Зміст:

Прискорене серцебиття, відчуття «завмирання» серця або нерівний пульс — це симптоми, які часто лякають і змушують замислитися про стан здоров’я. У висновку лікаря в таких випадках можуть з’являтися два терміни — тахікардія та аритмія.

Обидва поняття стосуються змін серцевого ритму, однак означають різні порушення його роботи. І тахікардія, і аритмія можуть виникати як тимчасова реакція організму на навантаження чи стрес, а також бути проявом захворювань серцево-судинної системи. Далі розберемося, що саме означають ці діагнози, у чому між ними відмінність, які причини можуть їх викликати та як правильно діяти при появі таких симптомів.

Що таке аритмія та тахікардія серця

У нормі серце працює ритмічно — скорочується з однаковими інтервалами та з частотою приблизно 60–90 ударів за хвилину у стані спокою. Такий ритм забезпечує ефективне кровопостачання органів і тканин. Якщо змінюється частота або регулярність скорочень, говорять про порушення серцевого ритму.

Аритмія — це загальна назва для будь-яких змін нормального ритму серця. Вона може проявлятися прискоренням, уповільненням або нерівномірністю серцебиття.

Тахікардія — це прискорений серцевий ритм, коли частота скорочень у спокої перевищує 100 ударів за хвилину. При цьому ритм може залишатися регулярним або поєднуватися з іншими порушеннями.

З медичної точки зору тахікардія є одним із видів аритмії, адже також належить до порушень ритму. Водночас аритмія — поняття ширше: вона охоплює як прискорений, так і уповільнений або нерегулярний ритм.

Чим відрізняється аритмія від тахікардії

Попри те що ці терміни інколи сприймають як однакові, між ними є принципова різниця. Часто пацієнти запитують: аритмія та тахікардія — це одне й теж? Ні, це різні варіанти порушення серцевого ритму, які мають свої механізми виникнення та клінічні особливості.

Головна різниця між аритмією та тахікардією стосується механізму змін ритму, частоти серцевих скорочень і характеру перебігу. Щоб краще зрозуміти відмінності, варто розглянути механізм виникнення, особливості частоти та регулярності скорочень серця.

Відмінність тахікардії від аритмії за механізмом порушення ритму

Серцевий ритм формується електричними імпульсами, які виникають у синусовому вузлі та поширюються по провідній системі серця. Якщо змінюється частота утворення імпульсів або порушується їх проведення, виникає аритмія.

Тахікардія розвивається тоді, коли імпульси генеруються занадто часто, що призводить до підвищення частоти серцевих скорочень понад 100 ударів за хвилину у стані спокою. Інші види аритмії можуть бути пов’язані не лише з прискоренням, а й з уповільненням ритму або появою позачергових скорочень. Тобто тахікардія — це окремий варіант порушення ритму, тоді як аритмія об’єднує різні типи змін роботи серця.

Аритмія та тахікардія: різниця за частотою та регулярністю серцебиття

Головною ознакою тахікардії є підвищена частота серцевих скорочень. Ритм при цьому може залишатися регулярним, тобто удари йдуть рівномірно, але швидше, ніж у нормі.

Аритмія ж не обмежується лише зміною частоти. Вона може проявлятися нерегулярністю скорочень, відчуттям «пропусків» ударів, чергуванням прискореного та уповільненого ритму або раптовими змінами частоти. Таким чином, тахікардія характеризується насамперед прискоренням ритму, тоді як аритмія може включати різні порушення частоти та регулярності серцевих скорочень.

Тахікардія як форма аритмії: коли захворювання мають спільні риси

З клінічної точки зору тахікардія належить до аритмій, оскільки є різновидом порушення ритму. Наприклад, при окремих видах порушень ритму серцебиття може бути одночасно швидким і нерегулярним.

Водночас не кожна аритмія супроводжується тахікардією: існують форми з нормальним або уповільненим пульсом. Саме тому при появі частого серцебиття, перебоїв у роботі серця, запаморочення чи слабкості важливо пройти обстеження, щоб точно визначити тип порушення та обрати правильну тактику лікування.

Причини аритмії та тахікардії

Порушення серцевого ритму можуть виникати з різних причин — від функціональних змін до серйозних органічних захворювань. Для правильної оцінки стану важливо визначити, чи пов’язані зміни ритму безпосередньо із серцем, чи є наслідком впливу інших систем організму або зовнішніх факторів.

