Тахікардія: симптоми, причини та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Симптоми тахікардії

2. Фізіологічні причини тахікардії

3. При яких захворюваннях може з'являтися тахікардія?

4. Фактори ризику тахікардії

5. Види тахікардії

6. Ускладнення тахікардії

7. Діагностика тахікардії

8. Лікування тахікардії

9. Профілактика тахікардії та ускладнень

Тахікардія – це збільшення частоти серцевих скорочень у дорослої людини понад 90 ударів у хвилину. При цьому серцевий ритм, як правило, не змінюється – серце скорочується з однаковими інтервалами. У нормі пульс 60-80 ударів за хвилину, а при тахікардії може досягати 200 та більше.

Тахікардія – це симптом, а не окреме захворювання. Крім того, вона може з'являтися й у абсолютно здорових людей як фізіологічна відповідь на велике навантаження або стрес. Якщо пульс прискорюється при легкої активності або в спокої, підвищується до критичних показників або супроводжується іншими симптомами, причиною тахікардії можуть бути захворювання серця або інші патології.

Симптоми тахікардії

Фізіологічна тахікардія у здорових людей відчувається як прискорене серцебиття. Багато хто говорить, що серце посилено б'ється та ніби вискакує з грудей. Однак в цілому людина відчуває себе добре, а пульс поступово сповільнюється, приходить до норми після закінчення фізичного навантаження або впливу стресу.

При серцево-судинних патологіях тахікардія може супроводжуватися:

• прискоренням пульсу не тільки під час навантаження, але й в стані спокою;

• порушенням інтервалів між серцевими скороченнями;

• болем у грудях;

• задишкою;

• запамороченням;

• миготінням темних плям перед очима;

• слабкістю;

• непритомністю;

• сильним кашлем тощо.

Інші симптоми, крім прискореного пульсу, можуть бути викликані хворобами серця.

Фізіологічні причини тахікардії

Частота серцевих скорочень збільшується під час фізичного навантаження, стресу та психічного потрясіння. Це природна реакція організму у відповідь на збільшення його потреби в кисні або виділення в кров певних гормонів (адреналін та ін.). При цьому тахікардія не викликає погане самопочуття та незабаром проходить.

Причинами фізіологічної тахікардії можуть бути:

• різке, велике або незвичне фізичне навантаження;

• сильний стрес, переляк, різке пробудження або сильні позитивні емоції;

• різка зміна положення тіла (наприклад, різкий підйом з ліжка);

• вживання великої дози кави або інших енергетичних напоїв;

• висока температура на вулиці або в приміщенні, задуха.

Якщо в одному з перерахованих випадків, крім прискореного серцебиття, з'явилася сильна задишка, запаморочення, біль у серці або інший симптом, потрібно звернутися до лікаря, зробити ЕКГ або пройти інші призначені обстеження. Тривожною ознакою є також підвищення пульсу значно вище норми.

При яких захворюваннях може з'являтися тахікардія?

Як говорилося вище, тахікардія не є самостійним діагнозом, але може бути симптомом різних захворювань серця або інших органів та систем.

Найбільш часто тахікардія з'являється при:

• вадах серця;

• інфаркті міокарда;

• серцевій недостатності;

• кардіосклерозі;

• міокардиті;

• гіпертонії;

• гіпотонії;

• гормональних порушеннях та хворобах щитовидної залози;

• цукровому діабеті;

• захворюваннях центральної нервової системи;

• гострих інфекційних хворобах тощо.

Іноді тахікардія розвивається у підлітків. Це пов'язано з тим, що не всі системи організму встигають за активним ростом дитини. При відсутності інших патологій з віком така тахікардія може повністю пройти, але стежити за здоров'ям серця потрібно обов'язково.

Фактори ризику тахікардії

Імовірність появи тахікардії збільшують:

• генетична схильність;

• серцево-судинні захворювання;

• порушення гормонального фону, цукровий діабет та інші захворювання;

• заняття спортом на професійному рівні;

• надмірні фізичні навантаження;

• вживання алкоголю;

• вживання великої кількості кави, енергетичних напоїв;

• часті стреси та переживання;

• анемія та деякі інші стани.

Види тахікардії

Існує кілька видів тахікардії. Вони відрізняються причинами прискореного серцебиття, характером патологічного процесу, симптомами та ризиками ускладнень. Відповідно, лікування кожного виду тахікардії також проводиться по-різному.

Залежно від ураженої ділянки серця виділяють:

• синусову тахікардію – розвивається через порушення генерації імпульсів синусовим вузлом, який контролює серцевий ритм;

• пароксизмальну – серцевий ритм прискорюється внаслідок змін в шлуночках або передсерді (напади можуть розвиватися раптово, в тому числі в стані спокою, та викликати прискорення пульсу до 200-250 ударів у хвилину та вище).

Пароксизмальну тахікардію також ділять на шлуночкову та надшлуночкову, які також поділяються ще на кілька підвидів. Дана класифікація важлива для фахівців, оскільки в кожному випадку лікування різне.

Найбільш поширеною є синусова тахікардія. Часто вона розвивається через стрес, тривоги, емоційні переживання та інші подібні причини.

Найнебезпечнішим видом тахікардії вважається фібриляція шлуночків або передсердь. Вона супроводжується швидкими та хаотичними імпульсами в серці, через що воно не може нормально скорочуватися та перекачувати достатню кількість крові. При фібриляції пульс може досягати 250-480 ударів у хвилину. Таке серцебиття підвищує ризик миттєвої втрати свідомості, порушення кровопостачання головного мозку та інших органів, а також зупинки серця. У більшості випадків фібриляція розвивається після інфаркту міокарда, але може зустрічатися й у пацієнтів з іншими серцевими патологіями.

