Тактика лікування перелому пʼяти визначається індивідуально та залежить від типу перелому, наявності зміщення уламків, залучення суглобових поверхонь і стану м’яких тканин. П’яткова кістка має складну анатомічну будову та відіграє ключову роль у розподілі навантаження під час ходьби, тому основним завданням лікування є не лише зрощення кістки, а й збереження опорної та амортизаційної функції стопи.
Консервативне лікування
Консервативна тактика застосовується при переломах без зміщення або за умови стабільного положення кісткових фрагментів. Таке лікування спрямоване на створення умов для правильного зрощення кістки та запобігання вторинному зміщенню.
Лікування включає:
- іммобілізацію стопи та гомілковостопного суглоба за допомогою гіпсової пов’язки або ортеза, що забезпечує фіксацію зони травми;
- повне виключення навантаження на ушкоджену ногу протягом визначеного лікарем періоду;
- медикаментозне знеболювання для контролю больового синдрому;
- профілактику тромбоемболічних ускладнень, особливо при обмеженій рухливості.
Тривалість іммобілізації залежить від характеру перелому та індивідуальних особливостей пацієнта і зазвичай становить кілька тижнів із подальшим поступовим переходом до реабілітації.
Хірургічне лікування
Оперативне втручання показане при травмах зі зміщенням уламків, багатоуламкових переломах, а також у разі ураження суглобових поверхонь п’яткової кістки. У таких ситуаціях без хірургічної корекції існує високий ризик порушення форми стопи та розвитку стійких функціональних обмежень.
Основні завдання операції:
- анатомічне зіставлення кісткових уламків;
- відновлення суглобових поверхонь;
- надійна стабільна фіксація для правильного зрощення.
Залежно від клінічної ситуації застосовують остеосинтез металевими конструкціями або інші методи хірургічної стабілізації. Після операції іммобілізація стопи та гомілковостопного суглоба також є обов’язковою — зазвичай у вигляді гіпсової пов’язки або спеціального ортеза. Вона необхідна для захисту зони перелому, зменшення навантаження та створення умов для правильного зрощення кістки.
Тривалість іммобілізації та момент початку навантаження на ногу визначає лікар індивідуально, з урахуванням типу перелому, обсягу оперативного втручання та динаміки відновлення.