Кардіологічні причини аритмії та тахікардії

Найчастіше стійкі порушення ритму пов’язані зі структурними або функціональними змінами в міокарді. До таких причин належать:

  • ішемічна хвороба серця;
  • перенесений інфаркт;
  • запальні процеси в серцевому м’язі;
  • кардіоміопатії;
  • вади клапанів;
  • серцева недостатність.

Ураження провідної системи серця або зміни в тканині міокарда можуть призводити до неправильного формування чи проведення електричних імпульсів. У результаті виникають епізоди прискореного, уповільненого або нерегулярного серцебиття. У таких випадках симптоми часто повторюються та потребують детальної кардіологічної діагностики.

Некардіальні причини (стрес, гормони, анемія, стимулятори)

Зміни ритму не завжди означають наявність серцевого захворювання. Досить часто вони пов’язані з впливом зовнішніх або системних факторів.

Серед найпоширеніших причин — хронічний стрес, перевтома, порушення сну, тривожні розлади. Значну роль відіграють гормональні зрушення, зокрема підвищена функція щитоподібної залози. Також впливати на частоту серцевих скорочень можуть анемія, зневоднення, дефіцит електролітів, інтоксикації.

Окремо варто згадати стимулювальні речовини: надмірне споживання кофеїну, енергетичних напоїв, алкоголю, нікотину, а також деякі лікарські препарати можуть провокувати епізоди прискореного або нерегулярного серцебиття.

Фактори ризику та провокуючі стани

Окрім безпосередніх причин, існують чинники, які підвищують імовірність розвитку порушень ритму. До них належать:

  • артеріальна гіпертензія; 
  • цукровий діабет;
  • ожиріння;
  • підвищений рівень холестерину;
  • малорухливий спосіб життя; 
  • хронічні запальні процеси.

Провокуючими станами можуть бути різке фізичне навантаження без підготовки, гострий стрес, інфекційні захворювання з підвищенням температури, зловживання алкоголем або порушення режиму прийому медикаментів.

Розуміння факторів ризику допомагає не лише визначити можливу причину змін ритму, а й своєчасно скоригувати спосіб життя та зменшити ймовірність повторних епізодів.

Тахікардія та аритмія: симптоми

Прояви порушень серцевого ритму можуть відрізнятися залежно від типу, частоти епізодів і загального стану серцево-судинної системи. У деяких людей симптоми виражені яскраво, в інших — майже непомітні й виявляються випадково під час обстеження. Важливо звертати увагу не лише на сам факт прискореного чи нерегулярного серцебиття, а й на супутні відчуття.

Типові симптоми тахікардії

Головною ознакою тахікардії є відчуття частого серцебиття. Людина може помічати, що серце б’ється занадто швидко навіть у стані спокою.

Найпоширеніші симптоми тахікардії:

  • відчуття сильних або прискорених ударів серця;
  • «пульсація» в грудях, шиї або скронях;
  • задишка при незначному навантаженні;
  • слабкість або швидка втомлюваність;
  • запаморочення.

Якщо тахікардія має короткочасний характер і пов’язана зі стресом чи фізичним навантаженням, вона зазвичай минає самостійно. Однак часті або тривалі епізоди потребують оцінки лікаря.

Симптоми різних видів аритмій

Аритмія може проявлятися не лише прискореним, а й нерегулярним або уповільненим серцебиттям. Симптоми залежать від конкретного виду порушення ритму.

Можливі прояви:

  • відчуття «перебоїв» або пропущених ударів;
  • нерівномірний пульс;
  • раптові зміни частоти серцебиття;
  • відчуття «завмирання» серця;
  • слабкість, запаморочення;
  • епізоди переднепритомного стану.

Деякі аритмії можуть тривалий час не давати виражених симптомів і виявляються лише під час електрокардіографії або, коли проводиться добовий холтер моніторинг.

Коли симптоми небезпечні та потребують негайної допомоги

У більшості випадків епізоди тахікардії або аритмії не становлять безпосередньої загрози життю. Проте існують ситуації, коли необхідна термінова медична допомога.

Небезпечними симптомами є:

  • різкий біль у грудях;
  • виражена задишка;
  • втрата свідомості;
  • сильне запаморочення з потемнінням в очах;
  • дуже частий або дуже повільний пульс у поєднанні зі слабкістю.

Такі прояви можуть свідчити про серйозні порушення ритму або інші невідкладні стани. У подібних ситуаціях не варто чекати, поки симптоми минуть самостійно, — необхідно звернутися за медичною допомогою якомога швидше.

