Лікування серцевої недостатності

Серцева недостатність — це зниження працездатності серця та його можливості забезпечувати повноцінне кровопостачання організму. В результаті різні органи недоотримують достатню кількість кисню та поживних речовин.

На початкових стадіях серцева недостатність проявляється при фізичній активності — частішає серцебиття, з'являється задишка, запаморочення та втома. При прогресуванні хвороби симптоми спостерігаються й в спокої. Згодом серцева недостатність може призвести до порушення функцій внутрішніх органів та розвитку загрозливих для життя станів. Але при правильно підібраному лікуванні прогноз хороший. Серцеву недостатність можна компенсувати та вести повноцінний спосіб життя.

Згідно зі статистичними даними, у світі від серцевої недостатності страждає понад 25 млн. чоловік. Більшість з них — це пацієнти похилого віку, але останні десятиліття хвороба все частіше виявляють й у молодих людей.

Перераховані симптоми з'являються при хронічній формі через гіпоксію внутрішніх органів та скупчення рідини в тілі.

При гострій формі, яка може розвинутися після інфаркту, отруєння токсинами тощо., у пацієнтів з'являється прискорення пульсу, сильна задишка, підвищення центрального венозного тиску, розширення меж серця та печінки.

Причиною описаних симптомів можуть бути й інші захворювання. З'ясувати точний діагноз можна за результатами кардіограми, УЗД серця та інших обстежень.

Серцева недостатність — це не окреме захворювання, а синдром, який розвивається на тлі інших патологій, які порушують нормальну діяльність серця.

Основними причинами є:

• ішемія серця;
• інфаркт міокарда;
• гіпертонія;
• вади серця;
• кардіосклероз;
• міокардити;
• аритмії;
• цукровий діабет;
• гіперфункція щитовидної залози;
• астма та деякі інші захворювання.

Найчастіше розвиток цього синдрому викликає ішемічна хвороба. Її причиною є атеросклероз коронарних артерій — утворення на їх стінках холестеринових бляшок та, як наслідок, звуження просвіту. Через це знижується кровопостачання міокарда, його тканини не отримують достатньо кисню, макро- та мікроелементів.

Другою найбільш поширеною причиною є гіпертонія. У 20% пацієнтів з серцевою недостатністю це єдине захворювання. Через високий тиск навантаження на серцевий м'яз збільшується, що з часом провокує порушення його роботі.

При інфаркті відбувається відмирання частини тканин міокарда, через що серце також втрачає можливість повноцінно перекачувати кров. До цього ж приводять й вади серця — дефекти клапанів, перегородок та інші.

Рідше серцеву недостатність провокує гіперфункція щитовидної залози, цукровий діабет та інші системні захворювання.

Синдром серцевої недостатності класифікують за клінічним перебігом, характером захворювання та ступенем патологічного процесу.

За клінічним перебігом виділяються:

• гостра — розвивається різко на тлі інфаркту або іншого стану, що вимагає невідкладної лікарської допомоги;
• хронічна — відбувається поступове зниження працездатності серця.

За характером порушень патологія буває:

• лівошлуночкова — в малому колі кровообігу утворюється застій крові;
• правошлуночкова — кров застоюється у великому колі кровообігу;
• тотальна — застій крові по обох колах.

З легенів кров, збагачена киснем, надходить у лівий шлуночок серця та поширюється по всьому організму. Пройшовши велике коло кровообігу, вона повертається в правий шлуночок і звідти в легені.

При розвитку лівошлуночкової серцевої недостатності здатність лівого шлуночка перекачувати кров по організму знижується. В результаті кров застоюється в малому колі кровообігу (між серцем та легенями), що може призводити до набряку легенів, постійної задишки, запаморочення та інших симптомів.

Правий шлуночок забезпечує повернення венозної крові з низьким вмістом кисню в легені. При порушенні його роботи відбувається застій крові у великому колі кровообігу, підвищується венозний тиск та набрякають ноги.

У частини пацієнтів порушуються функції відразу обох шлуночків серця.

Також виділяють:

• систолічну — міокард перекачує по організму менший об'єм крові через зміну (некроз) частини його клітин;
• диастолічну — шлуночки не набирають достатню кількість крові через зниження еластичності їх стінок.

