Зміст:

Оперізуючий лишай (ОЛ) часто починається не з висипу, а з болю, печіння, поколювання або підвищеної чутливості шкіри на окремій ділянці тіла. Через кілька днів можуть з’явитися характерні пухирці, які зазвичай розташовуються смугою з одного боку тулуба, обличчя, шиї або кінцівки.

Це захворювання пов’язане з вірусом вітряної віспи, який після перенесеної інфекції може роками залишатися в нервових клітинах і активуватися при зниженні імунного захисту. Тому важливо розуміти, як проявляється оперізуючий лишай, чим він відрізняється від алергії, дерматиту чи звичайного герпесу, а також коли не варто відкладати консультацію лікаря. Саме цьому і буде присвячена наша стаття.

Що таке оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай — це вірусне захворювання, яке розвивається внаслідок повторної активізації вірусу вітряної віспи. У медичній практиці його також називають Herpes zoster. Після перенесеної в дитинстві або дорослому віці вітрянки вірус не зникає повністю, а переходить у «сплячий» стан у нервових вузлах.

Після перенесеної вітрянки вірус може залишатися в організмі навіть тоді, коли симптоми давно минули. Тому успішне лікування вітряної віспи та повне клінічне одужання не означають, що вірус повністю виведений із організму.

Коли імунна система слабшає, вірус може знову активуватися. Тоді він поширюється вздовж нервових волокон і спричиняє запалення, біль та характерний висип на шкірі. Саме тому при цьому захворюванні часто болить не лише поверхня шкіри, а й глибші тканини в зоні ураження.

Оперізуючий лишай не є звичайним шкірним подразненням або алергічною реакцією. Це інфекція, яка має неврологічний компонент, тому може супроводжуватися вираженим болем, печінням, свербежем, підвищеною чутливістю та дискомфортом навіть після загоєння висипу.

Лікарі «Оксфорд Медікал» зазначають: важливо розуміти, що це не повторна вітрянка, а інша форма активності того самого вірусу. Якщо первинне зараження зазвичай проявляється як вітряна віспа з поширеним висипом по тілу, то при оперізуючому лишаї ураження частіше обмежене однією ділянкою та проходить по ходу нерва.

Як виглядає оперізуючий герпес

Оперізуючий герпес зазвичай має вигляд обмеженої ділянки висипу, що розташовується групами або смугою по ходу нерва. Найчастіше елементи з’являються з одного боку тіла чи обличчя, а не симетрично. За даними CDC, висип при оперізуючому лишаї зазвичай однобічний, болючий або сверблячий, а пухирці з часом підсихають і вкриваються кірочками.

Характерна ознака — дрібні пухирці з прозорою рідиною на почервонілій шкірі. Вони можуть розташовуватися щільними групами, утворюючи смугу, дугу або «пояс» на тулубі. Саме через таке розміщення захворювання й отримало назву оперізуючого лишаю.

Найпомітніші ознаки висипу при оперізуючому герпесі:

  • локальне почервоніння шкіри;
  • групи дрібних пухирців із рідиною;
  • розташування висипу смугою або «поясом»;
  • ураження переважно з одного боку тіла;
  • болючість, свербіж або печіння в зоні висипу;
  • поступове підсихання пухирців із формуванням кірочок.

Пухирці можуть з’являтися не всі одночасно, а протягом кількох днів. Тому на одній ділянці іноді видно свіжі елементи, напружені пухирці та кірочки. За інформацією ВООЗ, висип при оперізуючому лишаї найчастіше має вигляд однієї смуги пухирців з одного боку тіла.

У процесі загоєння прозора рідина в пухирцях може мутнішати, після чого елементи висипу поступово підсихають. Замість них утворюються кірочки, які з часом відпадають. Згідно з клінічними даними CDC, нові пухирці можуть формуватися протягом 3–5 днів, а весь висип зазвичай загоюється протягом 2–4 тижнів.

Від чого виникає оперізуючий лишай

Від чого виникає оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай виникає не через нове зараження ззовні, а через повторну активізацію вірусу Varicella zoster. Коли імунна система добре контролює вірус, людина не має жодних симптомів. Але за певних умов захисні механізми слабшають, і вірус знову стає активним.

Найчастіше повторну активізацію вірусу можуть провокувати:

  • зниження імунного захисту;
  • сильний або тривалий стрес;
  • перенесені інфекційні захворювання;
  • хронічні хвороби, що виснажують організм;
  • імуносупресивна терапія;
  • онкологічні захворювання;
  • ВІЛ-інфекція або інші стани імунодефіциту;
  • фізичне перевантаження.

За інформацією ВООЗ, ризик розвитку оперізуючого лишаю зростає з віком, а також у людей з ослабленою імунною системою. Саме тому захворювання частіше трапляється після 50 років, хоча може виникати й у молодших пацієнтів.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: оперізувальний лишай не з’являється через переохолодження, контакт із холодною водою чи протяг сам по собі. Такі фактори можуть лише опосередковано впливати на загальний стан організму, але справжня причина захворювання — реактивація вірусу вітряної віспи.

