Перелом великогомілкової кістки

Перелом великогомілкової кістки — одна з найпоширеніших і водночас складних травм нижньої кінцівки. Оскільки великогомілкова кістка бере на себе основне навантаження під час ходьби та стояння, будь-яке порушення її цілісності — від тріщини до повного перелому — одразу впливає на здатність пересуватися. У разі зміщення уламків може порушуватися функція колінного та гомілковостопного суглобів.

За підозри на перелом гомілки варто якнайшвидше звернутися до лікаря. У медичному центрі «Оксфорд Медікал» у Києві працює цілодобовий травмпункт, де можна одразу зробити рентген і отримати професійну медичну допомогу.

Своєчасна діагностика та правильно обрана тактика лікування дозволяють мінімізувати ризик ускладнень і забезпечити повноцінне відновлення. Записатися на прийом можна за телефоном або через форму онлайн-запису на сайті.

У травматології переломи великогомілкової кістки класифікують за кількома клінічно критеріями. Це допомагає визначити оптимальний метод лікування, прогноз і планування реабілітації.

За локалізацією 

• Перелом проксимального відділу великогомілкової кістки — ушкодження ділянки верхньої частини кістки (плато великогомілкової кістки), яке впливає на колінний суглоб і часто супроводжується внутрішньосуглобовими ускладненнями.
• Діафізарний — перелом тіла кістки, зазвичай внаслідок значної сили удару (падіння з висоти, ДТП).
• Перелом дистального відділу — локалізується поблизу щиколотки, може поєднуватися з пошкодженням суглобового хряща.

За характером ушкодження шкіри

• Закритий — шкіра над переломом не пошкоджена, менший ризик інфекційних ускладнень.
• Відкритий — наявна рана з виходом кісткових уламків, що підвищує ризик інфекції та потребує термінового хірургічного втручання.

За наявністю зміщення уламків

• Без зміщення — уламки зберігають правильне анатомічне положення.
• Зі зміщенням — уламки зміщені відносно осі кістки, що ускладнює зрощення і може вимагати оперативної фіксації.

За характером лінії 

• Поперечні — лінія перелому перпендикулярна до осі кістки.
• Косі — лінія перелому нахилена відносно осі кістки.
• Спіралеподібні — виникають при скручувальній травмі.
• Осколкові (відламкові) — кістка розділяється на кілька фрагментів.

За стабільністю перелому

• Стабільні — після зіставлення уламків зберігається анатомічна стабільність.
• Нестабільні — високий ризик вторинного зміщення, потребують більш активного лікування та контролю.

Така класифікація дозволяє лікарю точно оцінити тяжкість травми та обрати найбільш ефективну тактику лікування для конкретного пацієнта.

Обстеження при підозрі на перелом великогомілкової кістки починається з огляду ортопеда-травматолога. Лікар оцінює наявність деформації, болю, набряку, синців, порушення рухливості суглобів та здатності опиратися на ногу.

Якщо у пацієнта підозрюється перелом великогомілкової кістки, рентген є основним методом діагностики, що дозволяє підтвердити наявність травми, визначити його локалізацію та характер ушкодження.

У складних або сумнівних випадках можуть бути призначені додаткові методи обстеження:

• комп’ютерна томографія (КТ) — для точної оцінки складних випадків, відламкових ушкоджень та пошкодження суглобових поверхонь.
• магнітно-резонансна томографія (МРТ) — у разі підозри на пошкодження зв’язок або сухожиль.

Такий комплексний підхід дозволяє своєчасно виявити ускладнення та обрати оптимальну тактику лікування, забезпечуючи безпечне і швидке відновлення функції ноги.

Тактика лікування перелому великогомілкової кістки залежить від локалізації ушкодження, наявності зміщення уламків та стану навколишніх тканин.

При стабільних переломах без зміщення застосовують:

• іммобілізацію кінцівки — гіпсову пов’язку, ортез або функціональний брейс, що забезпечують фіксацію уламків і обмежують навантаження на ногу;
• медикаментозне лікування для знеболювання та профілактики тромбоемболічних ускладнень;
• поступове підключення лікувальної фізкультури для запобігання атрофії м’язів і відновлення рухливості.

При переломах зі зміщенням, багатофрагментних або відкритих переломах основним методом лікування є ортопедичні операції з метою анатомічного зіставлення уламків і їх стабільної фіксації.

Основні методи оперативного лікування:

• Остеосинтез металевими конструкціями — пластинами, гвинтами або інтрамедулярними стрижнями.
• Зовнішня фіксація — застосовується при відкритих переломах або значному пошкодженні м’яких тканин, а також як тимчасове рішення перед основною операцією.

Грамотно підібрана тактика лікування дає змогу досягти правильного зрощення кістки, зберегти рухливість суглобів і повернутися до активного способу життя без болю та обмежень.

Регулярний контроль у лікаря-травматолога дозволяє оцінювати процес зрощення кістки, своєчасно коригувати навантаження та попереджати можливі ускладнення. Дотримання рекомендацій щодо реабілітації є ключовим чинником повноцінного відновлення функції ноги.

Перелом великогомілкової кістки — серйозна травма, і навіть після успішного лікування можуть зберігатися певні наслідки, особливо у випадку складних переломів, зміщення уламків або несвоєчасного звернення за медичною допомогою. 

Можливі ускладнення:

• Обмеження рухів у гомілковостопному та колінному суглобах. Зменшення амплітуди рухів може бути наслідком тривалої іммобілізації, розвитку контрактур або ураження суглобових поверхонь.
• Слабкість м’язів та порушення ходи. Відновлення сили м’язів гомілки та стегна потребує систематичної реабілітації. За відсутності належного навантаження можливі кульгавість, нестійкість та швидка втомлюваність під час ходьби.
• Хронічний біль або дискомфорт. Больовий синдром може зберігатися при фізичному навантаженні, особливо після осколкових переломів, пошкодження м’яких тканин або ускладненого зрощення.
• Неповне або деформоване зрощення кістки. Порушення анатомічного вирівнювання може призводити до вкорочення кінцівки, зміни осі гомілки та порушення біомеханіки ходи.
• Підвищений ризик артрозу. При внутрішньосуглобових переломах можливий розвиток посттравматичного артрозу колінного або гомілковостопного суглоба.

Своєчасна діагностика, дотримання протоколів лікування та повноцінна реабілітація значно знижують ризик довготривалих наслідків і допомагають максимально відновити функцію ноги.

Вартість лікування перелому великогомілкової кістки залежить від складності травми. Зокрема, на ціну впливають обсяг діагностичних обстежень та необхідність у хірургічному втручанні та стаціонарному спостереженні. 

Попередньо ознайомитися з цінами на медичні послуги в Києві можна тут, але максимально точну інформацію щодо вартості лікування та реабілітації надасть лікар після огляду.

Записатись на консультацію до травматолога можна у зручний для вас час.