Під час прийому ендокринолог спочатку спілкується з пацієнтом, дізнається скарги і вивчає історію хвороби. На основі зібраних даних він визначає, які дослідження необхідні для визначення діагнозу. Лікар може призначити:
-
аналізи крові на гормони;
-
УЗД щитовидної залози, підшлункової залози, наднирників та інших органів;
-
рентген;
-
комп'ютерну томографію;
-
біопсію – взяття зразка тканин з подальшим проведенням гістологічного аналізу.
Ключову роль в діагностиці ендокринних захворювань грає лабораторна діагностика. Вона дозволяє визначити вміст гормонів у крові та відповідно з'ясувати, функції яких залоз порушені. Найчастіше роблять аналізи на гормони щитовидної залози (Т3, Т4 та ін.), наднирників (альдостерон, кортизол, адреналін та ін.), підшлункової залози (інсулін), яєчників (естрогени, андрогени) та гіпофіза (вазопресин, окситоцин, АКТГ).
Також велике значення має ультразвукова діагностика. Вона дозволяє виявити зміни в структурі органів, гіперплазію, новоутворення та інші патології.
Решта обстеження є додатковими та проводяться рідше, за необхідності уточнити діагноз.