(044) 204 40 40
Замовити зворотній дзвінок
Медіа Центр

Підписуйтесь на наші новини на каналі FACEBOOK

Підписатися

Пролапс мітрального клапана: симптоми та методи лікування

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

  • Причини пролапсу мітрального клапана

  • Симптоми пролапсу мітрального клапана

  • Класифікація пролапсу мітрального клапана

  • Ускладнення пролапсу мітрального клапана

  • Діагностика пролапсу мітрального клапана

  • Лікування пролапсу мітрального клапана

  • Профілактика ускладнень пролапсу мітрального клапана

Пролапс мітрального клапана – це провисання стулок клапана в момент закриття, що призводить до зворотного току крові. Мітральний клапан розташований між лівим передсердям та лівим шлуночком. Його функція, як й інших клапанів серця, забезпечувати правильний напрямок кровотоку. Клапани по черзі розкриваються та змикаються, пропускаючи кров вперед та блокуючи зворотний тік крові.

Збагачена киснем кров з легень надходить в ліве передсердя, а потім в лівий шлуночок, аорту та поширюється по всьому організму. При пролапсі мітрального клапана цей процес порушується. Оскільки одна або обидві стулки клапана не замикаються, а прогинаються всередину лівого передсердя, частина крові перетікає не в аорту, а назад в шлуночок.

Пролапс мітрального клапана – це досить поширена вада серця. Він зустрічається у 3-4% людей. У ряді випадків він протікає практично безсимптомно та не потребує операції або специфічного лікування.

Причини пролапсу мітрального клапана

Пролапс мітрального клапана розвивається у двох випадках: при дегенерації стулок клапана або хорд (сухожиль, які відповідають за роботу клапана). Стулки, звичайно, розтягуються та розширюються внаслідок потоншення генового шару та збільшення мукоїдної речовини, а хорди стають більш тонкими та довгими.

Причиною пролапсу може бути вроджена вада серця або ускладнення деяких захворювань.

Найбільш частими причинами пролапсу мітрального клапана є:

  • вроджена вада серця;

  • перебої в скороченнях лівого шлуночка;

  • ендокардит, міокардит, перикардит;

  • ішемічна хвороба серця;

  • гіпертрофічна кардіоміопатія;

  • ревматизм;

  • захворювання сполучної тканини;

  • травми серця та ін.

Симптоми пролапсу мітрального клапана

На початкових стадіях пролапс мітрального клапана, як правило, не виявляється. Якщо захворювання вроджене, перші ознаки патології можуть з'явитися в підлітковому віці. Якщо ж пролапс великий та супроводжується значною регургітацією (зворотним потоком крові), симптоми, навпаки, можуть бути яскраво вираженими. Крім того, існує високий ризик ускладнень.

Симптомами пролапсу мітрального клапана можуть бути:

  • болі в області серця, що провокуються фізичними навантаженнями (бувають гострими та ниючими, можуть тривати секунди або кілька годин, добу);

  • нестабільний серцевий ритм, відчуття переривчастої роботи серця;

  • шуми в серці, які можна виявити при прослуховуванні фонендоскопом;

  • задишка при навантаженні та під час відпочинку;

  • відчуття нестачі повітря, потреба глибоко дихати;

  • сильні запаморочення;

  • непритомність;

  • підвищений артеріальний тиск;

  • посилене потовиділення;

  • головні болі;

  • швидка стомлюваність;

  • безсоння;

  • емоційна нестабільність, дратівливість.

Захворювання може супроводжуватися не всіма, а тільки деякими симптомами. Також може відрізнятися й їх інтенсивність.

У дітей, крім перерахованих симптомів, при пролапсі ймовірне відставання в розвитку та астенічна статура (високий зріст, худорлявість).

Класифікація пролапсу мітрального клапана

Різниця симптоматики у пацієнтів з пролапсом мітрального клапана пояснюється різним ступенем провисання його стінок та рівнем регургітації.

Залежно від цього виділяють 3 стадії захворювання:

  • 1 стадія – пролапс 3-6 мм;

  • 2 стадія – від 6 до 9 мм;

  • 3 стадія – більше 9 мм.

За локалізацією вади виділяють пролапс:

  • передньої стулки;

  • задньої;

  • обох.

У більшості випадків пролапс мітрального клапана призводить до того, що частина крові з лівого шлуночка перетікає назад в передсердя. Такий порок називають пролапсом з регургітацією. Її рівень безпосередньо залежить від розміру пролапсу. Але в деяких випадках, якщо пролапс мінімальний, зворотний потік крові може бути відсутнім.

Стадії мітральної регургітації:

  • 1 стадія – зворотний потік крові доходить до ¼ глибини передсердя;

  • 2 стадія – кров доходить до середини передсердя;

  • 3 стадія – кров досягає ¾ глибини передсердя;

  • 4 стадія – кров доходить до задньої стінки передсердя, може заходити за його вушко або в легеневі артерії.

Також пролапс класифікують як первинний (вроджений) або вторинний, якщо він викликаний іншим захворюванням. А в залежності від клінічного перебігу пролапс буває:

  • стабільний;

  • нестабільний;

  • прогресуючий;

  • регресуючий.

Детальна класифікація дозволяє лікарям більш точно оцінити стан пацієнта, ризики ускладнень та підібрати оптимальне лікування.

Ускладнення пролапсу мітрального клапана

Незначний пролапс мітрального клапана може довгий час не прогресувати та не викликати у пацієнта ніяких скарг. У цих випадках часто немає потреби в лікуванні – пацієнту рекомендують кожні 6 місяців відвідувати кардіолога та повторювати обстеження (ЕКГ, УЗД серця). Ризик ускладнень на ранніх стадіях досить низький, але при збільшенні пролапсу та регургітації швидко зростає.

Пролапс мітрального клапана може призвести до:

  • аритмії, тахікардії;

  • стенокардії;

  • кардіалгії;

  • серцевої недостатності;

  • тромбоемболії;

  • ендокардиту;

  • зупинці серця та інших ускладнень.

Діагностика пролапсу мітрального клапана

Запідозрити серцеву патологію може лікар-терапевт або кардіолог при прослуховуванні серця. Пролапс мітрального клапана викликає специфічні шуми. Але на підставі цього та симптомів поставити точний діагноз не можна. Для діагностики пацієнтові можуть призначити:

  • електрокардіограму (ЕКГ) – показує електричну активність серця та його ритм;

  • ехокардіографію (Ехо-КГ) – УЗД серця дозволяє оцінити анатомічну структуру органу і, зокрема, роботу клапанів;

  • рентген або КТ грудної клітки;

  • лабораторні аналізи та інші обстеження.

Основне дослідження, яке дозволяє виявити пролапс мітрального клапана, це УЗД серця. Досвідчений лікар за допомогою якісного обладнання також може встановити ступінь пролапсу та регургітації. Решта обстеження є додатковими. Фахівець може призначити їх для підтвердження діагнозу, виявлення причин захворювання та наявності викликаних ним ускладнень.

Лікування пролапсу мітрального клапана

Перш ніж призначити лікування, лікар проводить ретельну діагностику. При легких формах пролапсу, без зворотного потоку крові (або при незначній регургітації) та без виражених симптомів лікування вади може не бути необхідним. У таких випадках пацієнтам рекомендують дотримуватися здорового способу життя, уникати надмірних фізичних навантажень та не рідше 1 разу на 6-12 місяць відвідувати кардіолога й повторювати обстеження.

При 2-4 стадіях пролапсу та вираженій регургітації застосовують медикаментозне лікування. Воно ж показано при появі симптомів захворювання. Пацієнту призначають препарати для нормалізації серцевого ритму, тиску, усунення симптомів хвороби та зниження ризику незворотних наслідків.

У деяких випадках може знадобитися й хірургічне лікування. Показаннями є сильне розтягнення або розрив хорди, виражена мітральна серцева недостатність, розвиток ускладнень або їх високий ризик. Зазвичай, таким пацієнтам рекомендують протезування мітрального клапана.

Профілактика ускладнень пролапсу мітрального клапана

Пролапс мітрального клапана може бути вродженим або набутим. У другому випадку знизити ризик захворювання можна, ведучи здоровий спосіб життя та своєчасно звертаючись за медичною допомогою. Пролапс часто розвивається як ускладнення інших захворювань серця. При ранній діагностиці та проведенні лікування ймовірність його виникнення знижується.

Також для профілактики хронічних серцево-судинних захворювань рекомендують:

  • регулярно виконувати фізичні вправи з помірним навантаженням;

  • раціонально харчуватися;

  • відмовитися від куріння, вживання алкоголю та інших шкідливих звичок.

Пацієнтам зі спадковою схильністю до хвороб серця, а також після 45-50 років радять щорічно відвідувати кардіолога та проходити профілактичні обстеження. Це дозволить при необхідності підібрати специфічну профілактику або виявити хворобу на ранній стадії, не допустивши розвитку важкої форми та ускладнень.

Для запису до кардіолога «Oxford Medical» телефонуйте в контакт-центр або пишіть в чат на сайті.

Супутні послуги:

Консультація кардіолога

Джерела:

The Lancet

Annual Reviews 


( Рейтинг: 3.00, голосів: 4 )


Дякуємо!

Дякуємо за Ваш запит. Найближчим часом менеджер зв'яжеться з вами

Залишити повідомлення для адміністрації клініки
Ваші персональні дані не будуть опубліковані на сайті
up