Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.
Зміст:
-
Принцип роботи хіміопрепаратів
-
Основні види хіміотерапії
-
Якого кольору буває хіміотерапія?
-
Що таке цикли хіміотерапії?
-
Як призначають препарати для хіміотерапії?
-
Як вводять хіміопрепарати?
-
Особливості паліативної хіміотерапії
-
Побічні ефекти при курсі хіміотерапії
Хіміотерапія – це один з методів лікування раку, заснований на застосуванні препаратів, які знищують пухлинні клітини. Найчастіше її проводять в комплексній терапії до або після видалення пухлини, як самостійний вид лікування або спільно з променевою терапією. Вона впливає на весь організм, що дуже важливо з урахуванням ймовірності розвитку метастазів.
Принцип роботи хіміопрепаратів
При раку хіміотерапію проводять:
-
Цитостатичними препаратами, мета яких зупинити поділ клітин, викликати їх інтоксикацію та, як результат, некроз пухлини.
-
Цитотоксичними препаратами, які впливають на ДНК клітин, провокуючи їх руйнування та загибель.
Хіміотерапія надає системну дію на організм, що одночасно є як її перевагою, так і недоліком. Препарати впливають не тільки на ракові клітини, але й на здорові – це призводить до розвитку ряду побічних ефектів. Щоб знизити негативний вплив і домогтися максимального лікувального ефекту, хіміотерапію, як правило, проводять короткостроковими курсами.
Хіміотерапія дозволяє уповільнити або зупинити ріст злоякісних новоутворень, а також домогтися їх зменшення.
Основні види хіміотерапії
Хіміотерапію класифікують за цілями, використовуваними препаратами, поєднанню з іншими методами лікування тощо.
Основними видами є:
- неоад'ювантна – проводиться до хірургічного лікування з метою зменшення розміру пухлини, щоб хірург зміг повністю її видалити;
- ад'ювантна – проводиться після видалення пухлини з метою знищити злоякісні клітини, які могли залишитися в організмі;
- хіміопроменева терапія – передбачає одночасне проведення хіміо- та променевої терапії, що забезпечує більшу ефективність лікування, але також пов'язане з високим ризиком побічних ефектів;
- паліативна – застосовують при поширеному пухлинному процесі, коли повноцінне лікування неможливе, з метою контролювати захворювання, збільшити подовженість та поліпшити якість життя пацієнта.
Залежно від використовуваних препаратів, їх дозування та тривалості лікування хіміотерапію визначають, як:
- високодозну – застосовують підвищені дози препаратів, що забезпечує агресивну дію на пухлину і дозволяє не допустити розвитку резистентності злоякісних клітин до препаратів;
- індукційну – призначається в якості основного виду лікування раку, коли операція неможлива або недоцільна;
Також за типом препаратів буває:
-
монохіміотерапія – вводять тільки один препарат, як правило, з цитостатичним ефектом для уповільнення зростання пухлини;
-
поліхіміотерапія – застосовують кілька препаратів, що підвищує ефективність лікування;
-
таргетна хіміотерапія – призначають препарати, які впливають на білки або гени певних ракових клітин і не впливають на здорові (це новий напрямок у хіміотерапії, який застосовують тільки при деяких формах раку);
-
імунотерапія – інноваційний метод лікування онкологічних захворювань, який сприяє посиленню захисних сил організму і знищенню їм атипових клітин.
Якого кольору буває хіміотерапія?
Розподіл хіміотерапії за кольорами був придуманий пацієнтами, ніякого медичного обґрунтування під ним не існує. Справа у тому, що різні лікарські препарати від різних виробників мають різний окрас, а з точки зору пацієнтів – відчутні відмінності в інтенсивності побічних ефектів, які вони викликають.
Пацієнти виділяють "червону", "жовту", "синю" та "білу" хіміотерапію, вважаючи, що від першої побічні ефекти найважчі. Однак це не підтверджений факт, а суб'єктивні відчуття пацієнтів, які проходили лікування. Лікарі жодного поділу хіміотерапії за кольорами не проводять.
Що таке цикли хіміотерапії?
Хіміопрепарати впливають не тільки на ракові клітини, але й на здорові, тому вони завжди викликають побічні ефекти. Щоб знизити навантаження на організм та дати йому можливість відновитися, лікування проводять з перервами.
