати:
-
медикаментозну терапію - призначають гормональні препарати для уповільнення зростання та зменшення розміру пухлини, а також симптоматичні засоби для поліпшення загального самопочуття;
-
хіміотерапію - застосовують після другої стадії раку для блокування зростання онкоклітин (проводять кілька циклів, лікування може займати з перервами 3-6 місяців);
-
променеву терапію - передбачає вплив на пухлину іонізуючої радіації (при раку простати часто застосовують брахітерапію - в простату вводять радіоактивний препарат, який впливають на пухлину протягом декількох місяців);
-
хірургічне лікування - видаляють простату (метод є золотим стандартом при пухлинах, які не виходять за межі органу);
-
паліативне лікування - полегшення симптомів у пацієнтів з 4 стадією раку.
Онколог підбирає оптимальну програму лікування для кожного пацієнта індивідуально. При раку, як правило, застосовують не одну методику, а комплекс. Наприклад, пацієнтові можуть призначити курс хіміотерапії або променевої терапії до та після проведення операції.
Профілактика раку передміхурової залози
Для профілактики раку передміхурової залози рекомендують займатися фізичною активністю та підтримувати вагу в нормі, збалансовано харчуватися - скоротити кількість жирних та м'ясних продуктів, збільшити кількість рослинної їжі. Також радять відмовитися від куріння, вживання алкоголю та інших шкідливих звичок.
Чоловікам після 45 років рекомендують 1 раз на рік відвідувати уролога та здавати аналіз крові на простатспецифічний антиген (ПСА).
Рак простати є досить поширеним захворюванням серед чоловіків старшого віку, тому дуже важливо проходити профілактичні обстеження. При ранній діагностиці захворювання успішно піддається лікуванню.
Джерела:
