Доросле пруріго (почесуха)

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Пруріго (почесуха) – хронічне захворювання, яке належить до великої групи алергодерматозів та характеризується вузлуватим папульозним висипаннями, яке супроводжується сильним свербіжем (звідси й назва «почесуха»). За статистикою, найчастіше хвороба спостерігається у дітей та жінок середнього віку. Однак ризику розвитку захворювання піддається кожна людина. Пруріго має поліетіологічну природу – захворювання може бути спровоковано різними факторами. Тому в діагностиці велике значення має встановлення справжньої причини захворювання.

Різновиди та симптоми почесуху

Виділяють такі різновиди пруріго: дитяче, доросле та вузлувате, а також кілька симптоматичних форм: пруріго вагітних, літнє пруріго, зимове пруріго, лімфатичне (лейкозне) та лімфогранулематозне пруріго.

Причини виникнення пруріго

Викликати хворобу може:

• порушення функції шлунково-кишкового тракту;

• гострі інфекції;

• негативні психоемоційні реакції;

• інтоксикація організму;

• ендокринні порушення (напр., цукровий діабет);

• захворювання нервової системи;

• онкологічне захворювання;

• неправильне харчування: надмірне вживання солодкого, алкоголю, алергенних продуктів та ін.

Симптоми дорослого пруріго

Захворювання може протікати в гострій та хронічній формі.

Для гострої форми характерне виникнення дрібних вузликів блідо-рожевого або червоно-бурого кольору з бульбашками на поверхні. Типова локалізація – область передпліччя, гомілки, живіт та сідниці. Клінічна картина доповнюється сильним свербінням, а в результаті розчісування поверхня бульбашок покривається кров'яними кірками. Вузлики розташовуються поодиноко та не схильні до злиття; зазвичай їх діаметр не перевищує 3 мм. Цей стан в середньому триває від 2 до 4 тижнів

При хронічній формі пруріго спостерігається зміна структури ураженої шкіри – вона стає сухою, потовщеною, пігментованою, покривається множинним розчісуванням, кров'яними кірками, саднами, лінійними борознами, іноді ерозіями. Якщо захворювання супроводжується іншою інфекцією, виникають пустули – порожнинні утворення з гнійним вмістом. Основні місця ураження – згини кінцівок, шия, пахові складки. Якщо хворий не отримує лікування та захворювання набуває хронічної форми, можуть виникнути невротичні розлади, порушення сну. Може спостерігатися збільшення лімфатичних вузлів; розвивається лейкоцитоз.

Діагностика та лікування пруріго

З метою профілактики захворювання рекомендується виключити надмірні психоемоційні та фізичні навантаження, встановити режим сну та відпочинку, а також скорегувати раціон, звівши до мінімуму вживання пряних, копчених страв, цитрусових, шоколаду та інших можливих харчових алергенів

Клінічна картина пруріго схожа з симптоматикою інших шкірних захворювань, саме тому диференціальну діагностику може здійснити тільки кваліфікований лікар-дерматолог, який має великий досвід лікування подібних захворювань. Пацієнту необхідно пройти обстеження з метою виключення вогнищ хронічної інфекції, онкологічних захворювань, ендокринних порушень.

Пацієнти з діагнозом «пруріго» потребують планомірної лікувально-профілактичної допомоги, яка б передбачала нормалізацію функції органів травлення, усунення нейроендокринних розладів та захворювань інфекційного характеру.

Джерела:

US National Library of Medicine 

JAAD.org 

ResearchGate