Найчастіше цикли хіміотерапії тривають 7, 14, 21 або 28 днів, а перерва між ними – кілька тижнів. Препарати можуть вводити одноразово, щодня, через день тощо. Все визначається індивідуально, так само як й кількість циклів. Залежно від показань їх проводять до і/або після видалення пухлини, чередують з променевою терапією або проводять паралельно.
Як підбирають дозування препаратів при хіміотерапії?
Онкологи «Оксфорд Медікал» працюють за міжнародними протоколами, в яких прописані схеми та препарати, ефективні при конкретних видах захворювання. При цьому для кожного пацієнта розробляють індивідуальну програму.
Дозування препаратів, послідовність та періодичність їх введення визначають залежно від:
- діагнозу;
- розміру пухлини;
- наявності метастазів;
- наявності хронічних захворювань;
- ваги та зросту пацієнта;
- віку пацієнта та інших індивідуальних особливостей;
- одночасного проведення променевої терапії тощо.
Вибір дозування – це дуже складна та відповідальна задача. Спеціаліст повинен визначити оптимальну дозу, яка зробить лікування ефективним, але буде викликати найменшу кількість побічних ефектів.
Як вводять хіміопрепарати?
Препарати для хіміотерапії вводять кількома способами:
- внутрішньовенно (через катетер, порт-систему);
- внутрішньоартеріально;
- ін'єкційно;
- перорально;
- місцево;
- інтратекально – в спинномозкову рідину;
- внутрішньобрюшинно – в черевну порожнину.
У більшості випадків пацієнт отримує ліки внутрішньовенно. Введення препаратів може тривати від кількох годин до кількох діб. В «Оксфорд Медікал» лікування проводять в умовах комфортного денного або цілодобового стаціонару.
Ін'єкційно препарати вводять в основному для локального впливу, наприклад, у спинномозкову рідину (інтратекально), плевральну порожнину (внутрішньоплеврально) тощо.
Також часто призначають препарати для перорального прийому і зрідка для втирання в шкіру (місцеве застосування).
У деяких випадках пацієнтам призначають хіміоемболізацію – в судини, які живлять пухлину, вводять хіміопрепарати разом з емболізуючим засобом, що сприяє перекриттю місцевого кровотоку та руйнуванню злоякісних клітин.
Особливості паліативної хіміотерапії
Паліативну хіміотерапію проводять при поширеному раку, якщо вилікувати захворювання неможливо, але можна зменшити розмір пухлини або зупинити ріст і поширення пухлинного процесу (взяти його під контроль).
У таких випадках часто призначають хіміотерапію, яка викликає найменшу кількість побічних ефектів.
Мета паліативної хіміотерапії:
- поліпшити загальне самопочуття пацієнта;
-
- збільшити тривалість життя;
-
- сповільнити прогресування захворювання;
-
- зменшити больовий синдром;
-
- знизити рівень інтоксикації, набряки та локальне запалення, викликані розвитком пухлини;
- покращити якість життя.
Побічні ефекти при курсі хіміотерапії
За рахунок системної дії хіміотерапія часто викликає побічні ефекти. Але симптоми та їх інтенсивність залежать від застосовуваних препаратів, дозувань, загального стану здоров'я пацієнта та його віку.
Поширеними ускладненнями хіміотерапії є:
- зниження імунітету (розвиток нейтропенії);
- розвиток вторинних інфекцій;
- анемія;
- кровотечі, гематоми на тілі;
- втома;
- випадання волосся;
- зниження гостроти слуху, шум у вухах;
- нудота та блювота;
- зміни апетиту;
- запор, діарея;
- ураження слизової оболонки рота та горла;
- оніміння рук і ніг, відчуття поколювання, біль;
- погіршення стану шкіри та нігтів;
- порушення роботи нирок;
- зміна ваги;
- зниження концентрації уваги;
- погіршення когнітивних функцій;
- перепади настрою;
- зниження лібідо та порушення статевої функції;
- погіршення фертильності.
Для поліпшення самопочуття між циклами хімії роблять перерви, а також призначають підтримуючу терапію. Дуже часто після закінчення лікування стан пацієнтів нормалізується.
Супутні послуги:
Джерела:
