Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Рак прямої кишки – це злоякісне захворювання кінцевого відділу кишківника, при розвитку якого на слизовій оболонці органу утворюється пухлина з атиповими клітинами. Захворювання може довго прогресувати без симптомів, що призводить до пізньої діагностики та ускладнює лікування. Тому людям після 40 років рекомендують регулярно проходити профілактичні огляди та діагностику. При ранньому виявленні раку сучасна медицина дає всі шанси перемогти захворювання та досягти стійкої ремісії.
Симптоми раку прямої кишки
На ранній стадії захворювання, коли пухлина має невеликий розмір, її симптоми мало виражені та майже непомітні. Найчастіше вони проявляються при збільшенні пухлини та розвитку ускладнень. Тому ознаки раку поділяють на первинні, вторинні та загальні. Первинні – це симптоми, викликані безпосередньо появою ракової пухлини, вторинні – розвитком її ускладнень, а загальні – впливом раку на весь організм в цілому
Запідозрити рак прямої кишки можна за такими симптомами:
-
порушення дефекації (чергуються запори та діарея);
-
кров або слиз в калових масах (буває чорного кольору через кровотечі);
-
помилкові позиви до дефекації та почуття, що не вдається повністю спорожнити кишківник;
-
здуття живота;
-
напади болю в животі;
-
різка втрата або збільшення ваги;
-
загальна слабкість, швидка стомлюваність;
-
субфебрильна (37,1-38 ° C протягом тривалого часу) або періодично висока температура без явної причини.
Також при раку прямої кишки може розвиватися анемія. Виявити її можна за допомогою біохімічного аналізу крові.
При цьому треба враховувати, що дані симптоми можуть бути викликані й іншими менш серйозними патологіями, тому для постановки діагнозу потрібно звернутися до лікаря та пройти діагностику.
Перші ознаки раку прямої кишки
Першою ознакою захворювання вважаються кров'янисті виділення в калі. Вони можуть з'являтися нерегулярно, але це тривожний симптом, на який слід звернути увагу.
Також на ранній стадії раку можуть бути запори, здуття живота, кишкові кольки, відчуття ніби не вдається повністю спорожнити кишечник. Деякі симптоми можуть проходити після дефекації.
Всі ці прояви не є специфічними, тобто поставити діагноз, грунтуючись лише на них, не можна. Для цього потрібно пройти комплексну діагностику.
Причини та фактори ризику раку прямої кишки
Чому розвиваються онкологічні захворювання достеменно невідомо. Вчені виділяють фактори, які підвищують ймовірність раку.
Факторами ризику вважаються
-
генетична схильність – виявлення онкологічних захворювань або поліпів кишечника у близьких родичів;
-
онкозахворювання в анамнезі – злоякісна пухлина грудей або статевих органів у жінки;
-
особливості раціону – надмірне споживання калорійних та швидко засвоюваних продуктів, червоного м'яса при нестачі свіжих овочів та фруктів, дефіциті клітковини, вітамінів D та С (вважається, що подібний раціон призводить до затримки калу в кишечнику та тривалого впливу канцерогенних речовин на його стінки);
-
захворювання кишечника – коліт, хвороба Крона, аденома, поліпи (вважається, що аденома та поліпи кишечника часто перероджуються в ракові пухлини);
-
куріння та часте вживання алкогольних напоїв;
-
низька фізична активність;
-
зайва вага;
-
цукровий діабет;
-
вік старше 40 років – рак кишечника діагностують переважно у людей похилого віку.
Фахівці часто пов'язують розвиток раку прямої кишки та колоректального (товстої кишки) з поліпозом кишечника. Коли поліпи довгий час знаходяться в кишечнику, може розвинутися дисплазія епітелію, що загрожує утворенням злоякісних клітин.
При наявності одного або декількох факторів ризику пацієнтам рекомендують стежити за здоров'ям кишківника та регулярно проходити профілактичні огляди. Особливо важливо перевірятися пацієнтам старше 40 років.
Стадії раку прямої кишки
В основному виділяють чотири стадії онкопатологій – I, II, III та IV, але в ряді класифікацій іноді вказують й нульову або розділяють II та III на дві. Нульовою стадією називають безсимптомний рак, який виявляють випадково під час ректального огляду. Оскільки пухлина має невеликий розмір, її можна видалити під час операції, а потім пацієнту можна навіть не проводити хіміотерапію або променеву терапію.
Стадію раку визначають за трьома основними параметрами. Спочатку оцінюють глибину вростання ракових клітин в оболонку кишечника, потім ураження регіонарних (довколишніх) лімфовузлів та наявність метастазів у віддалених лімфовузлах та інших органах.
Стадії раку прямої кишки:
-
I стадія – діаметр новоутворення менше 2 см, відзначається проникненням в слизовий та підслизовий шари кишки без виходу за її межі, відсутність метастазів;
-
II стадія – пухлина збільшується, проростає в усі шари стінки кишечника;
-
III стадія – відбувається поширення метастазів на ближні лімфовузли;
-
IV стадія – велике новоутворення та метастази у віддалених лімфовузлах та інших частинах організму.
Від стадії раку залежить програма та ефективність його лікування.
Методи діагностики раку прямої кишки
При появі симптомів раку кишківника слід звернутися за консультацією до проктолога або онколога. Під час прийому лікар вивчить симптоми та історію хвороби. Спеціаліст уточнить, коли з'явилися перші ознаки хвороби, чи є інші хронічні захворювання, та чи був діагностований рак у когось з близьких родичів. Також лікар проведе огляд прямої кишки (аноскопію) та пальцеве обстеження, а для точної діагностики призначить інструментальні обстеження та лабораторні аналізи.
Діагностику раку прямої кишки проводять за допомогою:
-
аноскопії – візуального огляду, який лікар проводить під час консультації;
-
пальцевого обстеження – дозволяє виявити гемороїдальні вузли, тріщини анального отвору, поліпи та пухлини на відстані 10-15 см;
-
трансректального УЗД прямої кишки;
-
рентгенографії або комп'ютерної томографії органів черевної порожнини та заочеревинного простору;
-
колоноскопії – ендоскопічне дослідження прямої кишки;
-
ректороманоскопії – ендоскопічне дослідження прямої кишки та дистального відділу сигмовидної кишки за допомогою ректороманоскопа.
Також іноді призначають гемокультуральний тест (аналіз калу на приховану кров) та аналізи крові на онкомаркери. Вони активно виробляються раковими клітинами. Для онкології прямої кишки специфічними є маркери РЕА (раковоембріональний антиген) та СА 19-9. Підвищення рівня цих онкомаркерів може говорити про розвиток пухлини або появу метастазів. При цьому потрібно враховувати, що аналіз крові на онкомаркери не є достовірним способом діагностики. Його застосовують в основному, як додатковий метод. Нерідко у хворих на рак результати аналізів виявляються негативними, а у цілком здорових людей – позитивними.
Програму обстеження для кожного пацієнта лікар розробляє індивідуально. Він враховує симптоми захворювання, загальний стан здоров'я пацієнта, його вік та інші фактори. На основі цього та передбачуваного діагнозу фахівець визначає, які обстеження будуть найбільш інформативні, а які проводити не потрібно.
Ефективність лікування раку безпосередньо залежить від часу постановки діагнозу. Тому звертатися за допомогою потрібно при перших ознаках захворювання. Сучасні технології дозволяють розпізнати пухлину розміром від кількох міліметрів.
Методи лікування раку прямої кишки
В онкології застосовують 4 основні методи лікування:
-
хірургічне лікування
-
променева терапія;
-
хіміотерапія;
-
симптоматична терапія (призначають препарати для зняття симптомів раку та побічних ефектів лікування).
Ці методи застосовують в основному комплексно, щоб домогтися максимальної ефективності. Програма лікування залежить від стадії онкопатології: розміру пухлини, проростання в різні шари кишечника, наявності метастазів в лімфовузлах та інших органах.
При I та II стадіях онкології, як правило, спочатку проводять операцію та видаляють пухлину. Її виконують ендоскопічним або лапароскопічним методами. Після операції пацієнтові можуть призначити хіміотерапію або променеву терапію для профілактики рецидиву.
