Сифіліс у жінок: симптоми та лікування

Зміст:

1. Як передається сифіліс?

2. Симптоми сифілісу у жінок

3. Стадії захворювання

4. Діагностика сифілісу

5. Лікування сифілісу у жінок

6. Ускладнення сифілісу

7. Профілактика сифілісу

Сифіліс – це бактеріальне захворювання, яке передається статевим шляхом. Щорічно його діагностують більш ніж у 6 млн осіб. Сифіліс є не тільки однією з найбільш поширених венеричних інфекцій, але й дуже небезпечною через високий ризик ускладнень. На відміну від інших ІПСШ, крім статевих органів, він також вражає нервову систему, внутрішні органи та шкіру.

При своєчасній діагностиці сифіліс добре піддається лікуванню, але багато пацієнтів втрачають момент появи перших симптомів і не звертаються до лікаря. Також в ряді випадків хвороба протікає в прихованій формі протягом декількох місяців і навіть років. В результаті виявлення інфекції затягується, що призводить до її поширення по організму і розвитку ускладнень.

Як передається сифіліс?

Розвиток сифілісу викликає бліда трепонема – це бактерія, яка передається від людини до людини. Вона проникає в організм через невеликі тріщини, подряпини, рани на шкірі та слизових оболонках.

Найчастіше зараження відбувається при статевому контакті з інфікованим партнером. Про наявність захворювання він може навіть не знати, оскільки існують її приховані форми. У рідкісних випадках інфекція може передатися при використанні нестерильних шприців або інтимних речей.

Також сифіліс передається від матері до дитини під час внутрішньоутробного розвитку та пологів.

Побутове зараження при відвідуванні громадських басейнів, саун тощо малоймовірно, тому що поза організмом бактерії швидко гинуть.

Симптоми сифілісу у жінок

Сифіліс розвивається етапами, на кожному з яких симптоми захворювання змінюються. Інкубаційний період складає від 1 до 13 тижнів – протягом цього часу можуть з'явитися перші ознаки захворювання. Однак їх відсутність не гарантує, що зараження не відбулося. Якщо такий ризик існує, потрібно звернутися до лікаря і здати аналізи.

Симптомами сифілісу можуть бути:

• виразки (шанкери) на статевих органах і/або в роті;

• дрібний висип, який поширюється по всьому тілу;

• біль у горлі;

• збільшення лімфовузлів;

• підвищена температура;

• зміна періодів поліпшення та погіршення самопочуття.

Стадії захворювання

Залежно від стадії розвитку сифіліс поділяють на:

• первинний;

• вторинний;

• третинний.

Перший симптом первинного сифілісу – невелика виразка, яку називають шанкр. У жінок вона може з'явитися в зоні статевих органів, ануса або на шийці матки. Така виразка розвивається безболісно і дуже часто залишається непоміченою. У більшості випадків на першій стадії сифілісу з'являється тільки один шанкр, але іноді їх може бути кілька.

Протягом 3-6 тижнів шанкр самостійно заживає, проте це говорить не про одужання, а про перехід хвороби на наступну стадію.

Симптомом сифілісу на другій стадії є висип, який зовні нагадує кропив'янку. Починається він, як правило, на тулубі та поступово поширюється по всьому тілу аж до долонь та ступнів.

Найчастіше такий висип не викликає свербіння та больових відчуттів. Іноді він супроводжується утворенням невеликих наростів, зовні схожих на бородавки. Вони можуть з'являтися на статевих органах, а також у роті.

У деяких пацієнтів в цей час також з'являється температура, біль у горлі, збільшення лімфовузлів і осередкове випадіння волосся.

Якщо на цьому етапі сифіліс також залишається недіагностованим і пацієнт не отримує лікування, хвороба переходить в третю – латентну стадію. Вона супроводжується поліпшенням самопочуття, зникненням симптомів та прихованим розвитком інфекції. Тривати цей період може від декількох місяців до декількох років. Протягом першого року можливо періодичне чергування періодів загострення і ремісії.

Остання стадія сифілісу характеризується поширенням інфекції на інші органи, зокрема нервову систему, головний мозок, очі, печінку, суглоби та кісткові тканини. Такі ускладнення розвиваються у 15-30% пацієнтів, які своєчасно не пройшли лікування. Але інфекція може вразити внутрішні органи на будь-якій стадії хвороби, навіть на ранній.

Діагностика сифілісу

Діагностику та лікування сифілісу проводять лікарі різних спеціальностей. При підозрі на інфекцію жінці потрібно звернутися до гінеколога або дерматовенеролога. Лікар вислухає скарги, проведе огляд та призначить аналізи для підтвердження діагнозу.

Виявити сифіліс можна за допомогою:

• аналізів урогенітальних виділень, зіскрібків з шанкрів;

• аналізів крові.

При ускладнених випадках також можуть знадобитися консультації профільних фахівців і проведення додаткової діагностики.

Лікування сифілісу у жінок

Фахівці «Оксфорд Медікал» розповідають, що сифіліс лікують медикаментозно. Основною є антибіотикотерапія, яку призначають для знищення бактеріального збудника. Пацієнту можуть рекомендувати препарати для перорального прийому або ін'єкційного введення. Вид антибіотиків, дозування і тривалість терапії визначають індивідуально, враховуючи стадію захворювання.

Крім цього, при необхідності застосовують протизапальні та інші препарати, щоб полегшити симптоми захворювання.

Початкові форми сифілісу добре піддаються лікуванню, тому пацієнтів не госпіталізують. Але при розвитку ускладнень лікування проводять в стаціонарі.

Під час лікування пацієнтам рекомендують:

• утримуватися від статевих контактів;

• ретельно дотримуватися всіх правил гігієни;

• приймати всі препарати, призначені лікарем і не займатися самолікуванням;

• розповісти про хворобу партнеру для проходження ним діагностики та при необхідності лікування.

Ефективність терапії перевіряють за допомогою аналізів. Їх проводять після завершення курсу антибіотиків, а також через 1-2 місяці. Аналізи дозволяють переконатися, що інфекція не залишилася в організмі в прихованій формі.

Ускладнення сифілісу

Без своєчасного і правильно підібраного лікування сифіліс може викликати важкі ускладнення. Найбільш поширеними є з боку:

• шкіри – утворення невеликих шишок (бородавок), які після терапії зазвичай проходять;

• нервової системи – головний біль, менінгіт, втрата слуху і/або зору, інсульт, нетримання сечі тощо;

• серцево-судинної системи – запалення серцевого м'яза, розвиток аневризми аорти, ураження судин і клапанів серця;

• імунної системи – ослаблення імунітету і високий ризик зараження іншими інфекціями.

Особливу небезпеку сифіліс представляє для вагітних жінок, тому протягом 9 місяців двічі призначають скринінгові дослідження.

Під час вагітності інфекція може викликати:

• ускладнення вагітності;

• переривання вагітності;

• передчасні пологи;

• внутрішньоутробне зараження плода, що небезпечно розвитком анатомічних відхилень і ураженням внутрішніх органів.

Профілактика сифілісу

Для зниження ризику зараження сифілісом фахівці рекомендують:

• утримуватися від випадкових статевих контактів;

• використовувати контактні контрацептиви при будь-якому вигляді сексу;

• відмовитися від шкідливих звичок, вживання наркотиків;

• користуватися тільки індивідуальними засобами гігієни;

• регулярно здавати аналізи на сифіліс, особливо якщо є ризик зараження.

Джерела:

Syphilis_Monograph 

Medscape 

Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidelines 

Супутні послуги: 

Лікування ЗППШ