Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин погіршення самопочуття та зниження працездатності у дорослому віці. Часто вони розвиваються поступово, і тривалий час можуть маскуватися під перевтому або наслідки стресу. Одним із найпоширеніших станів є ішемічна хвороба серця (ІХС).
Це захворювання пов’язане з порушенням кровопостачання серцевого м’яза та потребує уважного ставлення до здоров’я. За умови своєчасної діагностики й правильно підібраної терапії його перебіг можна контролювати, зменшити ризик ускладнень і підтримувати звичний ритм життя. Далі розглянемо, як формується ішемія, які має прояви та які сучасні підходи до лікування застосовуються сьогодні.
Що таке ішемічна хвороба серця
Ішемічна хвороба серця — це хронічне порушення кровопостачання міокарда, при якому серцевий м’яз отримує менше кисню, ніж потребує для повноцінної роботи.
Ключову роль у розвитку захворювання відіграють коронарні артерії. Саме вони забезпечують доставку крові до міокарда. Якщо їхній просвіт зменшується через атеросклеротичні відкладення, тромб або стійкий спазм, об’єм крові, що надходить до тканин, знижується. У результаті виникає кисневе голодування клітин.
На ранніх етапах дефіцит кисню може проявлятися лише під час фізичного навантаження, коли потреба серця в крові зростає. З часом, при прогресуванні звуження судин, симптоми з’являються навіть у стані спокою. Якщо кровотік раптово припиняється повністю, розвивається гострий стан — інфаркт міокарда.
Важливо розуміти, що це не окреме порушення, а процес, який розвивається поступово. Найчастіше він пов’язаний з атеросклерозом — накопиченням холестерину в стінках артерій. Поступове зменшення просвіту судин може тривалий час залишатися непомітним, тому регулярні профілактичні обстеження мають важливе значення.
Як проявляється ішемічна хвороба серця
Симптоми залежать від ступеня звуження судин і тривалості порушення кровотоку. На ранніх етапах вони можуть виникати лише під час фізичного навантаження або емоційного напруження. У міру прогресування захворювання симптоми з’являються частіше й можуть турбувати навіть у стані спокою.
Найбільш характерні ознаки ІХС:
-
стискаючий, пекучий або тиснучий біль за грудиною;
-
відчуття тяжкості чи дискомфорту в центрі грудної клітки;
-
біль, що поширюється в ліве плече, руку, шию, нижню щелепу або міжлопаткову ділянку;
-
задишка при звичному навантаженні;
-
прискорене або нерівномірне серцебиття;
-
швидка втомлюваність, зниження толерантності до фізичної активності;
-
запаморочення або короткочасна слабкість.
Найчастіше біль триває 5–15 хвилин і зменшується після припинення навантаження. Такий характер симптомів типовий для стабільної стенокардії. Якщо ж біль стає інтенсивнішим, довшим або виникає без очевидної причини, це може свідчити про нестабільний перебіг і потребує негайної медичної оцінки.
У частини пацієнтів, особливо при цукровому діабеті, перебіг може бути атиповим: замість болю переважає задишка, відчуття нестачі повітря або різка слабкість. Саме тому будь-які нові або незрозумілі симптоми з боку серця є підставою для консультації лікаря.
Чи лікується ішемічна хвороба серця
Ішемічна хвороба серця має хронічний характер, оскільки пов’язана зі структурними змінами судинної стінки. Атеросклеротичні бляшки, які звужують просвіт артерій, не зникають самостійно.
Водночас сучасна медицина дозволяє ефективно контролювати перебіг захворювання. Метою лікування є не лише зменшення симптомів, а й стабілізація стану, профілактика тромбозу та зниження ризику інфаркту міокарда.
При своєчасному зверненні до лікаря та дотриманні рекомендацій можна:
-
зменшити частоту й інтенсивність нападів;
-
покращити переносимість фізичних навантажень;
-
нормалізувати показники артеріального тиску та холестерину;
-
сповільнити прогресування атеросклерозу.
У випадках значного звуження судин застосовують інвазивні методи відновлення кровотоку. Це дозволяє покращити постачання кисню до міокарда та знизити ризик гострих ускладнень.
Як лікувати ішемічну хворобу серця
Тактика лікування визначається після повного обстеження та оцінки ступеня ураження судин. Спочатку лікар аналізує результати ЕКГ, лабораторних показників, а також УЗД серця, яке дозволяє оцінити скоротливу функцію міокарда, стан клапанів і можливі структурні зміни. Це допомагає зрозуміти, наскільки виражене порушення кровопостачання та які методи будуть найбільш ефективними.
Медикаментозна терапія
Основою лікування у більшості пацієнтів є медикаментозна корекція. Вона спрямована на зменшення навантаження на серце, стабілізацію атеросклеротичних змін і профілактику тромбозу.
Зазвичай застосовують:
-
антиагреганти — для зниження ризику утворення тромбів;
-
статини — для контролю рівня холестерину та стабілізації бляшок;
-
бета-блокатори — для зменшення частоти серцевих скорочень і потреби міокарда в кисні;
-
препарати для контролю артеріального тиску;
-
нітрати або інші засоби для купірування нападів стенокардії.
Схему лікування підбирають індивідуально. Важливо приймати препарати регулярно, навіть якщо самопочуття покращилось, оскільки перерви можуть підвищувати ризик ускладнень.
Відновлення кровотоку хірургічними методами
Якщо звуження судин значне або симптоми зберігаються попри медикаментозну терапію, лікар може рекомендувати хірургічне втручання. Його мета — відновити прохідність артерій і покращити кровопостачання міокарда.
Найчастіше застосовують:
-
ангіопластику зі стентуванням — розширення звуженої ділянки судини та встановлення стента;
-
аортокоронарне шунтування — створення альтернативного шляху кровотоку в обхід ураженої артерії.
Такі втручання проводять у спеціалізованому хірургічному стаціонарі, де забезпечено постійний моніторинг стану пацієнта та можливість інтенсивної терапії при потребі. Після операції лікування не припиняється — пацієнт продовжує прийом препаратів і проходить регулярний контроль.
Довгостроковий контроль: корекція способу життя та харчування
Лікування не замінює щоденної роботи над усуненням факторів ризику. Саме зміна звичок дозволяє сповільнити прогресування атеросклерозу та знизити ризик повторних ускладнень.
Особливу роль відіграє дієта при ішемічній хворобі серця. Вона спрямована на нормалізацію рівня холестерину, контроль ваги та стабілізацію артеріального тиску. Рекомендується:
-
обмежити насичені жири та трансжири;
-
зменшити споживання солі;
-
віддавати перевагу рибі, нежирному м’ясу, бобовим;
-
збільшити частку овочів, фруктів і цільнозернових продуктів;
-
контролювати розмір порцій.
Крім харчування, важливими є:
-
регулярна помірна фізична активність за рекомендацією лікаря;
-
відмова від куріння;
-
контроль маси тіла;
-
достатній сон і зменшення хронічного стресу.
Комплексний підхід — поєднання медикаментів, за потреби інвазивного лікування та корекції способу життя — дозволяє значно зменшити прояви захворювання та підтримувати стабільний стан протягом тривалого часу.
Що не можна робити при ішемічній хворобі серця
При встановленому діагнозі важливо не лише проходити лікування, а й уникати дій, які можуть погіршити перебіг захворювання. Навіть незначні, на перший погляд, порушення рекомендацій здатні підвищити навантаження на серце та збільшити ризик ускладнень.
Не варто:
-
самостійно скасовувати або змінювати призначені препарати;
-
займатися інтенсивними фізичними навантаженнями без узгодження з лікарем;
-
продовжувати куріння, навіть у «зменшеному» обсязі;
-
зловживати алкоголем;
-
вживати надмірну кількість солі та жирної їжі;
-
систематично недосипати або перебувати в стані хронічного стресу;
-
відкладати планові обстеження та контрольні консультації.
Особливо небезпечним є самолікування або використання препаратів «за порадою знайомих». Засоби, що впливають на артеріальний тиск чи серцевий ритм, повинні підбиратися індивідуально з урахуванням стану пацієнта.
Ішемічна хвороба потребує системного підходу. Дотримання рекомендацій і уважне ставлення до власного самопочуття дозволяють знизити ризик ускладнень і підтримувати стабільний стан протягом тривалого часу.
Скільки можна прожити з ішемічною хворобою серця
Тривалість життя при цьому діагнозі не має чітких меж, адже прогноз залежить від того, наскільки виражене звуження судин, чи були ускладнення, а також як добре контролюються фактори ризику. У багатьох пацієнтів ішемічна хвороба серця може роками перебігати стабільно, якщо лікування підібране правильно.
Важливо, щоб лікування було спрямоване не лише на полегшення симптомів, а й на профілактику інфаркту та інших ускладнень. Якщо пацієнт приймає призначені препарати, контролює тиск, коригує харчування, підтримує безпечний рівень фізичної активності та проходить рекомендовані обстеження, прогноз зазвичай суттєво кращий.
Окрему роль відіграє раннє звернення. Коли діагноз встановлено до розвитку ускладнень і є можливість вчасно вплинути на перебіг захворювання, зберігати активність і працездатність реально протягом тривалого часу.
Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Джерела:
