Лікування стенокардії

Стенокардія — це клінічний синдром (комплекс симптомів), який проявляється відчуттям важкості, дискомфорту та болю в серці або за грудиною. Часто вона поширюється також на ліве плече та руку. Напади стенокардії відбуваються переважно під час фізичного навантаження або психоемоційного напруження. Можуть з'являтися й в стані спокою, але це характерно для ускладнених випадків.

Напади тривають близько 10-15 хвилин. Зазвичай, біль вщухає, коли людина заспокоюється та розслабляється. Також для зняття симптомів використовують препарати, що розширюють коронарні судини. Приймати їх можна тільки за призначенням лікаря.

Тривалі напади підвищують ризик розвитку інфаркту міокарда. При появі болю в серці потрібно звернутися до кардіолога та пройти обстеження. Стенокардія серця може бути пов'язана з атеросклерозом та ішемічною хворобою, які вимагають серйозного лікування.

При збільшенні фізичного або емоційного навантаження підвищується частота серцевих скорочень та, відповідно, пришвидшується кровообіг. Паралельно відбувається розширення коронарних артерій — вони забезпечують кровопостачання міокарда. Напад стенокардії розвивається, коли артерії звужені (наприклад, через атеросклероз) та не можуть забезпечити повноцінній протік крові, а також при їх спазмі. В результаті певна ділянка міокарда забезпечується кров'ю недостатньо — це викликає біль, тяжкість та інші симптоми.

Біль може бути ниючим або гострим. Також може з'являтися відчуття здавлювання в грудях та печіння.

Залежно від виду стенокардії симптоми можуть з'являтися при збільшенні фізичного та психічного навантаження, в тому числі при значному переїданні. Також вони можуть розвиватися при переохолодженні організму та навіть під час відпочинку.

При атиповій також можлива поява задишки, здуття та болю в животі, нудоти й блювоти.

У більшості випадків біль швидко проходить, коли людина сідає та розслабляється. Напад може тривати від декількох до 15 хвилин. Ця особливість допомагає лікарям відрізнити захворювання від інших патологій зі схожою симптоматикою.

Правильні дії в перші хвилини появи симптомів допомагають зменшити навантаження на серце та знизити ризик ускладнень.

При появі стискаючого або пекучого болю за грудиною потрібно:

• негайно припинити фізичну активність;
• сісти або прийняти напівсидяче положення з опорою на спину;
• забезпечити доступ свіжого повітря (відчинити вікно, послабити тісний одяг);
• зберігати спокій та повільно, рівномірно дихати;
• прийняти препарат швидкої дії, призначений лікарем (зазвичай нітрогліцерин під язик).

Полегшення зазвичай настає протягом 3–5 хвилин. Якщо біль не зменшується, допускається повторний прийом препарату згідно з рекомендаціями лікаря.

Необхідно терміново викликати швидку медичну допомогу, якщо:

• біль триває понад 10–15 хвилин;
• симптоми посилюються;
• з’являється різка слабкість, холодний піт, нудота;
• виникає виражена задишка або порушення свідомості.

Тривалий або нетиповий біль у грудях може свідчити про розвиток інфаркту міокарда, тому зволікати з викликом медиків небезпечно.

Важливо пам’ятати: навіть якщо напад минув самостійно, це не означає, що проблему вирішено. Після епізоду ішемічного болю необхідно звернутися до кардіолога для корекції лікування та контролю стану серцево-судинної системи.

Стенокардія розвивається, коли коронарні артерії не можуть забезпечити міокард достатньою кількістю крові та, відповідно, кисню. Це відбувається в декількох випадках. Найчастіше, зменшення просвіту артерій пов'язане з атеросклерозом та ішемічною хворобою серця. Також спазм судин може виникнути при нервовому перенапруженні або різкій зміні температури навколишнього середовища (наприклад, при виході на мороз). У рідкісних випадках може виникнути на тлі інфекційного захворювання або сильної алергічної реакції.

Спровокувати розвиток нападу можуть:

• фізичне навантаження;

• психоемоційне напруження, сильний стрес;

• значне переїдання;

• переохолодження та вихід на мороз;

• підвищення артеріального тиску;

• куріння.

Також фахівці виділяють фактори, які підвищують ймовірність розвитку стенокардії. До них належать:

• ішемічна хвороба серця — хронічне ураження коронарних артерій та порушення кровопостачання міокарда;

• гіпертонія — підвищення артеріального тиску;

• аортальний стеноз — дефект або звуження гирла аорти;

• аортальна регургітація — неповне закриття аортального клапана;

• гіпертрофічна кардіоміопатія — потовщення стінки лівого або правого шлуночка;

• атеросклероз — звуження просвіту судин внаслідок холестеринових відкладень;

• цукровий діабет;

• гіперхолестеринемія — високий рівень холестерину в крові;

• ожиріння;

• спадкова схильність;

• вік старше 40 років;

• чоловіча стать — у жінок стенокардія зустрічається майже в 3 рази рідше;

• низька фізична активність;

• часті стреси;

• куріння — у чоловіків ризик стенокардії та ішемічної хвороби серця зростає на 18%, а у жінок на 31%;

• вживання алкоголю.

Раніше вважалося, що патологія розвивається переважно у людей старшого віку. Зараз її часто діагностують в середньому та молодому віці. При наявності декількох факторів ризику рекомендується регулярно проводити обстеження серця.

Стенокардію поділяють на кілька видів. Основний параметр — час появи нападів. Залежно від нього виділяють:

• стенокардію напруження — розвивається на тлі фізичного або емоційного напруження;
• стенокардію спокою — напади розвиваються без видимих ​​причин, в тому числі, коли пацієнт відпочиває та в нічний час.

Залежно від тяжкості симптомів та частоти нападів виділяють:

• стабільну — спостерігається пропорційне співвідношення між рівнем фізичного навантаження, збільшенням потреби міокарда в кисні та інтенсивністю симптомів нападу;
• нестабільну — частота та інтенсивність симптомів відрізняються, напади можуть з'являтися під час відпочинку.

Стабільну стенокардію також ділять на 4 функціональні класи:

• I клас — під час звичного фізичного навантаження напади відсутні, але з'являються при його збільшенні;
• II клас — симптоми з'являються під час піших прогулянок на відстань до 500 м та підйомі по сходах вище 1 поверху;
• III клас — напади розвиваються при проходженні 100-200 мм та підйомі на невеликі сходи;
• IV клас — симптоми розвиваються при проходженні менше 100 метрів та під час відпочинку.

Нестабільну стенокардію також поділяють на класи:

• I клас — напади почалися протягом останніх 2 місяців, з'являються тільки під час навантаження;
• II клас — підгостра форма, напади часто повторюються протягом місяця, з'являються в стані спокою;
• III клас — напади часто відбуваються під час відпочинку, були протягом останніх 2 діб перед діагностикою.

Для діагностики стенокардії лікар-кардіолог проводить огляд пацієнта, вивчає скарги та історію хвороби. Після цього призначає лабораторні аналізи та інструментальні обстеження.

Пацієнту можуть бути призначені:

• лабораторні аналізи крові (загальний, біохімічний, на цукор в крові, рівень холестерину тощо);
• електрокардіограму (ЕКГ) в стані спокою та під час фізичної активності;
• холтерівське моніторування (ЕКГ) протягом 24 годин;
• ехокардіографію (УЗД) серця;
• коронографію — рентген-дослідження з контрастом;
• сцинтіографію — метод функціональної візуалізації.

Важливим етапом діагностики є проведення стрес-тестів, тобто оцінки роботи серця під час фізичного навантаження (занять на велотренажері або біговій доріжці).

Які обстеження потрібні пацієнту, лікар визначає індивідуально.

Стенокардія часто розвивається на тлі інших захворювань, зокрема атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Тому проводять комплексне лікування, спрямоване не тільки на зняття симптомів, але й усунення причини нападів.

Стенокардію лікують медикаментозними та хірургічними методами. Спочатку кардіолог рекомендує пацієнту зменшити фізичні навантаження (але не виключати повністю), скорегувати харчування, відмовитися від куріння та вживання алкоголю, а також призначає комплекс лікарських препаратів. Лікар може порекомендувати нітрогліцерин для розширення коронарних судин, ацетилсаліцилову кислоту для розрідження крові, бета-блокатори для зниження частоти серцевих скорочень або інші препарати.

При важких формах або неефективності консервативної терапії може знадобитися хірургічне втручання. При стенокардії проводять стентування коронарних артерій, аорто-коронарне шунтування та пластичне відновлення коронарних артерій. Всі операції спрямовані на відновлення потоку крові до міокарда.

Для профілактики стенокардії та інших серцево-судинних захворювань рекомендують:

• збалансовано харчуватися - не допускати підвищення рівня холестерину в крові;
• регулярно виконувати фізичні вправи;
• підтримувати масу тіла в межах норми;
• відмовитися від куріння та вживання алкогольних напоїв;
• уникати перевтоми та хронічного стресу.

Людям із групи ризику серцевих захворювань рекомендують раз на рік відвідувати кардіолога та проходити обстеження.