Оперізуючий лишай: причини та лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Оперізуючий лишай, званий ще оперізувальний герпес, – це вірусна інфекція. Її збудник, вірус герпесу (Herpes zoster), також є збудником вітряної віспи – вітрянки, поширеної дитячої хвороби, якою можуть заражатися й дорослі.

Після лікування вітряної віспи герпетичний вірус не покидає організм, залишаючись в нервових клітинах в пасивному стані. При наявності збоїв імунітету вірус може почати знову надходити в кров, викликаючи оперізуючий герпес (оперізувальний лишай – ОЛ).

Причини виникнення оперізуючого лишаю

Згідно з даними медичної статистики, ОЛ проявляється у кожного четвертого пацієнта з вітряною віспою в анамнезі. В активну стадію герпетичний вірус часто переходить у літніх людей (від 50-60 років), але останнім часом почастішали випадки активізації вірусу й у молодих пацієнтів. Цей факт також пояснюється масовим ослабленням імунної системи жителів великих міст з несприятливою екологічною ситуацією.

Систематизувавши наявні дані, лікарі назвали такі причини появи оперізуючого лишаю:

• похилий вік та пов'язане з ним природне зниження імунітету (у літніх людей ОЛ досі розвивається в 7 разів частіше, ніж у молодих);

• порушення функцій імунної системи в молодому віці, викликані недостатністю імунітету, аутоімунними та онкологічними захворюваннями (особливо з проходженням променевої або хіміотерапії), цукровим діабетом, важкими травмами;

• серцева та ниркова недостатність, цироз, гепатити, туберкульоз та інші хронічні захворювання;

• зараження вітряною віспою в зрілому віці (епідемічні спалахи вітрянки в дитячих групах часто обумовлені взаємодією одного з дітей з дорослим, що страждають на оперізувальний лишай);

• регулярні стреси, фізична перевтома, переохолодження, серйозні неврологічні захворювання;

• прийом деяких ліків, що пригнічують імунітет (імуносупресивні препарати).

Симптоматика та наслідки оперізуючого лишаю

Симптоми оперізувального лишаю мають специфічну клінічну картину, тому не помітити їх неможливо. За 2-3 дні до переходу в гостру форму хвороба проявляє себе симптомами, схожими на грип: млявістю, ознобом, підвищенням температури. У гострій формі ОЛ супроводжується шкірними висипаннями у вигляді невеликих рожевих цяток, розташованих вогнищами. На уражених ділянках шкіри пацієнт відчуває свербіж, печіння, гострий біль.

Незабаром плями трансформуються в везикули – невеликі бульбашки з рідким вмістом. При класичному перебігу хвороби рідина спочатку не має кольору, а потім мутніє. При важких формах ОЛ рідина може мати домішки крові, а самі везикули – темний відтінок, аж до чорного.

Оперізуючий лишай може виявлятися на спині, по лініях спинномозкових нервів, а також вражати й інші частини тіла:

• міжреберну зону;

• ноги, руки;

• сідниці, геніталії;

• потилицю, шию;

• обличчя (нижню щелепу, лоб), також висипання можуть локалізуватися на обличчі по лінії трійчастого (лицьового) нерва.

Чим молодший пацієнт, тим легше він перенесе захворювання. Але якщо є будь-які збої функцій імунної системи, то оперізуючий лишай може призвести й до ускладнень:

• порушення роботи спинного або головного мозку, у важких випадках призводять до паралічу рук, ніг, лицьового нерва;

• ураження очей, в тому числі й неврит зорового нерва;

• менінгоенцефаліт, що приводить до інвалідності або смерті пацієнта.

У деяких випадках ОЛ може порушити роботу сечостатевої системи, легенів, дванадцятипалої кишки, черевних м'язів та інших органів.

Варто відзначити, що в легкій формі хвороба протікає швидко та без рецидивів. Серйозні наслідки можуть загрожувати тільки людям з ослабленим імунітетом, але при своєчасному зверненні до лікаря їх можна уникнути.

Діагностика та лікування оперізуючого лишаю

Для постановки правильного діагнозу зазвичай достатньо огляду пацієнта лікарем-дерматологом. У деяких випадках, коли клінічна картина змазана, лікар може призначити аналіз крові на антитіла, ПЛР-діагностику та інші дослідження.

Пацієнтам з ослабленим імунітетом та великою площею поширення висипань, а також пацієнтам з ураженням очей зазвичай показана госпіталізація, щоб не допустити серйозних ускладнень. Легкі форми оперізуючого лишаю лікуються амбулаторно із застосуванням противірусних препаратів, анальгетиків та седативних засобів, також призначається адекватна дієта.

Лікарі-дерматологи клініки “Оксфорд Медікал” мають великий досвід в успішному лікуванні різних форм оперізуючого лишаю. Щоб уникнути необоротних наслідків, слід звернутися до фахівця при перших же симптомах ОЛ, а також отримати грамотне та ефективне лікування.

Часті запитання

Як передається оперізувальний лишай?

Оперізуючий лишай – це інфекційне захворювання, збудником якого є вірус Herpes zoster. Він передається між людьми повітряно-крапельним та контактним шляхом.

Як проявляється оперізувальний лишай?

Основний симптом оперізувального лишаю – вогнищеві висипання на шкірі у вигляді невеликих рожевих плям. Вони з'являються на різних ділянках тіла та супроводжуються болем, печіння та сверблячкою. На 3-4 день на місці цяток утворюються везикули – невеликі бульбашки з рідиною всередині. Також у хворого підвищується температура, з'являється озноб та слабкість.

Що викликає оперізувальний лишай?

Збудником оперізуючого лишаю є вірус Herpes zoster, який при первинному зараженні викликає розвиток вітряної віспи (вітрянка). Після одужання вірус герпесу зберігається в організмі в пасивному стані. При зниженні імунітету або появі інших провокуючих чинників він може знову почати розвиватися та проявитися у вигляді оперізуючого лишаю.

Чим знеболити оперізувальний лишай?

При оперізуючому лишаю гострий біль з'являється внаслідок ураження нервових закінчень. Для її зменшення призначають знеболюючі препарати.

Як лікувати оперізувальний лишай?

Для лікування оперізувального лишаю можуть застосовувати противірусні, протизапальні, знеболюючі, імуностимулюючі, седативні та інші препарати. Лікар підбирає симптоматичне лікування в залежності від стану пацієнта. Легка форма лікується вдома, при важкій (велика площа висипань, ураження очей) може знадобитися госпіталізація.

Джерела:

US National Library of Medicine

Sage Journals 

Нindawi