При раку III стадії променеву і / або хіміотерапію також призначають до операції. Курс може тривати від тижня до півтора місяця. Під час операції хірург видаляє пухлину та при необхідності частину кишківника, а також метастази, пророслі в регіонарні лімфовузли.
Найбільш складним є лікування раку IV стадії, коли з'являються віддалені метастази. Програму лікування онкологи розробляють в кожному випадку індивідуально. Наприклад, вона може складатися з до та післяопераційних курсів хіміотерапії або першочергового видалення пухлини та метастазів з подальшою терапією.
Залежно від локалізації ракової пухлини та її розміру проводят 1 з 4 видів операцій:
-
внутрішньочеревинна резекція (видалення) прямої кишки – видаляють частину органу, ураженого пухлиною, та зшивають між собою верхній та нижній кінці;
-
брюшно-анальна резекція – органозберігаюча операція, під час якої видаляють всю пряму кишку, «замінюючи» її спадною кишкою, яку простягають та зшивають з анальним отвором;
-
операція Гартмана – якщо зшивання кінців прямої кишки неможливо, нижній зашивають, а верхній виводять назовні в області черевної порожнини у вигляді колостоми (зовнішній свищ для виведення калових мас назовні в спеціальний мішок);
-
екстирпація прямої кишки – видаляють пряму кишку та задній прохід, формують колостому.
При раку I та II стадії при проведенні правильного лікування пацієнти мають високий шанс настання ремісії. На більш пізніх стадіях захворювання ремісія настає рідше, та основною метою лікування може бути продовження життя пацієнта та поліпшення його якості.
Профілактика раку прямої кишки
Більшість фахівців пов'язують розвиток раку прямої кишки з появою поліпів. Це доброякісні новоутворення, які не викликають клінічних симптомів. Виявити їх можна тільки під час обстеження, наприклад, колоноскопії. Тому пацієнтам з групи ризику та людям старше 40 років радять щорічно проходити профілактичні огляди у проктолога.
Рекомендації з профілактики раку прямої кишки:
-
щорічно виконувати профілактичні дослідження;
-
своєчасно лікувати всі захворювання шлунково-кишкового тракту;
-
дотримуватися збалансованого раціону;
-
займатися фізичною активністю;
-
підтримувати вагу в нормі;
-
утримуватися від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю).
Що провокує розвиток раку, достеменно невідомо. Тому найбільш надійний спосіб захистити себе – після 40 років регулярно відвідувати проктолога та проходити обстеження. Рання діагностика раку дозволяє досягти ремісії в 70-90% випадків.
Часто запитання:
1. Що викликає рак прямої кишки?
Причини раку прямої кишки точно невідомі. Його розвиток пов'язують з поліпозом. Поліпи – це невеликі доброякісні новоутворення, які з'являються та розвиваються безсимптомно. Діагностувати їх можна тільки під час обстеження. Якщо поліпи вчасно не видалити, вони можуть викликати розвиток дисплазії епітелію кишківника та надалі появу атипових клітин.
Також вважається, що ймовірність розвитку раку збільшується на тлі запальних захворювань кишечника, цукрового діабету, зайвої ваги, незбалансованого харчування та шкідливих звичок.
2. Як виявити рак прямої кишки?
На ранній стадії рак прямої кишки не викликає яскраво виражених симптомів, тому виявити його можна тільки під час обстеження. Для діагностики захворювання застосовують аноскопію (візуальний огляд прямої кишки), пальцеве обстеження, трансректальне УЗД, рентгенографію, КТ та ендоскопічні дослідження (колоноскопія, ректороманоскопія).
3. Як швидко розвивається рак прямої кишки?
Більшість ракових пухлин розвиваються повільно – в середньому 3-10 років до появи симптомів захворювання. Через це рак виявляють в основному вже на II або III стадії. При цьому швидкість переходу раку з однієї стадії в іншу залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, тому лікарі-онкологи не можуть спрогнозувати точний час.
Супутні послуги:
Джерела:
