Все про уретрит

Інформація в статті надана для ознайомлення та не є керівництвом до самостійної діагностики та лікування. При появі симптомів захворювання слід звернутися до лікаря. 

Уретритом називають запалення уретри, або сечівника. Головна її функції - виведення сечі з організму. 

Які бувають причини уретриту?

Уретрит може розвиватися і в чоловіків, і в жінок. Однак у сильної статі захворювання зустрічається набагато частіше. Це пов’язано с анатомічними особливостями організму. Якщо у жінок довжина уретри становить лише 3-5 см, то у чоловіків вона може сягати 23 см. Внаслідок цього в них інфекція та запалення локалізуються переважно в уретрі, тоді як у жінок - у сечовому міхурі (цистит). 

Причинами уретриту можуть бути: 

• збудники інфекцій;

• травми уретри (наприклад, при встановленні катетера чи виході каменів з сечового міхура);

• алергія;

• інтоксикація організму;

• променева терапія тощо. 

Які бувають види уретриту? 

В залежності від причини уретрит може бути:

• інфекційний;

• неінфекційний. 

Перший також розподіляють на декілька видів в залежності від типу інфекції: 

• гонорейний;

• хламідійний;

• кандидозний тощо. 

Також уретри поділять на: 

• гострий;

• хронічний. 

Починається захворювання завжди з гострої стадії та супроводжується ярко вираженою симптоматикою. При неправильній або несвоєчасній терапії воно може перейти в хронічну, мляву форму. Для неї характерні періоди ремісії, коли пацієнт відчуває себе майже здоровим, та загострення. 

Як проявляється уретрит? 

Симптомами уретриту можуть бути:

• біль під час сечовипускання;

• відчуття печіння, свербіж в зоні уретри;

• порушення, затримки сечовипускання;

• слизові, гнійні виділення з уретри;

• краплі крові в сечі. 

Симптоми уретриту можуть значно відрізнятися в залежності від збудника хвороби. В деяких випадках запалення уретри може розвиватися мляво чи взагалі безсимптомно. Наприклад, у жінок хронічний уретрит, викликаний гонококовою інфекцією, не провокує жодних симптомів, а у чоловіків викликає лише скудні виділення з уретри. Якщо ж захворювання протікає у гострій формі, виділення стають гнійними та супроводжуються відчуттями печіння та свербіж. 

Уретрит, викликаний трихомонадною інфекцією, має довгий інкубаційний період - в середньому 10 днів, але може сягати 1-2 місяців. У жінок частіше за все він супроводжується печінням та свербежем в зоні статевих органів, чи зовсім не проявляється. У чоловіків хвороба має класичні симптоми. 

Кандидозний уретрит також має довгий інкубаційний період - 10-20 днів. В цей час людина не відчуває себе хворою, але може інфікувати статевого партнера. У гострій стадії уретрит супроводжується болем та різзю під час сечовипускання, а також виділеннями з уретри світло рожевого кольору. 

Хламідійний уретрит протікає переважно непомітно. Він може супроводжуватися незначними прозорими слизовими або гнійними виділеннями.  

Як діагностують уретрит?

Щоб підібрати правильну терапію та повністю вилікувати уретрит, не допустивши перехід хвороби у хронічну стадію, необхідно провести ретельну діагностику. Для цього роблять:

• аналізи виділень з уретри;

• аналізи зіскрібка зі слизової оболонки уретри;

• аналіз сечі.

Аналізи дають змогу виявити наявність запального процесу в уретрі (відмічається підвищений рівень лейкоцитів) та інфекційного збудника. В останньому випадку також визначають вид інфекції

Як лікують уретрит? 

Уретрит лікують медикаментозно. Призначення лікаря залежать від наявності інфекції, вираженості запального процесу та індивідуальних особливостей пацієнта. При інфекційному уретриті обов’язково призначають специфічні антибактеріальні препарати. Вони мають точно відповідати типу інфекції. Тому приймати антибіотики без відповідних аналізів недоцільно. 

Антибіотики можуть бути в виді таблеток чи ін’єкцій. Чоловікам іноді, при складних формах захворювання, препарат вводять безпосередньо в уретру. Це підвищує лікувальний ефект.

Курс лікування може тривати протягом 2 або більше тижнів. Після завершення пацієнту призначають повторні аналізи, щоб підтвердити відсутність інфекційного та запального процесів. Важливо не припиняти лікування після покращення симптомів або їх зникнення. Якщо інфекції не знищити повністю, вона може перейти у в’ялу хронічну форму та спричинити в майбутньому нові проблеми. 

Також слід враховувати, що при виявленні статевої інфекції діагностику та при необхідності лікування має пройти й статевий партнер. 

У вагітних жінок лікування дещо ускладнюється, оскільки багато антибактеріальних препаратів в цей час протипоказані. Однак при необхідності лікар може підібрати ліки, враховуючи стан жінки та мінімальність ризиків для плоду. Якщо інфекцію не вилікувати, може спровокувати ускладнення вагітності чи перейти до дитини під час пологів. 

Дітям також підходять не всі антибіотики. Крім того, при уретриті, як й інших захворюваннях, їх слід обирати відповідно діагностованій інфекції. Тому від самостійного лікування уретриту краще відмовитися, довіривши це кваліфіковано лікарю. 

Часті запитання

Що провокує запалення уретри?

Запалення уретри найчастіше виникає внаслідок попадання інфекції. Також спровокувати уретрит можуть ушкодження стінок сечовипускального каналу при катетеризації, алергічні реакції, променева дія та інші фактори.

Чим небезпечний уретрит?

Ускладненнями уретриту можуть бути цистит, пієлонефрит та інші захворювання сечостатевої системи. У чоловіків також є ризик запалення сім'яних залоз та розвитку простатиту.

Коли після інфікування діагностується уретрит?

Інфекційний уретрит може бути викликаний різними патогенами. При трихомонадній інфекції інкубаційний період становить 10 днів, при кандидозній - від 10 до 20 днів. Це означає, що симптоми можуть з'явитися через певний час після зараження. Однак уретрит може розвиватися і безсимптомно або мати маловиражену симптоматику.

Хто лікує уретрит?

Лікування уретриту, як й інших захворювань сечової системи, проводить лікар-уролог.

Чи є біль при уретриті?

Уретрит може розвиватися безсимптомно, мати маловиражену симптоматику або, навпаки, викликати біль та дискомфорт. Найчастіше уретрит проявляється печінням, різями та болем при сечовипусканні. Також можуть з'являтися гнійні виділення з уретри та домішки крові в сечі.

Супутні послуги:

Консультація уролога

Джерела:

US National Library of Medicine

Science Direct

Мedscape