Лікування остеохондрозу

Остеохондроз - процес повільної деградації міжхребцевих дисків, який призводить до їх руйнування і супроводжується гострим болем у спині. Ця хвороба може почати розвиватися ще в підлітковому віці, прогресуючи протягом життя і доповнятися новими симптомами.

Залежно від локалізації остеохондроз буває:

• шийний;
• грудний;
• поперековий.

У кожному випадку симптоми дещо відрізняються. При шийному остеохондрозі з'являються:

• хрускіт хребців у шийному відділі хребта;
• запаморочення;
• головний біль;
• миготіння «мушок» перед очима;
• погіршення зору;
• зниження гостроти слуху, шум у вухах;
• біль у плечах, руках;
• оніміння рук.

Для грудного остеохондрозу характерні:

• біль, дискомфорт за грудиною;
• біль між лопатками під час підняття рук;
• періодична втрата свідомості;
• напади гострого болю з почуттям нестачі повітря;
• постійний ниючий біль у грудині, який поступово посилюється.

Симптомами поперекового остеохондрозу є:

• ниючий та/або гострий біль у попереку;
• поширення болю на криж, таз, ноги;
• посилення болю під час руху;
• слабкість у ногах;
• зменшення рухливості;
• порушення чутливості;
• порушення сечовипускання.

При гострому остеохондрозі симптоми більш виражені, ніж при хронічному. Вперше з'явитися вони можуть у будь-якому віці, зокрема, досить юному. Нерідко хворобу виявляють у вагітних, коли збільшується навантаження на хребет.

Варто враховувати, що симптоми остеохондрозу неспецифічні. Вони характерні також й для багатьох інших захворювань, тому поставити точний діагноз може лише лікар після проведення діагностики.

Широке поширення остеохондрозу обумовлено великою кількістю чинників, які можуть його спровокувати:

• надмірне фізичне навантаження;
• ожиріння;
• травми;
• зайва вага;
• порушення обміну речовин;
• погана екологія;
• вроджена схильність.

Несвоєчасне лікування остеохондрозу може призвести до ряду ускладнень: протрузії (зміщення міжхребцевого диска) і грижі.

Під час консультації лікар спочатку проводить огляд пацієнта, вислуховує його скарги та вивчає історію хвороби. Для з'ясування діагнозу може призначити:

• рентген;
• КТ;
• МРТ;
• УЗД судин та при необхідності інші обстеження.

Залежно від пошкодження кісткових тканин та міжхребцевих дисків виділяють 4 ступені остеохондрозу:

• 1 ступінь – у пацієнта можуть утворюватися протрузії, але симптомів захворювання немає;
• 2 ступінь – знижується еластичність міжхребцевих дисків, зменшується їхня висота, періодично з'являється біль у спині;
• 3 ступінь – розвиваються грижі та пацієнта часто турбують сильні болі;
• 4 ступінь – міжхребцеві диски перестають виконувати свої функції, через що починають руйнуватися кісткові тканини хребта.

Оскільки при розвитку захворювання відбувається пошкодження дисків, остеохондроз часто називають міжхребцевим.

При остеохондрозі проводять комплексну терапію. Її програма залежить від стадії захворювання, наявності та виразності симптомів, а також інших індивідуальних особливостей пацієнта.

При гострому остеохондрозі насамперед необхідне зняття больового синдрому та розслаблення м'язів, а при хронічному – уповільнення патологічного процесу та покращення загального самопочуття.

Для лікування остеохондрозу застосовують:

• медикаментозну терапію;
• фізіотерапевтичні процедури;
• масаж;
• лікувальну фізкультуру.

Курс лікування може тривати від кількох тижнів до кількох місяців. Дуже важливо повністю його пройти, не зважаючи на швидке усунення болю та покращення самопочуття. Для відновлення рухливості та досягнення стійкої ремісії потрібно більше часу та регулярне проведення призначених лікарем процедур.

Для запису на консультацію до спеціаліста «Оксфорд Медікал» телефонуйте до нашого контакт-центру або пишіть у чат на сайті.