Виділяють 4 стадії серцевої недостатності:

• 1 стадія — при великому фізичному навантаженні прискорюється серцебиття та утруднюється дихання, але в спокої симптоми відсутні;
• 2 стадія — утруднене дихання та прискорення пульсу з'являються при легкому навантаженні, також розвивається набряк легенів, виникає сухий кашель, синюшність шкіри, набряки тощо;
• 3 стадія — задишка з'являється в стані спокою, збільшується набряк легенів, ніг та живота, інші симптоми стають більш вираженими;
• 4 стадія — розвиваються незворотні зміни в органах, які страждають від нестачі кровопостачання (цироз печінки, застійна нирка та ін.), та стан пацієнта значно погіршується.

У деяких класифікаціях виділяють всього 3 стадії, розділяючи другу на дві форми.

При серцевій недостатності порушується кровообіг та постачання киснем всього організму. Тому при прогресуванні захворювання погіршується загальне самопочуття пацієнта та страждають всі внутрішні органи. На четвертій стадії в них можуть відбуватися незворотні зміни.

Основними ускладненнями є:

• кардіогенний шок — некомпенсована лівошлуночкова недостатність;
• аритмії — порушення серцевого ритму;
• стенокардія;
• ціаноз — синюшність шкіри;
• асцит — набряк черевної порожнини;
• набряк легенів;
• набряки ніг;
• порушення функції нирок;
• ураження печінки;
• підвищення згортання крові;
• нічне апное — тимчасові зупинки дихання тощо.

Для діагностики лікар вивчає симптоми, які турбують пацієнта, та історію його хвороби, після чого призначає лабораторні та інструментальні обстеження.

Зазвичай проводять:

• електрокардіограму (ЕКГ);
• ехокардіографію (УЗД серця);
• добове холтерівське моніторування ЕКГ;
• лабораторні аналізи.

Також при наявності у пацієнта супутніх захворювань або ускладнень можуть знадобитися додаткові обстеження:

• рентген або КТ органів грудної клітки;
• УЗД нирок;
• УЗД печінки;
• доплерографія судин та інші дослідження.

Найчастіше серцеву недостатність діагностують на 2 або 3 стадії, коли з'являються виражені симптоми хвороби, що змушує пацієнта звернутися до лікаря. Щоб виявити патологію раніше, потрібно щорічно проходити профілактичний огляд у терапевта або кардіолога, а також ЕКГ та інші дослідження. Особливо важливо це для пацієнтів із захворюваннями серця або з високою ймовірністю їх розвитку.

При гострій формі пацієнтові потрібна інтенсивна терапія. Причиною цього стану може бути інфаркт. Після стабілізації стану проводять діагностику та за її результатами визначають тактику подальшого лікування.

Хронічну форму лікують медикаментозно. Пацієнту призначають ліки для нормалізації серцевого ритму та артеріального тиску, виведення зайвої рідини з організму та усунення набряків, а також інші препарати, що дозволяють поліпшити якість життя хворого та знизити ризик ускладнень. Лікування завжди підбирається індивідуально. Призначення лікаря багато в чому залежать від причини патології та супутніх захворювань.

При правильно підібраній терапії можна зупинити прогресування серцевої недостатності та запобігти розвитку ускладнень. Багато пацієнтів можуть вести повноцінний спосіб життя.

Крім медикаментозного лікування велике значення має корекція способу життя. Пацієнтам з набряками рекомендують пити менше рідини та обмежити споживання солі. Також всім радять збалансовано харчуватися, зменшивши кількість жирної, смаженої та копченої їжі, відмовитися від шкідливих звичок та, якщо дозволяє стан здоров'я, виконувати лікувальну фізкультуру (вправи та рівень навантаження повинен підібрати лікар).

У деяких випадках поліпшити стан хворого допомагає тільки хірургічне лікування. Залежно від захворювання пацієнтам проводять аортокоронарне шунтування або стентування, установку кардіостимулятора та інші операції.

Серцева недостатність розвивається як ускладнення інших захворювань, найчастіше кардіологічних і судинних. Тому пацієнтам з хворобами серця або ризиком їх розвитку рекомендують не рідше 1 разу на рік повторювати ЕКГ та консультуватися у кардіолога.

Також зниженню ризику кардіологічних захворювань сприяють:

• здорове харчування;
• регулярна фізична активність;
• підтримання ваги в межах норми;
• своєчасне лікування всіх хвороб;
• відмова від куріння, вживання алкоголю.

Для запису до кардіолога «Oxford Medical» телефонуйте в наш контакт-центр або пишіть в чат на сайті.