Зміст:

Вага може змінюватися через особливості харчування, фізичну активність або стрес. Проте якщо людина починає швидко худнути без дієт і додаткових навантажень, це може свідчити про проблеми зі здоров’ям. Особливо важливо звернути увагу на схуднення, яке супроводжується погіршенням самопочуття.

У цій статті розглянемо, яка втрата ваги вважається значною, чому вона виникає та які симптоми можуть вказувати на небезпечні захворювання. Також пояснимо, коли варто звернутися до лікаря та які обстеження можуть знадобитися для встановлення причини.

Різка втрата ваги: це скільки кілограмів

Медично значущою вважають ненавмисну втрату понад 5% початкової маси тіла протягом 6–12 місяців. Наприклад, для людини вагою 60 кг це приблизно 3 кг, а для людини вагою 100 кг — 5 кг. Тому оцінювати схуднення потрібно не лише за кількістю втрачених кілограмів, а й за їхнім співвідношенням із початковою вагою та швидкістю змін.

Для наочності наведемо приклади того, скільки кілограмів відповідають втраті 5% маси тіла:

  • 50 кг — 2,5 кг;
  • 60 кг — 3 кг;
  • 70 кг — 3,5 кг;
  • 80 кг — 4 кг;
  • 90 кг — 4,5 кг;
  • 100 кг — 5 кг.

За даними Cleveland Clinic, ненавмисне схуднення більш ніж на 5% протягом 6–12 місяців є підставою звернутися до лікаря. Водночас швидке зменшення маси тіла за кілька тижнів або поява додаткових симптомів потребують уваги навіть тоді, коли втрачено менше 5%.

Лікарі «Оксфорд Медікал» звертають увагу, що маса тіла може незначно коливатися протягом доби через зміни кількості рідини в організмі, харчування та випорожнення. Щоб оцінити реальну динаміку, зважуйтеся вранці після відвідування туалету, до сніданку, на тих самих вагах і в однаковому одязі. Порівнюйте результати за кілька тижнів, а не окремі щоденні показники.

Чому людина різко худне

Чому людина різко худне

Різка втрата ваги у чоловіків так само, як і у жінок, може мати такі причини:

  • Недостатнє харчування. Зниження апетиту, пропускання прийомів їжі, труднощі з жуванням або ковтанням можуть призводити до дефіциту калорій і поступового зменшення маси тіла.
  • Цукровий діабет. При недостатності інсуліну організм не може належним чином використовувати глюкозу та починає витрачати запаси жиру й м’язової тканини. Особливо характерне схуднення при вперше виявленому діабеті 1-го типу. Додатково можуть виникати сильна спрага, часте сечовипускання та слабкість.
  • Гіпертиреоз. Надмірне вироблення гормонів щитоподібної залози прискорює обмін речовин, через що людина може худнути навіть при звичайному або підвищеному апетиті. Часто спостерігаються прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння рук і непереносимість спеки.
  • Захворювання травної системи. Целіакія, запальні захворювання кишківника та недостатність підшлункової залози можуть порушувати всмоктування поживних речовин. Схуднення іноді супроводжується діареєю, болем у животі або змінами випорожнень.
  • Хронічні інфекції. Туберкульоз, ВІЛ-інфекція та деякі інші захворювання можуть спричиняти втрату маси тіла через запалення, зниження апетиту й підвищені енергетичні витрати. Супутні прояви залежать від конкретної інфекції.
  • Онкологічні захворювання. Деякі злоякісні пухлини спричиняють зменшення апетиту, порушення обміну речовин і втрату м’язової тканини. Схуднення може виникати разом з іншими симптомами або бути одним із перших помітних проявів.
  • Психоемоційні та психічні розлади. Депресія, тривожні розлади та розлади харчової поведінки можуть впливати на апетит, режим харчування й масу тіла.
  • Приймання медикаментів. Деякі препарати, зокрема засоби для лікування діабету та ожиріння, можуть зменшувати апетит або впливати на засвоєння їжі. Якщо схуднення почалося після зміни терапії, необхідно повідомити про це лікаря.

Різка втрата ваги у чоловіків може бути пов’язана з тими самими причинами, що й у жінок. Стать сама по собі не дозволяє визначити походження симптому. Важливіше враховувати швидкість схуднення, зміни апетиту та наявність інших скарг.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не пояснювати ненавмисне схуднення лише стресом або перевтомою, якщо воно триває. Навіть за відсутності інших скарг важливо встановити, яка причина втрати ваги, та за потреби пройти обстеження.

Різке зниження ваги: коли це небезпечно

Ненавмисне схуднення може бути небезпечним, якщо організм втрачає не лише жирові запаси, а й м’язову тканину, воду та необхідні поживні речовини. Це може призводити до слабкості, зниження фізичної витривалості, дефіциту вітамінів і мінералів. Особливе занепокоєння викликає швидка втрата маси тіла, яка супроводжується погіршенням самопочуття або виникає на тлі хронічних захворювань.

Особливо важливо оцінювати не лише кількість втрачених кілограмів, а й те, як змінилася фізична сила та здатність виконувати звичні справи. Людина може відчувати швидку втому, помічати зменшення м’язової маси або частіше хворіти через недостатнє надходження поживних речовин.

За рекомендаціями National Institute for Health and Care Excellence, спеціальної уваги до харчового статусу потребують люди з такими показниками:

  • ненавмисна втрата понад 10% маси тіла за останні 3–6 місяців;
  • індекс маси тіла (ІМТ) нижче 18,5 кг/м²;
  • ІМТ нижче 20 кг/м² у поєднанні з втратою понад 5% ваги за 3–6 місяців.

Ці показники свідчать про можливе недоїдання та є підставою розглянути необхідність нутритивної підтримки. Водночас дефіцит поживних речовин може виникати навіть у людей із нормальною або надмірною масою тіла.

Лікарі «Оксфорд Медікал» рекомендують не намагатися компенсувати значну втрату маси тіла лише збільшенням калорійності раціону або прийманням харчових добавок. Спочатку важливо з’ясувати причину схуднення та оцінити стан організму, оскільки підхід до відновлення ваги залежить від основного захворювання й ступеня виснаження.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Коли потрібно звернутися до лікаря

Для встановлення причини схуднення в першу чергу потрібна консультація сімейного лікаря. Особливо важливо не відкладати обстеження, якщо:

  • маса тіла зменшилася більш ніж на 5% протягом 6–12 місяців без очевидної причини;
  • схуднення відбувається швидко або продовжується протягом кількох тижнів;
  • з’явилися постійна слабкість, втрата апетиту чи труднощі з ковтанням;
  • виникли сильна спрага, часте сечовипускання, серцебиття або тремтіння рук;
  • спостерігаються тривала діарея, біль у животі, підвищення температури чи нічна пітливість.

За результатами первинного обстеження сімейний лікар може скласти план лікування або призначити додаткові дослідження та направити до профільного спеціаліста, наприклад, ендокринолога або гастроентеролога.

Ненавмисну втрату ваги не варто ігнорувати, навіть якщо вона не супроводжується іншими симптомами. Своєчасне обстеження допомагає встановити причину схуднення та за потреби розпочати лікування.

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є інструкцією до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря.

Джерела: