П'яткова шпора лікуванняІнформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Зміст:

  1. Види та стадії розвитку п'яткових шпор

  2. Симптоми 

  3. Причини розвитку захворювання

  4. Ускладнення п'яткових шпор

  5. Діагностика

  6. Лікування п'яткових шпор

  7. Профілактика 

П'яткова шпора – це наріст (остеофіт) на горбі п'яткової кістки, який утворюється з відкладень солей кальцію. Його довжина може досягати більше 1 сантиметра. Найчастіше він має гостре закінчення та провокує різкий біль при опорі на п'яту.

Захворювання розвивається на тлі пошкодження та запалення підошвової фасції. Це дуже міцна та еластична тканина, яка забезпечує підтримку склепіння стопи. Під час ходьби вона витримує великі навантаження, але періодично піддається розтягуванню та мікророзривам. Як правило, після невеликих ушкоджень фасції за ніч відновлюються. Але, якщо цього не відбувається, може розвинутися запалення. Згодом воно наростає, розповсюджується на сухожилля та кісткові тканини, призводить до відкладення солей кальцію та появи п'яткової шпори, правильна назва якої – плантарний фасциїт.

П'яткова шпора Види та стадії розвитку п'яткових шпор

Появі п'яткової шпори передують кілька етапів:

  • ентезопатія – порушення цілісності та патологічна зміна підошвової фасції в місці з'єднання з кісткою;

  • плантарний фасціоз – запалення фасції з подальшим поширенням на інші тканини;

  • кальцифікація сухожиль – відкладення солей кальцію та утворення кісткового відростка.

Остеофіти можуть розташовуватися в різних місцях п'яткової кістки, відрізнятися розміром та формою.

Залежно від локалізації виділяють:

  • підошвову, або внутрішню шпору – формується знизу на п'ятковій кістці;

  • ахіллову – утворюється в місці прикріплення ахіллового сухожилля.

Найбільш поширені підошвові шпори, тоді як ахіллові зустрічаються вкрай рідко та супроводжуються болем над п'ятою, а не знизу.

Шпора може утворитися на одній нозі або відразу на обох. Відповідно захворювання визначають, як:

  • одностороннє;

  • двостороннє.

Симптоми п'яткової шпори

Біль є основним симптомом п'яткової шпори, але її характер та інтенсивність розрізняються залежно від локалізації остеофіта, його розміру та наявності запалення.

На ранніх стадіях пацієнта, як правило, турбує дискомфорт в області п'яти та гострий біль при перших кроках після сну або тривалого сидіння. Виникає відчуття, ніби під ногу потрапило щось гостре, але після кількох кроків воно зникає. При прогресуванні хвороби біль стає майже постійним, ниючим або гострим. Це змушує людину менше наступати на п'яту, переносячи акцент на передню та бічні сторони стопи.

Фахівці «Oxford Medical» пояснюють, що больовий синдром пов'язаний не тільки з розміром та формою шпори. Він може бути сильніше при невеликих та плоских наростах і, навпаки, менше при великих та загострених. Біль залежить від вираженості запалення та його наближеності до нервових закінчень.

Симптомами п'яткової шпори є:

  • біль при опорі на п'яту;

  • біль при перших кроках;

  • біль при підйомі по сходах;

  • біль після тривалої прогулянки;

  • біль над п'ятою (при ахілловій шпорі);

  • відчуття поколювання, жару в стопі;

  • почервоніння та огрубіння шкіри в області п'яти.

У рідкісних випадках остеофіт може довгий час розвиватися безсимптомно.

Симптоми п'яткової шпориПричини розвитку п'яткових шпор

П'яткова шпора формується внаслідок запалення фасції, зміни структури уражених тканин та відкладення солей кальцію. У нормі періодичні мікротравми фасцій самостійно заживають та не викликають таких ускладнень. Розвитку патологічного процесу сприяють певні порушення в організмі, а також надмірні навантаження на стопи.

Факторами ризику розвитку п'яткової шпори є:

  • заняття спортом на професійному рівні (стрибки, біг);

  • вік старше 45-50 років;

  • генетична схильність;

  • порушення обміну речовин;

  • порушення кровообігу в ногах;

  • цукровий діабет;

  • ожиріння;

  • плоскостопість;

  • захворювання кісток та суглобів ніг;

  • викривлення хребта;

  • неправильна хода;

  • травми ніг;

  • подагра;

  • артроз;

  • деякі інфекційні захворювання;

  • носіння вузького, незручного взуття або на високих підборах.

Ускладнення п'яткових шпор

Формування п'яткової шпори супроводжується запаленням фасцій та інших тканин. Коли з'являється остеофіт, він починає додатково їх травмувати, що також провокує запалення. Так формується замкнене коло, що викликає посилення хвороби. Тому важливо при появі перших симптомів звернутися до лікаря та одразу почати лікування.

При розвитку п'яткової шпори ходьба супроводжується болем. Якщо спочатку він з'являється тільки вранці або після тривалих прогулянок, то з часом стає хронічним та не відпускає навіть в стані спокою. Все це змушує людину менше спиратися на п'яту, ходити на носочках або більше спиратися на внутрішній звід стопи. В результаті змінюється хода, розвивається плоскостопість та викривлення хребта. Згодом може з'явитися кульгавість і потреба у використанні тростини.

Таким чином, без своєчасного лікування п'яткова шпора призводить до погіршення якості життя і втрати працездатності.

Діагностика п'яткових шпор

При появі болю в стопі потрібно звернутися до ортопеда-травматолога. Під час прийому лікар проведе огляд з пальпацією, вивчить скарги та історію хвороби. Цей симптом може з'являтися при різних захворюваннях, тому для постановки діагнозу необхідна послідовна діагностика.

Виявити п'яткову шпору можна за допомогою рентгена. Дослідження дозволяє візуалізувати відросток, визначити його локалізацію, форму та розмір.

Крім рентгена, лікар може призначити:

  • лабораторні аналізи крові та сечі для виявлення запального процесу в організмі;

  • УЗД стопи для оцінки стану м'яких тканин;

  • доплерографію судин ніг для оцінки кровообігу;

  • КТ або МРТ зводу стопи для максимально точної діагностики всіх тканин, включаючи нервові волокна.

Крім цього, при підозрі на супутні патології можуть знадобитися консультації профільних фахівців, відповідна діагностика та лікування.

Лікування п'яткових шпор

Для лікування п'яткової шпори використовують комплексну терапію. З огляду на розмір остеофіта, наявність запального процесу, інтенсивність болю та інші індивідуальні особливості лікар може призначити:

  • медикаментозну терапію;

  • ударно-хвильову терапію;

  • носіння ортопедичних устілок та нічних ортезів;

  • хірургічне лікування.

Медикаментозна терапія допомагає зняти запалення та больовий синдром. Застосовують як системні препарати, так і місцеві – мазі, креми, компреси тощо.

Викликати руйнування остеофіта або уповільнити прогрес захворювання дозволяє ударно-хвильова терапія (УВТ). Завдяки впливу ультразвукових хвиль певної частоти відбувається дроблення кальцифікатів, частинки яких потім виводяться з організму природним шляхом. Також процедура сприяє зняттю набряклості та запалення, посилення процесів регенерації тканин.

При проведенні УВТ на ранній стадії хвороби можливе повне одужання. На більш пізніх стадіях методика менш ефективна, але допомагає зупинити розвиток патологічного процесу та полегшити симптоми.

На додаток до цього пацієнтам часто призначають тейпування стопи, носіння ортезів в нічний час та устілок днем. Тейпування дозволяє зафіксувати фасцію в певному положенні, знизити навантаження на неї та ризик повторного травмування. В результаті швидше проходить запалення, а тканини відновлюються.

У більшості випадків шпори п'ят лікують консервативними методами. Це досить тривалий процес, що вимагає дотримання пацієнтом всіх рекомендацій лікаря.

Хірургічне видалення наросту рекомендують рідко та зараз проводять лише за допомогою малотравматичних методик.

Профілактика п'яткових шпор

Для профілактики розвитку п'яткових шпор та прогресування захворювання рекомендують:

  • носити зручне взуття;

  • використовувати устілки з супінатором;

  • підтримувати масу тіла в нормі;

  • своєчасно лікувати плоскостопість та інші захворювання опорно-рухового апарату;

  • збалансовано харчуватися;

  • вести активний спосіб життя;

  • робити масаж стоп та гімнастику для ніг.

 

При появі перших симптомів хвороби краще відразу звернутися до лікаря, тому що чим раніше починається лікуванням, тим воно ефективніше.

Джерела: 

РubМed 

US National Library of Medicine 

 

National Institutes of Health