Чи передається оперізуючий герпес

Оперізуючий герпес не передається як окреме захворювання: людина не може «заразитися лишаєм» від іншої людини. Водночас вірус Varicella zoster може передаватися тим, хто раніше не хворів на вітряну віспу і не має імунного захисту після вакцинації. У такому випадку після контакту може розвинутися не оперізуючий лишай, а вітрянка.

Найбільше значення має період, коли на шкірі є свіжі пухирці. Саме їхній вміст може містити вірусні частинки. Коли всі елементи висипу підсихають і вкриваються кірочками, ризик передачі вірусу суттєво знижується.

Особливо обережними потрібно бути поруч із людьми, для яких первинне зараження вірусом може бути небезпечним. До груп підвищеного ризику належать:

  • вагітні жінки, які не хворіли на вітряну віспу;
  • новонароджені діти;
  • люди з ослабленою імунною системою;
  • пацієнти після хіміотерапії або імуносупресивного лікування;
  • люди, які не мають імунітету до вітряної віспи.

Щоб зменшити ризик передачі вірусу, висип бажано прикривати чистим одягом або пов’язкою, не торкатися пухирців руками, ретельно мити руки після контакту зі шкірою та не користуватися спільними рушниками. Також варто тимчасово уникати тісного контакту з людьми з груп ризику, доки пухирці повністю не підсохнуть.

Який інкубаційний період

Для оперізуючого лишаю поняття інкубаційного періоду умовне. При первинному зараженні вірусом Varicella zoster інкубаційний період стосується вітрянки й зазвичай триває 10–21 день. А при оперізуючому герпесі вірус може бути неактивним роками, тому точний проміжок до появи симптомів визначити неможливо.

Перед висипом часто буває короткий період болю, печіння, поколювання або підвищеної чутливості шкіри. Зазвичай такі відчуття з’являються за 1–5 днів до появи пухирців. Саме тому на початку захворювання іноді плутають із невралгією, болем у спині або подразненням шкіри.

Де на тілі буває оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай може з’явитися на різних ділянках тіла, але найчастіше висип виникає там, де проходить уражений нерв. Через це він має характерне однобічне розташування: справа або зліва, без переходу через середню лінію тіла.

Найпоширеніші зони ураження при ОЛ:

  • грудна клітка та міжреберні проміжки;
  • спина, поперек або бік;
  • живіт;
  • шия;
  • обличчя;
  • волосиста частина голови;
  • плече, рука або нога.

Найтиповіший варіант — висип на тулубі, коли пухирці розміщуються смугою від спини до грудей або живота. Саме така форма часто створює враження «пояса» навколо тіла.

Лікарі «Оксфорд Медікал» попереджають: якщо висип з’являється на обличчі, особливо біля ока, на повіках, лобі або носі, ситуація потребує швидкої консультації лікаря. Ураження цієї зони може бути пов’язане з ризиком ускладнень з боку органа зору, тому чекати самостійного загоєння небезпечно.

Як починається оперізуючий лишай

Оперізуючий лишай часто починається з неприємних відчуттів на одній ділянці шкіри ще до появи висипу. Людина може відчувати печіння, поколювання, свербіж, біль або підвищену чутливість до дотику. Іноді навіть одяг викликає дискомфорт у зоні майбутніх висипань.

Початок оперізуючого лишаю може супроводжуватися й загальними симптомами:

  • слабкістю;
  • головним болем;
  • незначним підвищенням температури;
  • ознобом;
  • ломотою в тілі;
  • болючістю ураженої ділянки.

На ранньому етапі захворювання легко сплутати з невралгією, м’язовим болем, алергією або подразненням шкіри. Тому важливо не орієнтуватися лише на зовнішній вигляд висипу, а враховувати послідовність симптомів: спочатку біль чи печіння, потім локальні пухирці по ходу нерва.

Як зрозуміти, що в тебе оперізуючий лишай

Запідозрити оперізуючий лишай можна за поєднанням двох ознак: однобічного болю, печіння або поколювання та локального висипу на цій самій ділянці. Але самостійно точно встановити діагноз неможливо, тому при появі таких симптомів потрібен огляд лікаря.

Під час консультації лікар-дерматолог оцінює вигляд висипу та загальний стан пацієнта. У більшості випадків цього достатньо, щоб відрізнити оперізуючий герпес від інших захворювань. Додаткові обстеження потрібні не завжди, але можуть призначатися при нетиповому перебігу хвороби.

Для уточнення діагнозу можуть використовувати:

  • ПЛР-дослідження вмісту пухирців або мазка зі шкіри;
  • аналізи крові при підозрі на імунодефіцит чи ускладнення.

Звернутися до лікаря бажано в перші 72 години від появи висипу. Саме в цей період противірусна терапія може бути найбільш ефективною та допомагає зменшити ризик тривалого болю після загоєння шкіри.

Чим лікувати оперізуючий лишай в домашніх умовах

Чим лікувати оперізуючий лишай в домашніх умовах

Основу лікування зазвичай складають противірусні препарати, які призначає лікар. Самостійно починати лікувати оперізуючий лишай або змінювати схему терапії не варто, оскільки неправильний підбір ліків може знизити ефективність терапії.

У домашніх умовах важливо зменшити подразнення шкіри, не травмувати висип і дотримуватися гігієни, щоб не підвищувати ризик бактеріального інфікування. Для цього рекомендується:

  • тримати ділянку висипу чистою та сухою;
  • носити вільний одяг із м’яких тканин;
  • не розчісувати та не проколювати пухирці;
  • не заклеювати висип щільними пластирами без потреби;
  • користуватися окремим рушником;
  • мити руки після контакту з ураженою ділянкою;
  • уникати тісного контакту з людьми, які не хворіли на вітрянку, вагітними, новонародженими та пацієнтами з ослабленим імунітетом.

Лікарі «Оксфорд Медікал» попереджають: не рекомендується припікати висип спиртом, йодом, концентрованими антисептиками або іншими агресивними засобами. Вони можуть додатково подразнювати шкіру, посилювати біль і сприяти утворенню тріщин.

Чим мастити оперізуючий лишай

Місцеві засоби при оперізуючому лишаї підбирають залежно від стану висипу: чи є мокнуття, подразнення, свербіж, кірочки або ознаки бактеріального запалення. Вони не замінюють основне лікування, але допомагають доглядати за ураженою ділянкою та зменшувати дискомфорт.

Для місцевого догляду лікар може рекомендувати:

  • м’які антисептичні розчини для обробки шкіри;
  • підсушувальні засоби, якщо пухирці мокнуть;
  • препарати для зменшення свербежу та подразнення;
  • місцеві антибактеріальні засоби, якщо є ознаки інфікування.

Наносити будь-який засіб потрібно обережно, без розтирання та натискання на пухирці. Якщо після обробки з’являється сильне печіння, різке почервоніння або біль посилюється, варто припинити використання препарату й звернутися до лікаря.

Чим знеболити оперізуючий лишай

Біль при оперізуючому лишаї пов’язаний не лише з висипом, а й із запаленням нервових волокон. Тому звичайні місцеві засоби не завжди дають достатній ефект. Лікар може рекомендувати:

  • парацетамол або нестероїдні протизапальні препарати;
  • місцеві охолоджувальні компреси без льоду та спирту;
  • препарати для лікування нейропатичного болю, якщо біль сильний або тривалий.

Важливо не перевищувати дозування знеболювальних препаратів і не поєднувати кілька засобів без консультації лікаря. Особливо обережними мають бути люди із захворюваннями шлунка, печінки, нирок, серця, а також пацієнти, які приймають антикоагулянти.

Лікарі «Оксфорд Медікал» пояснюють: якщо біль різкий, пекучий, не дає спати або зберігається після зникнення висипу, потрібно повторно звернутися до лікаря. Це може бути ознакою постгерпетичної невралгії — ускладнення, при якому нервовий біль триває довше, ніж шкірні прояви.

Коли слід звертатися до лікаря

До лікаря варто звернутися при перших ознаках оперізуючого лишаю: однобічному болю, печінні, поколюванні та появі локального пухирцевого висипу. Чим раніше встановити діагноз, тим швидше можна підібрати лікування та знизити ризик ускладнень.

Особливо не варто відкладати консультацію, якщо висип з’явився на обличчі, біля ока, на повіках, носі, у вусі або на волосистій частині голови. У таких випадках захворювання може впливати не лише на шкіру, а й на нерви та органи чуття.

Терміново звернутися по медичну допомогу потрібно, якщо є:

  • висип у вагітної жінки, новонародженої дитини або літньої людини;
  • сильний біль, який не зменшується після знеболювальних;
  • висока температура, виражена слабкість або озноб;
  • поширення висипу на великі ділянки тіла;
  • висип біля ока або погіршення зору;
  • запаморочення, порушення слуху чи сильний біль у вусі;
  • гнійні виділення, різке почервоніння або набряк шкіри.

У складних випадках може знадобитися госпіталізація. Це стосується тяжкого перебігу, ураження очей або нервової системи, поширеного висипу, вираженої інтоксикації, а також ситуацій, коли пацієнт має імунодефіцит або серйозні супутні захворювання.

Оперізуючий лишай не завжди минає легко, тому не варто обмежуватися лише домашнім доглядом. Своєчасна консультація допомагає підтвердити діагноз, підібрати безпечне лікування та запобігти наслідкам, які можуть зберігатися довше, ніж сам висип.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Джерела:

World Health Organization

Centers for Disease Control and Prevention

US National Library of Medicine