Чим небезпечна аритмія та тахікардія

Не кожен епізод прискореного чи нерегулярного серцебиття становить загрозу. Проте тривалі, часті або тяжкі порушення ритму можуть впливати на кровообіг і роботу інших органів. Рівень ризику залежить від типу аритмії, наявності супутніх захворювань і стану серцевого м’яза.

Ускладнення тахікардії

Якщо серце працює занадто швидко протягом тривалого часу, воно не встигає повноцінно наповнюватися кров’ю між скороченнями. Це може призводити до зниження ефективності кровообігу.

Можливі ускладнення тахікардії:

  • зниження артеріального тиску;
  • погіршення кровопостачання мозку з запамороченням або непритомністю;
  • загострення ішемічної хвороби серця;
  • розвиток або прогресування серцевої недостатності при тривалому перебігу.

Найбільш небезпечними є деякі форми шлуночкової тахікардії, які можуть порушувати нормальну роботу серця та потребують невідкладної допомоги.

Ускладнення аритмії

Ускладнення залежать від конкретного виду аритмії. Наприклад, при фібриляції передсердь існує підвищений ризик утворення тромбів у порожнинах серця, що може призвести до інсульту.

Інші можливі наслідки:

  • епізоди втрати свідомості;
  • прогресування серцевої недостатності;
  • різкі коливання артеріального тиску;
  • порушення кровопостачання життєво важливих органів.

Деякі порушення ритму можуть бути безсимптомними, але водночас підвищувати ризик серйозних ускладнень, тому потребують контролю.

Що небезпечніше: тахікардія чи аритмія

Питання «що небезпечніше» не має однозначної відповіді. Важливішим є не сам термін, а конкретний тип порушення ритму, його тривалість і вплив на кровообіг.

Короткочасна синусова тахікардія на тлі стресу зазвичай не становить загрози. Водночас певні види аритмій або патологічних тахікардій можуть бути серйозними і потребувати лікування.

Саме тому при повторюваних симптомах важливо пройти обстеження, щоб визначити характер порушення ритму та оцінити потенційні ризики.

Що робити при аритмії та тахікардії

Що робити при аритмії та тахікардії

Тактика дій залежить від того, як саме проявляється напад, скільки він триває та чи є супутні симптоми. Якщо епізод виник уперше, повторюється, посилюється або супроводжується погіршенням самопочуття, важливо не обмежуватися самозаспокоєнням і пройти обстеження. Правильні дії в момент нападу та своєчасне звернення до лікаря допомагають зменшити ризик ускладнень.

Перша допомога при нападі

Якщо з’явилося різке прискорення серцебиття або відчуття перебоїв, насамперед важливо зменшити навантаження на серце та оцінити стан.

Рекомендовані дії:

  • припинити фізичну активність і сісти або лягти в зручне положення;
  • забезпечити доступ свіжого повітря, послабити тісний одяг;
  • спробувати заспокоїтися та відновити рівне повільне дихання;
  • якщо є можливість — виміряти пульс і артеріальний тиск.

Якщо напад схожий на раптове «зривання» ритму з дуже частим серцебиттям, інколи лікар може рекомендувати вагусні проби, але їх доцільність і безпечність потрібно попередньо обговорити на консультації. Самостійно використовувати такі методи без розуміння діагнозу не варто.

Не слід приймати «серцеві» препарати без призначення, збільшувати дозування ліків або намагатися «збити ритм» невідомими засобами, оскільки це може погіршити стан.

Коли потрібно терміново звернутися до лікаря

Навіть якщо напад минув самостійно, це не завжди означає, що ситуація безпечна. Важливо оцінювати не лише симптоми, а й обставини їх появи, тривалість і частоту повторення.

Термінова консультація лікаря потрібна, якщо:

  • напад виник вперше в житті;
  • епізоди почали повторюватися частіше або стали тривалішими;
  • серцебиття виникає у стані спокою без очевидної причини;
  • напади з’являються вночі та порушують сон;
  • є встановлені захворювання серця, гіпертензія, цукровий діабет або перенесений інфаркт;
  • призначене раніше лікування перестало бути ефективним.

Окремої уваги потребують ситуації, коли після нападу залишається слабкість, нестійкість тиску або загальне погіршення самопочуття.