Також тахікардія може бути:

• хронічною – частота серцевих скорочень залишається підвищеною майже завжди;

• нападоподібною – проявляється періодичними нападами.

Ускладнення тахікардії

Фізіологічна тахікардія, яка розвивається у відповідь на фізичну активність, в більшості випадків не викликає серйозних наслідків. Але це стосується тільки повністю здорових людей.

На тлі серцево-судинних патологій тахікардія може бути небезпечною. Вона підвищує ризик:

• непритомності;

• стенокардії;

• серцевого нападу;

• тромбоутворення;

• інсульту;

• інфаркту;

• серцевої недостатності;

• порушення мозкового кровообігу;

• раптової зупинки серця.

Імовірність та тяжкість ускладнень залежать від основного діагнозу, який супроводжує тахікардія. Ускладнення можуть розвинутися несподівано під час нападу тахікардії. Тому при наявності такого діагнозу потрібно уважно стежити за своїм здоров'ям, регулярно відвідувати кардіолога та виконувати всі лікарські рекомендації.

Діагностика тахікардії

Діагностувати тахікардію та з'ясувати її причину можна за допомогою інструментальних обстежень:

• електрокардіограми (ЕКГ) – показує серцевий ритм та дозволяє виявити тахікардію в момент проведення дослідження;

• добового холтерівського моніторування ЕКГ – пристрій фіксує серцевий ритм протягом усієї доби, що дозволяє виявити аритмію та відзначити час, в який вона виникає, а також оцінити роботу серця під час відпочинку та сну;

• ехокардіографії (УЗД серця) – фахівець вивчає анатомічну будову серця та може виявити структурні патології, що провокують тахікардію;

• лабораторних аналізів – крім загальних аналізів та біохімії крові, проводять аналізи на кардіомаркери, які дозволяють підтвердити деякі серцеві патології.

Це основні способи діагностики захворювань серця. Якщо їх результати неоднозначні, лікар може призначити додаткові обстеження, наприклад, ЕКГ або УЗД серця з навантаженням. Дослідження виконують під час занять на велотренажері або біговій доріжці.

Також можуть знадобитися дослідження для оцінки загального стану здоров'я, роботи щитовидної залози та інших органів і систем, оскільки тахікардію можуть провокувати не тільки кардіологічні захворювання.

Лікування тахікардії

Існують різні види тахікардії, і в кожному випадку тактика лікування відрізняється. Воно проводиться в домашніх умовах або в стаціонарі. Все залежить від ступеня тахікардії, провокуючих чинників, наявності серцевих або інших захворювань. У більшості випадків тахікардію лікують медикаментозно, але при структурних патологіях або неефективності терапії може знадобитися хірургічне втручання.

Медикаментозне лікування, як правило, передбачає прийом препаратів, що стабілізують серцевий ритм. Приймати їх можна тільки за призначенням лікаря, оскільки неправильно підібраний засіб може призвести до погіршення самопочуття.

Також деяким пацієнтам призначають седативні препарати, якщо напади тахікардії пов'язані зі стресом та емоційними переживаннями. При гіпертонії застосовують препарати, які знижують тиск. Якщо тахікардія розвивається як наслідок іншого захворювання, то основну увагу приділяють саме його лікуванню, призначаючи для серця підтримуючі ліки.

Операція може знадобитися при вадах серця, серцевій недостатності або після інфаркту. Крім операцій по усуненню вад серця, при тахікардії проводять катетерну абляцію або кріоабляцію – «припікання» невеликих ділянок тканин, які провокують порушення серцевого ритму. Також при деяких важких формах тахікардії імплантують кардіовертер-дефібрилятор. Це пристрій, який контролює ритм серцевих скорочень та при ризику зупинки серця, посилає електричний розряд, щоб відновити його діяльність. У ряді випадків встановлюють кардіостимулятор.

Профілактика тахікардії та ускладнень

Крім хірургічного та медикаментозного лікування пацієнтам з тахікардією рекомендують дотримуватися певного способу життя. Зокрема, протипоказано:

• вживати алкоголь;

• пити каву та інші енергетичні напої;

• курити;

• виконувати важкі фізичні навантаження;

• часто або великими порціями вживати солону, гостру їжу.

Також не варто займатися самолікуванням або ігнорувати призначення лікаря. Напади тахікардії можуть бути небезпечні – існує високий ризик тромбоутворення, інфаркту або зупинки серця. Щоб з таким діагнозом вести повноцінний спосіб життя, потрібно регулярно проходити консультації у кардіолога та при необхідності коригувати лікування.

Крім цього, корисно:

• щодня вимірювати пульс в різний час та фіксувати показники – це дозволяє відстежувати динаміку змін;

• регулярно виконувати легку гімнастику (після консультації з лікарем);

• збалансовано харчуватися, вживати більше свіжих овочів, фруктів, зелені;

• їсти регулярно невеликими порціями, без переїдання;

• підтримувати вагу в межах норми;

• повноцінно відпочивати та спати не менше 8 годин на добу;

• знизити рівень стресу та тривожності.

Здоровий спосіб життя зменшує ймовірність розвитку тахікардії, її ускладнень та захворювань серцево-судинної системи в цілому.

Щоб записатися на консультацію до кардіолога, телефонуйте в наш контакт-центр «Oxford Medical» або пишіть в чат на сайті.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

Springer Link 

Annals of Internal Medicine