Коронарний синдром: симптоми, причини та перша допомога

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Причини розвитку коронарного синдрому

2. Класифікація коронарних синдромів

3. Симптоми коронарного синдрому

4. Перша допомога при коронарному синдромі

5. Діагностика коронарного синдрому

6. Лікування коронарного синдрому

7. Ускладнення коронарного синдрому

8. Профілактика коронарного синдрому та серцево-судинних захворювань

Коронарний синдром – це комплекс симптомів, які з'являються при звуженні коронарних артерій та порушенні кровозабезпечення міокарда. Він проявляється сильним болем у грудях, задишкою, запамороченням, різким потовиділенням та іншими симптомами. Причиною коронарного синдрому може бути стенокардія, ішемічна хвороба серця або інфаркт міокарда. У всіх випадках пацієнту потрібна невідкладна медична допомога.

Коронарний синдром – це не точний діагноз, а термін, яким позначають недостатнє кровозабезпечення міокарда та супутні цьому симптоми. Його використовують під час прибуття пацієнта в клініку, коли точна причина хвороби не встановлена. Таким пацієнтам спочатку надають екстрену допомогу та стабілізують їх стан, а після проводять ЕКГ та інші обстеження. Від їх результатів та історії хвороби пацієнта залежить подальше лікування.

Причини розвитку коронарного синдрому

Коронарний синдром розвивається при звуженні або закупорці коронарних артерій – це судини, через які кров потрапляє в міокард, забезпечуючи його киснем та живильними речовинами. Причиною звуження може бути спазм артерій, атеросклеротична бляшка або тромб. Найчастіше коронарний синдром розвивається у людей з атеросклерозом та ішемічною хворобою серця.

Недостатнє кровопостачання міокарда призводить до порушення роботи серця та появи відповідних симптомів. Якщо просвіт судин звужений більш ніж на 70%, клітини міокарда поступово відмирають – розвивається інфаркт.

Коронарний синдром може бути проявом:

• нестабільної стенокардії – загострення ішемічної хвороби серця, яка розвивається при звуженні коронарних артерій через відкладення в них атеросклеротичних бляшок, закупорки тромбом або спазму (артерії звужуються на 50-70%);

• інфаркту міокарда – гострого порушення кровопостачання до міокарду, гіпоксії та, як наслідок, відмирання тканин (артерії звужуються більш ніж на 70%).

Класифікація коронарних синдромів

У медицині найчастіше використовують термін «гострий коронарний синдром» – це стан, при розвитку якого пацієнтові потрібна екстрена допомога. Якщо її не надати, можуть розвинутися серйозні ускладнення аж до зупинки серця. Після діагностики гострий коронарний синдром класифікують як стенокардію або інфаркт міокарда.

Хронічний коронарний синдром розвивається при звуженні артерій, як правило, через атеросклероз (відкладення холестеринових бляшок на стінках судин). В цьому випадку ставлять діагноз ішемічна хвороба серця або стенокардія.

Симптоми коронарного синдрому

Симптомами гострого коронарного синдрому можуть бути:

• сильний біль в грудях;

• відчуття печіння, здавлювання в грудях;

• поширення болю на підборіддя, плечі, ребра, живіт або спину;

• прискорення пульсу;

• задишка;

• холодний піт;

• запаморочення;

• непритомність;

• нудота, блювота;

• сильна втома;

• почуття тривоги;

• сплутаність свідомості;

• підвищення артеріального тиску.

Найчастіше при коронарному синдромі з'являється сильний біль в грудях, який може поширюватися на інші частини тіла, особливо ліву сторону. Також характерна задишка та відчуття нестачі повітря. При легких нападах стенокардії ці симптоми, зазвичай, проходять через 5 хвилин в стані спокою або після прийому призначених лікарем препаратів. Якщо симптоми зберігаються, причиною може бути інфаркт міокарда.

У деяких випадках симптоми коронарного синдрому бувають маловираженими: біль може бути ниючим, а нудота та інші ознаки відсутні. Також зустрічаються атипові прояви:

• відчуття задухи без болю в грудях, що нагадує напад астми;

• слабкий біль в грудях та сильний біль в плечах або інших ділянках тулуба;

• головний біль з підвищенням артеріального тиску;

• порушення серцевого ритму;

• набряки;

• утруднене ковтання тощо.

Зрідка звуження коронарних артерій та інфаркт проходять майже безсимптомно.