Навіть за відсутності виражених симптомів регулярні епізоди порушення ритму є підставою для обстеження, оскільки деякі аритмії можуть тривалий час протікати без яскравих проявів, але підвищувати ризик ускладнень.

Обстеження для встановлення точного діагнозу

Оцінка порушень ритму починається з розмови з лікарем, аналізу скарг і стандартних досліджень. Важливо не лише зафіксувати факт тахікардії чи аритмії, а й зрозуміти їх причину та визначити, чи є ризик ускладнень.

Зазвичай лікар може призначити:

  • ЕКГ у спокої;
  • добовий холтер моніторинг;
  • ехокардіографію (УЗД серця) для оцінки структури та функції серця;
  • аналізи крові (зокрема показники анемії, електроліти, функцію щитоподібної залози);
  • за показами — навантажувальні тести або додаткові методи, якщо потрібно уточнити тип порушення ритму.

Оптимальний обсяг обстеження визначається індивідуально. Якщо епізоди виникають періодично, саме моніторування ритму протягом доби або довше часто допомагає «зловити» порушення та встановити точний діагноз.

Тахікардія та аритмія: лікування

Тактика лікування залежить від виду порушення ритму, частоти та тривалості епізодів, наявності супутніх захворювань і ризику ускладнень. В одних випадках достатньо усунути провокуючі фактори та контролювати стан, в інших — потрібна цілеспрямована терапія. Самолікування при порушеннях ритму небезпечне, оскільки різні види аритмій потребують різних підходів.

Як лікувати тахікардію та аритмію медикаментозно

Медикаментозна терапія підбирається індивідуально після встановлення точного діагнозу. Її мета — зменшити частоту нападів, нормалізувати ритм, контролювати частоту серцевих скорочень і знизити ризик ускладнень.

Залежно від ситуації лікар може призначати:

  • препарати для контролю частоти серцевих скорочень;
  • антиаритмічні засоби для відновлення або підтримання правильного ритму;
  • препарати для корекції супутніх станів (наприклад, при підвищеному тиску, ішемічній хворобі серця, серцевій недостатності);
  • антикоагулянти за наявності показів, щоб зменшити ризик утворення тромбів при окремих видах аритмій.

Важливо: лікування тахікардії та аритмії завжди залежить від конкретного типу порушення ритму. Те, що підходить при одному варіанті, може бути неефективним або небезпечним при іншому, тому схему має визначати лікар.

Немедикаментозні методи лікування

Немедикаментозні заходи часто є важливою частиною терапії, особливо якщо епізоди провокуються способом життя або супутніми станами.

До таких методів належать:

  • нормалізація режиму сну та відпочинку;
  • контроль стресу та тривожності, техніки дихання, помірна фізична активність за рекомендацією лікаря;
  • обмеження стимуляторів (надлишок кофеїну, енергетичні напої, нікотин, алкоголь);
  • корекція ваги, харчування, контроль артеріального тиску та рівня глюкози;
  • лікування станів, які можуть провокувати порушення ритму (анемія, дисфункція щитоподібної залози, електролітні порушення).

Такі кроки не замінюють основного лікування, але можуть суттєво зменшити частоту нападів і покращити самопочуття.

Інвазивні методи лікування (за показами)

Інвазивні методи застосовують тоді, коли медикаментозна терапія не дає ефекту, напади повторюються або існує підвищений ризик небезпечних ускладнень. Рішення про таке лікування приймається після детального обстеження.

За показами можуть використовуватися:

  • катетерна абляція — метод, при якому лікар впливає на ділянку серця, що запускає або підтримує аритмію;
  • імплантація кардіостимулятора при виражених порушеннях провідності або небезпечному уповільненні ритму;
  • імплантація кардіовертера-дефібрилятора у пацієнтів із високим ризиком небезпечних шлуночкових аритмій;
  • електрична кардіоверсія в окремих клінічних ситуаціях, коли потрібно відновити ритм.

Оптимальну тактику визначають після встановлення точного діагнозу та оцінки загального стану. Якщо у вас повторюються симптоми або є встановлений діагноз порушення ритму, важливо звернутися на консультацію до фахівця — кардіолог в Києві допоможе визначити тактику лікування для підтримання гарного самопочуття і зниження ризику ускладнень. 

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Джерела:

European Society of Cardiology (ESC) 

American Heart Association (AHA) / American College of Cardiology (ACC) / Heart Rhythm Society (HRS)  

National Institute for Health and Care Excellence (NICE)