Діагностика спрямована на дві основні задачі: визначити, чи підвищений рівень гормону альдостерону в організмі, та з’ясувати причину його надмірного вироблення. Для цього лікар-ендокринолог оцінює симптоми, результати лабораторних аналізів і дані інструментальних досліджень.
Обстеження зазвичай проводиться поетапно і може включати:
- лабораторні аналізи крові для визначення рівня альдостерону та реніну;
- розрахунок співвідношення альдостерону до реніну, що допомагає запідозрити гормональне порушення;
- оцінку рівня електролітів у крові, зокрема натрію та калію;
- добовий аналіз сечі для визначення виділення гормонів і електролітів;
- спеціальні функціональні тести, які підтверджують надлишкову продукцію альдостерону;
- інструментальні методи візуалізації для оцінки структури надниркових залоз.
Одним із важливих методів інструментальної діагностики є КТ наднирників, що дозволяє оцінити їх розміри, структуру та виявити можливі новоутворення або ознаки гіперплазії кори надниркових залоз. За необхідності лікар може призначити додаткові дослідження для уточнення характеру виявлених змін.
Комплексна інтерпретація результатів обстеження дозволяє відрізнити первинний і вторинний гіперальдостеронізм, визначити джерело гормонального порушення та обрати оптимальну тактику подальшого лікування.