Кардіоміопатії: симптоми, види захворювань та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Класифікація кардіоміопатій

2. Причини кардіоміопатій

3. Симптоми кардіоміопатій

4. Можливі ускладнення кардіоміопатій

5. Діагностика кардіоміопатій

6. Лікування кардіоміопатій

7. Профілактика кардіоміопатій

Кардіоміопатія – це захворювання, при розвитку якого страждає міокард. Воно супроводжується різними структурними та функціональними порушеннями в роботі серця та може призводити до розвитку аритмії, серцевої недостатності та інших ускладнень.

Залежно від типу пошкоджень, симптомів та причини розвитку виділяють різні типи кардіоміопатій: дилатаційна, гіпертрофічна, рестриктивна та інші. Їх прояви відрізняються, що ускладнює діагностику. Перш ніж поставити діагноз, лікар повинен ретельно обстежити пацієнта та виключити інші захворювання.

Кардіоміопатія може бути вродженою чи набутою. Вона може розвиватися у пацієнтів будь-якого віку, але частіше за все зустрічається у молодих людей. Після 50 років поширеність вперше діагностованих кардіоміопатій значно скорочується.

Класифікація кардіоміопатій

Кардіоміопатії класифікують за характером пошкоджень міокарда та причинами хвороби.

Найбільш поширені типи кардіоміопатій:

1. Дилатаційна, або застійна кардіоміопатія. Для неї характерне розширення та збільшення обсягу всіх порожнин серця, а також стоншення їх стінок. Це призводить до порушення скорочувальних та насосних функцій міокарда, що не дозволяє серцю перекачувати кров в достатньому обсязі. В результаті у пацієнта з'являються набряки, розвивається аритмія та серцева недостатність.

2. Гіпертрофічна кардіоміопатія. Основними її проявами є збільшення товщини стінок лівого шлуночка та, як наслідок, розміру всього серця, а також зміна міжпередсердної перегородки та потоншення стінок судин. Це призводить до порушення правильної циркуляції крові в порожнинах серця та інших ускладнень.

3. Рестриктивна кардіоміопатія. Вона проявляється ущільненням (фіброзом) міокарда та запаленням (ендокардит) клапанів. В результаті стінки серця товщають та втрачають свою еластичність, а м'язові волокна – здатність скорочуватись. Через це міокард не може досить розширюватися та наповнюватися кров'ю.

4. Аритмогенна кардіоміопатія. Це рідкісна форма хвороби, для якої характерне заміщення м'язових тканин правого шлуночка рубцевими та жировими. Через це порушується електрична провідність передсердя та розвивається аритмія.

У рідкісних випадках зустрічають й інші типи пошкодження міокарда. Такі кардіоміопатії відносять до некласифікованих.

Також в залежності від причини кардіоміопатія може бути первинною – розвивається як самостійне захворювання (буває вродженою) та вторинною – є наслідком іншої патології серця або системного захворювання. Останній тип також ділять на:

• ішемічну кардіоміопатію;

• алкогольну;

• токсичну;

• запальну;

• інфекційну;

• дисгормональну;

• токсикогенну;

• нейром'язову;

• післяпологову;

• стрес-індуковану та інші.

Причини кардіоміопатій

Причин розвитку кардіоміопатій також, як і факторів ризику, дуже багато. Основними з них є:

• спадкова схильність;

• ішемічна хвороба серця та інші серцево-судинні захворювання;

• гіпертонія;

• цукровий діабет та інші ендокринні захворювання;

• ожиріння;

• порушення обміну речовин;

• гемохроматоз;

• амілоїдоз;

• онкологічні захворювання;

• деякі інфекційні захворювання;

• нейрофіброматоз;

• ревматоїдний артрит;

• тривалий прийом деяких препаратів;

• алкоголізм та інші.

Симптоми кардіоміопатій

На ранніх стадіях кардіоміопатії можуть розвиватися безсимптомно. Людина може тривалий час жити, не підозрюючи про патологію. Симптоми з'являються, коли через патологічні зміни порушується робота серця, й воно не може повноцінно функціонувати. В результаті у пацієнта можуть з'являтися:

• болі у грудині;

• прискорене серцебиття;

• підвищення артеріального тиску;

• задишка під час фізичного навантаження та в стані спокою;

• кашель в положенні лежачи;

• запаморочення;

• непритомність;

• загальна слабкість;

• блідість, синюшність шкіри;

• набряки та інші.

