Відчуття раптового поштовху в грудях, короткої паузи або «завмирання» серця хоча б раз у житті переживали багато людей. Часто такі епізоди лякають, навіть якщо тривають лише кілька секунд і швидко минають. У більшості випадків причиною подібних відчуттів є екстрасистолія — один із найпоширеніших варіантів порушення серцевого ритму.

Для когось це поодинокий, майже непомітний епізод після стресу чи фізичного навантаження. Для інших — часті передчасні скорочення, що супроводжуються дискомфортом, тривогою або погіршенням самопочуття. Важливо розуміти, що не кожна екстрасистолія є небезпечною, але регулярні або симптомні порушення ритму потребують оцінки кардіолога.

У цій статті послідовно розглянемо, що таке екстрасистолія, як вона проявляється, з чим може бути пов’язана та в яких випадках потребує лікування. Це допоможе краще орієнтуватися у власному стані та вчасно звернутися по медичну допомогу.

Що таке екстрасистолія та як вона проявляється

Екстрасистолія — це передчасне скорочення серця, яке виникає раніше, ніж в нормальному ритмі. У здоровому організмі серцеву діяльність координує синусовий вузол — природний «водій ритму», що генерує електричні імпульси з певною регулярністю. Саме вони забезпечують послідовне та узгоджене скорочення передсердь і шлуночків.

При екстрасистолії додатковий електричний імпульс виникає поза синусовим вузлом — у передсердях, атріовентрикулярному з’єднанні або шлуночках. У результаті відбувається позачергове скорочення, після якого зазвичай настає коротка компенсаторна пауза. Саме ця пауза і створює відчуття «перебою» або тимчасової зупинки серця.

Екстрасистоли можуть бути поодинокими або повторюватися з певною періодичністю. Іноді вони виникають окремими епізодами, а в інших випадках формують стійкий нерегулярний ритм. Кількість таких скорочень протягом доби може коливатися від одиничних до сотень і навіть тисяч.

Клінічні прояви залежать від частоти епізодів, їхнього походження та стану серцево-судинної системи. У багатьох людей поодинокі екстрасистоли не супроводжуються вираженими симптомами та виявляються випадково під час обстеження. Водночас при частих або серійних скороченнях можливе відчутне порушення ритму, що впливає на самопочуття.

Як відчувається екстрасистолія

Суб’єктивні відчуття при екстрасистолії можуть суттєво відрізнятися. Найчастіше пацієнти описують їх так:

  • раптовий сильний поштовх у грудях;

  • короткочасне «завмирання» серця;

  • відчуття перевертання або «перекидання» в грудній клітці;

  • нерівномірний пульс;

  • хвилю тепла або внутрішній тремор;

  • нестачу повітря;

  • запаморочення.

Характерною особливістю є саме пауза після позачергового скорочення. Людина відчуває ніби зупинку серця на мить, а потім — більш сильний удар. Це пов’язано з тим, що після передчасного імпульсу серце тимчасово компенсує порушений ритм.

Якщо екстрасистолія виникає на тлі серцево-судинних захворювань, можливі додаткові прояви: біль або стискання в грудях, задишка під час навантаження, слабкість. У таких ситуаціях важливо не ігнорувати симптоми та пройти обстеження.

Важливо підкреслити: сама по собі екстрасистолія не завжди означає серйозне захворювання. Однак її поява потребує оцінки стану пацієнта: наявності супутньої патології, частоти та характеру епізодів. Саме комплексний підхід дозволяє визначити, чи є це функціональним явищем, чи проявом органічного ураження серця.

Від чого буває екстрасистолія

Причини екстрасистолії можуть бути пов’язані як зі структурними змінами серця, так і функціональними — тимчасовими реакціями організму на зовнішні або внутрішні фактори. 

До основних причин розвитку екстрасистолії належать:

  • ішемічна хвороба серця;

  • перенесений інфаркт міокарда;

  • кардіоміопатії;

  • міокардит;

  • вроджені та набуті вади клапанів;

  • хронічна серцева недостатність;

  • порушення функції щитоподібної залози;

  • анемія;

  • електролітні розлади (дефіцит калію, магнію);

  • інтоксикації, у тому числі медикаментозні;

  • психоемоційне напруження, стрес;

  • недосипання;

  • надмірне вживання кави, алкоголю, енергетичних напоїв;

  • інтенсивні фізичні навантаження.

