Лікування плоскостопості

Плоскостопість – це деформація стопи, яка супроводжується опущенням одного або одразу двох природних склепінь. Поздовжнє проходить від великого пальця до п'яти, а поперечне – до мізинця.

Така форма стопи допомагає людині утримувати рівновагу та забезпечує амортизацію при ходьбі, бігу та стрибках. Опускання склепінь призводить до збільшення навантаження на опорно-руховий апарат. Це підвищує ризик пошкодження суглобів, судинних захворювань, викривлення хребта та хронічного болю у ногах.

В «Оксфорд Медікал» працюють досвідчені ортопеди-травматологи, які проводять діагностику та лікування плоскостопості як у дорослих, так і у дітей. Звернутися до фахівця слід з появою перших ознак захворювання – у такому разі лікування може бути легшим і ефективнішим.

У дітей правильна форма стоп формується лише у 5-6 років. При народженні склепіння майже не видно за рахунок великого шару підшкірно-жирової клітковини. Вони поступово збільшуються, коли дитина росте. Наявність уроджених патологій може порушити цей процес і призвести до розвитку плоскостопості.

Щоб переконатися у правильному формуванні стоп, дітей рекомендують показувати ортопедам у віці 3-6 років. При виявленні плоскостопості необхідно одразу проводити лікування, щоб не допустити ускладнень.

У ранньому віці стопи гнучкіші, що часто дозволяє відновити анатомічно правильну форму за допомогою консервативних методів – носіння супінаторів та ортопедичного взуття, масажів та лікувальної фізкультури.

Крім уроджених анатомічних порушень, причинами деформації стоп як у дорослих, так і у дітей можуть бути:

• м'язова дистрофія;

• рахіт;

• поліомієліт;

• ожиріння;

• слабкий тонус м'язів стоп та гомілок;

• розрив сухожиль у ногах;

• неправильне зрощування переломів;

• тривалі чи надмірні навантаження на ноги;

• носіння маленького за розміром взуття, з неправильною колодкою або на високих підборах.

У першу чергу плоскостопість класифікують за тим, яке склепіння стопи опускається. Відповідно виділяють:

1. Поздовжню плоскостопість – зменшується склепіння, яке проходить від великого пальця до п'яти, внаслідок чого стопа стає ширшою.
2. Поперечну плоскостопість – опускається склепіння, розташоване від великого пальця до мізинця, і нога трохи збільшується у довжині.
3. Комбіновану, або поздовжньо-поперечну – супроводжується одночасним опусканням обох склепінь.

Також залежно від наявності змін у кісткових структурах стопи плоскостопість буває:

1. Анатомічною – супроводжується фізіологічно неправильним розташуванням кісток стопи.
2. Функціональною – розвивається переважно внаслідок низького тонусу чи патологічних змін м'язово-зв'язувального апарату.

Також виділяють різні види плоскостопості відносно основної причини розвитку: вроджене, травматичне, статичне, рахітичне, паралітичне тощо.

Поперечна плоскостопість має 4 стадії:

1. Перша стадія – кут між плюсновими кістками 1 та 2 пальців становить 10-12о, а кут відхилення великого пальця – від 15 до 20о.
2. Друга стадія – перший кут збільшується до 15о, а другий до 30о.
3. Третя стадія – кути становлять 20о та 40о відповідно.
4. Четверта стадія – величина кутів перевищує 20 і 40о.

Кут поздовжнього склепіння стопи у нормі становить 125-130о, а висота склепіння – понад 35 мм. При цьому виді плоскостопості виділяють 3 стадії:

1. Перша стадія – кут склепіння збільшується до 140о, а висота склепіння зменшується до 25 мм.
2. Друга стадія – кут склепіння становить від 141 до 150о, а його висота від 24 до 17 мм. На цьому етапі можуть з'являтися ознаки артрозу таранно-човноподібного суглоба.
3. Третя стадія – кут склепіння становить понад 155о, а висота менше 17 мм. Артроз може поширюватися на всі суглоби стопи.

На ранніх стадіях плоскостопість майже не відчувається. Дискомфорт може з'являтися лише після тривалих прогулянок чи стояння на ногах, а також при натисканні пальцями на склепіння стопи.

На 2 стадії можуть з'являтися болі у ногах, зміни ходи та погіршення постави. На 3 та 4 стадіях форма стоп значно змінюється, через що ходьба і навіть недовге стояння завдають значного дискомфорту. На цьому етапі з'являється високий ризик ускладнень.

При плоскостопості рекомендують проводити комплексне лікування. Залежно від рівня деформації пацієнту можуть призначити:

• носіння супінаторів, виготовлених по індивідуальному зліпку стоп;

• носіння ортопедичного взуття – воно забезпечує жорстку фіксацію та максимальну підтримку стоп, що сприяє правильному формуванню склепінь;

• лікувальну фізкультуру;

• масаж стоп;

• фізіотерапевтичні процедури та медикаментозну терапію для усунення болю та лікування ускладнень або супутніх патологій.

У більшості випадків плоскостопість піддається консервативній терапії, хоча для отримання вираженого ефекту може знадобитися багато часу.

Хірургічне лікування застосовують рідко, переважно при вроджених формах плоскостопості, коли є структурні зміни кісткових тканин стопи.

«Оксфорд Медікал» – це сучасний медичний центр, де працюють досвідчені ортопеди-травматологи та встановлено обладнання експертного класу. У клініці створено всі умови для точної діагностики та ефективного лікування плоскостопості та інших захворювань опорно-рухового апарату.

Для запису на консультацію до ортопеда-травматолога телефонуйте до нашого контакт-центру або залишайте заявку на сайті.

Плоскостопість – це серйозне фізіологічне порушення. Склепіння стопи забезпечують функцію амортизації та рівномірного розподілу навантаження на весь опорно-руховий апарат. Легке опущення склепінь може не викликати дискомфорту і довго залишатися непоміченим, тоді як значна деформація призводить до появи болю у ногах, зміни ходи та інших ускладнень.

При плоскостопості збільшується навантаження на хребет, а також гомілковостопні, колінні та кульшові суглоби, через що підвищується знос хрящових тканин.

Це збільшує ризик розвитку:

• захворювань суглобів;

• шпори п'яти;

• зміни ходи;

• погіршення постави та викривлення хребта;

• варикозного розширення вен та інших судинних патологій.