Зміст:
-
Причини розвитку кіст у нирках
-
Симптоми кісти нирки
-
Які бувають види кіст?
-
Які ускладнення може викликати кіста нирки?
-
Діагностика кісти нирки
-
Як можна вилікувати кісту нирки?
Кіста нирки – це доброякісне новоутворення, заповнене рідким або напіврідким вмістом. Воно може розвиватися з різних клітин органу та мати круглу або овальну форму.
Багато пацієнтів роками не підозрюють про наявність кісти, якщо вона не впливає на функції нирок. Найчастіше новоутворення виявляють під час чек-апів чи діагностики з приводу іншого захворювання. Тільки у 30% пацієнтів виникають неспецифічні симптоми.
Що стосується лікування, його необхідність та метод визначають індивідуально. Іноді достатньо спостереження, тоді як в інших випадках потрібна операція. При виявленні кісти нирки на УЗД необхідно обов'язково проконсультуватися у нефролога.
Причини розвитку кіст у нирках
Кісти нирок можуть бути вродженими чи набутими. Перші формуються в результаті генної мутації та аномалій розвитку нирок або інших органів сечовидільної системи. У таких випадках також може розвиватися полікістоз – складніше захворювання, яке супроводжується утворенням великої кількості дрібних кіст.
Значно частіше зустрічаються набуті кісти, основною причиною яких є порушення активності епітеліальних та сполучних тканин нирок. Спровокувати цей процес можуть:
-
пієлонефрит;
-
гломерулонефрит;
-
туберкульоз нирки;
-
інфаркт нирки;
-
травми та сильні забиття;
-
сечокам'яна хвороба;
-
аденома передміхурової залози;
-
гіпертонія та інші захворювання.
Симптоми кісти нирки
Найчастіше кісти розвиваються безсимптомно та діагностуються при зверненні до лікаря з іншого питання. Ознаки захворювання виникають лише у 30% випадків, переважно при збільшенні чи запаленні новоутворення. Пацієнта можуть турбувати:
-
ниючий біль у попереку;
-
часті позиви до сечовипускання;
-
біль при сечовипусканні;
-
виділення сечі невеликими порціями;
-
поява домішок крові у сечі, зміна її кольору;
-
набряки;
-
запах аміаку з рота;
-
головні болі;
-
підвищення температури тіла та артеріального тиску.
Перелічені симптоми є неспецифічними, тобто можуть проявлятися за різних захворювань. Поставити точний діагноз можна лише за результатами обстежень.
Які бувають види кіст?
Для визначення тактики лікування, прогнозу та ризику ускладнень фахівці використовують широку класифікацію. Крім причини та розташування, кісти нирок поділяють за типом вмісту, структурою та ризиком злоякісного переродження.
Так, залежно від вмісту капсули кісти бувають:
-
серозні – заповнені прозорою рідиною жовтого кольору;
-
геморагічні – частково чи повністю заповнені кров'ю;
-
гнійні – містять гнійний ексудат (утворюється при запаленні чи інфікуванні кісти).
За структурою кісти поділяють на:
-
Прості – мають однокамерну структуру, округлу форму, гладкі та тонкі стінки, заповнені переважно серозною рідиною. Саме такі кісти найпоширеніші. Вони мають низький ризик малігнізації та за відсутності клінічних симптомів, пацієнту можуть рекомендувати тактику спостереження без застосування консервативного або оперативного лікування.
-
Складні – відрізняються несиметричною формою, нерівними та шорсткими стінками, можуть мати кілька камер та містити кальцифікати та судини. Вони мають високий ризик злоякісного переродження і частіше вимагають видалення.
Які ускладнення може викликати кіста нирки?
Хоча кісти є доброякісними новоутвореннями та у багатьох не викликають жодних симптомів, не варто недооцінювати ризик розвитку ускладнень.
Крім того, що кісти іноді можуть перероджуватися в злоякісні пухлини, значно частіше вони призводять до таких ускладнень, як:
-
інфікування, запалення та нагноєння кісти;
-
розрив стінки кісти;
-
зменшення об'єму ниркової лоханки та порушення фільтрації сечі;
-
здавлювання суміжних органів та, як наслідок, поява постійного болю, порушення прохідності сечовивідних шляхів та кишківника;
-
підвищення артеріального тиску тощо.
Фахівці “Оксфорд Медікал” попереджають, що при нагноєнні або розриві кісти необхідна термінова операція. Характерним симптомом вважається раптовий гострий біль у попереку, що посилюється при навантаженні.
Діагностика кісти нирки
Дуже часто кісти виявляють під час проведення УЗД нирок. Однак воно не дозволяє точно визначити характер новоутворення. Для уточнення діагнозу та виключення злоякісного процесу пацієнту можуть призначити:
-
доплерографію судин нирок – дозволяє оцінити кровопостачання нирок;
-
комп'ютерну томографію з контрастним посиленням – допомагає точно визначити розмір, розташування та структуру кісти;
-
динамічну сцинтіографію – дозволяє перевірити функцію виділення нирок;
-
лабораторні аналізи сечі та крові.
Обсяг необхідних обстежень залежить від особливостей кісти, наявності симптоматики та супутніх захворювань.
Як можна вилікувати кісту нирки?
Іноді при маленьких простих кістах із серозним вмістом лікарі обирають тактику спостереження – пацієнту рекомендують раз на кілька місяців проходити УЗД чи інші обстеження. Якщо кіста не збільшується і не викликає порушень у роботі нирок та суміжних органів, її не видаляють.
При великих або складних кістах, як правило, призначають одну з таких малоінвазивних процедур:
-
черезшкірну пункцію – видалення вмісту кісти за допомогою проколу її стінки тонкою голкою;
-
скрелотерапію – після вилучення рідини вводять склерозуючий препарат, який «склеює» стінки кісти (це знижує ризик рецидиву);
-
лапароскопічну резекцію кісти – видалення новоутворення за допомогою ендоскопічних інструментів, які вводять у черевну порожнину через кілька проколів, діаметром до 1 см.
У складних клінічних ситуаціях, у тому числі при нагноєнні або розриві кісти, може знадобитися відкрита операція для часткової резекції або навіть видалення нирки.
Вилікувати кісту за допомогою медикаментозної терапії не можна. Її можуть застосовувати лише як додатковий метод лікування, якщо є запалення, інфекція, гіпертонія або інше захворювання.
Пройти комплексне обстеження на новому обладнанні та отримати консультацію досвідченого нефролога у Києві можна у медичному центрі «Оксфорд Медікал». Для запису на прийом телефонуйте до нашого контакт-центру або залишайте заявку на сайті.
Джерела:
