Флегмона: що це і як лікується?

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Флегмона – це інфекційно-запальне захворювання підшкірно-жирової клітковини та міжклітинного простору. Воно не вражає верхні шари шкіри, але може поширюватися на м'язи та сухожилля. На відміну від абсцесу, при розвитку якого гній капсулюється, флегмона не має чітких меж, що підвищує ризик ураження суміжних тканин та органів.

Лікують флегмону переважно хірургічним шляхом. На ранніх стадіях можливе застосування консервативної терапії, але більшість пацієнтів звертаються до лікаря пізніше, коли симптоми стають сильно вираженими.

Симптоми флегмони

Флегмона – це інфекційно-запальне захворювання, розвиток якого супроводжується як місцевими, так і загальними симптомами. Зі збільшенням нариву вони стають більш вираженими, а самопочуття людини погіршується.

При розвитку флегмони з'являються такі симптоми: 

• на певній ділянці тіла відбувається почервоніння шкіри, з'являється набряклість, відчуття розпирання та болю при дотику;

• іноді з'являються свищі, з яких виділяється гній;

• збільшуються найближчі лімфовузли;

• підвищується температура;

• з'являється слабкість і головний біль;

• частішає дихання та пульс.

Локалізація флегмони

Флегмона може розвинутися на будь-якій ділянці тіла, а також в клітковині внутрішніх органів. Флегмони бувають на:

• обличчі;

• шиї;

• плечах;

• руках;

• грудей;

• животі;

• спині;

• сідницях;

• ногах;

• внутрішніх органах.

Види флегмони

Флегмони класифікують за кількома параметрами. За перебігом запального процесу виділяють:

• гострі флегмони;

• хронічні.

У першому випадку нарив розвивається досить швидко, що супроводжується вираженою симптоматикою. При хронічній формі запальний процес протікає мляво, інфільтрат має тверду консистенцію., а шкіра над його осередком стає синюшного кольору. При цьому інші симптоми захворювання можуть бути відсутні або проявлятися слабко.

Залежно від шляху проникнення інфекції в м'які тканини флегмона може бути:

• первинною – інфекція потрапляє під шкіру безпосередньо через рану;

• вторинною – інфекція переноситься з кров'ю або лімфою з іншого вогнища запалення.

Залежно від глибини запального процесу флегмона буває:

• поверхневою – запалення поширюється на тканини до м'язового шару;

• глибокою – запалення зачіпає м'язи та тканини, що оточують внутрішні органи.

Стадії розвитку флегмони

Виділяють 4 стадії розвитку флегмони:

• серозна – на шкірі з'являється невелика припухлість через скупчення рідини;

• гнійна – під шкірою утворюється гній, через що вона червоніє та починає боліти, також на цьому етапі починає підвищуватися температура;

• гнильна – починається руйнування тканин, з'являється неприємний запах, відбувається інтоксикація організму;

• некротична – запалені тканини починають відмирати.

Діагностика флегмони

У більшості випадків лікар може діагностувати флегмону за зовнішнім виглядом запалених тканин та супутніх симптомів. Під час консультації фахівець проводить огляд ураженої ділянки шкіри, оцінює ступінь набряку та почервоніння, рівень больових відчуттів. Також він розпитує пацієнта, коли з'явилися перші ознаки флегмони, чи були ушкодження на шкірі або інші запальні захворювання.

Для діагностики глибоких флегмон може знадобитися проведення УЗД або комп'ютерної томографії (КТ). Ці дослідження дозволяють візуалізувати орган та оцінити ступінь запалення.

Щоб визначити вид інфекції, яка викликала запалення, роблять лабораторні аналізи. Крім загальних аналізів крові та сечі, може знадобитися аналіз вмісту флегмони. Для цього проводять біопсію – роблять прокол та беруть зразок тканин, які потім віддають на бактеріологічний посів. Це дозволяє визначити вид інфекції та підібрати антибактеріальне лікування.

Лікування флегмони

При розвитку флегмони під шкірою скупчується велика кількість гною та відбувається руйнування запалених тканин. Тому в більшості випадків потрібне хірургічне лікування. Медикаментозна терапія може бути ефективна тільки на початку розвитку запального процесу. Але на цьому етапі, як правило, симптоматика мало виражена та пацієнти не звертаються за медичною допомогою.

Профілактика розвитку флегмони

Щоб знизити ризик флегмони, рекомендують своєчасно проводити лікування всіх інфекційних та запальних захворювань. Наявність інфекції в організмі може призвести до появи флегмони в будь-якій частині тіла, оскільки бактерії можуть поширюватися по кровотоку. Зокрема, причиною флегмони може стати навіть невилікуваний карієс.

Також слід особливо ретельно стежити за своїм здоров'ям при наявності хронічних захворювань, особливо цукрового діабету та імунодепресивних станів.

При пошкодженні шкіри, навіть незначному, рану потрібно обробляти антисептичними засобами. Саме так найчастіше інфекція потрапляє під шкіру і викликає розвиток флегмони.

Щоб записатися на прийом до хірурга «Оксфорд Медікал», телефонуйте в контакт-центр або пишіть в чат.

Супутні послуги:

Хірургія

Джерела: 

ScienceDirect

World Journal of Emergency Surgery

ResearchGate