При різних типах кардіоміопатій симптоми можуть відрізнятися. Крім того, вони характерні для багатьох захворювань. Поставити правильний можна тільки за результатами кардіограми, УЗД серця та інших досліджень.

Можливі ускладнення кардіоміопатій

Кардіоміопатія – це прогресуюче захворювання. Своєчасна та правильно підібрана терапія дозволяє сповільнити його розвиток та поліпшити самопочуття пацієнта. Але у всіх випадках існує ймовірність ускладнень. Збільшується вона при наявності додаткових факторів ризику: супутніх хронічних захворювань, шкідливих звичок тощо.

Внаслідок кардіоміопатії може розвинутися:

• серцева недостатність;

• аритмія;

• гіпертонія;

• інфаркт міокарда;

• тромбоемболія;

• раптова зупинка серця.

Діагностика кардіоміопатій

Симптоми кардіоміопатій неспецифічні, тому для постановки діагнозу потрібна ретельна діагностика. Для оцінки стану серця та виявлення патологій в кардіології застосовують:

• електрокардіографію (ЕКГ);

• ехокардіографію (ЕхоКГ) серця;

• добове холтерівське моніторування ЕКГ;

• вентрикулографію – рентген-дослідження шлуночків серця;

• комп'ютерну томографію серця;

• лабораторні аналізи та інші дослідження.

Які обстеження необхідні пацієнту, лікар визначає на основі симптомів, історії хвороби пацієнта та результатів первинної діагностики. Спочатку завжди призначають кардіограму, оскільки це один з найпростіших методів діагностики, які дозволяє виявити порушення в роботі серця. Решту дослідження призначають, щоб точно визначити діагноз та оцінити ступінь патології.

Також можуть знадобитися консультації інших фахівців та проведення додаткових досліджень, якщо кардіоміопатія розвинулася внаслідок певного захворювання.

Лікування кардіоміопатій

Метод лікування кардіоміопатії багато в чому залежить від виду та стадії захворювання, наявності супутніх патологій, ускладнень та ризику їх розвитку. Для кожного пацієнта програма лікування розробляється індивідуально. Кардіологи «Оксфорд Медікал» працюють за державними та міжнародними протоколами, в тому числі використовуючи інноваційні методики з доведеною ефективністю.

Найчастіше для лікування кардіоміопатії застосовують медикаментозну терапію, спрямовану на нормалізацію роботи серця, поліпшення самопочуття пацієнта та зниження ризику важких ускладнень. Але при складних формах захворювання або наявності інших патологій серця може знадобитися хірургічна операція.

Також пацієнтам рекомендують відмовитися від важких фізичних навантажень, шкідливих звичок та дотримуватися збалансованого харчування.

Профілактика кардіоміопатій

Для профілактики кардіоміопатії, її ускладнень та інших захворювань серця рекомендують дотримуватися здорового способу життя, відмовитися від шкідливих звичок та своєчасно лікувати всі захворювання. Специфічних заходів профілактики кардіоміопатії немає.

Ризик розвитку серцевих захворювань знижує:

• здорове харчування;

• контроль рівня холестерину та цукру в крові;

• контроль артеріального тиску;

• достатня фізична активність;

• підтримання маси тіла в межах норми;

• відмова від куріння та вживання алкоголю;

• щорічне проходження профілактичних обстежень.

Людям, які входять до групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань, рекомендують щорічно відвідувати кардіолога, робити кардіограму та за призначенням лікаря проходити інші обстеження. Особливо важливо це робити людям старше 40 років та генетичною схильністю. Своєчасна діагностика та ранній початок терапії дозволяє досягти кращих результатів лікування та знизити ризик ускладнень.

Для запису до кардіолога «Oxford Medical» телефонуйте в наш контакт-центр або пишіть в чат.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

Circulation Research