Ризики самолікування: переоцінка або загроза для здоров'я?

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Зміст:

1. Які можуть бути наслідки самолікування без консультації з фахівцем?

2. Як правильно оцінити симптоми та визначити, до якого лікаря слід звернутися?

3. Чому важливо дотримуватись прописаних доз та курсів лікування?

4. Як впливає самолікування на ефективність медикаментів та розвиток антибіотикорезистентності?

5. Які фактори слід враховувати перед рішенням вдатися до самолікування?

6. Поширені запитання

«Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я», – це твердження супроводжує майже всю інформацію про методи діагностики та лікування захворювань, а також лікарські засоби. Воно настільки розповсюджене, що багатьма вже не сприймається з належною серйозністю.

Іноді здається, що захворювання не складне, а йти до лікаря не має часу, і проблему можна вирішити самостійно. Симптоми можна «загуглити» або попросити поради у фармацевта в аптеці. Однак все не так просто. Не дарма ж лікарі навчаються мінімум 6 років?

Організм людини – дуже складна система, у якій все взаємопов’язане. При різних захворюваннях можуть з’являтися схожі симптоми. Поставити вірний діагноз можна лише за результатами обстеження. Що стосується лікування, воно має бути індивідуально підібране лікарем. В інших випадках дуже легко допустити подальше прогресування хвороби та розвиток ускладнень.

У цій статті ми розберемо, чому все ж таки самолікування – не найкращий варіант, та чим воно небезпечне.

Які можуть бути наслідки самолікування без консультації з фахівцем?

Основними ризиками самолікування є:

• невірне визначення діагнозу та прийом ліків, які у цьому випадку неефективні;

• покращення симптомів на фоні дії препаратів за відсутності повного одужання;

• перехід хвороби у хронічну стадію;

• прогресування хвороби та розвиток ускладнень через невідповідне лікування;

• втрата часу – ефективність лікування деяких хвороб залежить від своєчасного встановлення діагнозу та початку правильної терапії;

• розвиток побічних ефектів від прийому лікарських засобів.

Особливо небезпечно вдаватися до самолікування у разі появи симптомів захворювань серцево-судинної, нервової, сечостатевої або дихальної системи, травного тракту та кишківника, суглобів та хребта, а також гормональних порушень.

Спеціалісти «Оксфорд Медікал» попереджають, що самолікування протипоказане для дітей, вагітних жінок, людей похилого віку та пацієнтів з хронічними хворобами, які довготривало приймають певні ліки. В таких випадках високий ризик неправильного застосування препаратів через незнання всіх протипоказів та особливостей їх взаємодії з іншими лікарськими засобами.

Як правильно оцінити симптоми та визначити, до якого лікаря слід звернутися?

Міністерством охорони здоров’я України рекомендується у разі нездужання в першу чергу звертатися до сімейного лікаря, або терапевта. Це лікар широкого профілю, який має знання з багатьох галузей медицини. Його задачею є проведення первісної діагностики та лікування багатьох гострих та хронічних захворювань, а у складних випадках – направлення пацієнта до вузькоспеціалізованого лікаря.

Такий підхід дозволяє одразу отримати кваліфіковану допомогу та не витрачати час на самостійний пошук фахівця, який може допомогти саме з цим захворюванням. Якщо воно виявиться поза межам кваліфікації лікаря, він просто перенаправить пацієнта до іншого спеціаліста.

Однак іноді за симптомами можна майже точно визначити, який орган або система уражені хворобою. У таких випадках можна одразу звернутися до відповідного лікаря.

Консультація кардіолога рекомендована у разі:

• болю в області серця;

• задишки при легких фізичних навантаженнях або в стані спокою;

• відчуттях «завмирання» серця;

• низькому або підвищеному пульсі;

• змінах артеріального тиску.

До невролога слід звернутись, якщо турбують:

• головний біль;

• запаморочення;

• оніміння рук або ніг, тремор, порушення чутливості;

• слабкість в ногах, хиткість під час ходи;

• судоми;

• шум у вухах, миготіння мушок перед очима;

• погіршення пам’яті, безсоння тощо.

Записатися до отоларинголога (ЛОРа) варто при:

• погіршенні слуху;

• осиплості голосу;

• довготривалому нежиті, закладеності носа;

• храпі;

• болю у горлі та інших симптомах захворювань вуха, горла або носа.

Консультація гастроентеролога рекомендована за появи:

• болю у боці або животі;

• печії, відрижки, гикавки;

• гіркоти у роті, нудоти та блювоти;

• розладів випорожнення.

При виникненні висипу та інших проблемах зі шкірою можна записатися до дерматолога. Хворобами суглобів та хребта займається лікар ортопед-травматолог, а судин – флеболог.

За появи порушень сечовипускання необхідна консультація уролога. А при скаргах з боку сечостатевої системи жінкам рекомендована консультація гінеколога, а чоловікам – уролога-андролога.

Чому важливо дотримуватись прописаних доз та курсів лікування?

Будь-які препарати слід приймати за призначенням лікаря. При цьому не менш важливо дотримуватися призначених лікарем доз та тривалості курсу лікування.

Раніше припиняти прийом ліків не бажано, оскільки полегшення симптомів не є гарантією повного одужання. Переривання лікування може призвести до загострення хвороби або її переходу у хронічну стадію.

Якщо ж ліки, навпаки, не забезпечують покращення самопочуття, приймати їх довше, ніж призначив лікар не має сенсу. Можливо вони не ефективні у цьому випадку і необхідно підібрати інше лікування. Для цього слід повторно звернутися до лікаря.

Так само, не варто відмовлятися від одного або більше призначених препаратів. Лікар може рекомендувати декілька засобів, щоб забезпечити комплексне лікування.

Як впливає самолікування на ефективність медикаментів та розвиток антибіотикорезистентності?

Однією з проблем самолікування є розвиток антибіотикорезистентності – стійкості різних штамів бактерій до антибактеріальних препаратів. Внаслідок цього вони стають неефективними при відповідних бактеріальних захворюваннях, що значно ускладнює лікування та призводить до розвитку захворювань.

Антибіотики можна приймати лише за наявності показань – розвитку саме бактеріальної хвороби. При вірусних, грибкових та паразитарних інфекціях вони не діють.

Також у разі безконтрольного або довготривалого прийому інших препаратів може розвиватися звикання організму до них та зниження їх ефективності.

Які фактори слід враховувати перед рішенням вдатися до самолікування?

Самолікування припустиме лише за появи симптомів легкої простуди та покращенні самопочуття протягом кількох днів. В інших випадках необхідно звернутися до лікаря для проведення діагностики та призначення відповідного лікування.

Слід враховувати, що при самостійному прийомі ліків існує високий ризик розвитку ускладнень.

В «Оксфорд Медікал» отримати консультацію можна не лише в одній із клінік, розташованих у різних районах Києва, а й онлайн.

Поширені запитання: 

Які ризики пов'язані з неправильним вживанням лікарських препаратів?

При неправильному прийомі лікарських засобів можуть розвиватися побічні дії та ускладнення з боку ураженого хворобою або здорового органу чи системи. Крім того,  існує ризик погіршення симптомів на фоні переходу захворювання у приховану форму або хронічний перебіг.

Як впливає самолікування на довгострокове здоров'я та ефективність лікування?

Внаслідок самолікування існує ризик пропустити початок серйозного захворювання. Через це можуть виникнути ускладнення та необхідність у більш складному лікуванні. Також хвороба може перейти у хронічну стадію.

Крім того, у разі неправильного або частого прийому антибіотиків розвивається антибіотикорезистентність. Це знижує ефективність препаратів при бактеріальних захворюваннях. 

Джерела: 

National Library of Medicine https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20615179/  

Researchgate  https://www.researchgate.net/publication/45112723_Risks_of_Self-Medication_Practices

MDPI journals https://www.mdpi.com/1648-9144/56/6/312

Oxford University Press https://academic.oup.com/occmed/article/61/7/490/1462971