При захворюваннях серця екстрасистолія частіше має стійкий характер і може супроводжуватися іншими симптомами — задишкою, болем у грудях, зниженням толерантності до навантаження. У таких випадках вона розглядається як прояв основної патології.

Функціональні екстрасистоли зазвичай виникають епізодично та можуть зникати після нормалізації режиму дня і способу життя. Проте навіть у таких ситуаціях доцільно пройти обстеження, щоб переконатися у відсутності прихованих захворювань серця або інших патологій.

Як виглядає екстрасистолія на ЕКГ

Електрокардіограма є основним методом підтвердження екстрасистолії. Саме на ЕКГ можна об’єктивно побачити передчасний електричний імпульс і визначити його походження. Суб’єктивні відчуття пацієнта не завжди дозволяють точно встановити тип порушення ритму, тому інструментальна діагностика має вирішальне значення.

На електрокардіограмі екстрасистолія виглядає як передчасний комплекс, що з’являється раніше очікуваного нормального серцевого скорочення. Після нього зазвичай реєструється компенсаторна пауза — інтервал, довший за звичайний. Саме ця пауза відповідає відчуттю «завмирання» серця.

Особливості ЕКГ-змін залежать від типу екстрасистолії:

  • при передсердній формі передчасний зубець P має змінену форму, але комплекс QRS залишається відносно нормальним;

  • при атріовентрикулярному походженні зубець P може бути відсутнім або розташовуватися після комплексу QRS;

  • при шлуночковій екстрасистолії комплекс QRS є розширеним і деформованим, оскільки імпульс поширюється нетиповим шляхом.

Якщо екстрасистоли виникають рідко, стандартна ЕКГ може не зафіксувати порушення. У таких випадках застосовують добове холтерівське моніторування. Протягом 24 годин або довше спеціальний пристрій реєструє електричну активність серця, що дозволяє оцінити частоту, тип та зв’язок епізодів із фізичним або емоційним навантаженням.

Як лікується екстрасистолія

Тактика лікування екстрасистолії визначається індивідуально після повноцінного обстеження. Під час консультації кардіолог оцінює результати електрокардіограми, холтерівського моніторування, ехокардіографії, аналізів крові та з’ясовує, чи є структурні зміни міокарда. Лише після цього можна зрозуміти, чи потребує стан активного лікування, чи достатньо спостереження.

Якщо передчасні скорочення поодинокі, не супроводжуються погіршенням самопочуття і не пов’язані з органічним ураженням серця, специфічна антиаритмічна терапія зазвичай не призначається. У таких випадках основою ведення стає модифікація способу життя: нормалізація сну, зниження психоемоційного навантаження, обмеження стимулюючих речовин, поступова адаптація фізичної активності.

Коли екстрасистолія виникає на тлі серцево-судинної патології, лікування спрямовується насамперед на контроль основного захворювання. Стабілізація перебігу ішемічної хвороби серця, корекція артеріального тиску, лікування серцевої недостатності або міокардиту часто призводять до зменшення частоти порушень ритму без необхідності агресивної антиаритмічної терапії.

У разі частих, симптомних або прогностично несприятливих форм можуть застосовуватися лікарські засоби, що впливають на електричну активність міокарда. Призначення антиаритмічних препаратів потребує обережності, оскільки вони мають чіткі показання та можливі побічні ефекти. Паралельно коригуються електролітні порушення, якщо виявлено дефіцит калію чи магнію, а при гормональних змінах проводиться відповідна ендокринологічна терапія.

У випадках, коли медикаментозне лікування неефективне або екстрасистолія має високий ризик ускладнень, розглядається катетерна абляція. Це малоінвазивна процедура, під час якої через судини до серця вводиться катетер, а патологічне джерело імпульсів локально нейтралізується. Такий підхід дозволяє усунути механізм порушення ритму та значно зменшити частоту епізодів.

Лікування екстрасистолії може бути призначене тільки після комплексної діагностики. Своєчасне звернення до лікаря та виконання рекомендацій дозволяють контролювати серцевий ритм і знижувати ризик можливих ускладнень.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

Thieme DMW

PubMed