Перша допомога при коронарному синдромі

Коронарний синдром – це небезпечний для життя стан, тому при появі навіть декількох симптомів потрібно відразу викликати швидку допомогу. До її приїзду можна зробити наступні дії:

• покласти пацієнта на спину, піднявши голову та тулуб на 30-40 градусів;

• якщо одяг або пояс стискають груди та ускладнюють дихання, розстебнути їх;

• провітрити приміщення, щоб в ньому було більше кисню;

• дати пацієнту подрібнену пігулку аспірину або покласти її під язик, якщо немає протипоказань до препарату (аспірин розріджує кров та підвищує ймовірність розчинення тромбів);

• дати пацієнту під язик таблетку нітрогліцерину (якщо тиск вище 100/60 мм рт. ст. та немає інших протипоказань) та, якщо біль не проходить, через 5-10 хвилин повторити (не більше 3 таблеток – нітрогліцерин може знизити тиск до критичних показників);

• якщо пацієнт втратив свідомість, потрібно перевірити пульс та при його відсутності проводити масаж серця й штучне дихання.

Якщо після прийому нітрогліцерину біль став менше, відмовлятися від приїзду швидкої допомоги та госпіталізації не варто. Ліки зменшують вираженість симптомів, але не усувають їх причину. Тому важливо своєчасно пройти діагностику та лікування.

Діагностика коронарного синдрому

Для діагностики причин коронарного синдрому проводять:

• електрокардіограму (ЕКГ) – показує електричну провідність серцевого м'яза (постраждалі в результаті інфаркту тканини не проводять електричні імпульси);

• ехокардіографію (УЗД серця) – дозволяє оцінити анатомічну структуру серця, роботу клапанів та інші параметри;

• лабораторні аналізи – аналіз крові на тропонин та інші речовини, підвищення рівня яких пов'язане з ушкодженням міокарда.

У більшості випадків ці обстеження дозволяють з'ясувати причину болю в серці. Якщо їх результати неоднозначні, лікар може призначити додаткові дослідження:

• добове холтерівське моніторування ЕКГ – показує зміни серцевого ритму протягом дня та ночі;

• ЕКГ під час фізичного навантаження – показує, як змінюється робота серця, коли навантаження на нього збільшується;

• коронарографію – дослідження прохідності коронарних артерій;

• рентген або КТ грудної клітки та інші дослідження за показаннями.

За статистикою, у 20-30% пацієнтів, які звертаються до лікаря з болем в грудній клітці, діагностують інфаркт міокарда, у 10% – нестабільну стенокардію, у 15% – інші захворювання серця, а в інших – захворювання, не пов'язані з серцево-судинною системою. Тому дуже важлива диференційна діагностика.

Лікування коронарного синдрому

Пацієнта з гострим коронарним синдромом обов'язково госпіталізують. Спочатку виконують інтенсивну терапію – стабілізують стан, знімають біль та усувають інші симптоми. Після цього проводять діагностику та за її результатами підбирають лікування.

У більшості випадків призначають тривалу медикаментозну терапію та дають рекомендації по корекції способу життя. При атеросклерозі та ішемічній хворобі серця застосовують препарати для зниження рівня холестерину, розширення та зміцнення судин, зниження згортання крові та інші. У деяких випадках при повній закупорці коронарних артерій або неефективності лікування може знадобитися операція.

При інфаркті спочатку також застосовують медикаментозне лікування, спрямоване на відновлення кровообігу та зниження ризику ускладнень. При великому інфаркті або наявності супутніх патологій ймовірне проведення операції – аортокоронарне стентування, шунтування або установка кардіостимулятора.

Ускладнення коронарного синдрому

В результаті гострого коронарного синдрому може розвинутися:

• інфаркт міокарда;

• аритмія;

• розрив міжшлуночкової перегородки;

• розрив стінки шлуночка;

• тромбоз судин;

• перикардит – запалення оболонки серця;

• серцева недостатність;

• раптова зупинка серця.

Ризик ускладнень знижується при ранньому наданні медичної допомоги.

Профілактика коронарного синдрому та серцево-судинних захворювань

Щоб зменшити ймовірність розвитку коронарного синдрому та інших серцево-судинних захворювань, потрібно знизити вплив факторів ризику. До них відносять зайву вагу, неправильне харчування, низьку фізичну активність, високий рівень холестерину в крові, некомпенсований цукровий діабет, куріння, вживання алкоголю тощо.

Для профілактики пацієнтам рекомендують:

• збалансовано харчуватися;

• вести активний спосіб життя;

• підтримувати нормальну масу тіла;

• відмовитися від куріння, алкоголю та інших шкідливих звичок;

• після 40 років або при наявності факторів ризику щорічно відвідувати кардіолога та робити ЕКГ;

• при наявності серцево-судинних захворювань своєчасно проходити необхідне лікування.

Для запису до кардіолога «Oxford Medical» телефонуйте в наш контакт-центр або пишіть в чат.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела

American Family Physician 

American Heart Association Journals